Міноборони хоче відкласти облік жінок. Військкомати не зможуть упоратися з додатковим мільйоном людей

Наказ №313

Жінки певних спеціальностей завжди перебували на військовому обліку. Наприклад, переліком від 1994 року (втратив чинність у червні 2022-го) було встановлено, що на обліку мають перебувати медики, зв’язківки, фахівчині обчислювальної техніки, метрологині, картографині, геодезистки, фахівчині з поліграфії, кінорадіомеханіки. У березні 2021 року в законі право формувати списки спеціальностей, за якими повинні ставати на облік жінки, передали від Кабміну до Міноборони.

У жовтні 2021 року Міноборони, яким тоді керував Андрій Таран (про скандали, пов'язані з ним, читайте тут, тут, тут і тут), цим правом скористалося й видало наказ №313 про такий перелік. Відтоді, хоч і не без тиску громадськості, за кілька тижнів до початку вторгнення список скоротили (наказ №35) й зараз він має такий вигляд.

До вже наявних на обліку жінок мають додати фахівчинь у галузях комп’ютерних технологій, хімії, харчової промисловості, наук про землю, забезпечення військ, технології легкої промисловості, біоінженерії, ветеринарної медицини. До того ж на облік мали б стати ті, хто має фах облік і оподаткування, маркетинг, менеджмент, підприємництво, економіка, фінанси, банківська справа та страхування, видавництво й поліграфія, психологія, соціальна робота, соціальне забезпечення.

Навіть такий перелік спеціальностей викликав жваве обговорення й ажіотаж. Виникла низка запитань: як визначатимуть спеціальність — за дипломом чи за трудовою книжкою? Чи доведеться жінкам звертатися до військкоматів, щоб отримати прописку? Чи заборонять військовозобов’язаним жінкам виїжджати за кордон? Чи платитимуть вони штраф, якщо не стануть на облік?

Неоформлена обіцянка

Через комунікаційні неузгодженості різні органи влади, а з ними й експерти, транслювали різні сценарії: від дуже оптимістичних (“це стосуватиметься лише кількох тисяч жінок”, “нічого не зміниться”) до апокаліптичних (“усе буде, як у чоловіків, і навіть жінок з малими дітьми відправлятимуть в армію, а потім ще й мобілізують на передову”).

Станом на кінець минулого тижня ситуація дещо “розрядилася”. За словами Ганни Маляр,

• список спеціальностей скоротять;
• облік зроблять добровільним, без примусу;
• початок самого процесу перенесуть з 1 жовтня на “кінець війни + 1 місяць після її завершення”.

Документального підтвердження цих слів поки що немає, проте, судячи з риторики Генштабу й МО, а також з настроїв у суспільстві, нинішній порядок, найімовірніше, якщо не скасують, то заморозять. Маляр каже, що відповідний законопроєкт уже на шляху до Ради.

1 млн у чергу, кроком руш!

Утім залишається важливе запитання: чи готові центри комплектації (так тепер офіційно називають військкомати) до тієї кількості нових відвідувачок, яких їм доведеться прийняти, якщо, приміром, обов’язковий облік усе ж залишать? Адже ця цифра точно буде більшою за 38 тис. жінок, які служать у Збройних силах нині.

Нагадаємо, коли жінка стає на облік, це означає, що при зміні прописки чи житла вона має проходити бюрократичні процедури у військкоматі. Ми писали репортаж з одного з київських військкоматів — зараз там черга з чоловіків, які прийшли за різними штампами й довідками, розтягнулася приблизно на місяць. Детально про це читайте тут.

Щоб зрозуміти це, ми спробували з’ясувати: чи можна дізнатися хоча б приблизну кількість жінок, які можуть перебувати на обліку після війни? Як відправну точку взяли статистичний збірник “Робоча сила України” за 2021 рік, у якому зокрема є розділи, присвячені гендерному розподілу працівників за різними спеціальностями (Зайняте населення за професійними групами та статтю). Постановка на військовий облік повинна відбуватися у віці 18-60 років, проте статистику ринку праці ведуть для вікового проміжку 15-70 років (зайняте населення). Тому для наших цілей візьмемо для цифр Держстату умовний коефіцієнт 0,8 (далі цифри зі збірника скореговані відповідно до нього).

Серед категорій зі статистичного збірника, які потенційно можуть підпадати під обов’язковий / добровільний військовий облік, зважаючи на чинний нині перелік таких спеціальностей, близькими до нашого завдання є:

• професіонали в галузі фізичних, математичних і технічних наук (121 тис.);
• професіонали в галузі наук про життя та медичних наук (142 тис.);
• фахівці в галузі біології, агрономії та медицини (389 тис.) (невідомо, чи належить сюди також молодший медичний персонал, чи тільки лікарі);
• фахівці в галузі харчової та переробної промисловості (94 тис.).

До категорії “службовці, пов’язані з інформацією”, ймовірно, належить ІТ-сектор і “комп’ютерні технології”. На весь цей рядок припадає 140 тис. жінок. Якщо припустити, що хоча б половина (70 тис.) — це ІТ-сектор, то це приблизно відповідає профільним дослідженням галузі. Відповідно до них, тут працює близько 250 тис. людей, з них приблизно 22% — 25% — це жінки, до того ж вони становлять до 45% технічних спеціальностей, які якраз і потрібні в армії.

У цьому розділі немає великої категорії облік і оподаткування, маркетинг, менеджмент, підприємництво, економіка, фінанси, банківська справа та страхування. А це ще сотні тисяч жінок. Тільки в банках і страхових компаніях, згідно зі статистичним збірником, у 2021 році працювало 168 тис. людей. Припустимо, що половина з них — жінки (хоча дуже ймовірно, що їх більшість), тобто це ще плюс 84 тис. потенційних військовозобов’язаних.

Тобто близько 1 млн людей — приблизна мінімальна кількість тих, кому теоретично довелося б стати на облік. Це той ще виклик для військкоматів, із яким вони, в разі реалізації попереднього плану, навряд чи впоралися б. Ми вже публікували умовні розрахунки, відповідно до яких один співробітник військкомату, за дуже оптимістичним оцінюванням, працюючи “без спочинку” по 10 год у 6-денному режимі, може верифікувати за місяць до 1200 людей. Це якщо не займатиметься нічим іншим, зокрема й своїми прямими обов’язками — мобілізацією.

Якщо постановка на облік буде добровільною, а також якщо всю процедуру таки вирішать перенести на “після війни” — це суттєво розвантажить військкомати й буде раціональним рішенням і з організаційної, і з соціально-політичної точки зору.

Мама й батько в армії — а де дитина?

У нинішньому законодавстві наявна неузгодженість щодо служби жінок, у яких є діти до 18 років. Перелік причин для відстрочки від призову — теж не найпростіше запитання. З одного боку, для жінок він не відрізняється від “чоловічого” (здоров’я, навчання, бронь за держорганами тощо). А з іншого — ніхто не скасовував особливого статусу жінки як матері, прописаного в українському міжнародному законодавстві. У Центрі протидії дезінформації РНБО заявляли, що матерів з дітьми до 18 років точно не мобілізують. Натомість профільний закон про мобілізацію каже, що це правило застосовують лише для батьків / матерів-одинаків. То який перелік реально працюватиме?

Ця норма також має бути чітко виписаною: жінки з дітьми до 18 років, незалежно від спеціальностей, можуть ставати на облік тільки добровільно. А якщо хтось з батьків служить, то іншого не повинні призивати навіть за його бажання.

Звичайно, ситуація здатна погіршитися, тобто може статися так, що воювати доведеться майже всім. Але зараз у нас є приблизно 12 млн чоловіків призовного віку. З них 1 млн уже воює в різних структурах. Нехай половина від загальної кількості не придатна чи підпадає під різноманітні пільги, точних даних про це немає, але залишається ще чимало потенційних бійців без потреби мобілізувати і жінок.

Спробувати рівноправність

Проте поки що можна обдумати й радикально інший підхід: кожна сім'я визначає, хто залишається з дітьми, а хто записується в чергу на мобілізацію. Громадяни, у яких немає дітей до 18 років, стають на облік незалежно від статі. Але тут ми знову впираємось у пропускну спроможність військкоматів (ще раз нагадуємо, що постановника на облік — це не тільки про потенційну службу, а й про отримання різних довідок, необхідних для цивільного життя) і довжелезні черги в них. Тож будь-які зміни варто започатковувати після того, як саму роботу військкоматів буде кардинально покращено.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety . Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».

військовий облік жінки військкомат статистика