Таємна біолабораторія "в кожному районі". Розбір фейків про виготовлення біологічної зброї в Україні

Коли пропагандисти розповідають про "таємні біологічні лабораторії", то вдаються до примітивних, проте дієвих інструментів маніпуляції. Майже всі вони передбачають швидку емоційну реакцію, видимість "реальності" доказів, а головне – відсутність у глядачів і читачів достатнього рівня підготовки, часу й урешті бажання з'ясовувати сорти локшини, яку турботливо розвішує на вуха чиновник з міноборони РФ.

Маніпуляція 1. Багато лабораторій з "шаленим" фінансуванням

На слайдах у відео з доповідями російських військових і в текстах, розташованих російськими ЗМІ, наведено карти з "інфраструктурою фінансованих США біологічних лабораторій на території України" і величезні цифри фінансування – "понад 200 млн доларів".

По-перше, про які об’єкти йдеться? На слайдах і в текстах згадано Київський НДІ епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського, Інститут ветеринарної медицини, Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України (м. Київ), Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова (м. Харків), Український науково-дослідний протичумний інститут ім. І. І. Мечникова (м. Одеса), Львівський НДІ епідеміології та гігієни тощо. Деякі з них засновано ще в 1980-х, а деякі, як одеський інститут, ведуть свій початок ще від 1886 року, коли одеські учені Мечников і Гамалея прославились у боротьбі з епідеміями холери, чуми, тифу та віспи.

Ці й інші згадані структури – мережа науково-дослідних інститутів, що займаються вивченням різних хвороб. Для пропагандистів "вивчення хвороб", очевидно, й означає розроблення відповідної біологічної зброї. Хоча в самій Росії таких закладів з такими самими функціями в рази більше – в структурі мінохорони здоров’я та Росспоживнагляду.

По-друге, що за цифра 200 млн доларів (5,4 млрд грн за довоєнним курсом)? Відповідно до закону про бюджет на 2021 рік, на програму "Громадське здоров’я і заходи боротьби з епідеміями", в рамках якої закуповують лабораторне обладнання, було виділено 2,6 млрд грн – на всю країну. Та, мабуть, пропагандисти мали на увазі міфічні "гранти" від НАТО, а не кошти платників податків України.

На карті продемонстровано щонайменше 31 об’єкт. Навіть якщо припустити, що кошти "розподілили" рівномірно, вийде не більш як 6,5 млн доларів на кожну "секретну лабораторію". Беручи до уваги бюрократію – до "адресата", тобто до науковців, мала б дійти максимум половина. Мушу розчарувати пропагандистів: на такі гроші навряд чи можна не те що розробити біологічну зброю, а й заледве хоч більш-менш гідно оздобити середньої руки лабораторію.

Водночас більшість названих закладів перебуває в плачевному стані. Наприклад, у квітні 2020 року, на початку пандемії COVID-19, одеський протичумний інститут відвідував мер Одеси, який обіцяв допомогти коштами з міського бюджету бодай на систему вентиляції.

Маніпуляція 2. "Цілком таємні" програми досліджень

Наступний пункт "макаронного меню" – "цілком таємні програми", якими займаються "секретні лабораторії". Серед таких "програм", зокрема, "Інтегрована система моніторингу інфекційних захворювань" (EIDSS). Програма така секретна, що вже сьому версію її коду абсолютно вільно й відкрито можна переглянути на GitHub – сайті для відкритого обміну кодами. Система така таємна й небезпечна, що російська компанія "Епілогіка" навіть впроваджувала на її основі систему моніторингу епідситуації в низці російських регіонів у 2016–2020 роках. Здається, хтось не помітив "лабораторій НАТО" безпосередньо в Московській області.

Друга "страшна секретна програма" – "Система контролю доступу до патогенів" (PACS). Тут цікаво, що пропагандисти перекрутили значення абревіатури. Physical Access Control System дослівно перекладається як "система контролю й управління доступом" безвідносно до предметної сфери того, що контролюють. Тобто цю другу програму наші турботливі сусіди просто вигадали як новий напрям "діяльності США в рамках військово-біологічних досліджень на території України".

Обидві програми, на думку пропагандистів, розроблено "на замовлення" організації DTRA (Defence Threat Reduction Agency, Агенції зі зменшення військових загроз), яка нібито керує роботами з розробки біологічної зброї в Україні. Ця організація дійсно належить до структури Пентагону, її завданням є контролювати й відвертати загрози застосування зброї масового ураження у світі. Тобто того, чим у країні-агресорові (втім, у військах майже всіх країн світу) займаються війська радіаційного, хімічного й біологічного захисту в самій Росії.

DTRA, зокрема, фінансувала роботи зі знищення виведених зі складу ВМФ РФ атомних підводних човнів та інших носіїв ядерної зброї, підвищення безпеки сховищ ядерних відходів у Росії, підвищення безпеки підприємств і науково-дослідних інститутів біологічного комплексу в Росії ж.

Маніпуляція 3. Підроблені документи

Істотна частина "доказової бази" росіян у питаннях "секретних лабораторій" спирається на "документи", що "потрапили в розпорядження" пропагандистів.

Отже, відповідно до заявленого, "Проаналізовані документи підтверджують, що Міністерство охорони здоров'я України поставило завдання з 24 лютого повністю знищити біоагенти, які містяться в лабораторіях. Водерчас аналіз інструкції посадовцям лабораторій свідчить, що порядок ліквідації колекцій спрямований на їх безповоротне знищення. Очевидно, усе необхідне для продовження реалізації військово-біологічної програми вже вивезли з території України".

Залишимо на совісті пропагандистів недолугість лексики на зразок "ліквідація біоагентів спрямована на незворотне знищення" – а що ще може бути метою ліквідації? Також залишимо поза увагою неможливу для доведення тезу про нібито вивезення якоїсь там біозброї.

Звернемо увагу на "документи". Як "доказ" нам пропонують нібито документ Міністерства охорони здоров'я України від 24 лютого 2022, у якому "ставиться завдання" про екстрене знищення біологічних патогенних матеріалів у широкому переліку лабораторій України. Що ж з ним не так?

Хоча документ і містить штрих-код і QR-код цифрового підпису міністра (що нібито доводить його справжність), форма, за якою складено цей "папірець", виразно видає фальсифікацію.

По-перше, документ, який "ставить завдання", має якось називатися. Що нам показують росіяни? Лист? Телеграму? Заяву? Найближчим придатним терміном для такого документа має бути наказ. І він завжди містить відповідну назву.

По-друге, будь-який наказ містить коротку або довгу преамбулу, після якої йде слово "наказую" й перелік того, що, власне, виконавецт має зробити. І в жодному разі документ, адресований "згори вниз" – тобто від начальника підлеглим – не матиме "прохань". Тим паче в такій важливій справі, як знищення доказів існування таємних біолабораторій.

Насамкінець приписка "Додаток: на 2 арк. у 1 прим.". Згідно з усталеним в Україні правилом, відсилання до додатків роблять безпосередньо в тексті (наприклад, "згідно з додатком 1…"). А список додатків і тим паче кількості примірників (для електронного листа, еге ж) у наказі ніхто не вказує.

Водночас текст містить обов’язкові риси документів, які рухаються "знизу вгору", так званих клопотань (рідше звернень) – від нижчих організацій до міністерства. І тут якраз доречні прохання, а також – список додатків. Тобто очевидно, що фальсифікацією займався хтось, ознайомлений з "низовою" частиною документації, але хто не знає пошукових систем в інтернеті, щоб "підглянути" за справжніми "наказами".

До слова, за процедурою, на місця, найпевніше, направляли схожі документи про знищення небезпечних біоагентів – але як інструкції про ліквідацію всіх лабораторних патогенних мікроорганізмів в умовах надзвичайних ситуацій воєнного часу.

Та навіть у такому сфальсифікованому вигляді наказ не підтверджує закидів російських пропагандистів.

Так, за словами авторів цього фейку, "секретні лабораторії" діють під управлінням Міністерства оборони України. А що ми бачимо в "документі"? Тут згадано тільки один з великих інститутів (Одеський протичумний), а решта адресатів – обласні центри контролю і профілактики хвороб і лабораторні центри, розташовані в кожній області + центри на видах транспорту. Такі самі, до речі, як у регіонах Росії.

Виконання цього "наказу" підтверджують "Актами про знищення". Але, що цікаво, за версією пропагандистів, знищення біоагентів "актом" підтверджує і львівський інститут, якого в "наказі" взагалі не було. А в акті з Харкова йдеться про знищення музейних культур, що явно не тягне на залишки роботи передової лабораторії зі створення бактеріологічної зброї.

Щодо самих актів, вони могли бути цілком справжніми, надісланими у відповідь на цей – але, найімовірніше, на якийсь інший лист зі скриньки міністерства, що тимчасово потрапила під контроль зловмисників. Звісно, російські пропагандисти не договорюють, що названі в актах біологічні патогенні агенти зберігаються в будь-якій обласній лабораторії не лише України, а й будь-якої області країн колишнього СРСР, разом з Росією, якраз з тією метою, про яку йдеться в представлених "документах", – з метою забезпечення системи якості лабораторних досліджень.

Наостанок варто сказати також про недопрацювання з боку пропагандистської машини ворога. Так, із двох документів, які спромоглися пред’явити росіяни, один надісланий не просто обласною лабораторією, а її районною філією – Карлівським відокремленим підрозділом ДУ "Полтавський облцентр контролю і профілактики хвороб МОЗ".

Дивує, як горе-мрійники, посилаючись на цей документ, ще не розповідають, що в нас секретна лабораторія НАТО працює в кожному райцентрі й разом їх не 30 і не 50, а понад 500 – за кількістю районів, обласних лабораторій і галузевих інститутів.

інфовійна спростування біолабораторії фейк