Хаос в управлінні українською енергетикою та різкий стрибок цін у світі веде до віялових відключень. Що потрібно робити зараз?

Проблеми в українській енергетиці тривають вічно, але хаос буквально накрив галузь після перемоги на виборах Володимира Зеленського. Це і не дивно, адже енергетика – це те, на чому заробляє український олігархат, і зміна влади – чудова можливість урвати новий шматок. Переказувати всі події немає сенсу. Згадаємо лише основні віхи.

Хроніки енергетичного хаосу

Центренерго

Відразу після обрання Зеленського сталося так, що чи то олігарх, чи то мафіозі Коломойський дістав контроль над держпідприємством "Центренерго", котре має три ТЕС і виробляє близько 18 % електроенергії "теплової генерації", тобто виробленої від спалювання вугілля. Це тривала епопея. Перший "зелений" прем'єр Гончарук довго намагався звільнити "коломойське" керівництво підприємства, але першим звільнили його. В процесі цього "квесту" офіс Центренерго ховався на базі відпочинку під Києвом, де його знайшли журналісти. Уряд відновив повноцінний контроль над Центренерго лише на початку 2021 року. Звісно, без грошей, вугілля і з боргами перед державними шахтами. Це досить передбачувано, бо Центренерго продавав електроенергію Коломойському дешевше за собівартість.

Остаточно в результаті заплутаних урядових трансакцій між різними держкомпаніями борги Центренерго погасили тільки наприкінці жовтня цього року. Про стягнення компенсації з Коломойського ніхто навіть не заїкався, про кримінальні справи не чути.

Тобто влітку, коли потрібно готуватися до зими й накопичувати запаси вугілля, ключове державне підприємство розв'язувало внутрішні проблеми, породжені невдалим управлінням. Ціни на вугілля у світі стрімко зростали, а Центренерго плуталося в боргах, тож купувати не мали за що.

Зараз, коли склади порожні, заповнити їх практично неможливо: вугілля у світі дороге, дефіцитне, логістика складна і потребує неабияких менеджерських здібностей, адже порти не пристосовані до приймання великої кількості вугілля. А Укрзалізниця має постійний дефіцит вагонів, і в авральному порядку їх важко знайти. Та авралу і немає, бо немає вугілля.

Графіка нижче показує, що вугілля бракує і на приватних ДТЕКівських ТЕЦ. І це теж провина держави, адже є норми, які зобов'язують приватних власників тримати його запас. Змусити ДТЕК дотримуватися норм завжди важко. Коли профільні міністри здіймаються і злітають з посади, як діти з гірки, то енергетичному гіганту на правила можна взагалі не зважати.

Енергоатом

Україна має величезний бонус – чотири атомних електростанції, на яких працює 15 реакторів, ними керує державна компанія "Енергоатом", яка виробляє близько половини всієї електроенергії. Ця електроенергія дешева і її багато, тож здавалося, що ми маємо надійний резерв. Але особливість АЕС в тому, що вони не зможуть швидко збільшувати та зменшувати виробництво електроенергії залежно від піків. Потрібні інші електростанції, наприклад вугільні, щоб додавати потужності в систему у періоди, коли споживання зростає.

Особливі проблеми тут почалися теж після приходу Зеленського, це збіглося з процесом запуску нової моделі енергоринку, яка стартувала 1 липня 2019. Її готував і почав запускати уряд Гройсмана (докладно про нову модель ринку читайте тут).

Звіт Національної атомної компанії  "Енергоатом" за 2020 рік свідчить про чисті збитки на суму 4,8 млрд грн. При цьому за результатами 2019 року Енергоатом відзвітував про 3,8 млрд грн прибутку. Тоді як 2018 рік завершений також із прибутком сумою 4,6 млрд грн.

Політика основного виробника електроенергії з вугілля – компанії ДТЕК, яка належить Ахметову, роками полягала в тому, щоб якомога більше зменшити виробництва ядерної енергії та наростити виробництво вугільної. Звісно, це приємніше робити через рішення уряду, який зменшив частку ядерної генерації в балансі енергосистеми у ще спокійному в плані енергетики 2020 році. Через це Енергоатом недоотримав 4,7 млрд грн доходу. У зменшенні прибутковості були й об'єктивні чинники, як-от розрахунки за кредитами, на які будувалося сховище ядерного палива. Докладніше про причини різкого падіння прибутковості читайте тут.

Тому Енергоатом ніколи не почувався впевнено. До того ж він, як виробник дешевої електроенергії, завжди був дійною коровою для держави, яка, користуючись з цієї дешевизни, залишала електроенергію для населення однією з найдешевших у Європі. Торік компанія через це отримала збитків у 1.2 млрд грн.

На дешевій електроенергії з Енергоатому намагаються пастися і різні ділки через схеми заниження ціни на ринку "доба наперед". " Були ситуації, що ціна продажу «комерційної» енергії Енергоатому іноді була нижчою, ніж ринкова", – розповідала в інтерв'ю Текстам Олена Антонова, членкиня Національної комісії, що здійснює держрегулювання ринків у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яку після обрання Зеленського звільнили через так звану ротацію.

У результаті у 2021 рік Енергоатом увійшов у боргах, як у шовках. Йому навіть блокували рахунки через те, що він не розплачується з поставниками ядерного палива. На початок листопада, за словами колишньої міністерки енергетики Ольги Буславець, працює 11 з 15 блоків АЕС, а сьогодні має запрацювати 13, як переконує Міненерго. Влітку була інформація, що Енергоатом не має грошей на завершення планових ремонтів, а в жовтні компанії арештовували рахунки через борг у понад 127 млн ​​грн за постачання палива.

Загальний стан

Олена Антонова ще в липні цього року розповідала нам, що "основний індикатор проблематики на ринку зараз – це накопичена між учасниками ринку заборгованість сумою близько 50 млрд грн".

"Сьогодні в Україні близько 50% електромереж потребують капремонту, реконструкції та повної заміни. Зношеність окремого енергетичного обладнання деяких операторів систем розподілу електроенергії досягає 70%. При цьому обсяги щорічних ремонтів електроенергетичної інфраструктури в рази менші за потребу оновлення мереж. Тоді як олігархи вичавлюють кошти з активів і витрачають їх на особисті забаганки (наприклад, нещодавно син Ахметова придбав віллу у Швейцарії за 2 млрд грн, – прим. Текстів), збільшується аварійність в електромережах, а показник SAIDI (середня тривалість перерв в електропостачанні) є найгіршим серед усіх країн Європи. В Україні він у 10–30 разів вищий, ніж у країнах Західної Європи, вшестеро – ніж у країн Балтії, утричі – Польщі, вдвічі – Румунії", – йдеться у пояснювальній статті від Міністерства енергетики.

У таких умовах уряд мав би підняти ціни на електроенергію для населення й зробити все можливе, щоб додаткові кошти пішли у модернізацію системи, включно з тією, що у приватних руках. І рухи у напрямку підвищення ціни були. "Із січня 2021-го був скасований пільговий «половинний» тариф на перші 100 кВт-год споживання – його підвищили з 0,9 грн до «загальних» 1,68 грн. Наступне повномасштабне зростання мало відбутися вже у квітні – орієнтовна вартість кіловат-години становила б понад 2 гривні", – писали ми у липні цього року. Та виступив Зеленський і заявив, що ціна не зростатиме.

До всього цього за 2,5 роки президенства Зеленського в нас змінилося три міністри енергетики, зараз посаду обіймає четвертий. І все б, може, якось зрослося, склалося, і ми б якось пропетляли зиму, аж тут світ охопила енергетична криза, і ціни на більшість видів пального стрімко полетіли вгору. Світові медіа пишуть, що це наслідок відновлення економіки в країнах, які повністю щепилися, і зменшення інвестицій у видобувну галузь через менший попит у часи планетарного карантину й орієнтацію на відновлювальні джерела енергії.

Слід зазначити, що Україна стала залежною від імпорту вугілля на 38%, – стверджує Міненерго. Додамо, що це сталося після окупації Донбасу. При цьому найбільшим постачальником вугілля в Україну є РФ (62% імпорту за 2020 рік), ще 7,5% вугілля постачається з Казахстану і заходило в Україну транзитом через РФ. Тобто в цій сфері залежність полягає в тому, що постачання більшої частини вугілля залежить від Росії. Зараз РФ заборонила експорт вугілля в Україну і блокує транзит з Казахстану.

Вугілля стає менше

Тепер подивимося детальніше, що ж відбувалося протягом року на складах з вугіллям. На графіку нижче стан накопичення вугілля на складах ТЕС/ТЕЦ за 2021 рік та аналогічний період 2020 року.

ГРАФІК ОНОВЛЕНО! 16 листопада Міненерго надало дані за 1-11 листопада 2021 року у відповідь на наш повторний запит. Нижче оновлений графік. Надані на запит дані підсвічені на графіку червоним фоном.

У відкритому доступі є дані по 26 жовтня включно. З 27 жовтня Міненерго перестало публікувати інформацію щодо стану накопичення у форматі відкритих даних, замінивши їх графіками. За даними перенаправляють до Укренерго, мовляв, міністерство не є розпорядником.

Вугілля не просто катастрофічно мало. Через перебої з постачанням на складах ТЕС немає навіть гарантованого запасу, який є ключовим індикатором стабільності енергетичної галузі.

ГРАФІК ОНОВЛЕНО! Дані за 1-11 листопада 2021 року, надані пізніше у відповідь на наш повторний запит, підсвічені на графіку червоним фоном.

Довідково:

Теплоелектроцентраль (ТЕЦ) – теплова електростанція, що виробляє одночасно електроенергію й тепло у вигляді гарячої води та пари. Тепло та пару можна використовувати як для промисловості, так і для побутових потреб (централізованого опалення та гарячого водопостачання).

Теплова електростанція (ТЕС) – теплова електростанція, яка виробляє електроенергію, спалюючи вугілля чи газ, яким нагрівають пару, що обертає турбіну. Відпрацьована в турбіні пара конденсується і віддає тепло охолоджувальній воді (наприклад, з річки).

Для проходження опалювального періоду ТЕС потрібно 8,4 млн тонн вугілля. Нині на складах трохи більш як 500 тис. т, заявив у Верховній Раді міністр енергетики Герман Галущенко.

Проблема підсилюється тим, що цьогорічна криза торкнулася багатьох країн, зокрема Китаю, який має величезні потреби у вугіллі та скуповує його по всьому світу.

Тому навіть за наявності грошей дістати паливо непросто. Але наявність грошей — це також не про нас.

Найгірша ситуація у державних ТЕС. Це Вуглегірська, Зміївська та Трипільська. Проте наприкінці жовтня, за повідомленнями ЗМІ, через брак палива зупинилася Словʼянська ТЕС. ДТЕК Ахметова запевняє, що вугілля вистачить, проте 11 листопада Україна звернулася до Словаччини по аварійну допомогу через аварію на Бурштинській ТЕС, повідомляє "Економічна правда" з посиланням на пресслужбу Укренерго.

Якщо проблема не буде розв'язана найближчим часом, Україну чекає дефіцит електроенергії.

За станом роботи ТЕС можна стежити на сайті Укренерго.

На скріні нижче ситуація станом на 11 листопада. Жовтим кольором позначені блоки, що зупинені через нестачу палива.

Приховування даних

Розуміючи проблеми, уряд приховує дані про запаси вугілля. Зараз ми розповімо, яким чином. У 2017 році TEXTY спільно з Dixi Group створили дашборд, який моніторив стан накопичення вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ. Зважаючи на те, що проблеми з вугіллям у нас ледве не щороку, цікавість до дашборду стабільно зростала у період опалювального сезону. Там можна було подивитися співвідношення поточного запасу на станції до мінімально гарантованого за останні 100 днів. Дашборд був зроблений на даних, яке регулярно публікувало Міненерго. Це не були чисті машиночитні дані, а xlsx з картинками та обʼєднаними комірками. Та за допомогою спеціального скрипту з нього можна було дістати потрібну інформацію. Проте зараз не маємо і цього. З червня поточного року Міністерство перестало публікувати дані у xlsx форматі, перейшовши на pdf, а починаючи з 27 жовтня, коли енергетична криза ще більше посилилася, взагалі вирішило оприлюднювати лише готові графіки.

Графіки є, а даних, з яких їх намальовано, – немає.

На наш запит надати дані у форматі, в якому вони оприлюднювалися раніше, прислали відписку з посиланням на готові графіки та інший набір на порталі відкритих даних, де інформації значно менше і вона агрегована помісячно. Телефоном пояснюють, що Міненерго не є розпорядником даних, а те, що публікувалося раніше, — виключно «добра ініціатива». Зараз ми відправили до міністерства повторний запит, вони обіцяють переслати його належному розпоряднику — Укренерго.

ОНОВЛЕНО: На повторний запит ми таки отримали від Міненерго інформацію про стан накопичення вугілля на ТЕС на ТЕЦ за 1-11 листопада 2021 року. Проте на сайті у розділі "Відкриті дані" Міністерство продовжує публікувати графіки замість даних.

Що робити?

Уже зараз уряд запускає ТЕЦ, які будуть спалювати надзвичайно дорогий газ замість вугілля, та отримує незначну кількість електроенергії з Білорусі у пікові години. Торік звідти експортували лише 0,14% від загального споживання. Також урядовці й сам Зеленський постійно наголошують, що з енергетикою у нас усе гаразд, взимку матимемо і світло, і тепло. Чесно, це нагадує заяви весною 2020 року про готовність зустріти пандемію коронавірусу при повній амуніції ("ми чемпіони по боротьбі з коронавірусом" тощо). Готовність бачимо сьогодні, коли смертність досягнула показника у майже тисячу людей на добу.

З енергетикою те саме. Уряд має чесно розповісти про стан справ і вже зараз вжити заходів з економії електроенергії та започаткувати інформкампанію на основних телеканалах, радіостанціях та білбордах із закликом економити. Наприклад, можна дещо пізніше вмикати міське освітлення чи вмикати його частково.

Для того, щоб вийти із кризової ситуації, потрібно:

– спрямувати кошти в Енергоатом, ця компанія – основа енергетичної безпеки, і її потрібно припинити використовувати як голодну дійну корову для бізнесу та населення. З продажів своєї енергії Енергоатом має отримувати достатньо коштів для закриття своїх поточних потреб, модернізації, і він навіть міг би інвестувати в інновації, але це вже після подолання кризи;

– підвищити ціну на електроенергію для населення. В Китаї почалися масові відключення від світла житлових кварталів і підприємств саме через те, що вугілля було дороге, а ціну на електрику для населення регулювала держава. І після того, як почалися відключення, китайський уряд зробив ціна на електрику ринковою. Знаючи цей свіжий приклад, можна діяти на випередження. На сьогодні вугілля у світі коштує $153 за тонну, це приблизно у 2,5 раза дорожче, ніж рік тому;

– створити робочу групу з топчиновників по закупівлі вугілля, залучити до неї чиновників і менеджерів, які розв'язували схожу проблему у 2014–15 роках;

– розробити план економії та разом з місцевими радами втілювати його;

– звернутися за підтримкою до народу, а не годувати його сумнівними обіцянками, сподіваючись, що пронесе. В Україні чимало свідомих громадян, і всі вони будуть готові трохи обмежити споживання електроенергії заради того, щоб країна вистояла у цій кризі.

Насамкінець нагадаємо деяку базову інформацію з нашої графіки листопада 2015 року. Основні параметри майже не змінилися

абзац дтек енергетика енергетична криза уряд тес електроенергія вугілля Міненерго тец