“Логістика подорожчала в півтора раза”. Як черги на кордонах впливають на економіку, і як їх зменшити
– Ми стоїмо на кордоні четвертий день. Це якесь знущання, – скаржаться далекобійники, які днюють і ночують у багатокілометрових чергах біля польського кордону. Кажуть, що до війни його проходили за день, і вважають, що якби зараз на пунктах пропуску працювали як треба, то не було б черг, які впливають не тільки на життя водіїв, а й на українську економіку.
Потік вантажів через західні кордони України істотно зріс з початком війни через заблоковані порти та закриті кордони з Росією та Білоруссю. Але пунктів пропуску для такого потоку там надто мало. До того ж українські перевізники звинувачують польську сторону в прискіпливості та повільній роботі. Водночас поляки пояснюють затримки проблемами в українських перевізників з документами для імпорту товарів у ЄС.
Умов для нормального перебування там немає: люди живуть у вантажівках. Справити потребу бігають у кущі на узбіччі, бо біотуалети стоять лише ближче до кордону. А про душ тільки мріють…
Проблеми виникають також із покупкою їжі та води. Іноді, щоб дістатися найближчого магазину, треба пройти кілька кілометрів. Хоча є і "щасливчики", які деякий час перебувають в очікуванні прямо навпроти заправок зі зручностями, гарячою їжею та напоями.
Місцеві мешканці рятують дальнобійників від голоду й самі трохи заробляють – продають домашні гарячі страви.
Водії відмічають, що така критична ситуація виникла приблизно наприкінці липня. “У чергах їздить багато зерновозів, які до доктора стоять по тижню. Тому така ситуація", – каже водій, який везе крохмаль.
"Усі машини, які раніше їздили на Росію й Білорусь, тепер поїхали сюди, на західні кордони", – додає інший, який займається перевезенням пелетів.
Далекобійники Георгій і Андрій перевозять вантажі з Молдови в Польщу та стоять у черзі вже чотири дні. Кажуть, що попереду ще одна доба очікувань. Їх обурює не лише довжина черг, а й цілковита відсутність умов. Вважають, що по-людськи було хоча б на якійсь відстані розставити біотуалети та сміттєві баки.
Водночас далекобійники посміхаються і кажуть, що, попри всі труднощі, вони покращують економіку країни.
“Вантажоперевезення подорожчали в півтора раза”
– Сьогодні наші водії перебувають у чергах на кордонах по 5-6 днів, — розповідає ТЕКСТАМ керівник логістичної компанії ТОВ "Агротеп" Олександр Гогуля. — Довгі простої вантажного автомобільного транспорту перед пунктами пропуску нині зривають контракти постачань і негативно впливають на імідж держави.
Компанія, яку він очолює, має автопарк з понад 200 авто, працює на ринку перевезень 28 років і спеціалізується на рефрижераторних перевезеннях, зокрема на продуктах і медикаментах. Така спеціалізація вимагає ретельно регулювати температурний режим і дотримуватися санітарних норм. Напівпричепи постійно проходять техогляди і мають свідоцтва про перевезення швидкопсувних вантажів (FRC).
Автопоїзди зі швидкопсувним вантажем їдуть по зеленому коридору, але й там доводиться стояти в черзі. Олександр Гогуля вважає однією з причин черг незадовільну роботу ветеринарної і фітосанітарної служб на польських прикордонних переходах, що призводить до накопичення автотранспорту, який потребує такого контролю. Польські ветеринари оформлюють за добу не більш ніж 37 транспортних засобів, каже наш співрозмовник, тому й видовжуються черги на кордоні.
“Польські ветслужби надто прискіпливі”
— Крім повільної роботи, польські ветслужби упереджено підходять до оформлення документів українських вантажовідправників. Якщо ветеринару не сподобався якийсь документ, то вигадують різні причини, щоб відмовити в оформленні. Різні безпідставні аргументи, – обурюється Олександр Гогуля. — На жаль, польські ветеринари не йдуть нам назустріч і, як я розумію, навіть не прагнуть.
Олександр описує нещодавню ситуацію: через різне трактування заповнення документа (приватна атестація) його автомобіль стояв у Польщі впродовж 10 днів. Жаліється він і на прискіпливість саме польської сторони, бо інші сусідні країни пропускають аналогічний вантаж без проблем.
Наприклад, коли перевозили "Мівіну" з України в Європу, польські ветеринари не пропустили товар, натомість через Угорщину перевізники проїхали миттєво, жодних запитань до документів на вантаж не виникло.
Перевозили "Мівіну" з України в Європу: польські ветеринари товар не пропустили, натомість через Угорщину перевізники проїхали миттєво
Члени Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України та керівники підприємств неодноразово зверталися до різних інстанцій України й зустрічалися з польськими колегами щодо розв'язання питання, але поки що результатів немає.
Через ці простої, за словами Олександр Гогуля, у середньому ціна на перевезення піднялася в півтора раза.
Що довший простій – то дорожча логістика
Володимир Балін, віцепрезидент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників (АсМАП) України, розповідає, що ситуація з чергами на кордоні погіршилася ще в довоєнний час. Однією з причин сьогоднішніх проблем він називає те, що українська сторона не розбудовувала пунктів переходу між Україною та Європою, зокрема Польщею, Румунією, Словаччиною, Угорщиною.
А під час війни ситуація значно погіршилась у травні.
— Раніше українська сторона відправляла 5-6 млн тонн через морські порти, — розповідає він. — Сьогодні приблизно 1 млн 100 тис. тонн обробляє ріка Дунай, 800 тис. тонн в місяць – залізниця, і лише 300 тис. тонн може виконати автотранспорт. Обсяги не зрівняти. Оскільки змінилися напрямки, вартість логістики стала значно дорожчою. Змінилися також товари — додалося збіжжя, – говорить Володимир Балін.
На збільшення черг вплинула й низька пропускна спроможність польської сторони — через повільну роботу фітосанітарної та ветеринарної служб, а також через нестачу фітосанітарів. Після перемовин Міністерство аграрної політики та продовольства надало АсМАП України офіційну відповідь про те, що на кордон додали ще 19 фітосанітарів. Але ситуацію це все одно не розв'язало.
Проблемою є й низька зарплатня фітосанітарів, які працюють на польському кордоні, вважає пан Володимир. Та чи буде її підвищено – невідомо.
Володимир Балін акцентує, що поляки могли б здійснювати фітосанітарний контроль у спеціально відведеному місці в Польщі, віддаленому від пунктів пропуску. Це допомогло б скоротити черги на кордонах.
На його думку, також доречним було б домовитися з представниками польської влади щодо спрощення процедури проходження ветеринарного та фітосанітарного контролю. Адже на польському кордоні зерновози, які далі прямують у порти перевантажувати зерно для третіх країн, проходять перевірки навіть попри те, що в портах є свій фітоконтроль. Хоча перевезення зерна через Румунію, Угорщину та Словаччину вважається транзитним і не підпадає під усі довгі процедури.
На час затримки впливає також тип вантажу. Порожні автомобілі швидко оформлюють, і вони проходять пропускний пункт. Бензовози й автомобілі, що везуть швидкопсувні товари, обслуговують позачергово.
— Ситуацію можна розв'язати на місцевому рівні, коли митники й прикордонники ухвалюють рішення, які вантажі справді мають іти без черги. Якщо швидкопсувні товари в глибокій заморозці, то їх можуть залишати в загальній черзі, – каже віцепрезидент АсМАП України.
Черги впливають і на споживача. Що довше машина стоїть у пробці, то дорожча логістика, а отже, й ціна продукції на прилавках.
За простої в чергах зрештою платить споживач
— Гроші власника товару заморожуються на довший термін. Усе це призводить до того, що товари стають дорожчими. Це об'єктивна ситуація. І коли перевізники сьогодні отримують замовлення й домовляються про ціну, вони враховують те, що втратять у чергах. Відповідно, хочуть компенсувати все коштом замовника перевезень, а замовник усе одно компенсує це коштом споживача, – каже Володимир Анатолійович. Це означає, що товари, які ідуть на експорт, стають дорожчими і втрачають свою конкурентну перевагу, а отже, потік валюти в країну може зменшуватися.
Україні потрібно більше пунктів пропуску на кордоні з Європою
Створення електронних черг та облаштування на кожному ПП тимчасових стоянок покращать умови очікування для водіїв і "звільнять" дороги. Проте, на думку віцепрезидента АсМАП, усі ці дії суттєво не зменшать черги.
Україні не вистачає пунктів переходу для вантажу, і, як вважає Володимир Балін, єдиним розв'язанням проблеми є створити додаткові пункти, по одному на кожному з напрямків:
— Ми усуваємо наслідки, замість того, щоб усувати причини. Нам потрібно домовитися з поляками збільшити кількість переходів, додати митників і прикордонників, щоб усе працювало в нормальному режимі. Ми маємо захищати свою економіку.
Що говорить Головна ветеринарна інспекція Польщі
Оскільки багато претензій вантажоперевізників саме до польської сторони, ми адресували їх до Головної ветеринарної інспекції Польщі й до Фітосанітарної служби Держінспекції охорони рослин та насінництва, які перевіряють товари, що перетинають зовнішній кордон ЄС.
Відповідь отримали лише від ветінспекції, яка вважає звинувачення в надмірній прискіпливості несправедливими та пояснює затримки проблемами з документами у вантажоперевізників.
— Графік роботи прикордонного пункту Гребенне – Грубешів становить 12 годин упродовж семи днів з додатковим нічним чергуванням у вибрані дні тижня, — йдеться у відповіді. — Щодо прикордонних пунктів Дорогуськ (автомобільний і залізничний) та Корчова – Медика, вони працюють 24 години 7 днів на тиждень.
Щоденні звіти, отримані з системи реєстрації офіційних перевірок, здійснених на польсько-українському кордоні, свідчать, що в серпні цього року щоденна кількість ветеринарних перевірок в окремих автомобільних пунктах пропуску становила від 22 до 56 перевірок на добу. У трьох визначених автомобільних пунктах пропуску здійснено 2622 перевірки на напрямку в’їзду до ЄС.
Українці мають готувати документи заздалегідь
Контрольні заходи тривають від 30 хв для рослинних кормів до максимум 2 год для перевірок тварин або продуктів тваринного походження.
Щодо причин повільної роботи пишуть таке:
— Ветеринарний прикордонний контроль починається з правильного повідомлення імпортером або уповноваженим митним агентом / експедитором прикордонного ветеринара про вантаж.
Виявлені затримки внаслідок очікування повідомлення про ветеринарний огляд найчастіше викликані відсутністю відповідних документів, що супроводжують вантаж, тобто непідготовленістю контрагента до офіційного контролю товарів, що надходять на митну територію ЄС.
Головна ветінспекція Польщі зауважує, більшість процедур, пов’язаних з ветеринарною документацією та повноваженнями для агентства / експедиторської компанії для представництва імпортера перед органами ветеринарної інспекції, повинні бути виконані заздалегідь, щоб мінімізувати час зупинки під час перетину кордону. І радить дивитися перелік необхідної інформації на сайтах прикордонних ветінспекцій.
Водночас Головна ветеринарна інспекція не погоджується, що їхній прикордонний контроль особливо складний щодо громадян України, і вважає таку думку несправедливою.
