Український наступ одночасно на півдні та півночі. Огляд подій на фронті (карти)
Упродовж останніх днів українська армія активізувала наступальні дії відразу на двох напрямках: Луганському та Херсонському. Росія намагається стабілізувати лінію фронту, але безрезультатно. Російські війська відступають з багатьох населених пунктів.
Північ Луганської області
Зараз одночасно з наступом на Кремінну українські війська й далі наступають на самій півночі — від Куп’янська в напрямку Сватового — та розширюють плацдарм біля Дворічної.
За повідомленнями українських і закордонних воєнних аналітиків, російські війська намагаються “стабілізувати” лінію фронту на рубежі Кремінна — Сватове — Нова Тарасівка — Тополі, найімовірніше, використовуючи природний рельєф: річки та пагорби.
Російські “блогери” повідомляють, що лінія оборони між Сватовим і Кремінною проходитиме по рокаді дороги, яка їх об’єднує, і зараз там поспіхом намагаються звести укріплення.
Нині дорогу між Сватовим і Кремінною вже прострілює українська артилерія, до того ж на самій дорозі працюють українські Сили спеціальних операцій.
Проте лінію зводять нашвидкуруч, заздалегідь підготовлених позицій росіяни тут не мали, адже довгий час ці території були “глибоким тилом”.
Прорив українських військ або втрата будь-якого населеного пункту на цій лінії оборони свідчитиме про її руйнування. І російській армії доведеться відходити до Старобільська.
Зараз українські війська наступають до Кремінної, намагаючись відрізати її від ліній постачання з півночі. Проте це може бути важче, ніж з Лиманом, адже між Старобільськом і Кремінною є прямий шлях сполучення.
Українська армія використовує тактику облоги: просочується між опорними пунктами ворога, оточує їх, а потім знищує. Якщо не може знищити, то тримає облогу, аж поки ці опорники опиняться в глибокому тилу української армії. Фактично, бере на виснаження. Лиман звільнили саме так. Через нестачу особового складу російська армія поки що не може ефективно протидіяти такій тактиці.
Північ Херсонської області
За останні кілька днів на півночі Херсонщини українські війська також посилили свої наступальні дії й досягли значних успіхів.
Насамперед Збройні сили України просунулися на понад 20 км уздовж Дніпра та звільнили Золоту Балку, Дудчани й кілька менших населених пунктів між ними.
Водночас 4 жовтня українські війська звільнили низку населених пунктів на березі Інгульця: Архангельське, Велику та Малу Олександрівки, Давидів Брід. Так вони з’єднали плацдарм біля Сухого Ставка з основними силами.
З російських телеграм-каналів від так званих воєнкорів надходить інформація, що російські війська відступають із “Криворізького плацдарму” — окупованої частини Херсонської області на північний схід від дороги Давидів Брід — Берислав. Відступають вони, мовляв, щоб “ущільнити оборону”.
Наразі відомо про звільнення Новомиколаївки. Територія на північ від Нової Кубані зараз у “тумані війни”, тож достеменно зрозуміти, що саме там відбувається, неможливо.
Російські війська ризикують опинитися в оточенні, якщо не полишать ці території. Імовірно, окупанти намагатимуться закріпитись на рубежі Снігурівка — Степове — Милове на березі Дніпра й так захистити Берислав і Нову Каховку.
Погода впродовж останніх днів також відіграла свою роль і посприяла наступу: низько навислі хмари не давали росіянам змогу активно використовувати БПЛА й реалізувати перевагу в артилерії.
А українські війська застосовують тут ту саму тактику, що й на Півночі: малими рейдовими групами просочуються між російськими опорними пунктами, виходять у їхні тили та знищують незахищені місця дислокації й артилерійські позиції.
