У Китаї енергетична криза. Звісно, це вплине на цілий світ
Китай покладається на величезну кількість вугілля, щоб зігріти людей, але деякі провінції не можуть навіть тримати світло увімкненим на тлі високих цін, скорочення виробництва і наміру Пекіна зменшити викиди. Звісно, це впливає на цілий світ.
Про це йдеться у статті гонконзької South China Morning Post.
Чому Китаю ледь вистачає енергії?
Час від часу в Китаї виникає брак енергії. Часто це є результатом конфлікту між ринковими цінами на вугілля та встановленими урядом тарифами на електрику.
1 січня 2020 року центральний уряд встановив новий механізм контролю за цінами на електрику у всій країні, щоб уникнути коливань тарифів. Місцевій владі провінцій було дозволено знижувати тарифи не більш ніж на 15% і підвищувати не більш як на 10% у порівнянні із зафіксованою урядом ціною.
Утім, самі планувальники на центральному рівні заявили, що можуть змінювати цей коридор залежно від ринкових умов. Однак загалом, навіть при збільшенні попиту та нестачі вугілля, потрібного для виробництва електроенергії, ціна для кінцевих споживачів – як громадян, так і великих промислових компаній зазвичай не збільшується більш ніж на 10%.
Водночас ціна на вугілля в Китаї не регулюється таким чином, й недавно вона досягла рекордних значень, оскільки визначається ринковими чинниками, як-от попит і наявність.
У результаті електростанції відмовляються виробляти достатньо електроенергії, оскільки це просто менш вигідно.
За даними досліджень, зазвичай у Китаї щорічно виробництво електроенергії збільшувалося на 11% (січень – серпень кожного року), але цьогоріч виробництво вугілля зросло за той самий період лише на 4%.
Регулювання цін на електрику покращує чи погіршує її постачання?
Ринкові механізми в енергетичному секторі досі не сформовані. Оскільки ж ціни визначаються адміністративно, то їхні зміни часто відстають від реальних змін вартості виробництва. Тому нерідко поточні ціни на електрику не відображають змін у балансі попиту та пропозиції.
Ціни на вугілля змінюються часто, але механізм визначення цін на електрику дозволяє лише періодичні зміни. Тому електростанціям важко зберігати прибутковість. Обмеження, які встановив центральний уряд і виконує місцева влада, не дозволяють передати додаткову вартість виробництва на кінцевих споживачів, коли електрики бракує.
Внаслідок цього час від часу в Китаї виникає брак електроенергії. Ймовірно, це триватиме в найближчому майбутньому.
Крім того, Китай надає різні субсидії за тарифами домогосподарствам і сільськогосподарським користувачам – тоді як промислові користувачі мають платити більше. Це, зокрема, означає, що роздрібні ціни не регулюють у спосіб, який спонукав би користувачів до економії й енергоефективності.
Хто контролює постачання енергоносіїв у Китаї?
Хоча Китай залишається найбільшим у світі виробником вугілля, центральний уряд в останні роки одночасно встановив обмеження на видобування і збільшив імпорт з-за кордону.
Регіональна влада може змінювати ціни на електроенергію, яку отримують спаленням вугілля, як було сказано, але тільки у межах, дозволених центральним урядом (10–15%).
Але цього року ціни на енергетичне вугілля збільшилися майже вдвічі. Це пов'язано зі зменшенням виробництва та зі збільшенням попиту на електрику, зокрема на індустріальні потреби, у зв'язку з відновленням економіки після локдаунів.
Ми вже писали про це:
Ціни на все в усьому світі ростуть – і продовжать зростати. Ось чому
Наприклад, у листопаді 2020 року місто Шанхай вирішило на максимальні 15% зменшити тарифи на електрику у порівнянні з базовим рівнем. Однак у серпні 2021 року місцева влада різко розвернулась і заявила, що, навпаки, ціни треба збільшити на максимально дозволені 10% проти базового рівня, встановленого державою.
По всій країні виробники електроенергії дедалі більше нарікають, що вони більше не можуть виправдати виробництво за рекордних цін на вугілля, оскільки втрачається маржа прибутку. Тому вони почали сповільнювати виробництво електроенергії, що і призвело до відключень за графіком або поза ним.
Китайська економіка після пандемії активно відновлюється, і в січні – серпні споживання електроенергії зросло на 13.5% проти того самого періоду минулого року.
У провінції Гуандун, промисловому центрі Китаю, споживання електрики зросло на 17.33% за той самий період. Це було пов'язано як з економічним відновленням, так і з тривалою хвилею спеки.
Попри те, що Китай інвестує в альтернативні джерела енергії – від сонячних до гідроелектростанцій – вугілля залишається переважним джерелом електрики: 68.5% усієї електрики у 2020 році виробляли теплові електростанції, що спалюють вугілля.
А що там зі зниженням викидів парникових газів?
Китай встановив, якщо порівняти з іншими країнами, дуже скромні цілі: зменшити споживання енергії на 3% на одиницю ВВП цього року, а потім на 13.5% на одиницю ВВП до 2025-го, і зменшити викиди вуглекислих газів на 18% на одиницю ВВП (не загалом) за наступну п'ятирічку.
Однак, попри заклики уряду до обмеження використання енергії важкою промисловістю, третина з 31 провінцій Китаю не досягла цілей, поставлених Пекіном.
А тим часом ціни на вугілля впродовж року стабільно росли, й енергія ставала дедалі дорожчою.
Для багатьох провінцій рішення було тільки одне: обмеження споживання енергії шляхом планових відключень. Саме це сталося у 20 з 31 провінцій в останні два тижні.
У провінціях Ляонін і Цзілінь на північному сході країни дійшли до того, що вимикали вуличне освітлення та обмежували кількість енергії, яку виділяли приватним постачальникам. Це призвело до віялових відключень.
А в Дунгуані, центрі виробництва електроніки, деякі фабрики вимушені були працювали лише один-два дні на тиждень.
Як усе це впливає на промислове виробництво?
Енергетичні обмеження можуть призвести до всесвітньої нестачі товарів, які виробляються в Китаї.
Уже нині у світі – безпрецедентна нестача процесорів
У найгіршому разі ВВП Китаю може зменшитися на два відсоткових пункти в вересні-грудні, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Енергоефективні сектори, зокрема виробництво сталі, алюмінію та цементу – найбільші жертви нинішньої енергетичної кризи. Також вона сильно впливає на текстильне виробництво. Інвестиційний банк Standard & Poor’s передбачає обмеження на постачання алюмінію всередині країни – а це означає зменшення виробництва електроніки тощо.
Збільшення цін на енергію впливає на виробництво товарів, зменшує маржу прибутку виробників і може призвести до інфляції цін на все (знову див. посилання).
Які перспективи?
Ціни на газ у всьому світі на тлі відновлення після локдаунів та в очікуванні зими теж шаленіють
Аналітики очікують, що обмеження споживання енергії, а отже, й зменшення виробництва триватимуть щонайменше до наступної весни. За даними BNP Paribas, Китай уже почав збільшувати як внутрішнє видобування вугілля, так і імпорт, починаючи з минулого місяця – однак прогрес порівняно низький.
Понад те, ціни на вугілля ще принаймні пів року залишатимуться підвищеними. Ймовірно, це призведе до подальшого обмеження споживання електрики енергоефективними секторами, як-от хімпром, виробництво будматеріалів, обробка металів.
Пекін може в результаті відмовитися від обмеження викидів парникових газів та спроб зменшити забруднення довкілля.
Аналітики Standard & Poor’s вважають, що зрештою влада Китаю перекладе незвично високі ціни енергоносіїв на плечі кінцевих користувачів – як промисловості, так і громадян.
Центральна влада заявила, що тарифи на електроенергію більше відповідатимуть реальному попиту та пропозиції. Однак деталі реформи ціноутворення не було оголошено.
