Р

Росія залякує Україну «розпадом», а хакерські атаки називає «провокаціями». Моніторинг дезінформації №112

  • Україну знову штовхають до «Мінська».
  • Росія звинувачує США у «провокаціях».
  • Виправдовування російської хакерської атаки.
  • Росія не приховує, що завжди планувала окупувати Крим.
  • Санкції – це «шантаж» і «популізм».
  • Дивіться, як змінювалися теми дезінформації протягом року, на інтерактивній візуалізації

Період: 10 — 16 січня 2022 року.

Теми дезінформації

Відсоток новин із вказаною темою серед усіх новин із групи сайтів

Що нового писали дезінформатори?

Цього тижня дезінформатори майже не змінили тону й основних напрямів роботи. Вони все ще вимагають «довічного» недопущення України до НАТО й особливих «гарантій» для Росії. Дещо активніше почали згадувати про Мінські протоколи та про те, що Зеленський не виправдав російських очікувань. Не забули дезінформатори згадати й про те, що Україна — «маріонетка Заходу» і її чекає «розпад». Однак це складно назвати новою тезою з вуст російських посадовців. Несподівано активно обговорювали хакерську атаку на українські сайти. Дезінформатори намагалися перекрутити реальність і стверджували, що це ледь не Україна сама напала на себе, щоб спровокувати «нову хвилю обвинувачень щодо Росії».

Україна «проти» Мінських домовленостей

Російські пропагандисти повернулися до своєї старої тези про те, що Захід мусить «вынудить» Україну до виконання Мінських протоколів. Лише за таких умов Росія погодиться забрати свої війська від кордонів України. «Деэскалация возможна. Прежде всего необходимо принудить власти в Киеве к полному и безусловному выполнению Минских соглашений... Будут Минские соглашения выполнены, не будет никакой угрозы ни безопасности Украины, ни ее территориальной целостности», – цю заяву заступника міністра російського МЗС активно поширювали російські державні медіа, а також деякі українські маніпулятивні клікбейт-помийки.

Останні підкріплювали ультиматуми РФ заявами та коментарями проросійських політиків із фракції ОПЗЖ, які звинувачували українську владу в розпалюванні війни: «Потому что терпение в Москве закончилось, они очень большие надежды возлагали на Зеленского, […] на то, что он, избираясь на антипоршенковской, антивоенной платформе […] будет двигать последовательно дело в сторону урегулирования в конфликте (на Донбассе, – ред.) на основе Минских соглашений. Этого ничего не состоялось. Продолжается русофобская истерия, продолжается втягивание сюда военной инфраструктуры НАТО и продолжаются попытки заполучить здесь военные объекты американских и других членов НАТО…»

Водночас російські маніпулятивні медіа, що пишуть про Україну, не соромилися добірного хейт-спічу: «Укро-неонацисты гнойно побеждают своё будущее. И это хорошо», «… на территории государства воцарился террор, а к власти пришли настоящие террористы», – писали вони.

США провокує Росію та хоче знищення України

Тези російських сайтів залишаються незмінними: Захід провокує Росію, а Україна – лише маріонетка в руках США / НАТО / Європи / абстрактного Заходу (підкреслити потрібне): «Все кто допущен до властной кормушки на Украине — марионетки с рукой в одном месте, периодически обязанные говорить и делать то, что скажут или напишут».

Пропагандисти минулого тижня активно цитували Лаврова щодо відмови НАТО гарантувати невключення України в члени Альянсу. Та залякували, що всі ці геополітичні «ігри» США можуть коштувати Україні її державності.

«Скорее всего и самою украинскую государственность в той форме, как мы её знаем сейчас, ждёт демонтаж. Наверняка в процессе этого демонтажа будут запущены и так довольно очевидные центробежные силы, и страна распадётся на отдельные регионы, которые априори не смогут существовать самостоятельно и будут, так или иначе, разделены между соседями».

Російські сайти, орієнтовані на українську тематику, додавали до цього погрози, що Росія визнає так звані Л/ДНР: «Если переговоры между США и Россией окажутся провальными, Москва может признать независимость так называемых ЛНР и ДНР. Проект соответствующего постановления уже подготовлен и может быть рассмотрен в Госдуме в ближайшее время».

Конспірологія навколо нещодавньої хакерської атаки на Україну

У ніч на 14 січня сталася одна й з найбільших хакерських атак в Україні за останні роки. Вона зачепила декілька урядових сайтів, а також портал «Дія». Україна та наші західні союзники припустили, що за атакою може стояти РФ або її васальна держава Білорусь, оскільки на це вказували всі ознаки кіберзлочину. Російські державні ЗМІ та офіційні речники російської влади всіляко відкидали участь держави-агресора в атаці.

Водночас російські маніпулятивні сайти намагалися звинуватити Україну та «заграницу» в провокаціях проти РФ. «…Возникает обоснованное подозрение – а был ли мальчик (в смысле, хакер)? Или же всё это – просто постановка с целью спровоцировать новую волну обвинений в адрес России?» – писали вони. І вкотре роздумували про те, що хакерська атака – це провокація, щоб зірвати сертифікацію «Північного потоку-2».

Окрім цього, вони спробували запустити в медіа-простір конспірологічну теорію, згідно з якою атаку на державні сайти здійснили українські хакери, керуючись помстою українським спецслужбам: «можно предположить, что взломы сайтов украинских госучреждений стали местью кибер-преступников за разгром хакерского хаба…. Возможно, что как раз сейчас сотрудники СБУ при участии западных кураторов разрабатывают версию о связях своих доморощенных украинских кибер-преступников с Москвой».

Деякі українські маніпулятивні сайти, що поширюють російську дезу, теж підтримали вкидання конспірологічних теорій в інформпростір. Зокрема, вони цитували відомого псевдоексперта Михайла Чаплигу, який спробував пояснити хакерську атаку війнами олігархів та великою геополітикою: «Нужно понимать, что в свое время мы отдали всю безопасность Британии, и Британия осуществляла атаки на россайты районных поликлиник именно из Украины, соответственно, это мог быть определенный ответ со стороны РФ. Но это ответ не Украине, а Британии…»

Крим

Російські ресурси знову відзначають зростання захворюваності на коронавірус у Криму. Додаючи до цього, що «Крым оказался в числе регионов России с наихудшим показателем по охвату тестированием на наличие коронавируса».

Не обійшлось минулого тижня без статті на світоглядну тему «Почему Крымский референдум 1991 года не был репетицией Русской весны» (мається на увазі цей референдум), де розмірковували про вплив подій 1991 року на події 2014-го та критикували Єльцина, який «не стал поднимать вопрос Крыма и Севастополя, стараясь сохранить добрые отношения с Украиной».

«Первый референдум создал в Крыму республику, а она оказалась удобной политической формой, чтобы элита выработала в себе определённое политическое самосознание. Местные власти здесь действовали не как элита украинского региона, а как элита автономного региона. С Россией у Крыма всегда были очень прочные связи, поэтому, отдаляясь от Киева, Крым приближался к Москве».

США погрожують Росії санкціями. Це «шантаж» і «популізм».

Російські дезінформатори жваво обговорювали законопроєкт Конгресу США щодо введення санкцій проти РФ у разі нових спроб агресії проти України. На думку дезінформаторів, нові санкції США є «понтами и шантажем», а також свідченням того, що «американцы не готовы к диалогу и не хотят разговаривать с РФ». Також російські дезінформаційні медіа вкотре спробували посіяти зневіру серед своїх читачів та запевнити їх у тому, що «Штаты не собираются за нас (Україну – ред.) воевать. Выразят “глубокую обеспокоенность”, наложат санкции постскриптум, прочтут эпитафию. И всё».

Повернення Порошенка

Цього тижня дезінформатори також не оминули увагою повернення колишнього президента Петра Порошенка до Києва. Псевдоексперти писали, що експрезидент «пытается превратить свое возвращение в некое политическое шоу». Та припускали, що, можливо, у Зеленського є ще «козырь в рукаве», щоб хоч якось довести причетність Порошенка до «вугільної справи», на якій будується звинувачення проти нього.

Російські сайти, орієнтовані на українську тематику, писали про те, для чого Порошенко їздив в ЄС. Одні розвивали свій наратив «зовнішнього управління». Вони запевняли, що Порошенко шукав «крышу на Западе» і вона захистить його від Зеленського. Інші писали, що Порошенко «сумел оторваться» і «встречался с партнерами по бизнесу», щоб обговорити захист власного майна у випадку арешту.

Також писали:

Медведчуківські сайти-помийки продовжували цитувати індійські, азербайджанські, американські та інші закордонні ЗМІ, які палко захищають Медведчука від переслідувань українською владою.

Українські сайти-сміттярки маніпулювали емоціями своїх читачів, яскраво пишучи про «дорогостоящий отдых» Зеленського. І хоч надійних підтверджень його поїздки на Сейшели (чи Мальдіви, чи Оман) немає, та це не завадило маніпуляторам самостійно провокувати (а потім цитувати) «гнев украинцев» або ж самим вигадувати версію, що президент відпочиває на яхті Коломойського.

Російські сайти (разом з кількома українськими сайтами-сміттярками) писали «о полном бесправии русских на Украине» через те, що «”украинизация” дошла до печатных изданий» (себто через заборону на випуск друкованої преси виключно російською мовою).

Висновки

Цього тижня дезінформатори писали, що якщо Україна виконає умови Мінських протоколів у російському трактуванні — ніщо не загрожує її територіальній цілісності. Російські посадовці стверджують це тоді, коли російська армія стоїть на українських кордонах. Будь-які згадки про російську агресію дезінформатори моментально називають «руссофобской истерией». Вони також пишуть про те, що Україна «маріонетка», а США спровокують «розпад» країни. Пропагандисти стверджують, що США не будуть всерйоз захищати Україну, а санкції ні до чого не призведуть. Кібератаку, від якої нещодавно постраждали різні державні сайти та сервіси, дезінформатори називають або «помстою хакерів», або «провокацией», щоб збурити нову хвилю критики Росії та заблокувати «Північний потік-2». Ми ж нагадаємо, що ніщо так не шкодить образу Росії і її діловим інтересам, як її власна агресивна політика щодо України та інших сусідів.

Обмеження дослідження:

У цьому дослідженні ми враховували тільки ті теми, що співзвучні з російськими дезінформаційними кампаніями. Більшість із них спирається на реальні події, адже так дезінформація працює ефективніше. Назви тем відображають маніпуляції, використані в темі. Тож новини з теми на українських мейнстримних сайтах можуть мати абсолютно інший зміст, ніж маніпулятивні матеріали.

Теми російської пропаганди в Україні ми беремо з наступних груп матеріалів:

У першій та другій групах новин матеріали відбирались класифікатором маніпулятивних новин.

Методологія

Ми шукали теми у 14272 матеріалах російською мовою з:

Маніпулятивність новини визначав покращений класифікатор з проєкту “У нас погані новини”. В моніторингу враховували лише матеріали про суспільно-політичне життя, які стосуються України.

NDI logo

дезінфомонітор дезінформація

Знак гривні
Знак гривні