Відкриті дані під час війни. Скільки їх оприлюднюють у містах і чому це важливо

Навіщо нам відкриті дані

Цінність відкритих даних на рівні місцевого самоврядування може бути неочевидною. Проте саме дані є основою для багатьох рішень і сервісів. Інформація про ремонти доріг, терміни усунення аварій, розклад руху громадського транспорту — усе це робить життя мешканців комфортнішим.

В умовах війни відкриті дані особливо важливі для бізнесу. Вони можуть допомогти при ухваленні рішення про релокацію підприємства чи переорієнтування діяльності на іншій території. Наприклад, аналіз даних щодо вільних земельних ділянок чи об’єктів для здачі в оренду дає розуміння спроможності міста прийняти в себе конкретний тип бізнесу.

У більшості міст вигода від публікації залишається заблокованою.

Станом на 1 грудня 2022 року лише чотири з 18 обласних центрів розмістили чи оновили понад 20 наборів даних з 57 обов’язкових. (Розпорядники інформації, що перебувають на території Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської, Харківської областей не здійснюють публікацію наборів даних на Єдиному вебпорталі.) Лідирує Тернопіль: місто оприлюднило 32 з можливих 57 наборів, що становить 56,1 % виконання. Також у першій четвірці — Ужгород, Вінниця та Луцьк.

Середній показник стану публікації даних усіма містами становить 25,1 %.

Найчастіше публікують дані про депутатів місцевих рад, зокрема контактну інформацію та графік прийому; електронні петиції, а також поіменні результати голосування депутатів на пленарних засіданнях.

П’ять наборів не оприлюднила (або не оновила у 2022 році) жодна міська рада. Це дані про розташування зарядних станцій для електротранспорту; експлуатаційні характеристики будівель комунальних підприємств, установ та організацій, у яких запроваджено системи енергетичного менеджменту; відомості про ярмарки; дані про накладені штрафи за порушення правил паркування; видані дозволи на порушення об’єктів благоустрою.

До початку повномасштабної війни в Україні було близько 2,7 млн людей з інвалідністю. Через регулярний терор з боку Росії їх кількість постійно зростає. Проте лише Вінниця опублікувала дані про доступність будівель для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп. Міські ради Полтави, Тернополя, Ужгорода оприлюднили дані частково. Водночас така інформація могла би бути корисною для осіб з тимчасовим порушенням здоров'я, вагітних жінок, людей похилого віку, осіб з дитячими візками.

Попри нагальну потребу людей знати адреси укриттів, не всі місцеві службовці змогли централізовано зібрати й оприлюднити таку інформацію.

Дані про розташування захисних споруд цивільного захисту оприлюднили 9 міських рад (Житомир, Івано-Франківськ, Одеса, Рівне, Суми, Ужгород, Хмельницький, Чернівці, Чернігів).

Публікація окремих наборів даних могла б полегшити й вибір нового місця проживання для внутрішньо переміщених осіб. Наприклад, дані квартирного обліку дають можливість відстежувати актуальний стан черги на покращення житлових умов. Однак лише чотири міські ради (Вінниця, Дніпро, Луцьк, Тернопіль) оновили їх у 2022 році.

Віддалені від лінії фронту Київ, Житомир, Хмельницький мають низьку кількість оприлюднених наборів. Натомість Дніпро, яке перебуває під систематичними ракетними обстрілами російських окупантів, публікує дані відносно активно (18 оприлюднених наборів).

Чутливі дані, які не оприлюднюють

Після повернення доступу до державного порталу відкритих даних у серпні Мінцифри розпочало громадські обговорення змін до законодавства. Метою є встановити нові правила роботи з відкритими даними на час дії воєнного стану. Місцевим розпорядникам пропонували не публікувати 8 наборів:

• дані про депутатів місцевих рад, зокрема контактну інформацію та графік прийому;
• адресний реєстр;
• дані про видані будівельні паспорти;
• дані про розміщення спецтехніки, яку використовують для надання комунальних послуг, благоустрою, виконання будівельних і ремонтних робіт;
• дані містобудівного кадастру, зокрема геопросторові дані;
• схеми планування території областей, схеми планування території районів, генеральні плани населених пунктів, плани зонування території, детальні плани території, містобудівна документація територіальних громад, їх проєкти (відповідно до повноважень);
• реєстр містобудівних умов та обмежень;
• дані щодо місця розташування камер відеоспостереження, що перебувають у комунальній власності.

Зміни до постанов Кабінету Міністрів України №835 та №867 дали б розпорядникам інформації змогу на час дії воєнного та/або надзвичайного стану відступати від принципів відкритості даних. Але їх досі не ухвалено. Це означає, що місцеві розпорядники й нині мають публікувати всі названі в Постанові набори даних.

218 наборів даних замість 882

Однак якщо відмінусувати названі набори з загального переліку обов'язкових для розпорядників ОМС (57), то сукупно всі міста мають б опублікувати 882 наборів даних. А по факту 18 міст оприлюднили загалом 218 наборів (24,7%). Тобто середній відсоток публікації даних місцевими розпорядниками залишається однаково незадовільним, безвідносно до побажань Мінцифри.

Аналітики "Transparent cities / Прозорі міста" здійснили анонімне анкетне опитування місцевих розпорядників щодо стану публікації наборів даних, обсягу навантаження, а також викликів, наявних у контексті роботи з відкритими даними в умовах дії воєнного стану. В опитуванні взяли участь 13 розпорядників з 8 міст.

Як розпорядники пояснюють обмеження щодо оприлюднення даних:

По-перше, відсутність офіційних роз’яснень з боку уряду. Розпорядники не готові брати відповідальність за публікацію наборів, які потенційно можуть негативно вплинути на безпекову ситуацію. Наприклад, місця розташування спецтехніки ворог може використовувати для потенційних ракетних ударів, а відомості про ярмарки можуть вказувати на місця скупчення цивільних людей.

По-друге, у зв’язку з активною фазою війни відбулися масові переміщення людей і в межах держави, й за кордон. На місцях не завжди вистачає кваліфікованих фахівців для оброблення, публікації та оновлення даних.

Змінилися й загальні пріоритети міст: ресурси переспрямували на підтримку обороноздатності, соціальне забезпечення, збереження інфраструктури тощо. Робота у сфері відкритих даних відійшла на другий план. Серед озвучених викликів також — відсутність регулярного доступу до інтернет-зв'язку й електроенергії.

Потрібні роз’яснення й обґрунтування

Покращити ситуацію могла б злагоджена комунікація між усіма зацікавленими сторонами та зрозуміла політика поводження з даними на час дії воєнного стану. І користувачі, й розпорядники мають поділяти розуміння, як працювати з даними.

Тимчасове обмеження доступу до окремої інформації під час війни може бути обґрунтованим і повинне бути поясненим та відповідати критеріям визначення чутливої для безпеки інформації. Тому необхідно переглянути підхід хаотичного закриття доступу до інформації й керуватися такими принципами:

1. Мотивованість: обмеження доступу має супроводжувати опис конкретних ризиків, сценаріїв їх реалізації та способи управління ними.
2. Пропорційність: можуть бути обмежені в доступі лише ті відомості, які створюють описані ризики.
3. Повнота й системність: обмеження не можуть стосуватися відомостей, доступних в інших публічних джерелах, або тих, які було оприлюднено раніше.

Відповідальність мають усвідомлювати також розпорядники на місцях. Щоб оцінити потенційну шкоду від публікації, важливо здійснювати трискладовий тест, передбачений українським законодавством. Неаргументоване обмеження доступу чи закриття сторінок розпорядників інформації — це не про захист даних, а про порушення законодавства.

Розпорядники інформації повинні терміново відновити доступ до пріоритетних наборів даних в обсязі, який загрожує безпеці, та обґрунтувати рішення щодо даних, які не можна оприлюднювати під час війни.

Відкриті дані роблять міські спільноти стійкішими до викликів війни. За період війни з’явилися маршрути руху громадського транспорту в режимі реального часу в додатку "Київ Цифровий", а також нова система електронної реєстрації в навчальні заклади у Дрогобичі. Вони стали можливими саме завдяки відкритим даним.

Тому важливо вже сьогодні повертатися до принципу "відкритості за замовчуванням", взявши до уваги всі ризики.

Детальніше з дослідженням можна ознайомитися за посиланням.

Методологія дослідження

У дослідженні взято до уваги лише набори, обов’язкові для оприлюднення розпорядникам ОМС. Аналіз охоплює 18 обласних центрів, яким у серпні 2022 року Мінцифри повернуло доступ до Єдиного порталу відкритих даних. Результати базовано на основі агрегованих даних. Перевірка валідності кожного можливого оприлюдненого набору — чи відповідає оприлюднена міськими радами інформація реальній ситуації — потребує детальнішого залучення.

Дослідження бере до уваги оновлюваність даних у 2022 році станом на грудень. Щодо окремих наборів, які не оновлювали, — інформація, оприлюднена на Порталі відкритих даних чи офіційних ресурсах міської ради у 2021 році може бути досі актуальною, а отже, не потребувати оновлення.

При оцінюванні зараховувалиcя опубліковані набори даних навіть тоді, коли їх оприлюднювали не в машиночитаному форматі. Це суттєво ускладнює можливості аналізу й агрегування даних, однак оцінювали фактичну наявність або відсутність оприлюдненого набору. Водночас якщо набір було оприлюднено, але його не можна було відкрити, він містив порожні чи пошкоджені дані, — публікацію набору не нараховували.

transparency війна відкриті дані дослідження