Баражуючий піар “Ланцета”. Чому “надможливості” й загрози цих дронів видаються перебільшеними
В останні тижні ворог влаштовує активне промо своїм баражуючим боєприпасам “Ланцет” різних модифікацій. Варто такому влучити в ціль — і проросійські довколавійськові пабліки радіють мов малі діти. Ба більше, деякі іноземні експерти теж іноді з острахом і захватом пишуть про “загрозу” від “хірургічної” зброї росіян. Чи дійсно “ланцети” — щось надзвичайне й суперсучасне? Поки що все має вигляд надування щік і окозамилювання в інтересах виробника.
Безпілотний баражуючий боєприпас (“дрон-камікадзе”) ZALA Lancet уперше показали на військовій виставці в Росії влітку 2019 року. Його розробник і виробник компанія ZALA AERO належить до структури російського збройного концерну “Калашников”. “Ланцетів” є декілька модифікацій. Одна з останніх має впізнавану характерну форму: сигароподібний корпус з двома парами непропорційно великих хрестоподібних крил, невеликі за розміром (довжина 1,65 м, розмах крил 1 м, злітна маса 5 кг та 12 кг відповідно до модифікації, а вага боєголовки 1-3 кг), з камерою в носовій частині. Дрон, імовірно, розвиває швидкість до 80-110 км/год, здійснює атаку на обрану ціль і пікірує зі швидкістю до 300 км/год.
Недоворог "байрактарів"
Від початку “ланцети” були заявлені як “новітнє ППО” для збиття безпілотників супротивника. Зокрема росіяни мріяли, що “ланцетами” зможуть збивати “байрактари”. Їм приписували “хірургічну точність” удару, супутникове самонаведення, корегування на рухомий об’єкт і здатність не втрачати курс навіть при сильному вітрі. Нещодавно росіяни почали розповідати ще й про магічний “протилазерний захист” (експерти піддали це сумніву).
Збитий "ланцет" на Миколаївщині. Фото: ОК "Південь"
Утім у реальності все вийшло трохи не так райдужно. Немає жодних підтверджених відомостей, що “ланцет” уразив хоча б один безпілотник на війні в Україні, каже експерт проєкту 7.62 Станіслав Маньков. Натомість його використовують для вибивання наземних цілей: легкої броньованої техніки, артсистем і радіолокаційних станцій. Також росіяни демонстрували відео атаки на один з українських кораблів на початку повномасштабного вторгнення. Водночас найбільшу ефективність зброя показує при використанні проти статичних об’єктів, натомість рухомі цілі вже можуть бути проблемою. “На цьому тлі розмови про можливість використовувати “ланцети” як зенітну зброю безпідставні”, — каже експерт.
Немає жодних підтверджених відомостей про те, що “ланцет” уразив хоча б один безпілотник на війні в Україні
Хоча росіяни регулярно звітують про “знищення” цілей, часто йдеться саме про ураження / пошкодження. Використання баражуючих боєприпасів, таких як Ланцети, вимагає ретельного вибору цілі. Заряду бойової частини часто недостатньо, щоб завдати суттєвої шкоди при атаці першої-ліпшої цілі — наприклад, танку. Випадки успішного знищення важкої бронетехніки за допомогою Ланцетів, імовірно, винятки — й саме тому росіяни так щодо них радіють. Є також повідомлення про падіння дронів у чистому полі, що може свідчити або про неточне наведення, або про успішну передислокацію попередньо визначеної цілі.
Від початку передбачали, що “ланцети” матимуть змогу самостійно патрулювати певний район, виявляти цілі й пікірувати на них. Проте максимальний час у повітрі цього баражуючого боєприпасу становить 30-40 хв, чого явно не достатньо для самостійного визначення цілі безпосередньо за допомогою самого “Ланцета”. Для ефективної роботи йому потрібна “допомога” окремого розвідувального БПЛА для пошуку цілі й об'єктивного контролю ураження. Наприклад, можлива робота баражуючого боєприпасу у зв'язці з розвідувальними БПЛА типу ZALA 421 або “Орлан”. Також “допоміжний” БПЛА “Ланцет” використовує як ретранслятор зв'язку, для збільшення відстані передачі відеопотоку оператору.
Більше піару та хайпу
Чому ж наші вороги так люблять хизуватися “досягненнями” “ланцетів”? По-перше, ці безпілотники дають можливість демонструвати ефектну картинку, що дуже цінно для пропаганди. Тим паче, якщо пишатися чимось іншим особливо немає змоги. Щоб продемонструвати велич і точність “ланцетів”, росіяни періодично розміщують окремі підбірки знищеної цими боєприпасами техніки й особливо акцентують на зброї, якою це вдалося зробити. Якщо фрагменти пікірування на різні крупні цілі поставити один за одним — здаватиметься, що це безвідмовна точна зброя, хоч насправді її ефективність у кращому разі посередня. Це підтверджує й аналіз відео, зазвичай скомпільованих із результатів роботи “ланцетів” в різні сезони.
"Ланцет" у неробочому стані. Фото: Мілітарний / Соцмережі
Якщо подивитися на незалежну статистику (наприклад, від фахівців Oryx), на тлі загальних втрат (болючих, проте цілком очікуваних в умовах війни) “частка” знищеного “ланцетами” (навіть якщо припустити, що пропагандистські розрахуки недалекі від істини) не є чимось надзвичайним. А якщо зіставити втрати артилерійської зброї та техніки, яких росіяни зазнали завдяки ефективності роботи ЗСУ, з тими, яких вони завдали нам, — результат ще більше на користь України.
На тлі загальних втрат “частка” знищеного “ланцетами” не є чимось надзвичайним
По-друге, в Україні виробник фактично тестує нову зброю в бойових умовах, тому для отримання подальшого замовлення від держави та потенційних покупців у світі, йому потрібна реклама. “Ланцети” вперше представили на виставці 2019 року, й минуло відносно мало часу, щоб налагодити масове серійне виробництво. Якби їх було дійсно багато, це було б значно помітніше на фронті, вони вийшли б на перше місце як головна причина втрати техніки. Але вони поки залишаються лише однією з причин, не найпроблемнішою. Ба більше, схоже, що навіть у тих підрозділів, які їх потребують, таких дронів недостатньо”, — каже Станіслав Маньков. Оскільки серед компонентів “ланцета” є західні зразки — передусім електроніка оптичної станції та системи зв’язку й керування — масове виробництво потенційно може бути ускладненим через санкції. Утім, нестачу можуть замінити китайські аналоги.
"Ланцет". Виставкове фото виробника
По-третє, сама категорія баражуючих безпілотних літальних апаратів, особливо після масового застосування “гераней-шахедів”, є предметом особливого інтересу й серед військових експертів, і серед цивільних споживачів інформації. Тому часто новини про застосування “ланцетів” можуть мати органічне охоплення. Деякі російські, а за ними й українські медіа часто некоректно порівнюють “ланцети” й “шахеди” та стверджують, що перші прийшли на заміну другим. “Істотні відмінності між ними не дають змоги проводити прямі паралелі: “Шахед-131/136” — це, фактично, ерзац-крилата ракета, здатна принести більшу, аніж у “Ланцета” бойову счастину на велику дальність і лише у статичну ціль. Ннатомість, у “Ланцетів” є оптико-електронна система наведення, що дає змогу повноцінно “шукати” ціль безпосередньо перед атакою, а не летіти тільки на задані координати. Тому це зброя для різних завдань. “Ланцети”, умовно, працюють у радіусі покриття артилерії, а “шахеди” — в ніші тактичних крилатих ракет”, — зазначає Маньков.
Чи містять "ланцети" загрозу?
Чи є пара “ланцет+орлан” проблемою для ЗСУ? Звичайно, як і будь-яка інша зброя противника. Чи є ця проблема нерозвязною? Ні, у зведеннях Генштабу й Командування Повітряних сил регулярно з’являються повідомлення про збиття і одних, і інших. До того ж для цього можна застосовувати і стрілецьку зброю, й зенітні розрахунки. Так, через невеликі розміри баражуючий боєприпас, запущений з катапульти, складно відстежити в повітрі візуально чи з допомогою радарів. Тим паче, радарне покриття складно забезпечити в режимі 24/7 на весь театр бойових дій. Відтак убезпечитися від втрат, спричинених “ланцетами”, на 100 % не вдасться. “Коли “Ланцет” уже захопив ціль і виконує атаку, зреагувати та знищити його в повітрі як мінімум складно. Пріоритетом у такому разі є все ж порятунок людей, а також знищення “Орлана” чи іншого безпілотника, який наводить артилерію і “ланцети”, і тим самим завдає набагато більше шкоди, ніж один баражуючий боєприпас”, — додає експерт.
