"Кривава річка". На що вплине пошкодження дамби в Кривому Розі
Коли 14 вересня російські ракети влучили в гідротехнічні споруди Карачунівського водосховища у Кривому Розі та частково їх зруйнували, вода хлинула Інгульцем і підтопила частину приватного сектора міста. Багатьох криворіжців охопила хвиля тривоги – люди почали скуповувати воду в супермаркетах і наповнювати ванни. Також сотні, якщо не тисячі криворіжців родинами вийшли до берегів річки, щоб подивитися, як підіймається вода.
Важко назвати нерозважливими дії тих, хто кинувся купувати воду або пішов дивитися на річку. Адже росіяни влучили ракетами в гідротехнічну споруду, яка стримує 290-300 млн м куб. води. Того дня, за словами начальника військової адміністрації Кривого Рогу Олександра Вілкула, прилетіли чотири ракети “Кинджал” і три “Іскандери”. Одна впала в Інгулецькому районі, інші шість влучили в споруди критичної інфраструктури біля Карачунівського водосховища. Куди саме – невдовзі стало зрозуміло, й навіть не тому, що про це, нехтуючи “правилом трьох годин”, написали держслужбовці, а тому, що в річище річки в самісінькому історичному центрі міста почала прибувати вода.
Пошкодження дамби. Ракету "Кинджал" росіяни називали убивцею авіаносців. Чотири "Кинджали" і три "Іскандери" завдали незначних руйнувань дамби на малій річці
Президент Володимир Зеленський, уродженець Кривого Рогу, сказав, що росіяни не просто здійснили терористичний акт, а спробували затопити місто. Але чи це справді можливо?
Приблизно тоді місцеві пошепки, але таки заговорили про ймовірну спробу росіян зірвати контрнаступ Збройних сил України на Херсонщині – мовляв, якщо вода дійде, скажімо, до Давидового Броду й змиє наші переправи, то може залишити війська, які наступають на Херсонщині, без постачання.
Спойлер: не дійде, але причини так думати були.
ТЕКСТИ поговорили з доценткою кафедри фізичної географії, краєзнавства та туризму Криворізького державного педагогічного університету Іриною Остапчук. Вона знається на оцінці геоекологічних ризиків території Криворізького природничо-господарського району.
Карачунівське водосховище
Питна вода
Річка Інгулець має дві штучні водойми в річищі – одну вище за течією, іншу в Кривому Розі.
Водосховище, на якому намагалися зруйнувати дамбу, називається Карачунівське. Його збудували в 1930-х роках для забезпечення водою металургійного підприємства (раніше Криворіжсталь, тепер — “АрселорМіттал Кривий Ріг”). Згодом почали використовувати й для потреб населення міста. У цьому водосховищі до ракетного удару було близько 300 млн м куб. води. Це відкриті дані, які можуть знати й російські окупанти.
У звичайний час звідти витікає по 10 куб. м за 1 с, а після влучання ракети вода йшла по 100 куб. за 1 с. Про це заявив заступник керівника Офісу президента України Кирило Тимошенко. Еколог і колишній депутат міської ради Кривого Рогу, який входив в екологічну комісію, підрахував: попередньо можна говорити, що вилилося понад 8 млн куб. м води.
З цього водосховища питну воду отримує лише невеличка частина 600-тисячного Кривого Рогу – Центрально-Міський і частина Довгинцівського районів міста. Інша частина міста п’є воду з Південного водосховища. Тож питання про забезпечення міста питною водою не актуальне.
“Не думаю, що з питною водою буде проблема. Усе можна легко переналаштувати на альтернативне джерело”, – каже наша співрозмовниця.
Щоб зменшити території підтоплення, надзвичайники підірвали дамбу біля так званої Чорногорки, яка частково тримала рівень води в Інгульці трохи нижче за течією від водосховища.
Щоб знизити рівень води, підірвали цю дамбу
Переправи ЗСУ на Херсонщині
Якщо ж говорити про ймовірність розливу й затоплення територій, варто пам’ятати про будову річкової долини Інгульця.
“На північ від міста кут нахилу Інгульця значний, а південніше – вже ні. На карті ми бачимо багато звивин, які робить річка. Вони гаситимуть повінь, річкова долина доволі широка, воді є куди розтікатися”, – каже науковиця.
Якщо навіть гіпотетично припустити, що окупанти влучатимуть по спорудах, які стримують воду, знову і знову й ніхто нічого не робитиме, то вода затопить лише прилеглу до річки територію – так звану заплаву.
“Мені здається, що на хід південної операції це не може вплинути. Бойові дії відбуваються далеко, значно південніше. Поки вода туди йтиме, вона затече в дренажні системи та звивини... все має бути гаразд, – каже Ірина Остапчук. – Навіть якщо припустити, що росіяни повністю розгатять усі гідротехнічні споруди на Карачунах і вся вода витече – частково наші кар'єри перехоплять цю воду (поблизу річища Інгульця є глибокі кар'єри, куди можна спрямувати частину води в разі повного зниження дамби — ред.). Промисловість постраждає, але є дренажні системи, які можуть спрацювати в цей час”.
Військові, які ведуть бої на Херсонщині, кажуть, що наразі часткове руйнування дамби на їхню ситуацію ніяк не вплинуло.
Кривава річка, але чи страшна
На третій день після прильотів індустріальні ландшафти Кривого Рогу тимчасово змінили забарвлення – річка набула червоного кольору. Місцеві іронізують: кривава річка – жаль, що то не кров окупантів.
Такий колір води пов’язаний з ліквідацією наслідків аварії. Щоб засипати шлюзи, міські промислові підприємства надали понад 50 великих самоскидів з бутом, суглинком і щебнем, повідомив Олександр Вілкул. Доцентка Ірина Остапчук пояснює, що використання такої суміші абсолютно логічне: глина, яка й забарвлює річку в червоний колір, не пропускає воду.
“Порівняно з тим, що ми робимо, коли підземним і наземним способом добуваємо залізну руду, – це нічого не спричинить. Це звичайна гірська порода, вона й так існує в цьому середовищі. Просто зараз більша, ніж зазичай, концентрація. Суміш винесе в море, а з моря – у світовий океан, баланс відновиться. Природні процеси все залагодять. Для людини немає жодної шкоди від використання цієї суміші. Та й нижче по течії Інгульця немає водозабору для питної води. У річку Інгулець ми скидаємо шахтні води, які дуже умовно очищуються, а ми боїмося не того, чого слід боятися”, – каже наша співрозмовниця.
"Кривавий" Інгулець. Вода забарвлюється від суглинку, яким засипають прорив дамби. Науковиця Ірина Остапчук стверджує, що загрози довкіллю немає
Росіяни шукають сили природи та урбанізації, які їм допомогли б
Атакою на Кривий Ріг росіяни дійсно могли хотіти утруднити просування українських військ. Вони шукають сили природи й урбанізації, які могли б цьому посприяти. Таку думку висловила речниця Оперативного командування “Південь” Наталя Гуменюк під час брифінгу. Вона наголосила, що такими діями ворог намагається не лише завдати шкоди армії, а й деморалізувати населення. Збройні сили України тримають Херсонщину під вогневим контролем, і про це варто пам'ятати.
Атака ворога по об'єктах критичної інфраструктури – це черговий етап бойових дій. Окупанти роблять так уже не вперше. Проте взаємозв’язок із операцією на Херсонщині є, визнає Гуменюк. Але насамперед удар варто розцінювати саме як терористичний акт проти мирного населення Кривого Рогу. Підтопило за один вечір 112 приватних будинків — люди залишилися без техніки й меблів, та й уся консервація на зиму теж пішла під воду. За дві доби воду відкачали ще не з усіх підвалів — працюють і комунальні служби, і приватні, і держслужба порятунку. Фахівці ДСНС тієї ночі евакуювали людей на гумових човнах. Сотні людей провели ніч у міських комунальних закладах — так було безпечніше.
Підтоплений приватний сектор. Фото надане Першим Криворізьким
Ці речі неприємні, але, по суті, на ситуацію не впливають.
Тож єдиний істотний наслідок удару дорогими надзвуковими ракетами “Кинджал” по дамбі водосховища – це ще більше обурення й прагнення до спротиву всіх українців, і мешканців Кривого Рогу зокрема.