Короткі підсумки 5 днів війни. Завдяки рішучості Україна просто винесла Росію в інформаційній війні
Ніхто не знає чим закінчиться війна, але про наші перші перемоги в інформаційній війні вже можна стверджувати. Декілька факторів, які забезпечили цю перемогу. У нас буде ЄС і НАТО – головне вистояти, бо фінал ще невідомий.
Отже, подивимося, що зіграло нам на руку:
Ми андердог (термін, який використовується у спорті, щоб позначити набагато слабшого противника), на якого напав у 10 разів сильніший, як спочатку вважалося, ворог. Слабший завжди викликає симпатію – особливо коли він стійко б'ється. Так, у спорті трапляється, що андердог перемагає – і це завжди сенсація.
Ми б'ємося за свою країну і за свободу, це не може не викликати співчуття. Ми – ті позитивні республіканці, які протистоять Імперії у Зоряних війнах. Борцями за свободу завжди захоплюються. І тому нас підтримують багато селебріті з сотнями мільйонів послідовників.
Попередня боротьба з кацапською дезою, яку після 2014–5 років розпочали українські активісти, а після довгих вагань включилися й офіційні західні структури, дала свій результат. Особливо гарно спрацювала розпіарена американцями історія з оприлюдненням планів російського нападу. Ми всі довго стежили за підготовкою до нападу, практично в прямому ефірі бачили, як Росія клепає фальшивки для виправдання свого нападу – і дивувалися, як вона це бездарно робить. Усе це нарешті зробило заяви Кремля просто нікчемною маячнею, над ними реально сміються в західних ЗМІ.
Через це замовкла або навіть перевзулася на льоту більшість проросійських інтелектуалів у західних ЗМІ та аналітичних центрах. Журналіст Кріс Міллєр вже не шукає нациків в Україні.
Українці створюють завдяки своєму налаштуванню на боротьбу та своїм учинкам купу вірусного контенту для соцмереж, який із захватом дивляться, зокрема, на Заході. Бабуся і пацани з Оболоні, які розмовами та шматком асфальту знешкоджують екіпаж російського танка; люди, які дають голими руками озброєним кацапам по мізках, відбирають техніку, везуть полонених танкістів; наші бійці ЗСУ, які весело, щиро і з ентузіазмом говорять про те, як будуть вбивати кацапів (і вбивають) тощо.
ЗСУ також створює купу вірусного контенту, але іншого: у вигляді постійної серії відео підбитої техніки, убитих, відео вуличних боїв, на яких наші просто боги – неважливо, це тероборона чи ні. Професія "західний експерт по російські армії" стане однією з жертв цієї війни. Втрати наші, підозрюємо, теж чималі – однак у ворога немає стільки людей з телефонами й доступом до соцмереж. Це ще одна перевага рідної землі.
Перед нами, немов у якійсь біблійній історії, розгораються величні сюжети, на яких базуються найсильніші міфи світу. Наприклад, селф-мейд президент, який за день із коміка перетворився на Безстрашного Лідера Вільного Світу (казка про Попелюшку) – це, до речі, найкраща роль в його житті як актора. 13 прикордонників Зміїного (300 спартанців). Український Давид проти російського Голіафа тощо.
Меми – крилаті фрази. Наприклад, "Русскій воєнний корабль, іді нахуй", "Мені потрібні набої, а не евакуація", які поширюють у соцмережах інфлюенсери з сотнями мільйонів фоловерів (Так, Кардашьян, це я про тебе) тощо.
Все це і багато чого іншого (Кулеба, комунікація влади — зараз просто ТОП!!!) призвело до того, про що я писав на початку: Україна (інформаційно) вже стала лідером вільного світу. Я не перебільшую.
Якщо ми вистоїмо, у нас буде і ЄС, і НАТО (тому що Путіну все одно дрова), і лінія кредитів, і ще купа всього.
Ще раз – ми в тумані війни. Все може змінитися і стати значно гіршим ніж зараз, може впасти Південь, може в Києві стати значно гірше, ми можемо взагалі програти й нас знищать. Але в інформаційному плані ми вже виграли. Хоча б тому, що наші ось ці нові міфи в 1000 разів потужніші, ніж кацапська мертва пурга про дєньпабєди. Міфи ось цієї війни. Звичайно, головне, що ніяких інформаційних перемог не було б, якби не героїчна збройна боротьба цих днів.
