Телеграм-канали (ново)окупованих територій акцентували на Дні Росії та щасливому дитинстві
День Росії став важливим інфоприводом для російських телеграм-каналів. У неділю 12 червня кожен четвертий пост містив слово “праздник” або словосполучення “День России”.
Основна стратегія виправдання окупації зараз – вдати, що окуповані міста "наконец-то, спустя 30 лет, вернулись в родную Россию" – тобто вже стали частиною Росії (або стануть невдовзі, як у випадку заяв Стремоусова – "#Херсон скоро #Россия и это уже факт!!" – яскраве гасло без якихось деталей на кшталт референдуму).
Окремі повідомлення про інтеграцію банківської системи чи видачу російських паспортів – лише додаткові аргументи для підтвердження того, що Херсон або окуповані райони Запорізької області – це вже Росія.
Фінансова допомога від окупантів залишається в центрі уваги
Дуже активно в російському телеграмі поширювали заяви окупантів про те, що “Все кредиты, которые брались в украинских банках, можно не выплачивать. Никакой ответственности за это никто не будет нести”. Такі обіцянки роздавали Володимир Сальдо (“глава военно-гражданской администрации Херсонской области”) та Володимир Рогов (“член Главного совета Военно-гражданской администрации Запорожской області”).
Жителям окупованих територій – батькам маленьких дітей, пенсіонерам і взагалі всім охочим – представники окупаційної влади постійно обіцяють різноманітні соціальні виплати ("Практически все жители Херсонской области уже в ближайшее время получат социальные выплаты"). А також публікують фотографії, як видають ці самі виплати на руки під розписку (навіть якщо вирази облич отримувачів грошей не дуже відповідають потребам роспропаганди).
Безкінечний потік маніпуляцій сімейними цінностями
Діти та сімʼї – регулярні теми в текстах публікацій. До 12 червня росіяни анонсували дитячі конкурси, салюти й безплатні атракціони.
Намагалися всіма способами “заманити” місцевих жителів, щоб потім фотографіями “масового” святкування (обгорнутими в слова про радість і мирне життя) продемонструвати підтримку окупаційного режиму.
Ось кілька примітивних пропагандистських цитат:
- "Милое видео со вчерашнего празднования всероссийского праздника. Дети радуются и танцуют, вот что значит беззаботное детство".
- "На Приморской площади уже идет концерт, дети катаются на аттракционах, гуляют и веселятся. Также планируется открытие памятника".
- "Детский смех и улыбки озарили улицы Энергодара на День города".
Але темою сімʼї окупанти маніпулювали не тільки напередодні російського свята. Ледь не кожен десятий пост впродовж останнього часу на досліджуваних каналах містив слова “сімʼя” чи “діти”.
Чого лише варті пости Стремоусова та його "Будьте настоящими отцами своих детей, не перекладывайте всё на женщин и тогда наш #Мир — наш #РусскийМир станет прекрасным".
Схоже, російські телеграм-канали окупованих територій дедалі більше намагаються імітувати мирне, стабільне й економічно успішне життя регіону. Його лише іноді розбавляють лякалками про українські "теракти" або оголошують набір у досі неукомплектовану місцеву поліцію. Вони й далі надають перевагу локальним новинам і подіям, але ретельно вписують їх у візію "русского мира" та водночас часто використовують шаблонні низькосортні пропагандистські прийоми. Чи вдається їм так залучити реальну аудиторію, чи більшість їхніх підписників – звичайні боти? Досліджуватимемо далі.
