“Дуйки” для панельок. Чому жителі радянських багатоповерхівок постійно мерзнуть

Тонкі стіни

81-річна Людмила Твердохліб близько 40 років живе в київській панельці, збудованій наприкінці 1970-х. Коли в юності вона з чоловіком і дітьми отримала власну 3-кімнатну квартиру, то була на сьомому небі від щастя. Але через 10 років у цій оселі стало неможливо жити взимку. Квартира кутова й на першому поверсі. З приходом осені Людмила дістає електрообігрівачі, теплий одяг, вовняні шкарпетки й капці на товстій підошві.

У сильні морози температура тут опускається до +12 °С. Але навіть цієї теплої зими термометр у кімнаті не показував вище від +17 °С. Тому задля комфорту Людмила щодня вмикає електрообігрівач.

— Через постійні відключення світла тут дуже холодно, — каже жінка. — Ще й було таке, що нам на два дні опалення вимкнули — то тут узагалі був “холодильник”. Я купила собі теплу пухову ковдру, а зверху ще накриваюся вовняним пледом, щоб уночі не мерзнути.

Більшість панельних будинків України збудували раніше, ніж було прописано сучасні будівельні норми щодо енергоефективності для житла. Радянська влада, щоб забезпечити житлом кожну родину, користувалася принципом “збудувати якомога більше будинків за короткий проміжок часу”. Такі екстремальні умови потребували величезної економії на будівельних матеріалах.

Зовнішні огороджувальні конструкції панельок – стіни, підлога, дах — не відповідають жодним сучасним будівельним нормативам, пояснює в. о. технічного директора Державного фонду енергоефективності Дмитро Сирих.

— За теперішніми вимогами, у стіні має бути мінімум 150 мм утеплювача. Тоді можна говорити про те, що будинок зберігатиме тепло, — каже Сирих. — А стіни панельних будинків зроблено з залізобетону – і все, жодного утеплювача. Працівники на заводі зробили панель, будівельники поставили, шви замазали — й готово. Ось так зводили такі будинки.

За даними “ЛУН Місто”, з 10 500 будинків у Києві, 72% або не мають комплексного утеплення стін, або їхнє утеплення не є ефективним і не відповідає сучасним нормам.

— Опір теплопередачі (здатність матеріалів перешкоджати руху теплової енергії — ред.) зовнішніх стін панельок, хрущовок і сталінок становить 0,8-1,2 м²×К/Вт залежно від року забудови, — пояснює Дмитро Сирих. — Зараз в Україні цей показник — 4,0 для нових будинків, а краще ще більший опір. Тобто характеристики стін панельок у 3-4 рази нижчі за норми, які треба використовувати для будівництва зараз.

До того ж будинки старіють, матеріали зношуються, також втрачають свої захисні функції та міжпанельні шви, через які з оселі “витікає” тепло.

Окреме проблемне місце в радянській забудові — старі дерев’яні вікна, що випускають з будинку дуже багато тепла. Але Сирих вважає, що навіть оновлені металопластикові вікна не завжди допомагають його затримати.

— Зараз на українському ринку працює дуже мало компаній, які монтують вікна за всіма правилами, з облаштуванням якісного шва між вікном і стіною. Багато хто в старих будинках замінює дерев'яні вікна на металопластикові, щоб вони мали кращий вигляд, але мало хто замислюється про їхні характеристики.

У комплексі все це призводить до того, що тепловтрати радянської забудови на більш ніж 50% вищі за показники новобудов, які зводять за сучасними будівельними стандартами. І саме панельні будинки є одними з найбільш енергоНЕефективних будівель України.

Батареї, які не гріють

“Найхолоднішою” оселею в радянській панельці вважають кутову квартиру. У холодну пору року температура там може опускатися значно нижче за допустиму норму (яка становить +18 °С для звичайних квартир та +20 °С для кутових). Наприклад, жителі панельного будинку в Полтаві ще задовго до війни й відключень електроенергії заявляли, що взимку температура в кутових квартирах не підіймалася вище від +9-10 °С.

Кутові квартири в будь-якій будівлі — навіть у новобудові — випускають багато тепла назовні. Адже що більша площа зовнішніх конструкцій (стін, підлоги, даху), яка контактує з навколишнім середовищем, то більше тепла вона втрачає.

“Найхолоднішою” оселею в радянській панельці вважають кутову квартиру

— Щоб люди не замерзали в цих квартирах, ще на етапі проєктування в них передбачено більшу площу опалювальних приладів — фактично, там роблять довші батареї. Так робили і в Радянському союзі, і зараз у новобудовах, — пояснив Сирих. — Але в панельках, хрущовках і сталінках це часто не працює, бо люди за багато років проживання неодноразово втручалися в систему опалення.

— Якщо порівняти будинок з організмом людини, то теплопостачання — це як серцево-судинна система. Чиїсь батареї – це судина. Якщо хтось цю систему порушує, це відбивається на всьому організмі — тобто на інших споживачах. Після таких втручань у якусь частину будинку може потрапляти більше тепла, в якусь — менше. А неправильно виконані роботи здатні призвести навіть до того, що опалення не працюватиме в усьому стояку.

Цю проблему помітила також жителька кутової квартири Людмила.

— В одній кімнаті, біля балкона, одна батарея була завжди гарячою, до неї неможливо торкнутися. Але згодом вона щороку почала ставати дедалі холоднішою. Минулого літа наші сусіди зверху замінили радіатори — і ця батарея тепер уже ледь тепла.

Щоразу, коли жителі ремонтували, чистили або замінювали радіатори на нові чи на теплу підлогу, система теплопостачання в будинку потроху розрегульовувалась (особливо якщо цим займалися погані майстри). І баланс тепла, закладений при проєктуванні, припиняв працювати. Найгостріше це відчутно саме в кутових квартирах. Тому й доводиться вмикати обігрівачі. А іноді навіть обклеювати стіни ззовні пінопластом.

Клаптикове утеплення

Але користі від того небагато. Клаптики пінопласту для утеплення окремих квартир у панельках загалом завдають будинку більше шкоди, ніж користі.

На межі примикання утепленої та “голої” холодної стіни будинку виникає точка роси, де накопичується конденсат. Це призводить до того, що в квартирах по сусідству з пінопластовим клаптиком з’являється пліснява. Грибок також може з’явитись і в утепленій квартирі.

На межі примикання утепленої та “голої” холодної стіни будинку накопичується конденсат і з'являється грибок

Також клаптикове утеплення руйнує стіни будинків. Восени між пінопластом і стіною утворюється конденсат, через який виникають мікротріщини у стінах. Узимку конденсат замерзає й розширює ці тріщини.

Сумний вигляд “клаптиково” утепленого фасаду будівлі в цій ситуації – може, й не найбільше, але також зло.

Спільні рішення

Щоб жителі панельок припинили мерзнути, потрібно ухвалювати спільні рішення, вважає Дмитро Сирих.

Наприклад, мешканці можуть установлювати індивідуальні теплові пункти системи опалення у своїх будинках. Це автоматизована установка, яка регулює температуру в усьому будинку. Вона допоможе повернути втрачений баланс системи теплопостачання.

— Якщо продовжити порівняння системи опалення з серцево-судинною системою, то ІТП — це серце. Вона автоматично підлаштовує витрати енергоносія під погоду. Якщо на вулиці стає тепліше, знижується температура теплоносія і людям не треба відкривати вікна та платити за обігрів повітря. Якщо різко холодає, то ІТП підвищує температуру в батареях і люди не мерзнуть.

ІТП працюють від електрики, тому під час відключення світла опалення також перестає працювати. Саме тому важливо ухвалювати комплексні рішення — не тільки встановлювати теплові пункти, а й повноцінно утеплювати фасад, щоб будинок міг зберігати тепло під час відключень електрики.

Державний фонд енергоефективності, в якому працює Дмитро Сирих, впроваджує програму “Енергодім”. Вона видає гранти на реновацію радянської забудови — повноцінне утеплення фасаду й оновлення системи опалення.

На відміну від пінопластових латок, завдяки утепленню всього фасаду будинку, у квартирах мешканців не з’являтиметься грибок і стіни будинку не тріскатимуть. Після модернізації фасаду й інженерних систем мешканці будинків можуть економити до 50% на оплаті комунальних послуг.

Але такі масштабні оновлення потребують спільних рішень та ініціативи мешканців будинків. Грант на реновацію можуть отримати лише ті будинки, які створили ОСББ. Фонд покриває 40—70% вартості ремонту, тож жителі будинку також мають платити за реновацію. А рішення, ухвалені спільними зборами будинку, мають виконувати всі мешканці.

Утім Сирих каже, що навіть мешканці ОСББ поки що не готові до уніфікації зовнішнього вигляду будівель. Наприклад, жителі будинків — учасників програми не погоджуються робити однакові балкони.

Масштабна теплоізоляція потребує спільних рішень та ініціативи мешканців будинків, з цим проблеми

— Оновлені за допомогою фонду будівлі дуже схожі на новобудови, але їх видають старі неуніфіковані балкони. У нашому суспільстві приватна власність – дуже болюча тема. Кожен прив’язаний до своєї рідної батареї чи балкону, який сам собі встановив. Не розроблено правові механізми регуляції цього всього. Усе, що є в будинку – його фасад, дах, система опалення, – це спільна власність, але люди не звикли так думати.

В інших пострадянських країнах, які здійснюють програми модернізації старого житла, є дуже строгі умови щодо однакового зовнішнього вигляду будівель.

— У Литві, наприклад, рішення зборів будинку, якщо його було ухвалено більшістю голосів, обов'язкове до виконання, навіть якщо це стосується чогось усередині квартири. Якщо потрібно поставити щось на опалювальний прилад, якийсь регулятор, то навіть якщо ти не голосував, усе одно маєш відчинити двері та впустити людей до себе. Там досить строго стежать за виконанням таких рішень. До мешканця може прийти поліція, якщо він не відчинить дверей.

У панельці Людмили немає ОСББ, але вона все одно сподівається, що можна втілити якесь спільне рішення щодо утеплення будинку.

— Зараз у наш будинок заїжджає багато нових молодих людей. Я думаю, вони мають гроші й бажання щось змінити, бо всі сусіди незадоволені тим, як тут холодно. Я досі заробляю гроші, тому можу зробити свій внесок. Але, можливо, з іншими літніми людьми будуть проблеми, бо пенсії на таке не вистачить.

Жителі панельних будинків мають навчитися разом розв'язувати спільні проблеми. Це важливо не тільки зараз, коли українська енергосистема не витримує надмірного споживання електрики в морози, а й у майбутньому. Ціни на енергоносії зростають в усьому світі. Ціну в Україні заморожено на час війни, та вона стрімко піде вгору після її закінчення. До того ж і ЄС, у який ми прагнемо вступити, вимагає у своїх країн-членів робити будівлі більш енергоефективними. Тому масова реновація радянської забудови — це лише питання часу.

будівництво енергозбереження енергокриза житло