(НЕ)єдина онлайн-Україна

Напад Росії привернув до України увагу людей з різних країн світу. А слова фронтмена гурту "Калуш" під час фінальної частини Євробачення змусив увесь світ гуглити назви "Азов" та "Азовсталь". Але що ці люди побачили в результатах видачі гугла? Чи завжди йшлося про українські новини й історії про героїзм захисників Маріуполя, чи російським наративам таки вдалося прорватися на першу сторінку пошуковика?

Студенти Школи журналістики та комунікацій у рамках курсу "Гібридні загрози в медіа та комунікаціях" організували дослідження. Його мета – зрозуміти, як пошукові системи формують пошукову видачу жителям різних країн. Що впливає на те, що бачить людина у себе на першій сторінці гугла (а також яндекса).

Найпоказовішими виявилися результати для запитів "Маріуполь", "Маріуполь Азов" і "Маріуполь евакуація". "Точками входу", тобто географічними місцями для перевірки були Україна, Москва, Цюрих (Швейцарія) та Бразилія. За допомогою VPN-сервісу студенти вибирали геолокацію й перевіряли пропозиції пошукової системи. Це дало змогу з певним наближенням скласти уявлення про те, що бачитимуть користувачі з цих країн при спробі пошукати матеріали про Україну.

У всіх випадках пошук використовували без авторизації. Для пересічного користувача, який напевне користується поштою джмейл і/або авторизований як користувач ютуба, ця видача буде ще більш персоналізованою – на неї впливатимуть попередньо переглянуті сторінки. Це означає, що якщо людина раніше шукала щось про Україну й потрапляла на пропагандистські сайти, то ймовірно, що саме ці сайти вона побачить ще раз у пошуковій видачі за схожими запитами. Бо пошукові алгоритми вважатимуть, що користувача цікавить такий контент, навіть якщо йдеться лише про маніпулятивні дописи пропагандистського змісту.

Експеримент здійснювали від 12 по 19 травня. Зважаючи на актуальність запитів і те, що ситуація навколо цих тем швидко змінювалася, сьогодні для більшості з них пошукова видача також змінилася.

Дещо про пошук через яндекс

При здійсненні експерименту спробували шукати через яндекс для всіх "точок входу". Хоча доля цієї пошукової платформи за кордоном дуже незначна, таке рішення було викликано припущенням, що іноземці, які схочуть зрозуміти, що відбувається в Україні та Росії, можуть спробувати скористатися російською пошуковою платформою.

Не деталізуючи результатів, озвучимо лише головний висновок. Заборона індексувати незалежні медія, блокування медій закордонних і велика кількість посилань на пропагандистські джерела призвели до того, що яндекс демонструє лише російську повістку цієї війни. Спроби виявити правду за допомогою цієї платформи марні.

Загальні висновки

"Маріуполь"

Якщо шукати в гуглі популярне слово чи фразу, що має зв’язок з останніми новинами, пошуковик оформлює спеціальну підбірку актуальних новин на цю тему. Підбірка складається з новин і сайтів, які отримували найбільше кліків за останні години чи дні. До того ж користувач з Росії бачитиме сайти, на які клікали найчастіше саме мешканці його країни. А бразилець отримає сайти, популярні в Бразилії.

У випадку з пошуком слова “Маріуполь” гугл видавав величезну кількість підбірок новин, адже цей пошуковий запит був гарячим на новини майже в будь-якому куточку світу. Однак наповненість підбірок новин відрізнялася залежно від країни, з якої було здійснено пошук.

"Маріуполь Азов"

Закономірність показувати користувачам гугла локації з гугл мепс можна пояснити тим, що в пошуковій фразі “Маріуполь Азов” ужито аж два слова з двох, які алгоритми ідентифікували як можливі локації. У зв’язку з цим гугл автоматично пропонує користувачу переглянути карту з локаціями, назви яких збігаються з пошуковою фразою.

Щодо новин, то при пошуку цієї фрази була відсутня стандарта підбірка новин від гугла. Це легко пояснити тим, що користувачів, які шукають “Маріуполь Азов”, значно менше за тих, хто шукає “Маріуполь” (відповідно, кількість новин також менша). Найімовірніше, в алгоритмів гугла є певна кількість новин, яку має знайти пошуковик, щоб створити та продемонструвати спеціальну підбірку новин на тему вказаного запиту.

За видачею – та сама історія: гугл – найвищі видачі є найклікабельнішими сайтами про "Маріуполь Азов" у країні, з якої зроблено пошук

"Маріуполь евакуація"

У випадку з Москвою запит “Мариуполь эвакуация” саме в такому вигляді гуглило, найімовірніше, небагато людей (значно менше, ніж, наприклад, користувачів з України). Отже, через проблему вибірки алгоритм гугла міг вдатися до хитрощів: “позичив” пошукову видачу з іншої країни, де цю фразу гуглять значно частіше (у даному випадку – України), і помістив таку видачу жителям Росії (відфільтрувавши саме російськомовні сайти). Спрацювало чудово – у перших рядках пошуку зазвичай або нейтральні, або проукраїнські медіа.

Використання VPN довело, що результати пошуку в гуглі зумовлені геолокацією (IP-адресою) та алгоритмами пошуковика – користувач бачить найпопулярніші в його країні результати. Результати англійською та португальською дещо відрізняються – окрім контексту війни можна було побачити загальну інформацію про обрані пошукові запити.

Якщо обрати місцем перебування Бразилію та вибрати португальську мову, оптимізація запитів впливатиме на результати видачі. При слові “Маріуполь” — загальні відомості про мирне місто з красивими світлинами, видача не відповідає тому, що відбувається в Україні. У разі деталізування, зокрема “Евакуація Маріуполя”, з’являються результати англійською та португальсько про евакуацію цивільних з Маріуполя, проте інформації про повномасштабну війну в Україні таки надто мало. При запиті “Азов Маріуполь” можна переглянути відомості про реальну ситуацію в Україні. Найімовірніше, це пов'язано з використанням ключових слів, які зумовлюють такий результат: Маріуполь + Азов (захисники Маріуполя) = контекст війни. Подекуди можна зустріти новини з неоднозначними заголовками (результати англійською, а не португальською).

Отже, на результат пошуку впливають не тільки алгоритми, а й мова запиту та географічне місце. Користувач отримує перелік відповідно не до своїх потреб, а до важливості контексту. Можна висновувати, що немає достовірної інформації як результату миттєвого пошуку – на все впливають попередні дії, пріоритетність інформації, політика конфіденційності, алгоритми, зібрані дані про користувача та інформаційна політика в межах конкретної країни.