Чому в сусідів світиться. Як працює система відключень електроенергії в Києві
Від 10 жовтня Олександр Свистун, який керує роботою диспетчерів управління ДТЕК у Києві, щодня після наради з керівництвом переглядає та вдосконалює графіки відключення електрики. І так само щодня пояснює журналістам, чому одним вимкнули світло, а іншим ні – на інтерв’ю до нього треба записуватися за кілька тижнів. Каже, навіть кави ніколи випити. Після обстрілів української енергетичної інфраструктури російською армією його робота опинилась у центрі уваги.
Що робили диспетчери “восєм лєт”?
До великої війни та російських обстрілів диспетчери ДТЕК на чолі з Олександром відмикали від електроенергії лінії, на яких траплялись аварії, і підключали знеструмлені будинки до інших джерел живлення.
– Усе обладнання нашої компанії потребує ремонту, – розповідає Свистун. – У мирний час перед і відразу після опалювального сезону ми здійснювали великі ремонтні кампанії кабелів, трансформаторів, комутаційного обладнання й перемикачів електроенергії в розподільних пунктах. Також постійно ставалися аварії, які треба було швидко усувати. Тож диспетчери вимикали обладнання, щоб допустити ремонтників до роботи, і вмикали його після ремонту.
Поки тривав ремонт, диспетчери також під’єднували знеструмлені будинки до інших ліній живлення та стежили, щоб вони не були перевантаженими.
Від 10 жовтня ДТЕК почав застосовувати графіки відключень електрики за наказом національної енергетичної компанії Укренерго, яка забезпечує баланс виробництва й споживання електрики в усій Україні.
Графіки, про які більшість українських споживачів дізналася лише два місяці тому, насправді були розроблені давно, до того ж їх щороку переглядали, розповідає Олександр Свистун. Уперше українська енергокомпанія застосувала їх на Донбасі у 2014 році, коли почалася війна. Тоді в Україні виникли проблеми з генерацією електроенергії через дефіцит вугілля.
2 год зі світлом і 4 год – без
Тепер Олександру щодня телефонує диспетчер Укренерго й дає команду застосувати певний графік відключень. Якщо ситуація в українській енергосистемі відносно стабільна, як було в жовтні, Олександр дає команду диспетчерам ДТЕК відімкнути першу чергу споживачів від електроенергії.
У Києві є лише три черги будівель, які споживають по 25% електроенергії, і ще 25% необхідні для критичної інфраструктури, що не може залишатися без світла. Споживачі можуть використати стільки само енергії, скільки система виробляє. Тож якщо дефіцит виробництва електрики становить 25% потужностей, то Укренерго дасть команду застосовувати звичайні графіки, щоб компенсувати цю недостачу.
Далі диспетчери ДТЕК на панелі керування дистанційно відмикають комутаційні апарати певної черги будинків від електрики. Не окремо кожен будинок, а всю чергу разом.
Якщо дефіцит потужностей енергосистеми вищий і її неможливо збалансувати, скоротивши лише 25% споживання, Укренерго наказує ДТЕК ще зменшити споживання. Олександр дає наказ диспетчерам відімкнути половину будівель з наступної черги. Якщо ситуація ще критичніша – диспетчери вимикають дві черги одразу й так на половину зменшують споживання електрики в Києві.
Тому якщо під час аварійних відключень у вашому будинку світла немає, а в сусідньому є – це означає, що ДТЕК відімкнув лише половину будинків вашої черги. І якщо цей будинок не відімкнули від електрики, отже, компанії вдалося збалансувати енергосистему.
Так працюють аварійні відключення, для яких ДТЕК зараз також створив приблизний графік відключень, де споживачам гарантують 2 год зі світлом і 4 год – без нього, а також ще 3 год, коли світло, ймовірно, можуть відімкнути. Буде світло в цей час чи ні – залежить від ситуації в енергосистемі.
Якщо ситуація критична й енергосистема не може виробляти стільки енергії, скільки її використовують, – споживачі довше сидітимуть без світла.
Вимикали раз на 3 роки
Поки Олександр у своєму офісі керує роботою диспетчерів, по всьому Києву працюють ремонтні бригади.
Електрики ДТЕК Київські електромережі ремонтують лінії потужністю 0,4-10 кВ – кабелі, які під’єднують до електрики споживачів. Цю інфраструктуру було пошкоджено в березні, під час спроби наступу росіян на Київ, її поремонтували ще навесні.
Ракетні обстріли, що почалися з жовтня, їх не зачепили. Але в електриків ДТЕК і без цього з’явилися нові проблеми.
Спеціаліст працює за допомогою електротехнічної лабораторії. Фото авторки
Володимир Возний, старший майстер центру з ремонту та експлуатації кабелів у ДТЕК, пояснює, що електроприлади й комунікації не розраховані на таку кількість увімкнень і вимкнень, як зараз. І коли Укренерго довелося запровадити графіки подачі електрики, почали виникати аварії на цьому обладнані й кабелях.
– Нормальна схема, як це працює – споживачів відключають від електроенергії раз на 3 роки, – розповідає Возний. – Щоб здійснити профілактику кабельної лінії. Звичайно, стаються й аварійні ситуації, але вони не виникають щодня на одній лінії.
Наприклад, після кожного вимкнення електроенергії в оливі трансформатора, що змінює амплітуду й фазу напруг і струмів, виникає осад. Він забруднює оливу, і якщо його стає надто багато, трансформатор може вибухнути. А отже – електроенергія в будинку зникне.
– Коли я вимикаю електрику в будинку, то розмикаю контакт у трансформаторі, – пояснює Возний. – Ці контакти залиті оливою. Під час вимкнень виникає дуга, яку й гасить це масло. Воно дуже чисте, але через утворення дуги в нього потрапляє зола. Отже, після низки таких відключень олива забруднюється і її треба замінювати, щоб вона виконувала свою важливу функцію – “гасила дугу”. Якщо цього не зробити, на трансформаторі може статися аварія – буде “бадабум".
Тож оливу в трансформаторі, як і масло у фритюрі, треба регулярно міняти, щоб уникнути проблем. Тепер такі профілактичні огляди електрикам ДТЕК доводиться робити частіше, щоб не виникали аварії.
Електрикам теж потрібен генератор
Ще один виклик – певне ремонтне обладнання працює від електрики. Наприклад, відбійні молотки, освітлення або обладнання для електротехнічної лабораторії, що допомагає ремонтникам точно визначити, де відбулося пошкодження кабелю.
Тому ремонтна бригада бере з собою генератор, щоб працювати в районі, де планують вимикати електроенергію. При екстрених відключеннях ремонтникам, які приїхали без генератора, доводиться чекати, поки його підвезуть, щоб розпочати роботу.
Володимир Возний на місці аварії. Фото авторки
Возний каже, що його робота після початку обстрілів не змінилася. Але кияни почали ввічливіше ставитися до нього та його команди.
– До великої війни бувало й таке, що нам на голови скидали картоплю з вікна. У кожного ремонтника з бригади є якась схожа історія. А зараз люди стали більш терплячими. Коли приїздимо, питають, чи ми приїхали їх відмикати, ми пояснюємо, що ні, вимикає світло "вища сила" – диспетчер. А ми приїхали ремонтувати. І вони нормально реагують, без хамства.
Під час увімкнень електрики в будинках одночасно вмикаються й усі прилади, під’єднані до розеток. Це миттєво збільшує навантаження на електропроводи й через це на них також стаються аварії.
– В ідеалі на кожен кабель є певний строк служби, – пояснює Володимир Возний. – Коли на ньому виникає аварія, кабель треба повністю міняти й перекладати. Але це дорого. А ми зрізаємо пошкоджену частину кабелю і ставимо на неї муфту, що знову з'єднує зрізані контакти. Кабель далі працює, але в цьому місці вже порушено цілісність контакту – тут виникає тонке місце. А там де тонко, там і рветься.
Такі “тонкі місця” найбільш вразливі до перевантажень, які виникають після ввімкнення електрики.
Олександр Свистун пояснює, що такі аварії на обладнанні та кабелях трапляються доволі рідко. Але вони є, і деяким споживачам доводиться ще довше сидіти без світла після ввімкнень.
– Якщо виникає така ситуація, ми перемикаємо споживачів на іншу лінію й направляємо ремонтників усувати пошкодження. Якщо немає можливості перепід'єднати споживачів, електрики намагаються якомога швидше зробити ремонт, – каже Свистун.
Щоб уникнути таких перенавантажень на лінії, Свистун просить споживачів вимикати енергозатратні прилади з розетки під час вимкнень електроенергії. А після увімкнення підключати їх поступово, щоб не перевантажувати кабелі.
