Від Ауріки до Орхана. Про які етнокультурні спільноти в Україні свідчать рідкісні імена новонароджених

Торік у Києві найпопулярнішими іменами новонароджених стали Софія, Марія, Злата, Максим, Іван та Матвій – повідомляє Мін’юст. Також називали дітей Яснами, Мріями, Росанами, Саватіями, Никифорами та Олексами.

Подібні повідомлення чиновники оприлюднюють двічі на рік, що спричиняє хвилю новин про найоригінальніші та найпоширеніші імена дітей в кожній області України. Перелік найпопулярніших зазвичай мало змінюється з року в рік: Анна, Андрій, Богдан, Катерина та інші.

Рідкісні ж імена часто натякають на іноземне походження принаймні одного з батьків або ж на приналежність до специфічної етнокультурної групи. Це й не дивно, адже Україна – строката, мультикультурна країна.

3800 рідкісних імен розділили на 14 груп

Ми створили датасет рідкісних імен новонароджених хлопчиків та дівчаток і спробували виокремити у ньому певні культурні та етнолінгвістичні групи (cultural, ethnic, linguistic – CEL groups). Спираючись на дані Мін’юсту, нарахували понад 3800 унікальних імен, якими люди називали своїх дітей впродовж 2015–2021 років, та розділили їх на 14 груп.

Наше дослідження не претендує на науковість та вичерпність. Ми розуміємо, що ця класифікація може бути доволі суб’єктивною та/або неповною. Основним критерієм об’єднання імен у групи була спільність їхнього географічного походження. Також ми зважали на особливості орфографії кожного імені та усталені практики вживання.

Зеленський, Емігрант, Іван-Царевич

Близько 30% імен у датасеті, які нам не вдалось прокласифікувати, ми об’єднали у широку групу «інші». До неї увійшло чимало подвійних імен, що можуть належати дітям від змішаних шлюбів (наприклад Олександр-Сіддікі, Фейза-Софія). Сюди також потрапили імена, що мали виразне попкультурне походження: Артік, Асті, Мадонна тощо. Окрему підгрупу становили імена незрозумілого походження, як-от Моваффаг. Звісно, не обійшлось і без дещо кумедних імен: Золушка, Емігрант, Лимон, Іван-Царевич, а то й взагалі Зеленський.

Варто зазначити, що поруч із «іншими» іменами до нашого датасету також увійшла група абсолютно «звичайних» повсякденних імен (Віра, Микола, Леонід тощо). Ці імена рідко траплялися в одних областях, проте були цілком типовими для інших.

«Східних» імен трошки більше, ніж «західних»

Однією з найчисельніших виявилась широка група умовно «східних» імен. Вона охопила 17% датасету (662 імені). Сюди увійшли типові мусульманські імена, а також імена арабського, тюркського та перського походження: Фатіма, Ріваят, Хатуна, Батир, Орхан.

15% – група умовно «західних» імен (594 імені). Вона об’єднала імена, що походять з англійської, французької, німецької та інших західноєвропейських мов (Стела, Кевін, Елісон, Меттью). Також ми доєднали сюди скандинавські (як-от Ейнар) та іспанські імена (Алехандро, Йєнніфер). Варто зазначити, що іспано- та португаломовні імена також можуть вказувати на походження свого носія із країн Південної Америки.

Серед «східноєвропейських» лідирують «російські»

Доволі численною групою стали умовні «східноєвропейські» імена болгарського, румунського, угорського, польського, чеського та балканського походження тощо: Ауріка, Десіслава, Милорад, Габор, Кастусь, Рональдас, Алєся. Ймовірно, вони належать представникам національних спільнот, що вже давно вкорінились в Україні.

Також за географічним критерієм нам вдалось виокремити наступні групи імен: «російські» (118 імен), «вірменські та грузинські» (101 ім’я), а також «індійські» (25 імен). Прикладами імен російського походження є Агафья, Єфім, Прохор; вірменського або грузинського – Нуне, Ваче, Ніколоз, Ека; індійського – Віджай, Нандіні.

Деякі групи імен в нашій класифікації було об’єднано не так за спільністю географічного походження, як за схожим культурним значенням. Це, зокрема, група «біблійних» імен, так звані церковні та старовинні імена, міфологічні «греко-римські» імена, а також імена, що мають виразне «руське» звучання.

Імена з церковного календаря

До «біблійної» групи ми зарахували імена на кшталт Соломон, Рахіль, Манасія, Авраам, Енох, Таніта, Ісус. Найімовірніше, ці імена часто використовуються представниками єврейської спільноти. Проте так можуть називати своїх дітей і старообрядці, і прихильники різних протестантських конфесій.

Група «церковних» імен дещо нагадувала церковний календар. До неї увійшли імена християнських святих та патріархів (Амфілохій, Паісій, Аліпія, Параскєва). Схожою на «церковні» імена стала група умовних «русичів». У ній об’єднались літописні імена давніх князів, а також стародавні слов’янські імена – Кий, Аскольд, Малуша, Забава. Проте ми також віднесли сюди імена, котрі мають неоязичницьке або рідновірське звучання: Ярасвєт, Орій, Велес, Рода.

Невелика, але досить виразна, «старовинна» група увібрала в себе імена, які часто використовувались в минулому та позаминулому століттях – серед них є такі, як Євграф та Іраїда, а також радянські: Вілена та Владлен (обидва походять від імені Владіміра Лєніна).

«Греко-римську» групу представляли імена Медея, Одісей, Касандра, Іріда.

Окремо варто відзначити групу справді рідкісних «українських» імен: Гнат, Квітка, Орися, Остап тощо.

Ми спробували проаналізувати зміну частоти вживання кожної групи імен у розрізі різних років та областей України. Проте не помітили особливих закономірностей в їхньому розподілі.

Частота вживання кожної групи імен коливалась із року в рік, однак не схоже, щоб в якійсь із груп відбувалося помітне зростання або спадання. Також ми не виявили чітких просторових патернів у розподілі різних груп імен поміж областями та макрорегіонами України. Невеликий виняток становила хіба що Закарпатська область. Тут присутність «східноєвропейських» імен завжди залишалась дещо вищою у порівнянні з рештою країни.

Проведіть уже нарешті перепис!

За даними останнього перепису населення, що відбувся у 2001-му році, в Україні зафіксовано представників понад 100 різних націй. Згідно з переписом найчисельнішими національними спільнотами є росіяни, євреї, білоруси, молдовани, болгари, поляки, угорці, румуни, греки, вірмени, роми.

Поруч з українцями також мешкають представники трьох корінних народів – кримські татари, караїми та кримчаки. Наразі дані перепису – єдине офіційне джерело інформації щодо складу населення України. Однак події останніх 20 років – російська агресія, окупація Криму та Донбасу, загальносвітове посилення міграції з країн Глобального Півдня – спричинили тектонічні зміни в структурі населення нашої країни. В Україні почали з’являтися та посилюватися нові етнічні спільноти людей: нігерійці, в’єтнамці, сирійці. У великих містах зростає кількість мігрантів з країн Центральної Азії, Індії, Пакистану.

Через те, що українська влада системно ігнорувала проведення регулярних переписів, станом на сьогодні ми позбавлені повних та достовірних даних щодо етнічного різноманіття населення України.

Погана якість даних та їх непрозора процедура збору Міністерством юстиції видається нам найбільш ймовірною причиною того, чому ми не змогли виявити хоч якихось закономірностей в розподілі імен Україною. Щоб отримати доступ до якісніших даних (окрім тих, що вже є на сайті Мін’юсту), ми направили відповідний запит, проте нам відповіли, що міністерство «не володіє запитуваною інформацією».

В інших країнах аналоги подібних досліджень найчастіше проводяться на знеособлених даних переписів населення. Неспроможність української влади провести повноцінний перепис протягом останніх 20 років є просто обурливою. Адже перепис – це не просто оцінка кількості людей, а й людського капіталу держави, значна частина якого криється у різноманітті мов та культур її населення. Хай там як, але ми сподіваємось, що через кілька років в Україні все-таки з’являться нормальні демографічні дані. А поки що пропонуємо ознайомитись із нашим датасетом рідкісних імен українців та методологією його побудови за посиланням

Ім’я може допомагати в житті. Або ні

Переважна більшість людських імен мають значення: Роман – «римлянин», Євгенія – «благородна» тощо. Однак значення імені може забуватися із часом, ба навіть втрачатися. Насправді первісне значення імені не таке вже й важливе. Наукові дослідження вчених-суспільствознавців показують, що набагато вагомішими є зовнішній сигнал, котрий ім’я транслює для інших членів громади. Дізнаючись чиєсь ім’я, ми формуємо певний образ цієї людини у своїй уяві та присвоюємо їй певні якості. Часто ми робимо це, керуючись власними культурними стереотипами.

Економісти Стокгольмського університету простежили за життєвим шляхом групи іммігрантів, які змінили свої слов’янські, азійські або африканські імена (наприклад, Мохамед чи Драган) на нейтральніші, «більш шведські». Виявилось, що з часом ці люди стали заробляти в середньому на 26% більше, як порівняти з іммігрантами, котрі зберегли свої рідні імена.

В Емілі більше шансів, ніж у Лакіші

Дослідження зі США показало, що люди з «білими» іменами на кшталт Емілі чи Ґреґ мають набагато більші шанси отримати роботу, аніж «чорні» Джамал чи Лакіша.

Оригінальні, рідкісні імена завжди привертають увагу. Проте через зв’язок із певними стереотипами рідкісне ім’я не завжди може зіграти на користь свого власника. Ще в 1948 році двоє професорів із Гарварду (США) показали, що хлопці з рідкісними іменами частіше вилітають із коледжу. Автори дослідження припустили, що власник унікального імені може відчувати більший стрес у житті через надмірну увагу до себе і через це гірше вчиться. Втім, цілком може бути, що на той час хлопець з рідкісним іменем (наприклад, Беррієн) просто міг дозволити собі більше байдикувати, аніж умовний Майк чи Джон. Більшість унікальних імен у гарвардському дослідженні належала представникам привілейованих верств суспільства. Тож можливо, носії унікальних імен просто вважали, що їхнє походження забезпечить їм кращі оцінки у коледжі та через це докладали менше зусиль до навчання.

мінюст datavis інфографіка перепис імена датасет