Б

Бізнес та блекаут. Як виживають і готуються зимувати українські підприємці

Обмеження постачання електроенергії змушує швидко переходити на рейки енергозаощадження. Новий досвід активно залучає і бізнес, і духовенство. Ми поспілкувалися з підприємцями й дізналися, як вони підлаштовуються під нові умови роботи. А експерти розповіли, як бізнесу пережити цю зиму з найменшими фінансовими втратами.

"Працювати вдається лише 4 год на день"

Підприємець Максим Поляцький до початку повномасштабної війни мав у Бердянську дизайн-студію м’яких меблів Polyatskiy design studio. Улітку перевіз частину обладнання до Білої Церкви, орендував приміщення й намагається реанімувати бізнес.

У білоцерківському філіалі виробництва Максим разом з партнером В’ячеславом Макаровим сформував команду з 8 людей, які разом почали все "з нуля".

Підприємці Максим Поляцький і В'ячеслав Макаров намагаються відновити меблевий бізнес у новому місті
Підприємці Максим Поляцький і В'ячеслав Макаров намагаються відновити меблевий бізнес у новому місті

Зараз підприємство виробляє 8 моделей м’яких меблів: звичайні та кутові дивани, ліжка з м’яким узголів’ям тощо. На початку осені бізнесмени вже підшукували салони для реалізації продукції та планували розширити модельний ряд до 15 пропозицій. З’явилися нові замовники – переважно із заходу України, куди переїхало багато мешканців окупованого сходу. Але коли почалися постійні відключення світла, бізнес майже зупинився.

– Щоранку ми збираємося й чекаємо, коли включать світло, – розповідає Максим Поляцький. – Тоді одразу стаємо до роботи, швачки починають шити. Але працювати вдається лише по 4 год на день. Якщо раніше робоча зміна тривала 8 год, то зараз удвічі менше. Відповідно, зарплатня теж знизиться навпіл. Мої робітники вже намагалися шукати іншу роботу, проте ситуація всюди однакова.

Швейні цехи очікують на електроенергію
Швейні цехи очікують на електроенергію

На підприємстві є невеликий генератор, проте він не має необхідної потужності, щоб забезпечити роботу всієї фірми.

– Завдяки цьому генератору можна під'єднати один компресор для оббивальника меблів і одну швацьку машинку, але коли працюють лише двоє людей – це не вихід із ситуації. Звичайні переносні генератори не піднімуть виробництва, – пояснює Максим.

Ситуацію врятував би промисловий генератор, але його ціна зараз сягає кількох мільйонів гривень, до того ж не зрозуміло, коли грошові вкладення окупляться.

– Добре, що в приміщенні тепло, – каже Максим. – Узагалі утеплення приміщення для нас – не проблема, бо є опалення виробництва відходами, та й дров ми підкупили. Котел і генератор запустили, щоб працював насос. Але щодо самого виробництва, то я поки що не бачу виходу. Залишається "триматись на плаву" й чекати на зміни.

"Рятує гриль на вугіллі"

– Світло вимикають постійно: або вдень о 12:00, або ввечері приблизно о 17:00, – розповідає Ольга Акіжанова, директорка стейкхаусу Oxota na Ovets, що на Воздвиженці в Києві, коли нам вдається до неї додзвонитися (нарешті дали світло). – Якщо вимикають увечері, то ми вже не відчиняємося, бо раніше працювали до півночі, а зараз через комендантську годину – лише до 21:00. Побачимо, як працюватимемо далі. До того ж це залежить від різних факторів: тривог, можливостей кухні, наявності відвідувачів тощо.

Директорка ресторану вважає, що навіть в умовах відключення світла можна не втрачати, а заробляти. Для цього треба швидко адаптуватися, щоб у людей не встигла закріпитися думка про те, що коли немає світла, то нічого йти в ресторан. Навпаки, вони мають знати, що там завжди є гарячий чай і свіжа їжа.

Звісно, через від відключення електроенергії виникають "запари" на кухні з електрообладнанням. Але рятують заготовки, приготовані заздалегідь.

Щоб підтримувати рівень клієнтури й популярність закладу, довелося повністю переобладнати світло на акумуляторні лампи, а замість акустичної системи, яка працює від електрики, під'єднати колонку. Працівники ресторану переобладнали й задній двір, де поставили мангал закритого типу "хоспер" і газову горілку для приготування страв на сковороді ВОК. Також рятує гриль на вугіллі. Вийшло не дуже затратно.

– Зараз немає сил і грошей, щоб це було затратно, – пояснює Ольга. – За день ми закупили led-лампи на акумуляторах, які можна легко придбати, але які вже подорожчали. Колонку я принесла свою, а хоспер мені дали друзі.

Шеф-кухар Олег Білоус щасливий працювати на свіжому повітрі
Шеф-кухар Олег Білоус щасливий працювати на свіжому повітрі

Ольга каже, що свічки можна поставити на кожен стіл у залі для романтичної атмосфери, але для енергозаощадження це малоефективно. Адже світло потрібне і в туалетах, і на кухні, й на касі, й у зонах, де працюють офіціанти. Тому краще віддати перевагу led-лампам.

У стейкхаусі – два види опалення: батареї та клімат-система, що працює на електриці.

– Якщо температура в приміщенні до -5, ми можемо не використовувати опалення, а клімат-система швидко нагріває зал і нам вдається триматися 4 год на одному рівні температури, – каже вона. – Якщо ж будуть довгі відключення опалення, то ввімкнемо генератор. Зараз у ньому немає потреби, бо він дуже енергозатратний (а в нас дві холодильні кімнати, багато холодильників, боксів), тому не бачу сенсу підключати щось частково.

У перші дні відключення світла людей було мало, та потім усі адаптувалися. Загалом на кількість відвідувачів вплинули не проблеми з електроенергією, а початок війни.

– Не той настрій у людей, щоб щодня ходити в ресторани, – каже Ольга. – Зараз, навіть якщо люди відзначають дні народження в ресторані, то намагаються цього не афішувати й не викладати фото у соцмережах. Але частіше святкують удома. Проте ми працюємо під попит гостей. Наприклад, коли підірвали Кримський міст, каса ресторану зросла втричі. А коли починається обстріл, то зрозуміло, що працювати немає жодного сенсу, бо наражаєш на небезпеку й команду, й гостей. Коли лунають тривоги чи починаються обстріли, ми залишаємося вдома. Поки немає тривог, хлопці можуть розвозити їжу. Тобто робимо акцент на доставленні їжі.

Без гірлянд і неону

За словами засновника компанії GastroFamily Дмитра Борисова, нинішні проблеми з енергозабезпеченням вимагають рішення у двох площинах: зменшити використання електроенергії та підтримати роботу закладів в умовах відсутності електроенергії.

– У нашій компанії понад 80 закладів у різних містах України. Ситуація в них дуже різна, і відповіді на локальні виклики також, – каже він і наводить кілька прикладів:

QSRD-заклади ("Білий Налив", БПШ, Mushlya) вимикають неонові вивіски й гірлянди, які завжди були неодмінною частиною концепції. Тепер нас знаходять тільки за чергами.

Для цього деяким закладам довелося оперативно змінювати всю систему енергозабезпечення та робити її більш гнучкою: вимикати некритичне освітлення й прилади, залишати найнеобхідніше. Також ми переглядаємо енергоефективність технологічних ліній, оптимізуємо процеси заготівлі так, щоб не включати більш ніж один гриль тощо.

"Класичні" ресторани з широким меню та повноцінним table сервісом діють по-різному.

У вже згаданому закладі Oxota na Ovets закупили led-лампи на акумуляторах.

В "Останній Барикаді" вимкнення світла – привід для спілкування: не тільки сидять, а й роблять майстер-класи з виробництва свічок у домашніх умовах.

"Канапа" розпалює старовинний камін і при свічках на грилі готує майже всі гарячі страви з меню навіть у час відключення.

Минулого тижня в ресторані "Канапа" бенкети відбувалися при свічках, а зал нагрівав камін
Минулого тижня в ресторані "Канапа" бенкети відбувалися при свічках, а зал нагрівав камін

"Любчик" завдяки термопотам може видавати одеські ланчі в стандартному таймінгу великій кількості людей навіть без електрики.

"Канапка-бар" влаштовує вечері з вином та устрицями при свічках.

Якщо перелічити всі кроки, буде таке:

– відмова від неону, яскравих вивісок і фасадної підсвітки;

– перегляд технологічних ліній;

– максимальне використання гриля й вугілля;

– збереження їжі теплою завдяки термопотам;

– розробка меню, яке кухня може видавати в час відключення електрики;

– свічки, каміни й лампи на акумуляторах;

– тепла комунікація з гостями, емоційна підтримка, вечері та майстер-класи при свічках.

Щоб зменшити споживання електроенергії, потрібно переглянути енергоефективність закладів як виробничих об’єктів: сучасне обладнання, яке споживає менше електроенергії, системи рекуперації тепла тощо.

– Це стратегічне рішення, що вимагає інвестицій, – пояснює Дмитро Борисов. – Зараз, коли заклади ледь "вирулюють", щоб розраховуватися з постачальниками, платити податки й зарплату, будь-які додаткові інвестиції – це виклик. Однак глобально це рішення, якого ми так чи так дійдемо.

Щоб розробити рекомендації для бізнесу та спонукати заклади активно про це комунікувати, редакція журналу "Ресторатор" започаткувала в інстаграмі флешмоб #збережисвітло.

— Наразі бачу, що кілька десятків ресторанів з різних міст (Рівне, Біла Церква, Коломия, Київ, Львів, Черкаси та інші) взяли участь у флешмобі, – підсумовує фуд-райтерка, експертка з комунікацій Марія Банько. – Зазвичай історії схожі: відмова від фасадного освітлення, зменшення освітлення в залах, вечері при свічках і спеціальні меню на випадок зникнення енергії.

Пледи замість UFO і конвекторів

– Сьогодні більшість простих і швидких рішень перебувають у площині звичок, – вважає Дмитро Литвиненко, медіаконсультант у Міжнародній фінансовій корпорації. – Я давно не бачив, щоб у ресторані, наприклад, на дверях не було довідника чи пристрою, що автоматично щільно зачиняє вхідні двері. Можна відмовитися від UFO-шок, можна знизити температуру всередині приміщення. Це стосується й виробництва, і сфери обслуговування. У ресторанах можна давати гостям пледи, а не напалювати до +23С.

Експеримент з тепловими насосами в монастирі

До економії енергії звертаються не лише бізнесові структури, а й релігійні. Греко-католицькі храм і монастир святого Василія Великого, що на Вознесенському узвозі в Києві, віднедавна опалюють з використанням теплових насосів.

Приміщення монастиря на Вознесенському узвозі в Києві, яке опалюють за допомогою теплових насосів
Приміщення монастиря на Вознесенському узвозі в Києві, яке опалюють за допомогою теплових насосів

Оплата за газ дуже дорого обходилася церкві та монастиреві, тому серед парафіян оголосили збір коштів на заміну системи опалення в церковній і монастирській котельні. Ідея з’явилася торік, тобто ще до повномасштабного вторгнення Росії.

– За порадою парафіян, які є фахівцями в цій сфері, ми вирішили перейти з системи газового опалення на систему теплових насосів. Ця новітня система опалення – зі Швеції, нею користується вже багато організацій і родин, – пояснив отець Тарас Тижник.

wVxAgA5EFucQe9Dt6rvn9L1gBTB5VwfOfuzaZ70QavMxO25SHloZHBVzMrPHybZ_Ux4rfFchyc3Df-JCS4mL82kqOMJ3N3QdidbU7LYiTBiffCW6nXX57RuuERLpy0KtKcRtWyUixIl7y2jwSPfC6b7_parqh5MZSWf-pPnL4ehvnM-Cs7XLjB8zJMiu_o3biqrTPds бізнес, обстріли енергосистем, обстріл інфраструктури

У монастирі та церкві розуміли, що проєкт коштовний, але сподівалися, що в майбутньому нова система опалення заощаджуватиме великі кошти. І ось місяць тому там з’явилися три теплові насоси. Проте ідея з економією шляхом використання електроенергії тепер не здається безпрограшною.

– Система нова, але ми ще не пройшли сезон, щоб зрозуміти, наскільки вона економна, – пояснює Тарас Тижник. – Вона працює на електриці, що ризиковано у зв’язку з постійними відключеннями енергії. Торік таке рішення здавалося розумним, а тепер це питання спірне.

Утеплення й рекуперація

Гендиректор компанії Danfoss (Данія) Андрій Берестян радить підприємцям зосередитися на розумному споживанні тепла й утепленні виробничих приміщень.

– З наступного року вже доведеться впроваджувати регулювання подачі тепла, а зараз регулювати нічого, – вважає він. – Треба утеплювати приміщення, щоб хоч якось утримати в ньому температуру. Ми, наприклад, визначили, які приміщення опалюватимемо (переважно ті, в яких перебувають люди) і відповідно налаштували радіаторні терморегулятори. А в інших підтримуватимемо температуру 12-14 градусів, щоб система не замерзла.

Щоб зменшити споживання теплової енергії, яку використовують на виробництвах, треба зменшити втрати тепла (створити "термос", який триматиме температуру в приміщеннях, але не зменшуватиме споживання тепла), і регулювати тепло, яке заходить у цей "термос".

До прикладу, якщо глянемо на ресторан, то на кухні завжди працюють плити й печі, чи супермаркет, де багато холодильників, з яких можна забирати тепло, що вивільняється від заморожених продуктів. Зайве тепло слід запустити в систему опалення чи гріти ним воду – такий процес називається рекуперацією.

Рекуператор (пристрій або елемент вентиляційної системи) нагрівається від теплого кімнатного повітря, коли вентиляційне обладнання витягує відпрацьоване повітря. І в режимі, коли вентиляційне обладнання забирає свіже повітря, нагрітий рекуператор віддає тепло свіжому повітрю. Це важливо для економії зменшення платежів за тепло або кондиціонування в кожному будинку чи приміщенні.

Рекуперація дає змогу повернути до 90 % тепла за незначної витрати електроенергії. Рекуператору потрібно від 25 Вт, що приблизно вдвічі менше, ніж потрібно звичайній лампі розжарювання.

Як правильно здійснювати термомодернізацію будівлі, описано в Державних будівельних нормах (ДБН). Проте процес правильної модернізації будівлі займає від 4 місяців і потребує інвестування.

Альона Семко

бізнес обстріли енергосистем обстріл інфраструктури війна

Знак гривні
Знак гривні