Настрої пропаганди РФ змінюються. Багато про Захід і майже нічого про економіку
Минає третій місяць від початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. ТЕКСТИ пропонують проміжні результати моніторингу трендів російської пропаганди та дезінформації.
Щотижня ми завантажуємо кілька десятків тисяч публікацій з новинних стрічок провідних російських медіа й зі спеціалізованих маніпулятивних росЗМІ, які прицільно працюють по Україні. Ми застосовуємо до цих текстів метод автоматичного моделювання тем (BERTopic) і відстежуємо: 1) що пишуть російські медіа про перебіг бойових дій, 2) як змальовують місце РФ у світі та 3) що повідомляють про вплив санкцій на російську економіку.
У ході відстеження російського інформаційного простору ми помітили, що пропагандисти й дезінформатори намагаються певним чином дистанціювати російське населення від війни, або "специальной военной операции", як вони її називають. За останні три місяці частка новин про війну в росЗМІ майже ніколи не перевищувала 30%. Решту 70% публікацій становили новини про погоду, спорт, ДТП, життя попзірок тощо.
Цікаво, що в березні про війну та її наслідки для РФ почали писати значно менше. Вочевидь, редактори новинних стрічок розгубилися й не знали, як пояснити своїм читачам, чому російська армія змушена відступати від Києва і як так сталося, що "спецоперация на Украине" затягується на невизначений час.
Загалом російські сайти доволі сухо й беземоційно повідомляють про перебіг бойових дій. Російські пропагандисти всіляко замовчують власні воєнні поразки (наприклад, потоплення ракетного крейсера "Москва") й натомість концентруються на демонізації українців. Протистояння "нацистам" – один з ключових наративів російського (дез)інформ-простору.
У березні-квітні пересічному читачеві російських інтернет-медіа могло бути доволі важко оцінити масштаб бойових дій в Україні та скласти їх цілісну картину. Після початку битви за Донбас росЗМІ намагаються створити інформаційну реальність, у якій армії РФ протистоять розрізнені "нацбаты", а бої відбуваються лише в невеликій частині України (наприклад, навколо Маріуполя чи Попасної).
Теми санкцій та економіки активно висвітлювали на початкових етапах вторгнення РФ в Україну. Російські пропагандисти яскраво обурювалися символічними обмеженнями країни-агресора у спортивній та культурній сферах, проте мало повідомляли про справді дошкульні санкції щодо золото-валютних резервів РФ та її фінансового сектора. Але згодом на російських сайтах з’являлося дедалі менше повідомлень про економічні наслідки воєнної агресії. Тепер російські медіа пишуть про економіку як про покійника – або хороше, або нічого.
Коли Росія розв’язала повномасштабну війну, вона зазнала небувалої ізоляції на міжнародній арені. Натомість Україні вдалось утворити коаліцію із понад 40 країн, що підтримують нас в оборонній війні проти агресора. Владі РФ важко похвалитися хоч якимись дипломатичними здобутками, тож російським пропагандистам не залишається нічого іншого, окрім як посилювати наратив загрози від "колективного Заходу". Найбільше дістається умовним "англосаксам" зі США й Великобританії. Ці країни російські медіа змальовують як найбільш підступні та віроломні; такі, що маніпулюють "маріонеткою" Україною та "безвольними" країнами ЄС. Окремі потоки бруду виливають також на Польщу, Японію та країни Балтії. Упродовж останнього місяця кількість публікацій на тему "західної загрози" часто перевищує кількість згадок про бойові дії в Україні. Основна мета таких текстів – створити враження, що РФ обороняється від значно сильнішого супротивника. Ми вважаємо, що так російська пропаганда намагається виправдати невдачі власної армії в Україні та підготувати російське населення до майбутніх поступок з боку військово-політичного керівництва РФ.
Підпишіться на щотижневу розсилку аналітичних звітів, щоб відстежувати тренди російської пропаганди та дезінформації (українською чи англійською мовами) разом з ТЕКСТАМИ.
