Зеленський хоче сам приймати «політико-правові рішення» замість вироків суду при обміні осіб. Чим це загрожує?
Представники «Слуги народу» підготували та зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт 5672, яким передбачено надати право Президенту приймати «політико-правове рішення» щодо обміну осіб. Фактично Президент може дістати право включати у списки на обмін громадян України на власний розсуд, не чекаючи рішення судів. Прокоментувати цей законопроєкт ТЕКСТИ попросили правознавця, екс-заступника голови ЦВК Андрія Магеру.
Андрій Магера: Президент має повноваження, визначені в статті 106 Конституції України. Цими повноваженнями, зокрема, є і право здійснювати помилування осіб, засуджених судами України. Помилування він може здійснювати лише стосовно осіб, відносно яких вже є вирок суду, який набрав законної сили. Президент не може реалізовувати ті повноваження, які не визначені Основним законом. Тому такий законопроєкт апріорі є неконституційним. Він безпідставно розширює конституційні повноваження Президента. Це також підриває саму судову гілку влади, оскільки виключно прерогативою суддів є визначати, хто винуватий, а хто ні. Лише після рішення суду, яке набрало законної сили, у Президента з’являється право на помилування.
Цим законопроєктом повноваження Президента виходять за ті межі, які визначені Конституцією України. У нас повноваження і Президента, і парламенту є конституційно визначеними, і вони не можуть розширюватися будь-якими звичайними законами. Про це, до речі, чітко сказано і Конституційним судом України.
Цей документ створює умови для зловживань, адже у тій ситуації, коли в Україні не існує правового режиму ні надзвичайного стану, ні стану війни, можливість зловживання нормами цього законопроєкту, якщо він стане законом, суттєво зростає. Виникають питання визначення – хто сторона, що воює, хто сторона обміну, на яких умовах він відбувається тощо. Це все дає досить широкий спектр для трактування Президенту України. Фактично він може почати видавати громадян України іноземній державі. Або своїх опонентів, суперників на виборах. Тут є дуже багато можливостей для зловживань.
Президент зможе видавати іноземні державі своїх політичних опонентів
Плюс особа, щодо якої буде прийняте це політико-правове рішення, опиниться у підвішеному стані. Це не помилування, це якесь псевдопомилування. Тому що кримінальне переслідування стосовно такої особи може бути продовжено.
Зверніть також увагу, що, наприклад, у Російській Федерації ніхто не може видаватися до обміну, поки особа не засуджена. Фактично нам пропонується досить нерівноцінна річ – Україна приймає подібний закон, Росія – ні. І всі українські громадяни, які ув'язнені в РФ, доки відносно них не набере сили вирок суду – їх ніхто не обмінюватиме.
