РРО – новий клопіт для ФОПів. Як "Слуги" вкотре ускладнили життя

У цьому питанні складний вибір. З одного боку, ФОПи не повинні мати можливості зменшувати свій виторг і уникати сплати податків. Для цього торгувати вони мають з фіскальними чеками, так у всіх країнах. А з іншого – багато з них живуть досить сутужно, і чергове закручування гайок може підштовхнути до згортання бізнесу і переїзду на заробітки до Польщі, яка всіляко заохочує українських громадян працювати там. Або до відкриття бізнесу в тій-таки Польщі, таких прецедентів багато. За 2020 рік  у Польщі на 22 % збільшилась кількість індивідуальних підприємців – громадян України.

Там хоч і немає таких низьких податків для індивідуальних підприємців, але є дешеві кредити під бізнес, вигідна іпотека, та й навряд чи податківці стягуватимуть три шкури за технічну помилку.

Тобто нам потрібно наводити лад у податках дуже обережно, з максимумом комфорту для підприємців, щоб не втратити їх назавжди. Вихованець школи Азарова, нинішній ініціатор багатьох податкових змін і очільник відповідного комітету Ради Данило Гетманцев цього не розуміє.

«РРО не вигідно – одні штрафи, і ти скрізь винний, – каже підприємниця Ірина з міста Сарни Рівненської області. – Щоб розібратися з РРО, треба винаймати якогось юриста і бухгалтера, інакше втрачаєш клієнтів. А в нас тут ще й часто світло відключають. Хай би замість касових апаратів збільшили єдиний податок – ми згодні. Так і бюджет скоріше наповниться, ніж через РРО». «Загалом встановлення програмного РРО коштує під 2 тис. грн на одну касу, – розповідає інший підприємець, що попросив не називати його. – А це знову штрафи, штрафи, штрафи. І нікого не хвилюють технічні збої».

Автори ж закону та експерти тим часом запевняють, що це паніка, яка швидко минеться.

Під загрозою гігантських штрафів

Підприємець Віктор разом із дружиною займається бізнесом понад десять років, має кав’ярню, магазин алкогольних і тютюнових товарів, а також інтернет-магазин із продажу саджанців. Віктор категорично проти розширення застосування РРО.

«Державні інституції постійно заганяють наш прошарок буржуазії у кут на користь великих мереж, – каже він. – Гетманцев і компанія кажуть, що все дуже просто. Так колись було із «підакцизкою». Але для ФОПа це означає купити апарат (РРО – ред.) за 8000 грн, плюс платити за звʼязок (20 грн) та обслуговувати його у сервісному центрі (200 грн)».

Здавалося б, гроші дуже маленькі, але Віктора непокоїть інше. За його словами, РРО (як «залізні», так і програмні) надто часто дають збої, не з вини підприємців. Це призводить до того, що продавці або продають товар, не помічаючи збій, або змушені продавати з тимчасово непрацюючим РРО, щоб не втратити клієнтів. Такі казуси трапляються щомісяця в кожному магазині, а отже, за рік маємо декілька десятків порушень. Щодо ПРРО, то там, за словами Віктора, трапляються збої, які не можна полагодити протягом тижня, і тут вже просто доводиться працювати без чеків, бо як же інакше зробити виторг на новорічні свята?

"вистояти в такій ситуації зможуть лише великі супермаркети і торговельні мережі"

Наявність збоїв у роботі ПРРО підтверджує у своїй заяві й Спілка українських підприємців (СУП). «Через масове встановлення програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) в останні дні грудня та перші числа січня відбуваються технічні збої у цих програмах, – йдеться у заяві СУП, – З цієї причини бізнес, який зобов’язаний використовувати ПРРО з 01.01.2022, не може їх встановити й відповідно не дотримується касової дисципліни, відправки необхідних щоденних звітів тощо». Враховуючи складний процес впровадження цих нововведень та через численні запити підприємців до СУП, спілка закликала не штрафувати бізнес через збій із впровадженням ПРРО, дати час на виправлення технічних збоїв та адекватного налагодження роботи.

Віктор скаржиться, що подібна практика може призвести до штрафів, які зростають, мов снігова куля, бо податковий інспектор розпочинає нараховувати штрафні санкції одну за одною по кожному проданому товару і доходить аж до сотень тисяч гривень. Віктор каже, що вистояти в такій ситуації зможуть лише великі супермаркети та торговельні мережі, а отже, на його думку, додаткові РРО запровадили, щоб розподілити ринок на їхню користь. Віктор вважає, що від змін до закону про РРО постраждають мільйони підприємців.

Штрафи – від 510 до 5100 грн

З 1 січня 2022 року штрафи за порушення застосування РРО зростуть до 100 та 150 %. Натисніть сюди, щоб дізнатися, які штрафи й за що передбачені.

• Якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції – 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн).
• Проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості – 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн).
• Застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника – 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн);
• Неподання до контрольних органів звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО через дротові або бездротові канали зв'язку в разі обов'язковості її подання – 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн).

«За розрахунками Державної регуляторної служби, зробленими перед прийняттям пакету законопроєктів щодо програмних РРО, витрати бізнесу на програмні РРО будуть у 2,6 раза меншими (у порівнянні із «залізними» РРО), тому члени СУП позитивно сприйняли відповідне рішення парламенту, – каже експерт аналітичного центру Спілки українських підприємців Мирослав Лаба. – Зокрема, на придбання касового апарату, на щомісячну оплату послуг Центру сервісного обслуговування та послуг інформаційних еквайрів, через які здійснюється передача фіскальних чеків до податкової служби».

Мирослав Лаба нагадує, що законодавство передбачає створення безоплатного програмного РРО від держави, щоб будь-який малий підприємець міг без додаткових витрат використовувати касовий апарат.

Наразі на ринку є багато пропозицій від різних (комерційних – авт.) розробників, які мають різний функціонал, надійність та вартість. Це добре, що є конкуренція і немає одного постачальника послуг, до якого всі мають іти. На сайті ДПС викладені також і безкоштовний програмний РРО для Android та Windows. Це фіскальний застосунок "пРРОсто”. Втім, його вже критикують.

Голова наглядової ради "Октава Капітал" Олександр Кардаков зауважив ще у 2020 році, що "пРРОсто" не розміщений в офіційному магазині застосунків Google Play. Немає його там і на час публікації цієї статті, а це означає, що встановлювати його на смартфон треба за допомогою, як то кажуть, «танців із бубном», тобто обходячи систему безпеки смартфона, яка запобігає встановленню шкідливих програм.

Скільки ж в Україні ФОПів та РРО?

За даними OpenDataBot, за 11 місяців цього року кількість українських ФОПів збільшилась на 85 тисяч і становить 1 996 211 осіб. І ця цифра стрімко зростає щодня. Цікавою є динаміка зростання.

Так само зростає і кількість зареєстрованих РРО. В інтерв’ю адвокату Богдану Янківу голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який є одним з авторів закону та активним його прихильником, повідомив, що з 1 грудня 2021 року РРО встановили понад 80 000 ФОПів на єдиному податку. «Щодня перед новим роком реєструвалося по 10–12 тисяч ФОПів, – сказав Данило Гетманцев. – 7 січня 2022 року зареєструвалося 6500 ФОПів. Навіть у вихідні дні, коли не працювала податкова і не було змоги зареєструвати «залізні» РРО, було зареєстровано 8000 ПРРО».

З цього Данило Гетманцев зробив висновок, що РРО – це зручний і простий інструмент, яким дуже легко користуватися. Депутат пообіцяв, що підприємців, які зареєструють свій РРО до 1 лютого 2022 року, звільнять від штрафів через РРО (навіть за те, що покупцю не видали чек) до кінця року.

Данило Гетманцев настільки агітує за РРО/ПРРО, що навіть створює про них меми на власній Facebook-сторінці.

Наскільки ж багато РРО/ПРРО у порівнянні з кількістю ФОПів? Данило Гетманцев уточнив, що на 12 січня 2022 року було зареєстровано 200 тисяч РРО/ПРРО саме у ФОПів. А отже, реєстратори мають на сьогодні 10% українських ФОПів. Наскільки зросла їхня кількість після змін у законодавстві? Мирослав Лаба каже, що до розширення фіскалізації у ФОПів було приблизно 100 тисяч РРО. А отже, їхня кількість уже подвоїлася. Але процес цей ще не закінчився. “За моїми даними, під фіскалізацію з 1 січня потрапить близько 280 000 ФОПів 2 і 3 групи”, – каже Мирослав Лаба.

Обурення через РРО у розпалі

Серед головних і найзапекліших опонентів запровадження РРО/ПРРО – громадський рух підприємців Save ФОП. Але у січні 2022 року цей рух розколовся на радикальних противників реєстраторів, які виступають за повне їхнє скасування, і тих, хто хотів би тільки відтермінування їхнього запровадження. Прибічники повного скасування РРО вже називають своїх опонентів «Антимайданом» і «конструктивними посіпаками ГЕТЬманцева».

Утім, експерти стримано сприймають заклики підприємців із Save ФОП негайно зупинити наступ реєстраторів. Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський не вірить у те, що підприємці мають масові проблеми через застосування РРО. «Деякі підприємці категорично проти будь-якої форми контролю з боку держави, – вважає він. – Такі люди завжди будуть протестувати проти будь-яких нововведень. Причина може бути й в тому, що відсутність документа, який підтверджує реалізацію товару, дозволяє приховати виторг, не дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів тощо. Але є і слушні зауваження, зокрема, щодо необґрунтованості тотальної фіскалізації для всіх підприємців». На думку експерта, Save ФОП – це рух, яких об'єднав людей з різними мотивами – як підприємців, що виступають проти контролю, так і людей, які прагнуть скористатися протестними настроями для особистих інтересів.

відсутність чеку дозволяє приховати виручку та не повертати бракований товар

«Спрощеною системою зловживає середній та великий бізнес»

Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай погоджується, що РРО/ПРРО мають на меті обмежити спроби підприємців ухилитися від сплати податків.

«До змін у законі значна кількість підприємців на 2-й та 3-й групі «спрощенки» могла звітувати податковій про занижені показники оборотів, таким чином сплачуючи менші суми єдиного податку та вписуючись у ліміти, перевищення яких веде до переходу на «вищу» групу спрощенки або на загальну систему оподаткування, – каже він. – Також спрощеною системою зловживає середній та великий бізнес, реалізуючи свої товари та послуги через багатьох ФОПів».

На думку Юрія Гайдая, окрім втрат бюджету, така ситуація створює перекоси в економіці та стримує економічне зростання через несправедливу конкуренцію та «віртуальний» бізнес, який не має паперового підтвердження і тому не може залучити фінансування від інвесторів та банків.

Якщо держава почне застосовувати дієві санкції для тих, хто не захоче грати за правилами, та для тих, хто веде бізнес взагалі без реєстрації, фіскалізація зменшить масштаби тіньової економіки, можливості для ухилення від сплати податків та збуту контрабанди, хоча, звісно, не викорінить ці явища. Кроки у цьому напрямку вже робляться, зокрема, з 2022 року ДПС дістала право застосовувати санкції до підприємців, які ведуть торгівлю без реєстрації юрособи.

Хто і скільки заробляє на РРО

Одним із недоліків запровадження РРО, на думку Мирослава Лаби, є недостатня увага держави до зручності для бізнесу, зокрема мікробізнесу. «За моїми підрахунками, бізнес платить інформаційним еквайрам за передачу фіскальних чеків понад 300 тисяч доларів США на місяць. За рік це $3,5 млн – чималі кошти, за які держава могла б реалізувати для бізнесу більш зручний і безоплатний механізм передачі даних, на кшталт передачі податкової звітності через Електронний кабінет. Окремо варто акцентувати на тому, як “раціонально” держава використовує такий цінний масив інформації», – каже Лаба.

Для довідки: У країнах ЄС є аналоги українського РРО, які називаються card machine, або ж POS terminal (хоча далеко не всі українські POS-термінали мають функції РРО), і там їхнє застосування не викликає протестів, а навіть навпаки – є суттєвою перевагою для малого бізнесу, адже кількість готівки в обігу постійно зменшується, покупцям зручніше платити карткою. (В Україні є ще й інша проблема – дрібному бізнесу вигідніші розрахунки готівкою, бо платіжні системи беруть занадто великий відсоток). Саме тому кількість POS терміналів у Британії зросла понад удвічі з 2009 до 2019 року – від 1,79 до 2,98 млн штук.

Мирослав Лаба вважає, що у проблемах із РРО/ПРРО винна держава, яка не запропонувала простих правил і надійних засобів для впровадження нововведення, не пояснила, навіщо це робиться (аргумент про захист прав споживачів – непереконливий).

Додамо, що в Україні й досі часто проявляються рецидиви тоталітарного мислення, коли будь-який державний перевіряльник чи податківець несвідомо уявляє себе чекістом, який прийшов розкуркулювати "дрібнобуржуазного елемента". Законотворці мають враховувати цю нашу культурну особливість і всіляко обмежувати контролерів, а не заохочувати їх, водночас збільшуючи держслужбовцям зарплати та вибудовуючи таку систему роботи, яка б впроваджувала нове сприйняття функцій держави й своєї ролі в ній. І це робилося в постмайданній Україні. Ось як описує екскерівник податкової Сергій Верланов, який очолив відомство, перемігши в чесному конкурсі (до того, як їх скасували під приводом карантину), але був незаконно звільнений:

«Основне, що ми хотіли – це запровадити культуру сервісної служби. Було неймовірне бажання надати якісний сервіс платникам податків. Передусім, щоб вони менше часу витрачали на спілкування з податковою і більше займалися саме веденням бізнесу, тим самим збільшуючи свою прибутковість. А отже, сплачували більше податків.

Як ми це робили? Інформували зі спірних питань, які історично, навмисно або ненавмисно, заводили платників податків у такі спірні ситуації, від яких вони починали залежати від податківців, робили помилки, сплачували штрафи, конфліктували. Чому? Бо податкова не давала чіткої відповіді, як саме потрібно зробити, щоб всього цього уникнути. Ми ж пішли іншим шляхом, ми давали прості та зрозумілі відповіді, як саме потрібно зробити.

Ми зменшували кількість перевірок і шляхом реформи механізму апеляцій фактично виправляли помилки аудиторів, показуючи, що центральний апарат не толеруватиме зловживання закону аудиторами на місцях. Загалом ці реформи були ефективними. Та, на жаль, їх згорнули. Сьогодні відбувається «реванш», і справа проти мене – це очевидна помста системи за реформи». (Докладніше в інтерв'ю Текстам тут, стаття Верланова про податкову політику тут).

«Азаровщина» повертається?

Дрібних підприємців, з якими ми спілкувалися, хвилює не тільки нововведення з РРО, а й загалом тренд на «закручування гайок», спрямований на «спрощенців». Наприклад, пропонуються податкові зміни, відповідно до яких пересічні громадяни платитимуть більше, а олігархи – менше.

– Таке враження, що час подумати про те, щоб закривати бізнес і перебиратися з родиною до Польщі, – каже підприємець, що понад 15 років працює у сфері роздрібної торгівлі.

Віктор розповідає історію, що, на його думку, свідчить про повернення «азаровщини» у діяльність податкової служби.

«30 грудня два інспектори прийшли в моє кафе, замовили шампанське, у фіскальний чек РРО бармен забула вбити код УКТЗЕД (це технічний код, який просто означає, що це шампанське, а не горілка чи коньяк). За це відразу 5100 гривень штрафу. Плюс відразу інвентаризація бару. За це ще 25 тисяч гривень штраф. Документи ми потім надали, але їх не розглядали. Тепер мушу наймати адвоката і судитись... Це все РРО та фіскалізація в українських реаліях, і це чекає 90 процентів ФОПів, які з 1 січня мусять використовувати РРО».

Говорячи про підприємців, експерти, столичні журналісти та депутати, мабуть, уявляють їх як людей, що їздять на «Лексусах». Дохід Віктора від усіх його бізнесів 16–20 тис. грн на місяць. З них вісім треба заплатити за РРО.

податкова бізнес РРО податкова реформа