Радість від знищення «нацистів» та страх перед «колективним Заходом». Моніторинг росЗМІ за 11–17 квітня

“Спецоперация” в Маріуполі триває

Минулого тижня новини про перебіг бойових дій в Україні зайняли чималу частку російського інформаційного простору. Водночас ми помітили, що пишучи про війну, російські медіа абсолютно не дбають про повноцінне інформування своєї авдиторії. Новинні повідомлення на російських сайтах не дають змоги повністю осягнути масштаби присутності російської армії в Україні та розмах вторгнення, яке нещодавно розпочала Росія. Пропагандисти та дезінформатори намагаються втиснути реальність в рамки наративу “специальной военной операции” та дистанціювати таким чином російське населення від війни. Наприклад, минулого тижня більшість новинних повідомлень на російських сайтах стосувалась подій навколо Маріуполя, тоді як про переміщення росіян в інших частинах України згадували дуже побіжно. Повідомляючи новини про Маріуполь, військові речники РФ бадьоро рапортували про “освобождение заложников” та “уничтожение боевиков”, а також звітували про кількість “эвакуированных” місцевих мешканців. 

“Нацисти” атакують прикордонні області РФ

Окрім Маріуполя, російські дезінформатори також багато писали про “обстрелы” та “атаки” населених пунктів та прикордонних пунктів у Брянській, Білгородській та Курській областях РФ. Основною причиною цих “атак” вбачали жорстокість “киевских нацистов” та “тотальную войну Зеленского”.

Найрадикальніші російські оглядачі та коментатори закликали не припиняти “денацификацию” та мріяли про “удушение нацистского режима в его галицийской колыбели”. 

“Если не доведем дело до полной и безоговорочной Победы, то можете не сомневаться, испытывающий сегодня животный первобытный страх Запад и его неонацистские миньоны по всей Европе (а это не только Украина, но и страны Балтии, Скандинавия, Германия, Великобритания, Австрия и др.) получат мощный мобилизационный импульс. Воспрянув духом, они продолжат дожимать нас с утроенной силой: санкциями и торговым эмбарго, военно-политическим давлением, усилят информационно-пропагандистский прессинг с тем, чтобы окончательно решить “русский вопрос”, выполнить свою незаконченную с 90-х годов “домашнюю работу”.

Багато про Медведчука та сухо про “Москву”

Серед інших популярних тем минулого тижня – затримання Віктора Медведчука та потоплення флагмана ЧФ РФ. Медведчук минулого тижня навіть увійшов в топ-10 найбільш згадуваних у РосЗМІ політиків. Кількість же згадок про крейсер “Москва” була трохи меншою за 100.

Росіяни співчували Медведчуку, але водночас поширювали глузливий коментар Дмітрія Пєскова про його затримання: “Медведчук не является гражданином России. Он не имеет никакого отношения к специальной военной операции. Он является иностранным политическим деятелем. Мы вообще не знаем, хочет ли он сам какого-то участия России в разрешении этой пасквильной в отношении его ситуации”. 

Пишучи про “Москву”, російські медіа обмежились поширенням сухих пресрелізів від МО РФ, які називали “пожар” та “детонацию боезапаса”  основними причинами загибелі крейсера.

Міжнародні відносини: ненависть до абстрактного Заходу та образи на Китай

Російська пропаганда продовжує лити бруд на Джо Байдена, США та інші західні країни. Поширюючи антизахідні тези, провідні російські медіа не гребують прийомами жовтої преси: “Дреер напомнил, что Байден является главнокомандующим вооруженными силами США. Однако, утверждает он, «становится совершенно очевидно, что он не способен контролировать даже самого себя»”, “В США призвали объявить импичмент Байдену после его попытки "пожать руку никому".

Чимало дістається Польщі. Загалом, демонізація Польщі стала окремим напрямком антизахідної пропаганди РФ: “Историческое мифотворчество современной Польши в основном связано с темой начала войны. В этом мифе она — многострадальная жертва, оказавшаяся между двумя тоталитарными системами, сама, естественно, почтенна и непорочна. По нынешним временам оказалось, что капитал этого мифа заключается не только в прелестях жертвенного статуса, но и в потенциале по переписыванию и выверту истории согласно действующей конъюнктуры, когда можно произвести подмену и в качестве виновника мировой бойни указать на победителя”. 

Минулого тижня до актуального списку ворогів Росії додалась і Японія: “За шесть недель японские фашисты убили около 300 000 китайских гражданских лиц и безоружных солдат в одном из самых варварских эпизодов Второй мировой войны. Зверства, учиненные японцами, не уступали в жестокости, а то и превосходили действия немецких нацистов. Их жестокость больше сравнима с украинскими бандеровцами, которых сегодняшняя японская власть активно поддерживает в виду общей идейно-исторической базы”.

Окрім цього, схоже на те, що росіяни стають явно незадоволеними стриманою риторикою Китаю в питанні російсько-української війни. Вони не розуміють, чому Китай не хоче “вступиться сейчас горой за Россию против коллективного Запада” та відмовляється брати участь “в активной фазе слома миропорядка”. Більшість російських експертів вважає, що США та Захід залякують Китай потенційними наслідками санкцій: “Китай увидел, да и весь мир увидел, как Запад давит на Россию, и понял, что может оказаться следующим”.

Проте ми також зафіксували доволі цікаву конспірологічну теорію, за допомогою якої росіяни дещо інакше намагалися пояснити нейтралітет Китаю. Деякі публіцисти в РФ вважають, що Сі Цзіньпін не зовсім впевнений в щирості “антизападных интенций Москвы” та частини її “напрочь прозападных” політичних еліт. Передусім йдеться про міністра фінансів РФ Антона Сілуанова та голову російського центробанку Ельвіру Набіуліну. Для чого Китаю зараз підтримувати РФ, якщо “вдруг в обозримом будущем такие элитные группы вернут Россию на путь вестернизации”, ставлять собі питання російські конспірологи.

Санкції та відповідь на них російської економіки

Російська медіа сухо повідомляли про зростання цін на продукти, а зростання безробіття називали “небольшим ростом числа сотрудников, находящихся под риском увольнения из-за экономической ситуации”. Аналітики закликали не боятися прогнозів падіння ВВП та нагадували, що в Росіїї “уже был подобный опыт в 2008 году”, і тоді “ничего сверхъестественного не произошло”. Щоправда, порівнюючи теперішню ситуацію із 2008-м роком, вони завбачливо не згадували санкції та військову агресію РФ як основну причину економічного спаду. Однією з найголовніших економічних тем минулого тижня стало налагодження Росією так званого параллельного импорта. Мається на увазі завезення до країни імпортних товарів через треті країни та без згоди офіційних дистриб’юторів і правовласників. Очевидно, що такі товари матимуть вищу вартість, зросте ризик ввезення підробок та неякісної продукції. Проте російські експерти знову ж таки закликають населення не хвилюватися: “Сейчас это может даже сказаться положительно на динамике цен. Так что, может быть, товары еще и подешевеют в результате такой деятельности. Всегда можно из лимона сделать лимонад, не обязательно кривить рожу, что он такой кислый.” 

Методологія

Ми зібрали всі матеріали з російських та окупаційних сайтів, які завантажилися для традиційного моніторингу дезінформації. До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються війни або її наслідків для Росії. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних та прикладах абзаців з теми і будували висновки.

Сайти: regnum.ru, life.ru, lenta.ru, naspravdi.info, kommersant.ru, pravda.ru, ukraina.ru, c-inform.info, kafanews.com, antifashist.com, newc.info, sevastopol.su, xvesti.ru, meridian.in.ua, ruinformer.com, dni.ru, vz.ru, odnarodyna.org, russian.rt.com, sobytiya.info, comitet.su

дезінфомонітор росзмі дезінформація