Українські розвідники провели операції, яким міг би позаздрити «Моссад». Зеленський їх звільнив
У прямому ефірі на «Свободі слова Савіка Шустера» минулої п'ятниці один з офіцерів української розвідки Роман Червінський розповів про планування та реалізацію найуспішніших операцій українських спецслужб – викрадення свідка збиття росіянами пасажирського «Боїнга» MH17 Володимира Цемаха та операцію з «вагнерівцями». ТЕКСТИ розшифрували уривки з розповіді офіцера.
Володимир Червінський: Була придумана гарна легенда. Ми залучили лікарів, які підказали нам певні діагнози. Сформували легенду, підготували документи, які вказували на те, що Цемах хвора людина, він перебуває під наркозом. І завдяки цьому ми провезли Цемаха від Сніжного до Донецька 200 кілометрів, проїхавши три пости бойовиків. Легенда спрацювала, на нас не звертали уваги. Цемах сидів на задньому сидінні автомобіля, поруч було інвалідне крісло, і бойовики вважали, що це дідусь, якого віз його онук чи племінник до місця проживання.
Ми доставили його у район Донецька, який межує з Мар’їнкою. Там ми планували перевезти його через лінію фронту. Ми перейшли останній блокпост, пересадили його в крісло-каталку, повезли у ньому до самої лінії розмежування і потім далі перейшли. Там була невеличка стежина, по якій ходили місцеві мешканці, і по цій стежині ми його і вивели. З нашого боку його зустрічали наші співробітники та офіцери розвідки. На жаль, трапилася трагедія – наші співробітники натрапили на закладену терористами міну. Офіцер розвідки, який був старшим цієї групи, загинув, ще один був поранений.
Але Цемах був доставлений і постав перед слідством, яке складалося з українських та нідерландських слідчих. Голландці дуже довгий час намагалися отримати Цемаха. Ця операція планувалася не один рік ними. І нідерландці зверталися до нашого уряду, до президента, щоб допомогли це зробити. Вони навіть розглядали можливість проникнути на територію Сніжного, де він мешкав, на двох бойових вертольотах, захопити його і вивезти.
Згідно з нашими думками, подібна операція на дев’яносто відсотків була приречена на провал. Але вони навіть це хотіли зробити. Тому що Цемах як свідок був надзвичайно важливим. Він був керівником протиповітряної оборони Сніжного, який саме виставляв «Бук» на позицію, з якої той зробив постріл по пасажирському Боїнгу… І він забирав його звідти. Коли вони зрозуміли, що збили не військовий, а цивільний літак, то дуже сильно злякалися. Він співпрацював з російським командуванням, він транслював всю інформацію, що відбувається, і вивів цей російський екіпаж «Буку» з території Сніжного за кордон, щоб приховати участь російських військ. Тому він був надзвичайно цінним свідком.
Коли ми здійснили цю операцію, нідерландська сторона навіть не повірила успіху. Вони були вражені операцією. На найвищому рівні керівництво Нідерландів та Австралії телефонувало нашому президенту, прем’єр-міністру зі словами вдячності й висловлювало сподівання, що Цемах виступить ключовим свідком у Гаазі. Тому що, як ми знаємо, по МН17 немає жодного живого свідка, який би мав підтвердити участь росіян у цьому. Цемах був дуже важливим.
Ведучий: 27 червня ця операція відбувається, а практично через два тижні – 11 липня відбувається розмова про обмін між Зеленським та Путіним. І наступного дня вас звільнили. Чи є зв'язок між цими всіма подіями?
Я можу лише здогадуватися про існування такого зв’язку. За моїми даними, їхня розмова складалася з двох частин. Перша частина стосувалася звільнення наших моряків, а друга – це ультиматум Путіна до Зеленського, щоб передати йому назад Цемаха. Фактично це було підтвердженням надзвичайної цінності Цемаха. Це був прямий доказ, що Росія – агресор. Тому питання стало так – Цемах і моряки. Обмін міг відбутися лише таким чином. Звичайно, я дуже радий, що обміняли наших. Я розумію, що таке перебувати у полоні в Росії.
Щодо мого звільнення – я три місяці намагався отримати доступ до керівництва Служби безпеки України з метою з’ясувати причину мого відсторонення від посади. Мене не звільнили, а відсторонили від керування тим підрозділом, який протягом п’яти років був ключовим підрозділом у СБУ, займався всією протидією агентурній діяльності на території України.
Роман Червінський
Мене здивувало те, що це відбулося саме в момент найуспішнішої операції – таких операцій не проводила жодна спецслужба України за весь час незалежності. Це була перша операція такого штибу. Молоді офіцери, які працюють у цьому управлінні, приходили до мене і запитували: що сталося, ми щось неправильно робили ці п’ять років? Скажу більше – наш напрямок курував відділ, який відповідає за Донецьк. Так от, керівництво цього відділу на сьогодні звільнено, керівник відділу змушений був звільнитися, заступник перевівся, тобто робота не здійснюється. Все зупинено, і я не можу зрозуміти чому.
Мене відсторонили в момент найуспішнішої операції
Ведучий: після цього ви перейшли у головне управління військової розвідки. Ви одразу почали брати участь в операціях?
Так, я був запрошений Бурбою і взяв участь в організації цієї операції, контролі за її проведенням.
Ведучий: 5 серпня Володимир Зеленський, згідно з його словами, обговорив «вагнерівців» з Олександром Лукашенком, їх можливу екстрадицію в Україну, і в той же день був звільнений керівник головного управління розвідки України Василь Бурба. Це збіг?
Якщо чесно, у мене склалося враження дежавю. Я зрозумів, що щось не так. Якось не так відбувається керівництво своїми офіцерами, своїми військами. Я пам’ятаю, Бурба дав вказівку почати нам внутрішнє розслідування [по зливу інформації], я як відповідальний за операцію переконаний, що це на 99% була зрада. Хтось подзвонив туди. Ми почали формувати перелік людей, яких ми мали перевірити, і Бурба сказав, що надасть перелік людей з Офісу президента, хто був допущений до цієї інформації. Проте ми так і не дочекалися цього списку, тому що Бурба був звільнений. Потім був відсторонений і я.
Спочатку були погрози звільненнями, кримінальними провадженнями, які передавалися нібито з Офісу президента. Після наради в ОП нам передавали такі посили, що ви будете притягнуті до відповідальності, ви маєте мовчати. Нас змушували мовчати. Були пропозиції сказати, що операції не було. Саме у двадцятих числах лютого цього року ми були в керівників наших підрозділів, і вони це говорили прямим текстом, що або мовчіть, або... Намагалися переконати нас, мене особисто – ту людину, яка провела не менше 10 операцій – що це була російська операція. Мені було смішно, і тому я не мав бажання з ними про це говорити, якщо ви готові на біле казати чорне, я цим займатися не буду.
І тому почалися погрози. Вони сказали, що анулюють наші паспорти. Спочатку я не повірив навіть, тому що для анулювання паспортів повинні бути як мінімум законні підстави. Але далі пішло більше.
Дуже дивні призначення відбуваються зараз. Призначають людей, які «пригають» через дев'ять-десять ступенів проходження служби, тобто це люди, які не мають досвіду керування, вони призначаються на найвищі посади. І в результаті цього відбуваються страшні речі, про які ми зараз не готові говорити. Але, можливо, в якийсь час ТСК це порушить, і ми будемо готові свідчити.
