«Спецоперація» для депресивних регіонів Росії. Як Путін через війну в Україні позбавляється проблемної молоді

Датасет, який вивчали ТЕКСТИ, містить персональні дані про російських військовослужбовців. Судячи з військових підрозділів, згаданих у наборі даних, більшість із них належать до Східного військового округу Росії: 36-та армія — Республіка Бурятія, 35-та армія — Амурська область, 5-та армія — Приморський край. Також там є дані про особовий склад Тихоокеанського флоту. Загалом 20 тисяч записів серед цих 96 тисяч — військові згаданих трьох армій. Тобто з цього списку 20 тисяч щонайменше воювали в Україні. Нижче ми проаналізуємо регіони, у яких вони жили. Ще більш ніж 21 тисяча записів — про особовий склад Тихоокеанського флоту Росії, понад 14 тисяч записів — про 11-ту армію ВПС та ППО.

Звідки родом мародери й вбивці, які були в Бучі

Ці дані не є репрезентативними для аналізу всієї російської армії чи групи вторгнення, яка безпосередньо бере участь у російсько-українській війні. Але значною мірою демонструють персональний склад підрозділів, які протягом двох місяців звозили із російського далекого сходу до українських кордонів.

Звірства в Бучі влаштовували представники 64-тої окремої мотострілецької бригади, яка належить до складу 35-ї армії з Амурської області. А начальник штабу 36-ї армії (Бурятія) отримав поранення на півночі Київщини. Також 155-та окрема бригада Морської піхоти Тихоокеанського флоту Росії брала участь у битві за Київ.

На основі даних про місця видачі паспортів ми визначили, що в складі цих підрозділів є вихідці з різних регіонів Росії, не тільки з Далекого Сходу, а також з Дагестану, Єврейської автономної області тощо.

За різними підрахунками, 23 лютого 2022 року на кордоні з Україною базувалося близько 190 тисяч російських солдатів (при загальній чисельності російської армії в 900 тисяч осіб, разом зі штабними та тиловими частинами, а також підрозділами підтримки).

Отже, згідно з цим, на неповному наборі даних щодо складу сил вторгнення маємо Приморський, Хабаровський, Забайкальський краї, Бурятію, Амурську область, Дагестан, Єврейську автономну область. Більшість цих регіонів — депресивні, з високим рівнем безробіття й невисоким рівнем доходів. Рівень життя там нижчий, ніж в інших регіонах Росії. Молодь рятується від злиднів в армії, підписуючи контракти. Серед згаданих регіонів є також схильний до сепаратизму Хабаровський край, де у 2020-2021 роках відбувалися велелюдні мітинги проти централізаторської політики Москви.

Приморський край: 2-3 % населення пов’язані з армією. Це багато

Населення Приморського краю Росії станом на 2021 рік становить близько 1,8 мільйона осіб. У датасеті близько 12 тисяч записів — саме про вихідців із цього регіону (з тих, чиє місце походження вдалося визначити), тож можна припустити, що близько 1% населення Приморського краю служить у Збройних силах Росії, а якщо до цього додати також сім’ї та дітей, то виходить, що в Приморському краї близько 2-3 % населення «прив’язані» до армії. Це багато.

Для порівняння, середній для Росії показник співвідношення кількості Збройних сил до кількості населення становить 0,62 %. Наприклад, у США співвідношення кількості військових до населення — 0,4 %, у Франції — 0,33 %, у Великобританії — 0,27 %, та навіть у Китаї таке співвідношення становить 0,25 % (при розмірі армії у 3,5 мільйона та населення у 1,4 мільярда).

«Спецоперація» для депресивних регіонів

Регіонами, сприятливими для залучення молоді у Збройні сили, є регіони з достатньою кількістю людей, для яких служба в армії стала «останнім шансом» вибратися зі злиднів, а також наявний високий рівень безробіття й низький —середнього доходу. Чи відповідають цим критеріям регіони, вихідці з яких воюють в Україні (принаймні якщо оцінювати дані зі згаданого датасету)?

Наведемо кілька показників, що підтверджують цю гіпотезу. Отже:

1. Рівень безробіття. Дагестан — «лідер» за кількістю безробітного населення: рівень безробіття — 14 %, як і в Чечні (Дагестан і Чечня належать до Південного військового округу Росії, представники обох регіонів воюють в Україні), у Бурятії та Забайкальському краї — понад 9 %.

Окрему увагу варто приділити Чеченській республіці. У нашому наборі даних немає великої кількості записів про вихідців з цього регіону, бо Чечня належить до іншого військового округу Росії. Проте ми додали економічні дані про Чечню до наших порівнянь, адже представники цього регіону також воюють в Україні, а сам регіон за своїми економічними проблемами «вписується» в загальну картину «армії як останнього шансу на “гідне життя”».

2. Рівень доходу на особу. Ми взяли медіанний, а не середній показник, щоб показати, який дохід має більшість населення в регіоні, без урахування невеликої кількості людей з найвищим доходом.

Як бачимо, мешканці Забайкальського краю, Дагестану, Бурятії та Чечні значно бідніші за мешканців інших регіонів. У Забайкальському краї розквартирована 29-та загальновійськова армія Росії.

3. Кількість громадян за межею бідності. За методикою Росстату, це люди, які живуть на суму, меншу за щомісячний прожитковий мінімум для регіону. Серед «лідерів» — знову Забайкальський край, Бурятія, Єврейська автономна область.

4. Дотації з держбюджету. Чечня, Камчатський край, Дагестан та Єврейська автономна область — знову серед «лідерів». Наприклад, дотації до бюджету Чеченської республіки у 15 разів перевищують надходження від неї, в Камчатському краї — у 13 разів, до бюджету Дагестану — в шість разів.

Амурська область, Забайкальський край і Бурятія мають дефіцити бюджету навіть при величезних дотаціях, які сумарно перевищують 37 мільярдів рублів.

5. Рівень життя. У рейтингу 85-ти російських регіонів за рівнем життя, оприлюдненому на сайті РИА Новости в лютому 2022 року, більшість згаданих вище регіонів — у другій половині списку або наприкінці. Серед 85-ти регіонів згадані вище займають такі місця:

29. Хабаровський край

43. Приморський край

68. Амурська область

69. Республіка Дагестан

78. Республіка Бурятія

81. Забайкальський край

83. Єврейська автономна область

6. Відсутність теплих туалетів у школах. Забайкалля, Дагестан, Бурятія, Хабаровський край у 2021 році були згадані серед регіонів, де найбільша кількість шкіл не має теплих туалетів з каналізацією. Це також свідчить про рівень життя. Усі ці факти підтверджують поширену тезу про те, що заможні сільські хати, подвір’я й містечка з новою забудовою на Київщині, а також новенькі та відремонтовані українські школи й садочки могли викликати шок, ненависть і заздрість в окупантів, багато з яких виросли та живуть у значно гірших умовах. Не дивно, що війну в Україні ці вояки розглядають також як спосіб хоч трохи розбагатіти шляхом мародерства. Хоча навряд чи тут річ лише в бідності: вбивати, гвалтувати й грабувати — це стратегія російської армії, як бачимо з поведінки російських солдатів під час війни в Україні.

Щодо даних та джерел

Ми проаналізували 97 тисяч записів. На жаль, достеменно не відоме джерело їх походження, як і те, наскільки структура «злитих» даних відповідає загальній структурі російських військ. Проте, відповідно до переліку підрозділів, які беруть участь у російсько-українській війні, список містить значну частину цих армійських підрозділів і на рівні армій, і на рівні менших зведень.

datavis інфографіка вторгнення злидні росія