Чому Україна купує вугілля в окупантів і чи винен у цьому Порошенко

Авторка: Аналітикиня порталу Energy Map, Оксана Зуєва

Майже вісім років триває збройна агресія Російської Федерації проти України, внаслідок якої наша держава втратила контроль над Автономною Республікою Крим та частиною Донецької та Луганської областей.

Окрім втрати наших територій, війна суттєво вплинула на технологічний ланцюжок «вугілля-електроенергія», відтак і на енергобезпеку країни в цілому. Власний видобуток вугілля у довоєнний час повністю покривав потреби енергетики, натомість зараз Україна змушена імпортувати з-за кордону, більшість з Росії. Динаміка імпорту вугілля з РФ нагадує відому ілюстрацію слона, якого з’їв удав. Та чи не завелика ця здобич?

Що ми втратили?

Вугільна промисловість – одна з найважливіших складових паливно-енергетичного комплексу України. Вугілля – єдиний енергоносій, яким Україна може забезпечити себе самостійно в повному обсязі. За геологічними запасами викопного вугілля Україна посідає друге (після Німеччини) місце в Європі та восьме у світі, що створює можливості як для забезпечення власних внутрішніх потреб у вугіллі, так і його експорту.

На окупованих територіях залишилося 95 вугледобувних шахт, 67 з яких державної форми власності та 28 – приватної. При цьому основні балансові запаси кам’яного вугілля (67%) та переважна більшість вугледобувних потужностей України зосереджені в межах Луганської та Донецької областей. Сьогодні на підконтрольній українському уряду території у режимі вуглевидобутку працюють лише 47 шахт.

Розподіл балансових запасів кам'яного вугілля по областях

Джерело: ДНВП "Геоінформ України", дані станом на 01.01.2021

На втрачених територіях перебуває і багато допоміжних підприємств галузі: шахтобудівні та рятувальні підрозділи, підприємства вугільного машинобудування, насосних робіт та інші, які забезпечують технологічний процес вуглевидобутку та безпеку праці.

Внаслідок бойових дій пошкоджено та зруйновано частину вугледобувної та транспортної інфраструктури, частину шахт закрито та затоплено. Обладнання багатьох закритих шахт розграбоване та вивезене як металобрухт. Усе це унеможливлює або суттєво ускладнює експлуатацію вугледобувних шахт після деокупації.

За розрахунками Центру економічних стратегій, економічні збитки через окупацію Донецької та Луганської областей нараховують 375 млрд грн без урахування вартості активів, що розташовані на непідконтрольних Україні територіях.

Крім того, окупація призвела до серйозних екологічних наслідків: забруднення поверхневих та ґрунтових вод розчинними елементами вугілля, виділення газу, просідання ґрунтів, руйнування будівель тощо.

З кінця 2014 року самопроголошена влада ОРДЛО не надає офіційну інформацію про стан вугледобувної галузі на непідконтрольних Україні територіях. Відповідно, немає даних про фактичні обсяги видобутку вугілля та екологічний стан регіону.

Видобуток впав утричі

Вугілля є основним пальним для теплової генерації, і власний видобуток повністю покривав ці потреби. За даними Міненерго, до початку військових дій на Сході України річний видобуток вугілля становив понад 80 млн тонн рядового вугілля, третина з яких – антрацитової групи (марки А та П).

Видобуток вугілля за марками до початку військових дій

Джерело: Міненерго, дані за 2013 рік

Уже у 2014 році загальні обсяги видобутку зменшились до 65 млн тонн, а за підсумком 2015 року – до 39,7 млн тонн, тобто у понад удвічі у порівнянні з обсягами до початку окупації.

Хоча бойовикам не вдалося повністю захопити територію Донбасу в адміністративних межах областей, вони встановили контроль над територіями, де зосереджено 100% видобутку антрацитового вугілля.

Загальний видобуток вугілля у Донецькій та Луганській областях у 2013 році становив майже 64 млн тонн, або 76% від загальноукраїнського видобутку, тоді як у 2015 році – у понад тричі менше, а саме 19 млн тонн, або 47% від загальноукраїнського.
Видобуток антрациту до 2017 року впав до нуля. Це саме те вугілля, що на момент окупації забезпечувало роботу 7 з 14 теплових електростанцій країни.

Динаміка видобутку вугілля в Україні за 2010–2021 рр., млн тонн

Джерело: Міненерго, дані за 2021 рік містять показники за січень – листопад

Слід зазначити, що видобуте вугілля з окупованих територій до березня 2017 року ще надходило на підконтрольну уряду територію, наприклад, з ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» та інших, про що свідчать дані Міненерго. Це тривало, поки в ОРДЛО не провели «націоналізацію» українських підприємств.

Тоді ж у 2017 році уряд ухвалив рішення про припинення переміщення вантажів, зокрема вугілля, через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей. Україна повністю втратила постачання власного вугілля з окупованих територій, в тому числі й антрациту. За даними ЗМІ, кілька років вугілля з непідконтрольних територій потрапляло до України, зокрема під виглядом імпорту з Росії.

Хоч Україна і зберегла частину видобутку на підконтрольних територіях, проте впродовж 2017–2020 років видобуток вугілля скорочувався на 5–7% щороку.

Наслідки для енергосистеми

Згадані вище втрата та падіння обсягів видобутку вугілля напряму вплинули на енергобезпеку України, адже без необхідного палива залишилася значна кількість теплових електростанцій (ТЕС). В українській електроенергетиці саме ТЕС використовуються як основний інструмент регулювання графіку пікового навантаження: ввечері та вранці.

У загальній структурі виробництва електроенергії у 2014 році теплова генерація забезпечила 43,4% виробленої електроенергії.

Структура виробництва електроенергії в Україні за 2014–2021 рр., млн МВт*год

Джерело: НЕК "Укренерго", дані за 2021 рік містять показники за січень-листопад

Втративши налагоджені постачання вугілля з шахт, що опинилися на окупованій території, теплові електростанції скоротили обсяг виробництва електроенергії, а частина станцій мусили тимчасово припинити роботу в очікуванні палива.

Особливо дефіцит вугілля відчули ТЕС, точніше енергоблоки, що працюють на антрациті, оскільки запаси антрацитового вугілля стрімко почали падати восени 2014 року.

Запаси вугілля на складах ТЕС за 2014–2015 рр., млн тонн

Джерело: НЕК “Укренерго”

За рік частка теплової генерації у загальному енергоміксі впала з 43% до 35%, яку частково компенсували іншими видами генерації, зокрема атомної.

Наслідком дефіциту маневрових потужностей ТЕС, зокрема в періоди пікового навантаження енергосистеми (з 08:00 до 20:00 години), стали віялові вимкнення електроенергії обраним категоріям споживачів по всій країні.

Частка ТЕС у щогодинній структурі генерації електроенергії за 2014–2015 рр., %

Червоним позначено години, коли частка генерації ТЕС була найменша, зеленим – найбільша

Джерело: НЕК “Укренерго”

Імпорт – перший компенсатор

Як зазначалось раніше, власний видобуток вугілля впав у понад двічі. Перекрити цей дефіцит більш-менш вдалося завдяки імпорту та внесенню змін до структури споживання ТЕС.

Системне збільшення імпорту вугілля почалось після заборони Уряду на початку 2017 року переміщувати вантажі вугілля через лінію зіткнення.

Розв'язати цю проблему намагались, забезпечивши генерувальні підприємства достатнім фінансуванням. Для цього у структуру ціни електроенергії заклали ціну вугілля за імпортним паритетом, що більш відома як формула «Роттердам+».

Утім, це не призвело до бажаної диверсифікації та суттєвого зменшення залежності від імпорту з РФ. У 2017 році частка Росії у загальному імпорті вугілля була 74% і досягла 92% 2020 році.

У 2017 році частка Росії у загальному імпорті вугілля була 74% і досягла 92% у 2020 році

Імпорт вугілля для потреб енергетики у 2014–2021 рр., млн тонн

Джерело: Міненерго, дані за 2021 рік містять показники за січень – жовтень

Вугілля для потреб енергетики Україна закуповує з Південно-Африканської Республіки (ПАР), США, Казахстану, Польщі та Австралії.

Антрацитове вугілля становить основу імпорту та надходить переважно з Росії. Протягом 2017–2019 років з країни-агресора було імпортовано 11,5 млн тонн вугілля антрацитової марки. Для порівняння: крім Росії, вугілля закуповувалось ще з ПАР (1 млн тонн) та з США (0,73 млн тонн).

Антрацитове вугілля станвоить основу імпорту та надходить переважно з Росії.

У останні два роки (2020–21 рр.) через пандемію значно скоротилося споживання електроенергії, а отже, зменшилася потреба в імпорті вугілля – обсяги закупівель антрациту становили 4 млн тонн та надходили виключно з Росії.

Зміна структури споживання – другий компенсатор

Зменшення залежності від зовнішніх постачань антрациту спочатку відбулося завдяки посиленому використанню енергоблоків ТЕС, що працюють на вугіллі газової групи. Згодом почали модернізовувати обладнання, що працює на антрациті, щоб можна було використовувати вугілля газової групи.

У 2017–2019 роках на спалювання газового вугілля перевели 10 енергоблоків ТЕС загальною встановленою потужністю 2,1 ГВт.

У 2017 році переобладнали на спалювання газового вугілля 2-й та 5-й блоки Зміївської ТЕС, загальною потужністю 360 МВт, 7-й та 8-й блоки Придніпровської ТЕС (300 МВт).

У 2018 році: 4-й блок Трипільської ТЕС (300 МВт), 6-й блок Зміївської ТЕС (185 МВт), 9-й блок Придніпровської ТЕС (150 МВт).

У 2019 році: 3-й блок Трипільської ТЕС (300 МВт), 10-й блок Придніпровської ТЕС (150 МВт) та 1-й блок Криворізької ТЕС (315 МВт).

Динаміка зміни встановленої потужності ТЕС ГК за видом палива протягом 2015–2021 рр., тис. ГВт

Джерело: НЕК "Укренерго", дані за 2021 рік станом на 30.11.2021

Завдяки переобладнанню енергоблоків споживання антрацитового вугілля в Україні значно скоротилося: з 12,8 млн тонн у 2016 році до 6,1 млн тонн у 2017-му та до 2,9 млн тонн у 2020 році.

Чи подолали кризу?

Короткостроково кризову ситуацію із забезпечення ТЕС вугіллям таки вдалося розв'язати, втім, у довгостроковій перспективі з’явилися нові проблеми.

До 2020 року ситуація вирівнялася завдяки модернізації та переобладнанню енергоблоків. Збільшення атомної та відновлюваної генерації допомогли частково впоратися з наслідками окупації, проте не позбавили українську енергетику від вугільної залежності.

Враховуючи основний напрям імпорту, Росія отримала ще один важіль впливу на Україну. Ситуація із запасами вугілля у кінці 2021 року – яскравий приклад: на складах електростанцій 0,5 млн тонн вугілля, що є історичним мінімумом за останні роки, і близько 20 блоків не працюють через відсутність палива.

Усе це свідчить про те, що Україні треба активно рухатися у напрямку зміни енергоміксу генерації, зокрема введення маневрових потужностей на інших видах палива, зокрема й відновлюваних.

енергетика окупація ордло порошенко вугілля енергетична безпека