Війна в російських новинах: «зверства украинских неонацистов» та маскування дефіциту в РФ (21–27 березня)
Ми продовжуємо аналізувати новини російських сайтів та робити огляд того, що ворог розповідає власному населенню про напад на Україну. Для цього перелаштували нашу модель моніторингу дезінформації та проаналізували понад 10 тисяч новин з російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, що прицільно поширюють російську дезу.
Російські пропагандисти так само намагаються дистанціювати власну аудиторію від теми війни. Як і від перших днів російського вторгнення до України, російські сайти присвячують війні та її наслідкам для Росії заледве 30% матеріалів. Решту новин стосувались спорту, культури, повсякденного життя тощо.
«Зверства украинских неонацистов» у російських новинах
Воєнні дії висвітлюють беземоційно, зате про українців пишуть з надривом та ненавистю
Пишучи про «специальную военную операцию», росіяни сухо рапортують про кількість ракетних обстрілів України та про просування власних військ на тих чи інших напрямках. Сухо та майже без подробиць повідомляють про своїх загиблих та полонених. Виняток роблять лише тоді, коли загиблого нагороджують медаллю. До речі, команда видання InformNapalm проаналізувала російські повідомлення про поховання та нагороди загиблих російських військових. OSINT-експерти встановили, що кількість загиблих росіян суттєво перевищує ті цифри, котрі наводить Міноборони РФ та приблизно збігається зі статистикою нашого Генштабу.
Водночас російські сайти абсолютно не шкодують нерви своїх читачів, коли пишуть про «зверства украинских неонацистов», адже потрібно хоч якось виправдовувати присутність своїх військ у сусідній країні.
«Меня завалили одним и тем же видео, на котором украинские выблядки сначала издеваются над ранеными российскими пленными, один из которых в процессе умирает. Затем привозят ещё несколько пленных и им на камеру простреливают ноги. Я не буду публиковать это видео, не шлите. У этих парней, попавших в руки к зверью, есть родители, подумайте о них. Но вот бойцам, участвующим в СВО, я бы это видео показывал», – пише відомий російський пропагандист та дезінформатор Алєксандр Коц, розповідаючи про «очень достоверные видео пыток российских пленных в районе Харькова».
Російські дезінформатори наголошують: подібні відео розповсюджуються в соцмережах «с полного согласия и при поддержке Офиса президента Украины». Зазначимо, що раніше наш Генштаб вже застерігав про подібні інформаційні провокації з боку ворога.
«Неонацисты» не зупиняються на тортурах полонених. Вони переслідують опозиціонерів в Україні (йдеться про обшуки в одіозного політолога Погребинського) та встановлюють вогневі точки на дахах Маріуполя. В загадковому світі російської пропаганди неонацистом є «губернатор» Одеської області.
Виявляється, минулого тижня він наказав замінувати Хаджибейську дамбу, щоб затопити одеситів. Російське міноборони повідомляє, що «попытка представителя Государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям предотвратить минирование была грубо и жёстко пресечена вплоть до угрозы расстрела». Як відомо, останні губернатори в Україні були ще за часів Російської імперії. Тож абсолютно незрозуміло, якого саме українського посадовця мали на увазі російські фейкомети.
«Биолаборатории» та зброя масового ураження
Ми вкотре зафіксували в російських новинах згадки про зловісні «биолаборатории НАТО». Речники міноборони РФ пообіцяли оприлюднити нові «документы о секретной военно-биологической деятельности США на Украине». Зокрема, вони планують опублікувати докази розробки Пентагоном «биологического проекта “Ю-Пи-2”» (прохання не плутати з популярним напоєм з 90-х! – ред.).
Не оминули своєю увагою і тему хімічної зброї. «СБУ готовит провокацию с ядовитыми веществами против мирных жителей», «украинские военные планировали отравить мирных жителей в окрестных районах при подходе подразделений российской армии», – ось так російська пропаганда вирішила віддзеркалити для своєї аудиторії побоювання світу щодо можливого застосування РФ хімічної зброї.
До того ж росіяни продовжили погрожувати ядерною зброєю. Втім, їхня риторика на цю тему залишається стримано-агресивною. «Вопрос гипотетического использования военного ядерного потенциала замыкается целиком и полностью на соответствующие положения российской военной доктрины и соответствующие положения основ государственной политики в области ядерного сдерживания», – погрожують вони, використовуючи заплутані бюрократичні сентенції. Мета згадок про ядерну зброю – показати, що Росія не боїться Заходу. Адже це саме він «играет на нервах всех, бесконечно поднимая тему возможного применения ядерного оружия».
Санкції та відповідь Росії на них
Російським новинарям стає дедалі важче ігнорувати теми санкцій та економіки. Вони пишуть про них майже так само часто, як і про бойові дії. Російські пропагандистські медіа намагаються зберігати помірно-оптимістичний тон, пишучи про сумний стан російської економіки.
Пропагандисти реагують на відтік висококваліфікованих ІТ-фахівців та пропонують їм працевлаштовуватись у державному секторі РФ: «В конце прошлого года дефицит кадров (на ІТ-ринку – ред.) составлял от 0,5 до миллиона человек, этот голод во многом был, конечно, и в госсекторе. За последние 2 недели министерства и ведомства вдвое увеличили количество вакансий для ИТ-специалистов, всего с 24 февраля по 15 марта опубликовано почти 3 000 предложений по ИТ-специальностям в госсекторе, что на 108 процента больше аналогичного периода».
Офіційна російська пропаганда звертає увагу й на дефіцит ліків, називаючи його «искусственно создаваемым ажиотажем, когда люди запасаются препаратами впрок на годы вперёд». А дефіцит автозапчастин у РФ пояснюють результатом «информационно-психологического воздействия из-за рубежа». Багато уваги приділяють дефіциту цукру, намагаються шукати винних та виправдовуються тим, що ніяких «предпосылок для искусственного повышения цен на сахар сегодня не зафиксировано».
Продовжуються спроби ізолювати країну-агресора на міжнародній арені, наприклад виключити Росію зі складу “Великої двадцятки”. Пропагандисти не дуже переймаються цим та запевняють своїх читачів, що це «не более чем попытка “побольнее укусить” Москву». Росіянам пояснюють, що «формат двадцатки важен, но в нынешних условиях, когда большая его часть находится с нами в состоянии экономической войны, ничего смертельного не произойдет».
Зовнішня політика Росії: в пошуках друзів серед ворогів
У російських новинах продовжують маніпулювати наративом західної загрози. НАТО, ЄС, ООН та окремі країни – всі хочуть позбавити Росію її місця на геополітичній арені, підтримують Україну, висилають російських дипломатів або не голосують за «гуманітарну» російську резолюцію в Раді Безпеки ООН.
Але серед ворогів російські медіа намагаються знайти «друзів». Минулого тижня серед таких «друзів» опинились: Китай (через його нейтральну позицію), Індія (яка «трижды отказалась осудить российскую спецоперацию в ходе заседаний ООН»), Туреччина (яка заявляє, що буде «поддерживать диалог с Россией в интересах урегулирования ситуации на Украине»), Угорщина з Сербією (через непідтримку європейських санкцій) та Франція (тому що «Макрон не настаивает на уходе французского бизнеса из России»).
Висновки
Якщо порівнювати з дезінформацією, яку Росія спрямовувала на Україну до початку війни, то ми бачимо разючу відмінність. “Деза для України” вишуковувала внутрішні конфлікти, намагалася їх роздмухати та показати слабкість і нездалість української держави та українських урядовців і політиків. При цьому використовувалися реальні проблеми, але в їх висвітленні змінювалися акценти, і сила дезінформації була у хитрих інтерпретаціях та емоційних накрутках читачів. Пропаганда, яка зараз ведеться російськими медіа на російську аудиторію, всіляко намагається створити демонічний образ українців, викликати до них ненависть. Для цього в хід йдуть абсолютні вигадки на кшталт розіп'ятого хлопчика у Слов'янську. І зрозуміло, що про внутрішні проблеми Росії та поразки у війні російська пропаганда воліє не говорити, а якщо і говорить, то вкрай сухо.
Методологія
Ми зібрали всі матеріали з російських та окупаційних сайтів, які завантажились для традиційного моніторингу дезінформації. До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються вторгнення. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних та прикладах абзаців з теми й будували висновки.
Сайти: lenta.ru, naspravdi.info, russian.rt.com, kommersant.ru, pravda.ru, vz.ru, fromdonetsk.net, dni.ru, kafanews.com, sevastopol.su, meridian.in.ua, newc.info, antifashist.com, ruinformer.com, sobytiya.info, ukraina.ru, nefakt.info, odnarodyna.org, xvesti.ru, life.ru, doneck-news.com, regnum.ru, aif.ru