Про що спілкуються українські переселенці в Чехії, Польщі та Німеччині
Ми промоніторили 180 телеграм-спільнот і 13 вайбер-чатів українців у Німеччині, Польщі та Чехії. Мета дослідження — виявити проросійську дезінформацію й наративи в середовищі українських переселенців.
- Більшість людей за кордоном цікавить розв'язання нагальних побутових проблем, особливо пошук роботи чи підробітків. Є істотний ризик потрапити у трудове чи сексуальне рабство.
- Українські переселенці часто шукають російськомовних лікарів, консультантів і працівників сфери обслуговування. Подальше занурення в російськомовне середовище створює очевидну загрозу для поширення російських наративів і дезінформації.
- Не зафіксовано значного поширення російської дезінформації чи фейків. Проте зрідка в спілкуванні людей траплялися занепадницькі, негативні повідомлення, а також повідомлення на тему несправедливого ставлення до українців з боку іноземців.
Спільний проєкт Texty.org.ua та Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Результати автоматичного визначення теми повідомлень (topic modelling) показали, що спілкуючись онлайн, українці за кордоном цікавляться насамперед побутовими темами: запитують про пошук роботи, житла, лікарів, міжнародні перевезення тощо. Наприклад, у Чехії найактуальнішою є тема пошуку тимчасових підробітків ("фушок"), а в Німеччині масово скаржаться на заплутані бюрократичні процедури місцевих пунктів працевлаштування ("джоб-центрів").
У нашій вибірці повідомлення на побутові теми становили 62%; місцеві новини – близько 5%; тему війни чи волонтерства заторкували лише у 2% повідомлень. Решта 30% повідомлень не мали чітко визначеної теми.
Ризик нелегального працевлаштування
Нерозуміння того, як влаштовано ринок праці за кордоном, а також незнання мови країни проживання призводить до того, що українські переселенці самі часто шукають російськомовне середовище й нелегальні або напівлегальні схеми працевлаштування. Також ми зафіксували велику кількість оголошень від працедавців і вербувальників, які цілеспрямовано шукають українців для найму. Зазвичай такі оголошення розміщено російською мовою.
Оголошення про роботу в секс-індустрії
Особливу увагу варто звернути на чималу кількість оголошень, що мають на меті втягнути молодих жінок до секс-індустрії – наприклад, "студия массажа ищет очаровательных девушек, которые хотят зарабатывать". Імовірно, іноді такі оголошення можуть бути замасковані під пропозиції познайомитися: "Познакомлюсь с красивой девушкой. С меня полная материальная поддержка и решение твоих проблем". Нам вдалося зафіксувати 387 таких повідомлень. Це становило трохи більш ніж 1% від усіх оголошень про пошук роботи та працівників, які з’явилися в досліджуваних онлайн-спільнотах упродовж грудня 2022 року. Більшість таких повідомлень з’явилася в онлайн-спільнотах Польщі (270 повідомлень), у Німеччині та Чехії їх було значно менше.
Усе це збільшує ризики потрапити у трудове та сексуальне рабство, підвищує ймовірність контактів з організованою злочинністю та посилює ворожий інформаційний вплив. Покращити ситуацію можна за допомогою цільових інформаційних кампаній від МЗС України, а також інших державних і міжнародних агенцій.
Пошук російськомовного середовища
Чимало українців за кордоном і далі вважають російську мову способом універсального спілкування. Людей цікавить пошук російськомовних консультантів, лікарів, працівників сфери обслуговування тощо. Навіть україномовні люди можуть шукати російськомовних вихователів для дітей: "Доброго вечора. Так, від Logos, там майже всі вихователі володіють російською мовою".
Тісні контакти з росіянами або вихідцями з країн СНД за кордоном містять очевидні ризики посилення ворожого інформаційного впливу та можуть призвести до поширення шкідливих російських наративів про війну й причини російської агресії.
Протидіяти цьому можна за допомогою посилення самоорганізації українців за кордоном. Посольства України могли б виділяти місцевим об’єднанням українців невеликі гранти (до 1000 євро) або надавати приміщення для організації чаювань, творчих вечорів, ігрових груп для дітей тощо.
Обговорення теми війни, поширення фейків і дезінформації
Теми російської агресії проти України, волонтерської допомоги ЗСУ також були наявні в досліджуваних онлайн-спільнотах. Проте ми не зафіксували значної інтенсивності їх обговорення. Вочевидь, спілкування на ці теми відбувається поза мережею або в інших загальноукраїнських онлайн-спільнотах. Нещодавнє дослідження Громадянської мережі "ОПОРА" показує, що більшість українських переселенців пильно відстежує новини про війну в соцмережах, насамперед у телеграмі. Ми плануємо ретельніше дослідити закордонний трафік основних інформаційних телеграм-каналів в Україні, щоб більше дізнатися про патерни медіаспоживання українців, які перебувають за кордоном.
Ми не зафіксували значного поширення проросійських наративів, фейків і дезінформації в досліджуваних спільнотах. Хоча зрідка в спілкуванні людей траплялися занепадницькі, негативні повідомлення, а також повідомлення на тему несправедливого ставлення до українців з боку іноземців. Наприклад: "Вы бежали от нищеты и разрухи, а не от ракетных обстрелов", "Это не полиция сняла, я парковалась на платной парковке, ничего не нарушила, просто кому-то очень не понравилась машина на украинских номерах(".
Таке спілкування негативно впливає на морально-психологічний стан людей, послаблює соціальні зв’язки та створює сприятливе середовище для поширення російської дезінформації. Протидіяти цьому можна за допомогою цільових інформаційних кампаній про місця та служби, де можна отримати підтримку в разі виявів дискримінації.
Час дослідження – грудень 2022 року.
Цей матеріал підготовлений у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського супільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю Texty.org.ua і не обов`язково відображає позицію Європейського Союзу.
