Як податкова стимулює "чорний" експорт зерна, до чого тут митниця і що потрібно зробити

Що може зробити держава, щоб це припинити й допомоги аграрному бізнесу, і хто все-таки винен у тому, що мільйони тонн “чорного” зерна вивозять за кордон. Розповідає старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай

Від січня Бюро економічної безпеки України заявило, що здійснило 30 обшуків на митниці. Ці обшуки відбулися в рамках “розслідування масштабної схеми з ухилення від сплати податку в особливо великих розмірах при експорті зерна”. БЕБ зазначило, що недоброчесні експортери за серпень і вересень вивезли з України 1 млн тонн зерна, яке купили за готівку. Допомогли їм у цій схемі українські митники, а держава недоотримала 5,2 млрд грн податків. Через декілька днів в.о. голови митниці спростував звинувачення й перевів стрілки на БЕБ. Він заявив, що саме бюро та податкова не наклали арешт на товари сумнівного походження, тому вони винні в тому, що “чорне” зерно вийшло за кордон.

Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай сумнівається в правдивості цифр БЕБ у пресрелізі та вважає, що за всім цим тицянням пальцями один на одного стоїть масштабна проблема: неефективність роботи та взаємодії державних органів.

Схема продажу “чорного” зерна

"Чорне" зерно — це зерно, яке трейдери купили у фермерів за готівку й експортували його за кордон. У цьому є дві проблеми: якщо зерно куплено за готівку, отже, у процесі його виробництва податки також не сплачено. Друга проблема — таке зерно часто продають через фіктивні одноденні фірми-прокладки. Ці фірми згодом не повертають в Україну валютний виторг від продажу зерна.

Це все регулює законодавство про валютний контроль — у компаній є зобов’язання повернути валютний виторг в Україну, інакше буде застосовано санкції. Але компаніям, які з’явилися місяць тому заради цієї "чорної" схеми, такі санкції "до лампочки".

Трейдери, що реалізують “чорне зерно”, отримують майже ту саму ціну на міжнародному ринку, що й інші компанії. Але оскільки вони купують зерно в українських виробників за готівку і не сплачують за це податки, то заробляють більше.

Такі недобросовісні експортери, схильні до тіньових схем, будуть завжди. Але останнім часом дедалі більше доброчесних бізнесів почали продавати зерно “по-чорному” через проблеми з відшкодуванням ПДВ.

Дедалі більше доброчесних бізнесів почали продавати зерно “по-чорному” через проблеми з відшкодуванням ПДВ.

(Відшкодування ПДВ — це компенсація державою ПДВ, який компанія сплатила під час покупок товарів і послуг на українському ринку. Наприклад, у процесі виробництва зерна компанія купує добрива і сплачує за них податок. Ця сума буде її податковим кредитом, на який вона зменшує свої ПДВ зобов'язання. Оскільки під час експорту компанія не платить ПДВ, цей податковий кредит їй відшкодовує держава.)

Блокування податкових накладних

У проблеми з відшкодуванням ПДВ є два аспекти. У багатьох компаній виникли затримання бюджетних відшкодувань на початку війни та влітку. Ці виплати неможливо виплачувати з коштів, які Україна отримала від міжнародних донорів, і в держави банально не вистачало коштів.

Сьогодні затримання відшкодувань зменшуються. Немає зараз такого, щоб якась компанія досі не отримала компенсацію, наприклад, за минулу весну.

Але виникла інша проблема. Щоб підприємець отримав відшкодування ПДВ, податкова має прийняти податкові накладні, сформовані його постачальниками. Потім бізнесу нараховують податковий кредит, завдяки якому компанія або сплачує менше ПДВ, або отримує компенсацію від держави.

Це стандартна схема адміністрування ПДВ, яка допомагає зменшити зловживання зі сторони бізнесу. Інакше компанії могли б зменшувати свої податкові зобов’язання чи претендувати на відшкодування ПДВ коштом фіктивних покупок товарів і послуг.

У 2022 році крім затримок з виплатами виникли також перегини в адмініструванні. Податкова стала частіше вважати ризиковими й не реєструвати накладні доброчесних компаній, які працювали чесно та сплачували податки. І це підштовхнуло більше виробників перевести свій бізнес "у тінь".

Податкова стала частіше вважати ризиковими й не реєструвати накладні доброчесних компаній, які сплачували податки

Як це відбувається на практиці. Умовна компанія, яка вирощує зерно, купує добрива, і її постачальник реєструє податкову накладну. Потім завдяки цій накладній компанія-покупець може зменшити свої ПДВ зобов’язання перед державою.

Податкова служба цю накладну з незрозумілих причин блокує — помічає компанію як сумнівну — фермер не може отримати податковий кредит і втрачає свої обігові кошти.

Наступного разу навіть добросовісна компанія не захоче купувати добрива чесно через банківський рахунок і сплачувати ПДВ. Ця компанія купить їх за готівку, бо не може бути впевненою, що податкова знову не заблокує накладну.

А якщо під час виробництва фермери закуповували добрива й пальне за готівку, вони взагалі не мають мотивації продавати зерно "по-білому". По-перше, так вони заплатять більше ПДВ. А по-друге, їм потрібна готівка для подальшого виробництва, щоб знову закупити "по-чорному" добрива, бензин тощо.

Тож коли до виробника прийде недоброчесний зернотрейдер і запропонує продати зерно за готівку, він на це погодиться.

Проблема з блокуванням податкових накладних призвела до того, що більше бізнесів стали продавати зерно за готівку через тіньові схеми. Для декого це питання виживання на ринку, а інші принципово вирішують, що не хочуть більше працювати чесно. Мовляв, чому я маю платити податки, якщо мені блокують накладні.

До чого тут митниця

Зазвичай митників не надто хвилює походження експортованих товарів. Вони мають перевірити відповідність документів, грубо кажучи, впевнитись, що компанія вивозить саме зерно, а не цемент, і що в цьому зерні не захований кокаїн.

Митниця не має доступу до всіх даних про сплату податків і не контролює цього. Тож якби митна служба виконувала свою роботу лише формально, то чорне зерно легально виходило б з країни, завдаючи бюджету та платіжному балансу багатомільярдних збитків. Зрештою, так і відбувається.

Щоб це припинити, у вересні Державна митна служба, Державна податкова служба та БЕБ підписали протокол про взаємодію. Згідно з ним, податкова повинна надавати митникам та БЕБ орієнтування ‒ інформацію про ризикові компанії.

Якщо слідчий БЕБ підозрює, що якась компанія закупила зерно за кеш і хоче перевести його через кордон, він ініціює кримінальне провадження. Далі приходить до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий арешт майна. Але до кабінету судді перед ним вже стоїть черга зі слідчих та прокурорів і вони всі хочуть отримати ухвали у своїх справах. Так слідчий може просто не встигнути отримати ухвалу судді.

Митники наполягають, що після надходження товару на митний пост у порту, вони мають дуже обмежений час для перевірок, після чого повинні дозволити відвантаження зерна на корабель.

Але ДМС має широкі дискреційні повноваження, щоб затримати відвантаження зерна на час, достатній для того, щоб органи економічної безпеки вжили потрібних заходів. Наприклад, взяти зразки товару на експертизу, яка може тривати місяць, або й більше. А як показують попередні резонансні історії, наприклад з експортерами горіхів, митники цими повноваженнями користуватися вміють.

Чому застосовували вибірковий підхід до експортерів: одних — перевіряли, інших — випускали?

Повертаючись до гучних заяв БЕБ і митників, зараз слідство має встановити, яка з цих організацій зловживала своїми повноваженнями та чому застосовували вибірковий підхід до експортерів: одних — перевіряли, інших — випускали. Чи дотримувалися закону митники, чи адекватно реагували на інформацію від податкової працівники БЕБу — хто з них винен, що куплене за кеш зерно виходило за кордон?

Валюта від частини зерна, яке йде на експорт, не надходить до бюджету

Сумнівні цифри

Цифри, які БЕБ наводить у своєму пресрелізі, видаються дуже нереалістичними. Це схоже на спробу показати, що бюро ефективно працює.

Ми можемо відштовхуватися тільки від тих даних, які є в релізі. БЕБ вказує на кількість експортованого в період серпня-вересня 2022 року зерна, з якого не було сплачено податки, — 1 млн тонн. А також власне сума несплачених податків — 5,2 млрд грн за 2022 рік.

Але ми ніяк не можемо в цьому пересвідчитися. Бо ця аналітика є частиною кримінального провадження, яке вони нікому не розкривають.

Виходячи з власних приблизних підрахунків, я сумніваюся в надійності таких оцінок.

Розгляньмо суму втрачених податків у 5,2 млрд грн, вказану у пресрелізі бюро. Нехай агротрейдери сплачують від обігу в середньому 4% податків. Якщо компанії не сплатили податків на 5,2 млрд, отже, незаконний обіг зерна становить 16,5 млн тонн.

За 2022/2023 маркетинговий рік поки що було експортовано близько 24 млн тонн зерна. Отже, тіньовий ринок становить дві третини від усього експорту зерна, що видається нереалістичним. Тіньовий ринок великий, але не аж такий.

Зайдемо з іншого боку. Візьмемо озвучений обсяг “понад мільйон тонн зернових сумнівного походження” за серпень-вересень і лінійно екстраполюємо його до кінця року — це буде близько 2,5 млн тонн. Я оцінив його вартість, виходячи з середніх цін для українських трейдерів. А 5,2 млрд грн — це виходить добре за 20% від обігу. В Україні ніхто не платить стільки податків, навіть найдоброчесніші міжнародні бізнеси на кшталт МакДональдз.

У нас є попередній досвід, коли БЕБ перебільшував результати своєї діяльності.

У жовтні я відвідував засідання податкового та правоохоронного Комітетів ВРУ, де заслуховували результати діяльності бюро. На ньому голова БЕБ Вадим Мельник озвучував, що бюро допомогло наповнити бюджет держави кількома мільярдами гривень. У нього перепитали, які це конкретно гроші. Виявилося, що це були просто арештовані кошти в рамках кримінальних проваджень.

Якщо слідчий суддя накладає арешт на якісь кошти, це лише спосіб упевнитися, що гроші нікуди не виведуть. Але щоб арештовані кошти пішли в бюджет, треба, щоб усі кримінальні справи дійшли до суду й було ухвалено рішення про конфіскацію. Цього може й не статися.

Що можна зробити

Аграрному бізнесу складно через війну. Компанії виробляють менше зерна через заміновані поля та бойові дії, зменшуються ціни на сільгосппродукцію, через проблеми з експортом ціна на ринку в Україні й за кордоном відрізняється, до того ж податкова блокує накладні.

Аграрна сфера переживає істотну кризу, і це також підштовхує частину виробників іти "в тінь".

Перше, що треба зробити, — це навести лад з адмініструванням ПДВ. Потрібно, щоб податкові накладні доброчесного бізнесу не блокували — адже це саме те, що стимулює багатьох купувати товар за готівку й не платити податки.

Друге — це підтримка аграріїв у наступну посівну. Навряд держава зможе тут щось зробити, бо їй не вистачає коштів. Тому важливо домовлятися про допомогу від міжнародних донорів, наприклад, для підтримки дрібних аграріїв.

Найкраще, що зараз може зробити держава, — це забезпечити безперешкодний експорт зерна. А це — розширення зернового коридору, відкриття інших шляхів експорту. Що дешевший і безпроблемніший експорт зерна, то меншою буде різниця між світовими цінами і цінами в Україні, й то більше зароблятимуть аграрії.

Необхідно також підвищувати якість роботи БЕБу. Зараз бюро складається з працівників податкової міліції та очільника сумнівної ефективності. Сумніваюся, що Бюро в такому самому складі зможе почати ефективно працювати. Тому вважаю, що цей орган потребує перезавантаження, щоб Бюро стало якісним аналітичним органом. От НАБУ, НАЗК і САП працюють, а БЕБ не працює — тому це треба змінювати.

Водночас системну проблему корумпованості митниці теж не розв'язано.

І останнє, чи то навіть перше, що слід зробити, — це усунути дірки в законодавстві. Ситуація з “чорним” зерном підсвітила ширшу проблему неефективності роботи органів, які відповідають за економічну безпеку, та їхньої взаємодії.

"Якщо придбане за кеш зерно експортують і ніхто в цьому не винен, отже, потрібно змінювати розподіл повноважень. Не може бути такого, щоб економічна безпека країни страждала, а відповідальні за це органи не порушували закон.

Слідство ще має встановити, чи були зловживання зі сторони якихось держслужбовців. І чи керівники цих органів зробили все в рамках правового поля, щоб ефективно працювати й уникнути зловживань.

корупція пдв аграрії зерно економіка податки митниця