На 1 ГВт менше. Як змінилося споживання електрики після атаки на енергомережу
Після ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі всі ми постали перед відключенням електроенергії, а тому запасаємось акумуляторами й намагаємось економити (принаймні деякі із нас). Який запас міцності має національна енергосистема?
Зауважимо, що проаналізовані дані актуальні станом на 28 жовтня, тобто вплив останніх атак, які відбулися 31 жовтня, в аналізі не відтворено.
TEКСТИ проаналізували дані Міжнародного енергетичного агенства та УКРЕНЕРГО за погодинною потужністю національної енергомережі та потребами користувачів.
Система надає відомості, починаючи ще від 2015-го, але останні дані, доступні на час написання матеріалу, датовано 27 жовтня 2022 року. Тому поки що невідомо, як на нашій енергосистемі відбилася російська терористична атака 31 жовтня.
Просто про складне, або Як працює енергомережа
Порівняймо всю енергосистему країни з власною оселею. У нас у розетку ввімкнено холодильник, пилотяг і комп’ютер. Тому щоб усе працювало, нам потрібна система, розрахована на певну потужність. Якщо мережа на таку потужність не розрахована, то “виб’є пробки” й доведеться щось вимикати, щоб мережа давала живлення на інші пристрої.
Так само працює й національна мережа. Якщо одномоментно ввімкнено надто багато пристроїв, то наша мережа не “витягує” й десь "вибиває пробки". Щоб увесь цей процес працював і був контрольованим та не призводив до аварій, застосовують віялові відключення.
Ми розглянули дані про необхідну потужність мережі (demands) — потужність, яка потрібна, щоб усі пристрої, ввімкнені в розетку, працювали стабільно. А також інформацію про потужність генерації (generation) — тобто потужність, яку генерувальні станції можуть видати в мережу в певний момент.
Скільки енергії ми генеруємо?
Україна в попередні роки генерувала достатньо електроенергії, щоб зокрема й продавати її за кордон. Від 24 лютого генерація скоротилася на 30%+ у березні й далі зберігає цей рівень.
Особливо на обсягах генерації електроенергії відбилася втрата Запорізької атомної електростанції — вона була найбільшою в Україні й віддавала найбільше енергії в національну енергомережу.
Водночас споживання користувачами також істотно скоротилося. Найбільшими споживачами електроенергії в Україні були великі виробництва. У 2019 році в Україні спожили 150 тис. ГВт-год електроенергії, з яких на 17 найбільших споживачів припало 10% споживання. Після 24 лютого промисловість істотно зменшилася, скоротилися потреби й серед приватних користувачів і малого бізнесу. На додачу багато людей були змушені втікати від війни за кордон, а підприємства на свіжоокупованих територіях зупинились або зупиняються.
Потужність генерації зменшилася по всіх джерелах за 2022 рік, окрім гідроелектростанцій, — там навіть відбувається незначний приріст. На графіку відтворено середню подобову потужність генерації за різними джерелами. В атомній енергетиці вона впала на 2,5 ГВт, у вугільній — на 1,5 ГВт.
Що відбувається зараз, і скільки та як споживають Українці?
10 жовтня після обстрілів ми спостерігали критичне падіння споживання електроенергії, адже для порятунку системи в аварійному порядку довелося відключити багатьох користувачів. Обстріли 18 жовтня до таких результатів не призвели й на загальному графіку споживання електроенергії відбилися мало.
Глобально потреба в електроенергії не змінилася від початку вересня, лише трохи збільшилась у нічний час і у вихідні дні та на 1 ГВт зменшилось удень. Але це зниження – суттєва допомога нашій енергосистемі, адже зараз найбільше навантаження саме на мережі та розподільчі вузли.
З наявних даних, на жаль, не можна зрозуміти, що спричинило зменшення споживання: віялові відключення чи свідома економія. Найімовірніше, йдеться про поєднання обох факторів.
Через руйнування ворогом потужніших вузлів, енергетикам доводиться заживлювати споживачів через менш потужні, не розраховані на такі навантаження, що, звичайно, їм аж ніяк не на користь. Саме для того, щоб не вивести з ладу обладнання, й просять зменшити споживання — тоді такі “обхідні шляхи” функціонуватимуть нормально. Економія електроенергії споживачами — запобіжник від віялових відключень.
Водночас графік споживання трохи згладився після обстрілів, менш помітними стали піки на вихідних, трохи зменшилися коливання між денними й нічними піками. Таке злагодження також рятує нашу енергосистему. Саме тому користувачів просять використовувати потужну електротехніку вночі та не вмикати відразу все, коли дали електроенергію, — так ми зберігаємо обладнання, яке іноді може працювати в “червоній зоні”, тобто на межі своїх можливостей.
Також важливо зменшувати використання електроенергії в пікові години, особливо ввечері, а вночі можна надолужувати. Нічні й денні піки добре видно на графіках.
Найбільші проблеми ще попереду?
Але насправді проблема може бути ще попереду, адже щороку з початком холодів і короткого світлового дня спостерігається підвищений попит на електроенергію.
Цього року такий підйом непомітний, попри початок опалювального сезону. Можливо, це спричинено скороченням виробництв, економією та теплою погодою.
А якщо порівнювати помісячний попит і генерацію, то спостерігається падіння в середньому на 30%+, хоча в осінні та зимові місяці попит, а отже, й генерація більші, але у 2022 році така тенденція відсутня.
Від уряду й посадовців лунають заяви, що національна енергосистема має чималий запас міцності, зруйнувати який остаточно в Росії не вистачить ресурсів.
У сучасному світі не було таких масштабних воєн з фокусом на руйнування інфраструктури. Тому будь-що прогнозувати щодо міцності нашої енергосистеми складно, хоча її й будували ще в Радянському Союзі з прицілом на війну та велике споживання промисловими підприємствами. Про це детальніше читайте в нашій статті тут.
До 24 лютого національна енергосистема могла задовольнити значно вищий попит, ніж зараз, але це стосується генерувальних потужностей, а міцність розподільних потужностей невідома.
Найбільша проблема полягатиме в доставленні електроенергії до кінцевих споживачів, адже Росія руйнує підстанції та розподільні вузли, які створюють єдину енергосистему, а не окремі острівки навколо електростанцій.
Головний нюанс полягає в тому, що потужність електростанцій треба зменшувати залежно від попиту на електроенергію, до того часу, поки цю станцію буде повністю зупинено.
Якщо електростанція не має достатньої кількості споживачів — це теж проблема. А коли загальнонаціональна система розпадеться на кілька “островів”, то оператори Укренерго не зможуть перекидати надлишок енергії з одного регіону в інший. Наслідок буде невтішним: частина українців на всю зиму опиниться взагалі без електроенергії.
