Росіяни платили чиновникам з ЄС за відбілювання репутації Росії та підтримання скасування санкцій — розслідування OCCRP
Лобістська група "Міжнародне агентство актуальної політики", яку фінансує Росія як мінімум від 2016 року, працювала з європейськими політиками, щоб домогтися скасувати санкції Євросоюзу щодо Росії після анексії Криму. Про це йдеться в свіжому дослідженні Центру досліджень корупції та організованої злочинності (OCCRP). ТЕКСТИ наводять переклад розслідування з незначними скороченнями. Більшість фігурантів матеріалу також є в нашій базі даних "Бактерії русского міра", інших ми додамо в наступній редакції датасету, який уже в процесі підготовки.
Відколи Росія почала жорстоке вторгнення в Україну в лютому 2022 року, засудження закордонної агресії Володимира Путіна досягло апогею. Проте Росія досі може покладатися на іноді дружній голос у Європі. Наприклад, торік у листопаді ультраправий італійський законодавець Стефано Вальдегамбері написав статтю, у якій засуджував рішення ЄС визнати Росію терористичною державою як "серйозну помилку", яка "розпалює конфлікт, заперечуючи історичну правду".
Стефано Вальдегамбері й "голова Криму" Сергій Аксьонов. Фото: ФБ Аксьонова
Але Вальдегамбері не згадав, що він довгий час співпрацював з таємною російською лобістською групою, прямо пов’язаною з Кремлем. Принаймні від 2014 року ця група розробляла плани спрямування готівки європейським політикам, щоб допомогти узаконити окупацію Криму Росією та просувати промосковську політику в країнах ЄС.
Деталі діяльності групи стали відомими через витік електронних листів, що належать її координатору, співробітнику російського парламенту Саргісу Мірзаханяну, який керував "Міжнародним агентством актуальної політики" в роки після анексії Криму.
Хоча витік електронних листів містить численні докази того, що російські лобісти планували платити політикам гроші, зокрема наявні й списки гонорарів для ключових постатей і бюджет планів поїздок, вони не містять фінансових документів або банківських виписок, які підтверджують здійснення платежів.
Електронні листи свідчать, що група платила політикам тисячі євро за просування проросійських резолюцій у європейських законодавчих органах. А також допомогла організувати дорогі поїздки політичних діячів з таких країн, як Німеччина, Австрія, Італія, Чехія та Польща, на проросійські заходи в окупованому Криму й виплачувала їм гонорари за присутність.
Лобістська група також відправила кількох європейських політичних діячів до Росії, щоб вони виступали офіційними спостерігачами за виборами.
Драфти документів зі злитої пошти
Електронні листи, які оприлюднила група українських хактивістів, виявляють особливо тісні зв’язки між операцією Мірзаханяна та офіційними особами в Італії та Кіпрі. Ці зв’язки проклали шлях до ухвалення проросійських ініціатив в обох країнах, і парламент Кіпру та численні регіональні ради Італії закликали припинити санкції проти Росії через її вторгнення в Крим.
Попередні повідомлення ЗМІ показували зв’язки між політиками ЄС і кремлівськими пропагандистами, але це перше вичерпне розуміння того, як цю кампанію здійснювали з Росії. Електронні листи показують, що Мірзаханян, співробітник з хорошими зв’язками й радник у Думі, створив мережу політичних аналітиків, журналістів, активістів і науковців, які допомагали йому просувати інтереси Кремля за кордоном.
Електронні листи датовано часом від березня 2007-го до вересня 2017 року, тому невідомо, чи працює "Міжнародна агенція" сьогодні, хоча ті, хто пов’язаний з мережею, як-от Вальдегамбері, й далі роблять проросійські заяви.
"Ціна голосування"
"Міжнародну агенцію актуальної політики" описано в одній презентації PowerPoint, знайденій у витоку електронних листів як "закриту асоціацію професіоналів", що має на меті "співпрацювати з провідними парламентськими партіями ЄС та окремими політиками". В інших презентаціях і проєктах презентацій цільовими країнами було названо Австрію, Німеччину, Італію, Болгарію, Грецію, Кіпр, Латвію, Румунію й Туреччину.
Схоже, організація мала прямий зв’язок з Кремлем: між 2014-м і 2017 роками Мірзаханян обмінявся понад 1000 електронними листами з Іналом Ардзінбою, керівником відділу в адміністрації президента Росії, який працював під керівництвом Владислава Суркова, тоді головного радника президента Володимира Путіна.
Серед країн, на які було спрямовано активність росіян, — Австрія, Німеччина, Італія, Болгарія, Греція, Кіпр, Латвія, Румунія й Туреччина
Діяльність агентства пояснено в серії презентацій, прикріплених до електронних листів у витоку, а також у деталях в самих електронних листах. Вони варіювалися від організації вуличних протестів проти НАТО до торгівлі впливом на європейських законодавців.
Електронні листи показують, як група Мірзаханяна організувала чималі платежі, щоб переконатися, що політики ЄС просувають сприятливі пропозиції у своїх країнах. Мірзаханян прямо назвав ці виплати "цінником голосування" в електронному листі, який містив плани проєктів для Італії та Австрії.
Плановані гонорари для учасників схеми
Група планувала, щоб італійський сенатор Паоло Тосато та австрійський член парламенту Йоганнес Хюбнер, обоє з ультраправих партій, висунули резолюції у своїх законодавчих зборах про скасування санкцій проти Росії. У схемах проєкту не йдеться детально про те, як це відбудеться, але "бюджет" у розмірі 20 тис. євро було вказано і для італійської, й для австрійської резолюцій, а також ще 15 тис. євро для кожної "в разі успішного голосування". Не зрозуміло, чи ці суми планували виплачувати безпосередньо двом політикам, чи це були бюджети проєктів. Зрештою, Хюбнер і Тосато представили резолюції проти російських санкцій у своїх парламентах, але законодавці їх не ухвалили.
У документах також детально описані окремі проєкти для Латвії, Греції й навіть Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Однак немає жодних ознак, що ці пропозиції було колись запропоновано. Проте це не означає, що агентство не досягло успіху. В обох регіональних радах Італії та національному парламенті Кіпру подання, розроблені за допомогою пов’язаного з Кремлем апарату Мірзаханяна, було ухвалено.
Історії успіху
"Це бомба! З точки зору ЗМІ, найімовірніше, це буде наша найгучніша інформаційна операція", – писав Мірзаханян колезі у квітні 2016 року.
Агентство було на порозі свого першого значного європейського успіху: місцева рада у Венето, Італія, готувала пропозицію про визнання результатів сфальсифікованих російських референдумів у Криму та заклик скасувати санкції ЄС проти Росії. Проєкт проєкту було розроблено за допомогою групи Мірзаханяна, а їхньою людиною був депутат місцевої ради Вальдегамбері, тоді пов’язаний з ультраправою партією Lega Nord.
Для Росії надзвичайно важливо проникнути в країни на всіх рівнях, зокрема й у місцеві муніципалітети
18 травня 2016 року рішення було ухвалено в раді більшістю голосів. Хоча регіональний законодавчий орган не має жодних повноважень над державною політикою, численні російські пропагандистські ЗМІ радісно повідомляли про перший регіон у ЄС, який надав легітимність анексії Криму. У наступні місяці під керівництвом партії Lega Nord італійські місцеві ради в Лігурії та Ломбардії наслідували приклад Венето й ухвалили власні резолюції про "визнання" Криму частиною Росії.
"Для Росії надзвичайно важливо проникнути в країни на всіх рівнях, зокрема в місцеві муніципалітети, — сказав кремлівський експерт Лаутман. — Росія використовуватиме ці резолюції для внутрішніх пропагандистських цілей і проникне в місцеві муніципалітети, щоб вплинути на місцеву думку та захопити місцевих політиків".
Через кілька місяців після руху Венето група досягла ще більшої перемоги, цього разу на Кіпрі. Наприкінці квітня 2016 року помічник Мірзаханяна Арег Агасарян налагодив контакти на Кіпрі через Дмитра Козлова, кіпрсько-російського бізнесмена, який зв’язав групу з тамтешніми проросійськими політиками.
Пропозиція, представлена партією Кіпріану в липні 2016 року, збігалася з вимогами, розробленими Агасаряном або його колегами, і містила дві додаткові вимоги: скасувати санкції проти окремих росіян і виконати умови Мінських угод від лютого 2015 року між проросійськими силами та Україною. Цю пропозицію ухвалили, що призвело до суперечки в парламенті Кіпру довкола позиції ЄС щодо санкцій проти Росії через анексію Криму.
У жовтні 2016 року Кіпріану запросили на зустріч у Москві з Козловим і двома провідними діячами, які просувають інвестиції в Крим, Андрієм Назаровим і Рустамом Муратовим.
Організація останньої пари "Ділова Росія" разом з "Міжнародним агентством актуальної політики" відіграла ключову роль у підштовхуванні Європи до визнання окупованого Криму територією Росії. Центральними для цих зусиль були фінансовані Росією поїздки європейських політиків на щорічну конференцію в розкішному готелі в Ялті, Крим.
Кримські гулянки
У 2017 році Мірзаханян створив компанію з назвою Hemingway Partners на ім'я своєї матері, щоб займатися медіа та піар-роботою для ялтинських форумів. З травня 2017 року її назва замінили на International Agency for Current Policy в презентаціях і документах, але компанію було закрито у 2021 році.
У квітні 2016 року Мірзаханян надіслав Муратову документ з назвою "Європейські оцінки", у якому було названо дев’ятьох європейських політиків з Австрії, Німеччини, Італії, Чехії та Польщі, які візьмуть участь у Ялтинському форумі, а також "гонорари" на загальну суму 21,5 тис. євро з розбивкою по політиках. Схоже, ці гонорари виходять за рамки компенсації витрат, оскільки витрати на проїзд для кожного учасника обговорено в окремих електронних листах. Ще один набір електронних листів показує, як організатори купили квитки вартістю близько 7600 євро для політичних діячів. Низка депутатів спростувала, що отримувала платежі.
За участь у Ялтинському форумі дев'яти політикам з Європи мали заплатити 21,5 тис. євро
Закупівлю авіарейсів організував директор з маркетингу великої російської будівельної компанії "Гранель", співзасновником і головою якої є керівник Ялтинського форуму Назаров.
Організатори також профінансували проживання політиків у п’ятизірковому готелі "Мрія Резорт енд Спа" на березі Чорного моря вартістю 300 млн доларів. Згідно з інформацією на вебсайті Ялтинського форуму, російський уряд і кілька державних та приватних банків спонсорували захід, а державний Сбербанк профінансував будівництво готелю, який згодом потрапив під санкції США за його роль як приймаючої сторони.
Готель "Мрія резорт", куди росіяни привозили європейців
Спостерігачі за веденням бізнесу
Серед листування між Мірзаханяном і російськими політиками є електронні листи від Леоніда Слуцького, давнього депутата російської Думи, пов’язаного з Кремлем, який очолює комітет з міжнародних справ. Обмін 2017 року показує, як команди Мірзаханяна та Слуцького працювали разом, щоб залучити відомих європейців для спостереження за місцевими виборами в Росії, покриваючи їхні витрати на дорогу та проживання.
Запрошення було організовано через неурядову організацію, яку очолював Слуцький, "Фонд Русский мир", а проєкт спостереження за виборами 2017 року мав бюджет щонайменше 68 тис. євро, згідно з витоком електронних листів. Троє членів Європейського парламенту та кілька місцевих парламентарів з таких країн, як Бельгія та Швеція, прилетіли на цю подію.
Інші політики, пов’язані з агентством Мірзаханяна, стежили за іншими російськими виборами. Так італійський радник Вальдегамбері був присутнім на виборах президента Росії в анексованому Криму у 2018 році, а також був спостерігачем на парламентських виборах у Росії у 2021-му.
"Мене вразила прозорість усього", — сказав він російським ЗМІ під час голосування у 2021 році.
Попередні електронні листи показують, як Вальдегамбері, здавалося, намагався монетизувати свої зв’язки з Кремлем. Після Ялтинського форуму 2016 року він прилетів до Криму, шукаючи ділових стосунків, і привіз з собою інших італійських політиків: трьох із регіону Венето й по одному з Тоскани, Ломбардії, Емілії-Романьї та Лігурії. До поїздки приєдналася делегація італійських інвесторів.
"Для Стефано [Вальдегамбері] результатом поїздки був не суто піар, а організація перспективних контактів для бізнес-підприємств, які оплачують його виборчі кампанії та підтримують його політичну життєздатність", — написав один з європейських соратників Мірзаханяна в електронному листі до нього.
Стратегія принесла певні плоди: голова Держради так званої "Республіки Крим" підписав угоду про співпрацю з президентом регіональної ради Венето, пообіцявши налагоджувати економічні зв’язки, а російські державні ЗМІ оголосили про різні ділові угоди, укладені між італійськими промисловцями та Кримом.
Ключові союзники в Австрії, Німеччині та Польщі
Листи показують, як чотири політичні діячі в Європі особливо тісно співпрацювали з Мірзаханяном та його групою: Роберт Штельцль, проросійський політичний активіст з Австрії; Мануель Оксенрайтер з німецької популістської правої партії AfD; Матеуш Піскорський, польський політичний активіст, заарештований у 2016 році за шпигунство на користь Росії; та дружина Піскорського Марина Клебанович, яка допомагала координувати діяльність агентства в Європі.
Штельцль працював у дослідницькому центрі Піскорського, Європейському центрі геополітичного аналізу, і саме через Піскорського Штельцла запросили на Ялтинський форум 2016 року. Електронні листи показують, що він домовився про розмову з Мірзаханяном, яка призвела до тісних робочих відносин: згодом вони обмінялися понад 90 електронними листами. Листи вказують, що Штельцлю платили за публікацію скоординованих Кремлем статей у швейцарському журналі Zeit-Fragen.
Штельцль також створив і приєднався до італійської делегації до Криму на чолі з Вальдегамбері в жовтні 2016 року і, здається, виступав посередником між російськими пропагандистами та європейськими політиками.
Платні публікації в ЗМІ, вуличні акції, резолюції Європарламенту, візити в Крим — далеко не повний перелік послуг, які єврочиновники надавали Кремлю
Штельцль працював на депутата Європарламенту від Австрії Евальда Штадлера, колишнього члена партії FPÖ, яка була ключовим союзником Міжнародного агентства з поточної політики. Члени FPÖ приєдналися до італійців під час їхньої поїздки в окупований Крим у 2016 році та були постійними учасниками Ялтинських форумів. Ялтинський форум навіть організував урочистий захід у Відні у 2018 році. За рік до нього група Мірзаханяна організувала візит до Москви делегації FPÖ із 25 осіб.
У Німеччині Оксенрайтер вимагав тисячі євро за публікацію проросійських статей, організованих соратниками Мірзаханяна, у редагованому ним журналі ZUERST!. Електронні листи показують, що ця пропагандистська кампанія мала бюджет у 12 тис. євро та містила плани інтерв’ю з Маркусом Претцеллом з AfD про проблеми з російськими санкціями, яке було опубліковано в липні 2016 року.
Публікації в ЗМІ з презентацій щодо російсько-європейської співпраці
Як і FPÖ в Австрії, AfD була ключовим союзником агентства. Електронні листи Мірзаханяна містять план фінансування політичної кампанії 2017 року від AfD Маркуса Фронмаєра та показують, як у березні 2016 року мережа працювала над проєктом антисанкційної резолюції AfD, яку було представлено на законодавчих зборах Баден-Вюттенберга через два місяці.
Пізніше Оксенрайтер потрапив під розслідування за розпалювання ненависті між Україною та Угорщиною через підпали під фальшивим прапором угорського центру в Україні, але втік до Москви й раптово помер там у 2021 році.
Піскорського затримали в Польщі в травні 2016 року, за два місяці до саміту НАТО у Варшаві. Електронні листи показують, що Мірзаханян планував масштабну проросійську операцію з продажу впливу на цю подію за допомогою партії Піскорського "Смена". Піскорського звинуватили в шпигунстві на користь російської та китайської розвідок. І хоча його було звільнено під заставу в 2019 році, він і досі перебуває під наглядом поліції.
У документах, що викладали план Піскорського та Мірзаханяна, спрямованих на просування антинатовських позицій у різних країнах під час саміту у Варшаві, були імена журналіста й чотирьох політичних діячів, з якими вони співпрацювали. У 2021 році двох із них — литовця Альгірдаса Палецкіса та угорця Белу Ковача — визнали винними у шпигунстві на користь Росії.
Хоча Мірзаханян зник з поля зору громадськості, союзники його групи в Європі й далі здійснюють промосковські заяви та агітують за російські інтереси: Фронмаєр з AfD критикував Німеччину за допомогу Україні; торік у вересні Аксель Кассеггер з FPÖ вимагав від Австрії переглянути свою позицію щодо санкцій проти Росії; а Роберта Штельцля було сфотографовано на проросійському мітингу у Відні в листопаді у футболці з сумновідомим російським символом "Z" і текстом "Російська армія".
