Посадовці маніпулюють результатами опитувань у Дії та видають їх за громадську думку

Але чи справді українці однозначно відповіли, як каже радник міністра МВС?

Чи можна вважати опитування користувачів Дії діалогом з суспільством, як стверджує міністр культури?

Безвідносно до тематики запитань пригадаймо, що таке опитування в Дії та як варто інтерпретувати його результати. Здавалося б, добре, що держава дослухається до громадян. Але щоб так стверджувати, насправді необхідно, щоб:

1. Висловилися всі громадяни, які мають таке бажання.
2. Кожен громадянин висловився один раз.
3. Висловилися лише реальні живі громадяни й більше ніхто, крім них, не висловився.
4. Механізм обліку та підрахунку голосів був прозорим.

Чи висловилися всі, хто хотів?

Вочевидь, ні. Мінцифри пояснює, що “оскільки опитування в Дії не є соціологічним дослідженням, а лише опитуванням серед користувачів, то, вочевидь, ніхто не масштабує результати на все суспільство”.

Проте звідки тоді взялося формулювання “українці однозначно висловилися” у згаданому вище коментарі радника міністра МВС? Виходить, що по факту результати опитування користувачів Дії таки масштабують на українське суспільство. Бо інакше варто було б сказати, що за володіння зброєю висловилося 70% з 1,73 млн користувачів додатка Дія, які взяли участь у голосуванні. Але це навіть не 70% опитаних, а 70% тих, хто хотів висловитися на цю тему. Тобто всіх підряд користувачів не опитували. Щоб узяти участь в опитуванні, потрібно було про нього дізнатися, потім зайти в додаток, знайти потрібну опцію та проголосувати.

Чи репрезентативні ці результати для 44-мільйонного населення України?

Як користувачі сприймають опитування в Дії?

Чи здійснювали соціологічне дослідження щодо сприйняття опитувань у Дії громадянами України загалом і користувачами додатка зокрема? Не знаю, принаймні не знайшов такої інформації. Як свідчить обговорення у соцмережах, діапазон сприйняття широкий: хтось вважає справедливим, що висловлювати свою думку можуть лише ті українці, які мають Дію, смартфон і вміють ним користуватися; хтось вважає такі опитування популістськими й такими, що не мають ніяк впливати на рішення влади; хтось думає, що це попередній збір даних для якихось подальших офіційних опитувань чи досліджень; хтось певен, що таким є діалог з державою. Але варто розуміти, що опитування в Дії здійснює не фахова соціологічна служба й вибірка не відповідає критеріям соціологічного дослідження, а отже, результати не репрезентативні в масштабах усього суспільства.

“Міністерство погоджується з рішенням українців”

Фраза "міністерство погоджується з рішенням українців" у вже згаданому коментарі радника міністра МВС Віктора Андрусіва (з його телеграм-каналу) відбиває ідею влади щодо використання результатів опитувань користувачів Дії.

Хоча Мінцифри говорить, що це не референдум, як це прописано в Постанові Кабінету міністрів від 7 лютого 2022 р. № 90. Однак в МВС підштовхують сприймати опитування в Дії саме як “рішення українців”, що є маніпуляцією.

Чи можна проголосувати двічі?

Мінцифри стверджує, для кожного користувача додатка технічно передбачено можливість проголосувати лише один раз. Але перевірити це неможливо, адже програмний код Порталу Дія закрито.

А згадана Постанова не ставить таких обмежень до опитування. Отже, незалежно від того, чи є сьогодні в Дії обмеження щодо голосування “один користувач — один голос”, чи його буде додано — наразі в Постанові це не прописано, а отже, не заборонено.

Чи можуть голосувати боти?

Постанова спирається на Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Те, що не окреслено в Постанові, пропонують дивитись у Положенні. Але ні в Постанові, ні в Положенні не розкрито термін “користувач Порталу Дія”. Отже, залишається законна можливість голосувати ботам.

По факту, хто авторизувався — той і користувач. І здається, спосіб авторизації виключає фальшивих людей, адже в них не може бути біометричного паспорта, цифрового підпису чи BankID.

Тут варто згадати, як на офіційному сайті Президента України петицію за відставку заступника голови ОП Олега Татарова підписав користувач з ім'ям Biden Joe.

Щоб підписати таку петицію, користувач має авторизуватися за допомогою цифрового підпису. Але Джо Байден не має підпису громадянина України. І такий жарт аноніма викликав скандал, бо хтось таки зламав систему. Якщо його може отримати бот, то на Порталі Дія здатен авторизуватися й “Джо Байден”, і “Мікі Маус”, і двійник українського виборця чи “мертва душа”.

Цифровий підпис має таку саму юридичну силу, як і “мокрий” підпис людини. Його було запроваджено на сайті петицій президента України саме як спосіб авторизації людини. Щоб уникнути накруток.

Держспецзв’язку пояснило випадок з підписом “Джо Байдена” хакерською атакою. А чи не може така атака повторитися, наприклад, для накручування голосів в опитуванні? Мінцифри заспокоює: “Цифровий підпис для участі в опитуванні не потрібен […] Авторизація передбачає або використання NFC-чипу в ID картці / біометричному закордонному паспорті, або вхід за допомогою системи BankID Національного банку України”.

Проте Кабінет міністрів каже: “BankID має нижчий рівень довіри, ніж електронний цифровий підпис, та може застосовуватися не для всіх електронних послуг – лише найменш ризикових.”

Тобто Мінцифри “заспокоює” тим, що авторизуватися на Порталі Дія можна й менш захищеним способом, ніж цифровий підпис.

Чи чесну гру веде держава?

Суто гіпотетично запитаю: чи може Портал Дія й опитування в ньому порушувати закон?

Теоретично — так. Принаймні поки програмний код цього продукту закритий, неможливо перевірити, чи немає раптом у механізмі авторизації на порталі Дія якогось “чорного ходу” з певними розширеними прихованими можливостями для маніпуляцій на випадок, коли влада буде зацікавленою викривити результати голосування. Адже держслужбовці вже називають такі опитування діалогом з суспільством і підіймають результати до рівня чи то референдуму, чи то соціологічного опитування, хоча Мінцифри й наголошує, що опитування в додатку Дія не є ні тим, ані іншим.

Хто може виявити такі порушення в Дії та заявити про них? На цей час — лише самі розробники Порталу й додатку. Тобто ті, хто й може порушувати. Іншого механізму контролю немає.

І в цьому найбільша небезпека Порталу Дія і в опитуваннях, які здійснюють серед його користувачів.

“Пряма демократія” чи маніпуляція громадською думкою?

Дію позиціонують як “державу у смартфоні”. Отже, взаємодія з додатком — це взаємодія з державою. Відповідно й те, що Дія запитує користувача, сприймають як запитання від держави. У користувача складається ілюзія “прямої демократії”. Близькості держави. Пришвидшення процесів взаємодії та порозуміння між державою й суспільством. Це ж чудово!

Але закритість і непрописаність (чи умисне, чи з неуважності) чутливих деталей розвертає цей механізм у протилежний бік. І ми це вже бачимо в заявах посадовців, які використовують результати опитувань у Дії для легітимізації певних ідеї і рішень, замість того, щоб ініціювати реальні дослідження громадської думки й фахові обговорення.

Вважаю, що “опитування” в Дії — це механізм для створення ілюзії легітимності вже ухвалених ініціатив і рішень влади. Це не спосіб виявити громадську думку, а радше спосіб маніпулювати нею, і ми вже бачимо, як усе працює.

До речі, думка 85% опитаних користувачів Дії, яку міністр культури подає як результат “обговорення з громадськістю”, збігається з його особистою думкою. Ткаченко теж вважає, що тризуб замість герба СРСР є найкращим рішенням для розв’язання долі монумента Батьківщини-матері. Певно, збіг.

громадська думка додаток дія маніпуляції опитування