Війна триватиме, аж поки Росію буде переможено й покарано — експосол Китаю в Україні

Колишній посол в Україні, Туркменістані, Узбекистані, а також колишній заступник голови Шанхайської організації співробітництва Гао Юйшен зараз у відставці. Він не може сильно впливати на політику КНР, але здатен відтворювати погляди інших добре обізнаних китайців, зокрема й деяких учених з Китайської академії соціальних наук (CASS) — важливого для партії та уряду аналітичного центру. Академія запросила його виступити на внутрішньому заході; цілком можливо, що вони знали про його погляди.

Чинні посли в усіх країнах повинні узгоджувати з урядами, які вони представляють, свої публічні заяви з важливих питань. Однак Гао Юйшен уже на пенсії. Імовірно, він є членом партії й мав би підкорятися партійній дисципліні. Але деякі сміливі люди порушують правила. Гао говорить як патріотичний китаєць і, можливо, навіть лояльний член партії.

Коментарі Гао стосуються інтересів Китаю й дебатів, що відбуваються в Піднебесній віддалік від зайвих очей: він виступив з доповіддю на закритій конференції, яку спонсорувала Китайська академія соціальних наук. Тому можна зробити висновок, що китайський уряд зважає на його думки. Чому Радянський Союз розпався – важливе питання для китайської верхівки, бо вона точно не хоче бути стертою на попіл і повторити долю СРСР. Страх розмивання партії та держави корупцією та побоювання, що військові технології США переважать, є постійними. Тому питання «Чому Росія програє?» — це, безумовно, питання, яке хотів би озвучити кожен лояльний член партії.

Що можна прочитати в китайських провладних ЗМІ? Безумовно, Росія хоче зупинити війну та зберегти свої здобутки; Росія прагне миру; тим клопітним фашистам в Україні треба просто скласти зброю і прислухатися до здорового глузду. Я уявляю, що багато загарбників, таких як японці в Китаї під час Другої світової війни, можливо, й хотіли б припинення вогню або навіть мирного врегулювання, якби ці докучливі противники-імперіалісти просто припинили битися.

Тон статті Гао не каже, що Україна і США виступають проти миру — він стверджує, що Росія хоче зберегти свої здобутки, а Україна — продовжувати боротися й дати відсіч загарбнику.

***

Колишній посол КНР в Україні Гао Юйшен: динаміка російсько-української війни та її наслідки для міжнародного порядку

Посол Гао Юйшен. Фото: chinaindiadialogue.com

Російсько-українська війна є найважливішою міжнародною подією після холодної війни. Вона знаменує собою кінець періоду після холодної війни і створює новий міжнародний порядок.

I. Позиція Росії в російсько-українській війні стала зростально пасивною та несприятливою. Уже чітко видно її майбутню поразку.

Основні причини, чому Росія зараз рухається до поразки:

• Росія занепадає від часу розпаду Радянського Союзу. І нинішній занепад насамперед є продовженням цього розпаду.
• Це також пов’язано з провалами внутрішньої та зовнішньої політики російської керівної кліки.
• Цей процес посилили економічні санкції Заходу, які завдали шкоди секторам російської економіки. Так зване відродження чи активізація Росії під керівництвом Путіна є фальшивкою, його просто не існує.

Занепад Росії очевидний у її економічній, військовій, технологічній, політичній та соціальній сферах, і він дуже негативно вплинув на російську армію та її воєнні зусилля.

Провал російського бліцкригу й невдача в досягненні швидкої перемоги означали початок поразки Росії.

• Економічна та фінансова потужність російського війська, які не відповідають її статусу так званої військової наддержави, не змогли витримати високотехнологічної війни, що коштує сотні мільйонів доларів на день. Поразка російської армії через бідність була очевидною всюди на полі бою. Кожен день війни — це важкий тягар для [економіки] Росії.

Військові й економічні переваги Росії над Україною було компенсовано стійкістю України та величезною, постійною й ефективною допомогою, яку надають Україні [країни Заходу]. Відмінність поколінь між Росією та США, а також іншими країнами НАТО щодо зброї й технологій, військових концепцій і способів ведення війни роблять переваги та недоліки обох сторін ще помітнішими.

Сучасні війни – це обов’язково гібридні війни, які охоплюють військову, економічну, політичну й дипломатичну складові, роботу з громадською думкою, пропаганду, розвідку й інформаційні операції. Росія опинилась у пасивній позиції не лише на фізичному полі бою, вона програла і в інших сферах. Це лише питання часу, коли РФ буде остаточно переможено.

Росія більше не може вирішувати, коли і як закінчиться війна. Вона намагається якнайшвидше її припинити, щоб зберегти те, що здобула. Але й це не вдається. У цьому сенсі Росія втратила своє стратегічне лідерство та ініціативу.

II. Наступний етап війни, ймовірно, буде жорстокішим та інтенсивнішим

Не можна виключати можливості розширення наступу [Росії] та ескалації. Насамперед тому, що цілі обох сторін діаметрально протилежні. Забезпечення свого суверенітету над Кримом і сходом України є очевидним ключовим завданням для російської сторони. Україна не поступатиметься Росії в питанні суверенітету й територіальної цілісності та рішуче відновлюватиме контроль над сходом України та Кримом у воєнний спосіб. США, НАТО та ЄС неодноразово підтверджували свою рішучість перемогти Путіна.

Помічник президента США з питань національної безпеки Джон Саллі нещодавно наголосив на трьох цілях, яких США мають досягти в російсько-українській війні:

Незалежна й ліберальна Україна;

Ослаблена та ізольована Росія;

Сильний, згуртований і рішучий Захід.

Для досягнення цих цілей Сполучені Штати та країни — члени ЄС не лише істотно збільшили допомогу Україні, а й ухвалили перший після Другої світової війни Акт про ленд-ліз. Сполучені Штати інтернаціоналізували та інституціоналізували свою допомогу Україні на 41-й конференції міністрів оборони. Але ще важливіше те, що США й Великобританія поглиблюють і розширюють свою безпосередню участь у війні. Усе це свідчить, що війна триватиме, аж доки Росію буде переможено й покарано.

III. Російсько-українська війна та новий міжнародний порядок

Російсько-українська війна поклала край Ялтинській системі безпеки та пережиткам холодної війни, і світ почав рухатися до нової моделі й порядку міжнародних відносин. Після розпаду Радянського Союзу Росія успадкувала статус Радянського Союзу як постійного члена Ради Безпеки ООН і військової наддержави; Росія продовжила та зберегла велику частину спадщини і впливу колишнього Радянського Союзу у внутрішній політиці, економіці, суспільстві, культурі та ідеології; а зовнішня політика Росії була сумішшю зовнішньої політики колишнього Радянського Союзу й царської імперії.

Посол зі спікером Олександром Морозом, 2006 рік. Фото: chinaindiadialogue.com

(1) Центральний і головний напрям зовнішньої політики путінського режиму — розглядати колишній Радянський Союз як свою виключну сферу впливу та відновити імперію за допомогою механізму інтеграції в усіх сферах цієї території під російським пануванням.

Росія цілеспрямовано й рішуче рухалася до цієї мети. Насправді вона ніколи не визнавала незалежність, суверенітет і територіальну цілісність інших колишніх радянських держав і часто їх порушувала. Російсько-українська війна різко змінила ситуацію з погляду миру й безпеки в Євразійському регіоні.

Після здобуття Україною незалежності, особливо від 2000 року, дві частини політиків – яких майже порівну підтримували захід і схід країни, – обирали до влади по черзі. Після анексії Криму й окупації частини сходу України у 2014 році антиросійські настрої в Україні зросли, а проросійські сили почали скорочуватися. Більшість людей в Україні не лише на сході, а й на півдні підтримували вступ країни до ЄС та НАТО.

Після початку війни ситуація в Україні кардинально змінилася. Країна єдина в опорі Росії та порятунку від загарбників. Можна сказати, що Росія повністю втратила Україну. Водночас колишній Радянський Союз, зокрема учасники Договору про колективну безпеку та Євразійського економічного союзу (але не Білорусь), відмовився підтримувати Росію. Поразка Росії залишить її без надії відновити свою стару імперію.

Росія хоче здобути міжнародний статус і вплив царської імперії чи колишнього Радянського Союзу, зламати наявний міжнародний порядок і змінити геополітичну карту Євразійського континенту та світу. Вона одержима перегрупуванням колишніх радянських держав і відновленням старого альянсу чи імперії. Це суперечить позиції США. Ідеться про фундаментальне протистояння і конфлікт зі США. Таким є головний конфлікт і проблема у відносинах Росії зі США.

Значною мірою конфлікт між двома сторонами в цьому питанні є продовженням і пережитком холодної війни між США та СРСР і має певне ідеологічне забарвлення. Завдяки цій війні протистояння й боротьба між Росією та США в контексті американської імперії закінчилися повною поразкою Росії.

Можливі моменти еволюції міжнародного порядку після російсько-української війни

(2) Політичну, економічну, військову й дипломатичну владу Росії буде значно ослаблено, ізольовано й покарано. Росію можуть виключити з деяких важливих міжнародних організацій, а її міжнародний статус буде значно знижено.

Україну буде вилучено з російської орбіти та сфери впливу (якщо Росія досі її має), вона стане членом великої європейської родини, тобто членом Європейського Союзу.

Інші колишні радянські країни можуть зазнати нового рівня дерусифікації. Деякі країни активніше посилюватимуть свої зв'язки з Заходом.

Коли Японія й Німеччина повністю звільняться від обмежень переможених у Другій світовій війні країн і пришвидшать розвиток озброєння, вони активніше прагнутимуть статусу політичних держав. Проте вони не відірвуться від демократичного табору, а також не відмовляться повністю від політики мирного розвитку.

США й інші країни наполегливо домагатимуться суттєвої реформи ООН та інших важливих міжнародних організацій. Якщо ці органи буде заблоковано, вони також можуть почати створювати нові інституції. Такі нові об’єднання (або реформовані старі) можуть не включати в себе деякі країни, наприклад Росію, через створення ідеологічних кордонів певного рівня незалежності.

росія війна дипломатія Китай