Менше дерев – нестерпніша спека. Як цей принцип втілюють у Кривому Розі
Упродовж тижня на ТЕКСТАХ було дві статті про згубний вплив рекордної спеки та подальших змін клімату і про те, що вчені шукають способи швидкого й ефективного озеленення мегаполісів.
А тим часом у Кривому Розі дуже люблять пиляти дерева і постійно це роблять.
Нещодавно вирубали десятки молодих лип уздовж вулиці Едуарда Фукса, однієї з міських магістралей, «підігрівши» і без того спекотне міське індустріальне літо у степовій зоні.
Автори: Ренат Насрідінов, Юлія Карч (Кривий Ріг)
У 2018-му році знищили частину каштанової алеї на проспекті 200-річчя Кривого Рогу — переважно задля облаштування паркувальних місць у зеленій зоні. Тут варто додати, що у місті немає проблем з заторами чи надмірною кількістю авто.
У березні цього року в місті вирубали алею тополь на проспекті Металургів.
На початку липня навпроти міськради встановили 72-метровий флагшток — і знову суттєво «прорідили» парк у центрі міста.
Навіщо вони постійно це роблять?
Виконком криворізької міськради у відповідь на запит місцевого депутата Юрія Сови відповів, що 55–60-річні тополі були аварійними і їх потрібно було зрубати, щоб вони не впали й нікого не травмували. А замість них планувалося висадити катальпу бігнонієподібну кулясту у кількості 50 штук (таки висадили, щоправда, в іншому місці). До речі, на сайті Інституту еволюційної екології НАН Україні ця рослина характеризується як «повільно ростуча».
Молоді липи на вулиці Едуарда Фукса стали жертвами капітального ремонту дороги — на їхньому місці будуть паркувальні кишені. Замість лип підрядники обіцяють садити клени.
Каштани вирубали задля облаштування велодоріжки та перепланування проїжджої частини, і теж обіцяли висадити нові.
Але поки всі ці саджанці виростуть (якщо не загинуть без поливу і догляду, що постійно відбувається в місті) і почнуть давати рятівний затінок, спека зростатиме і люди страждатимуть, адже дерева суттєво впливають на температуру в містах — це факт. Різниця в зелених куточках і в «бетонних пустелях» того самого міста сягає 15 градусів!
Читайте також: Українська бетонна пустеля
Уже сьогодні враховувати зміни клімату у сучасному містобудуванні та забезпеченні життєдіяльності забудованих кварталів та районів — мало б бути нормою, але це нереально у Кривому Розі, де й без того погано з екологією.
Поки що у нас лише постійні вирубки та «формувальна обрізка», після якої дерева часто гинуть.
До середини 2000-х у Кривому Розі існувало КП «Зелене господарство» — з фахівцями, які знали, що коли і як обрізати, щоб місто не залишалося «голим» у літню спеку. Але потім воно збанкрутувало, і цю роботу часто виконують підрядники, що не спеціалізуються на догляді за рослинами, тому під виглядом обрізування і кронування просто вирубують дерева.
Щоправда, керівництво КП «Сансервіс» запевняє, що ті, хто безпосередньо спилює дерева, не повинні мати спеціальну освіту, однак на дільниці, де працює бригада з підіймальними механізмами, є майстер або начальник дільниці, який має спеціальну освіту.
Ось, наприклад, тендер на той самий капремонт на вулиці Едуарда Фукса виграла компанія ТОВ «Весташляхбуд» (яка, до речі, близька до попередньої та нинішньої міської влади, що вже освоїла понад 2 млрд грн на будівництві, ямковому ремонті місцевих доріг, а крім цього є фігурантом кримінальних проваджень).
У тендерній документації згадано про вирубку однієї сотні дерев, формувальну обрізку ще сотні та висадку 241-го саджанця клену. Голова Покровської районної ради міста Андрій Соколовський написав у фейсбуці, що зрубають лише сухі та аварійні дерева, а також ті, де замість них будуть паркувальні кишені. По факту вирубали практично всі.
Дерева-обрубки гинуть або хворіють
Окрема історія — варварське обрізування дерев, після якого залишаються лише стовбури, які потім всихають.
Сподівання, що вони відростуть і будуть ще кращими — марні. Це видно на вулицях Кривого Рогу, і це підтверджують у своїх коментарях науковиці кафедри садово-паркового господарства та ландшафтного дизайну Хортицької національної академії Олена Сперанська та Наталя Дерев’янко. Вони пояснюють це повоєнною радянською традицією і називають варварством.
Така обрізка не допомагає омолодженню дерева, навпаки — лише шкодить йому. 10% дерев, обрізаних таким чином, гине у перший рік, ще 50% — у наступні 5 років.
Ті, що виживають, починають швидко давати нові пагони, щоб надолужити втрачене, зрештою нова крона формується з недостатньо щільної деревини, і таке дерево в майбутньому справді стає аварійним.
Зауважте, відеокоментар, у якому науковиці це пояснюють, зняв керівник запорізької ГО «Свідоме місто» Олексій Добряков ще 2017 року у Запоріжжі, але він цілком актуальний і для Кривого Рогу у 2021 році, та й для багатьох інших українських міст, де відсутнє розуміння стратегічного значення рослин у місті.
