«Санкції не працюють»: Російські наративи дезінформації про санкції в ЄС, Україні та в самій Росії

ЄС запровадив подальші раунди санкцій проти Росії у відповідь на її неспровоковане та незаконне вторгнення в Україну, щоб ефективно перешкодити Росії продовжувати агресію. Наразі санкції вже обмежили здатність Росії виробляти зброю, для якої потрібні складники західного виробництва. Державний бюджет Росії втратив трильйони рублів через обмежувальні заходи в торгівлі, які вдарили по доходах від нафти та газу – двох основних стовпів російської економіки. Скасування санкцій зараз принесло б Кремлю величезну користь. Саме тому його мережа дезінформації продукує брехню та теорії змови з метою посіяти розбрат та створити враження, що санкції є неефективними.

Стаття підготовлена колективом авторів з EDMO, StopFake та Texty.org.ua для EUvsDisinfo.eu.

Нещодавно три організації більш детально розглянули дезінформацію про санкції. Європейський центр спостереження за цифровими медіа (EDMO) та його мережа фактчекінгу проаналізували дезінформацію, пов’язану з санкціями в ЄС, а дві українські організації (StopFake та Texty) – відповідно російську та українську медіа-екосистеми.

Серед наших основних висновків – те, що прокремлівська дезінформація про санкції адаптує свої наративи до різних аудиторій. В ЄС дезінформація про санкції зосереджена на розколі ЄС та його держав-членів, усередині Росії – на тому, що санкції посилили Росію. А в Україні за допомогою наративів дезінформації намагаються створити враження, що санкції не працюють, оскільки Захід більше переймається власними економічними проблемами, ніж Україною.

Наративи дезінформації про санкції в ЄС

Для дослідження цієї теми ми використовували бріфи, розслідування та аналітику EDMO, а також вивчали статті, опубліковані фактчекінговими організаціями ЄС та членами фактчекінгової мережі EDMO, зібрані в базі даних EDMO про Україну.

Усередині ЄС санкції проти Росії не були головною темою прокремлівської дезінформації. Наративи, як правило, зосереджувалися на подіях на полі бою, українських біженцях та Україні як нібито нацистській державі. У перші місяці після вторгнення частка дезінформації, пов’язаної з Україною, значно знизилася в загальному обсязі дезінформації.

Рис. 1: Графік з 17-го щомісячного бріфу EDMO щодо дезінформації, виявленої в ЄС у жовтні

На початку осені 2022 року в ЄС поширювався дезінформаційний наратив, в якому, серед іншого, стверджувалося, що уряди країн ЄС жорстоко придушують протести проти зростання цін. Він був спрямований проти держав-членів ЄС, урядів та політиків, звинувачуючи їх у підвищенні цін, суворих покараннях та нібито репресіях, рідко згадуючи при цьому про санкції. В останні місяці цей наратив з’являвся в ЗМІ все рідше.

Рис 2: З 16-го щомісячного бріфу EDMO щодо дезінформації, виявленої в ЄС у вересні

Загальний наратив про санкції стверджував, що вони завдають шкоди економікам держав-членів ЄС. Він був поширений переважно у Східній Європі та особливо в країнах Балтії (приклад 1, приклад 2, приклад 3, приклад 4, приклад 5, приклад 6, приклад 7). Цей наратив перегукувався із заявами Путіна про те, що Європа здійснює «економічне самогубство», застосовуючи санкції проти Росії.

В одному з піднаративів применшувався вплив санкцій на російську економіку, хоча він і не набув значного поширення в ЄС. Приклади переважно підкреслювали нагнітання страху з боку європейських політиків та експертів або твердження, що Захід повинен запитати себе, завдають ці санкції шкоди Росії чи Європі.

Інші піднаративи включали твердження, що санкції є перебільшеними, безглуздими або дискримінаційними щодо росіян (приклад 1, приклад 2), і що Росія припинила експорт газу через санкції (приклад. 1, приклад 2), а не за власним рішенням. Другий піднаратив став вірусним, особливо в Німеччині, та поширювався, зокрема, у Twitter та Facebook.

Розповсюдження неправдивої інформації про «Північний потік-1» та Росію. У Facebook з’явився допис, в якому стверджується, що Росія не змогла поставити газ до Німеччини через те, що турбіну «Північного потоку-1» не змогли доставити з Канади. Нібито причина цього – санкції проти Росії. Крім того, Німеччина відхилила пропозицію Кремля постачати газ через «Північний потік-2».

Наративи дезінформації про санкції в Росії

Протягом багатьох років Росія ретельно вибудовувала цілу екосистему дезінформації всередині країни для фабрикації неправдивих наративів про західні демократії. Ця екосистема запрацювала на повну потужність 24 лютого 2022 року – на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Спираючись на класичні наративи про «незаконність» західних санкцій, Росія створила низку нових наративів, спрямованих на дискредитацію демократії загалом.

Існує відмінність між наративами про санкції, які з’являються в європейському інформаційному просторі, та наративами, спрямованими на внутрішню російську аудиторію. В ЄС дезінформація про санкції спрямована на розкол суспільства та посилення анти-західних настроїв. Натомість у Росії тематичні статті про санкції спрямовані на підняття настрою, об’єднання російського суспільства та створення ілюзії самодостатності та всемогутності Росії. Російські наративи про санкції, спрямовані на внутрішню аудиторію, можна розділити на три окремі блоки.

Зазвичай сплеск нових наративів щодо санкцій співпадає з ухваленням нових санкційних пакетів з боку ЄС та США.

Наприклад, у день запровадження 9-го пакету санкцій ЄС проти Росії 16-17 грудня найбільше державне російське ЗМІ «РИА Новости» опублікувало 79 статей про нові санкції. 30 повідомлень (майже 40% статей) від загальної кількості виявилися дезінформацією або містили інформаційні маніпуляції. Для порівняння, 9-10 грудня «РИА Новости» опублікували лише 31 новину про санкції. З них сім матеріалів виявилися дезінформацією або інформаційними маніпуляціями.

Підсумовуючи, можна сказати, що поширення дезінформаційних наративів у російському інформаційному просторі залежить від приводу. Так, кількість фейків різко зростає, коли ЄС та США оголошують нові пакети санкцій. В середньому рівень дезінформації про санкції зростає на 45-55% в день публікації нового санкційного списку.

Повідомлення про санкції в російських новинах

По мірі того, як санкції ставали все болючішими, російські ЗМІ писали про них все менше.

Наративи дезінформації про санкції в Україні

З початком повномасштабного вторгнення російські офіційні ЗМІ та їхні рупори в Україні втратили більшу частину свого впливу на українську аудиторію. Проросійські телеканали (так звана «медіа-імперія Медведчука») були закриті ще до початку війни, а проросійські інтернет-видання або закрилися, або змінили свою позицію на демонстративно проукраїнську, або були заблоковані разом з офіційними російськими ЗМІ. Тому основним каналом російської дезінформації в Україні стали месенджери та соціальні мережі, насамперед Telegram. Саме там можна побачити більшість російських наративів про санкції, адаптованих для української аудиторії.

З одного боку, провідні українські ЗМІ висвітлюють тему санкцій проти Росії максимально повно та переважно нейтрально. Вони повідомляють про кожен пакет санкцій та намагаються - із залученням експертів - задовольнити бажання читачів дізнатися, наскільки руйнівними вони будуть для російської економіки.

З іншого боку, українські новинні агрегатори в Telegram готують свою значну аудиторію до неперевірених, емоційних новин. І хоча в переважній більшості таких повідомлень немає навіть слідів російської дезінформації, сам емоційний формат сприяє поширенню наративів дезінформації, зокрема:

Якби США та ЄС запровадили санкції раніше, вторгнення не почалося б. Цей наратив став способом дискредитації та зменшення очікуваного впливу санкцій, запроваджених після вторгнення.
У репортажах і публікаціях часто використовувалися слова «колапс» та «крах» для опису кожної хвилі санкцій та їхнього впливу на російську економіку, особливо в перші місяці війни. Ці слова сприяли створенню хибного враження, що лише санкції можуть зупинити просування російських військ. У коментарях «експертів» також стверджувалося, що через санкції у Росії залишилися ресурси для війни «до кінця наступного тижня».
Через кілька місяців, коли колапсу не сталося, російські пропагандисти могли стверджувати, що санкцій та допомоги Заходу недостатньо, що санкції не шкодять Росії, а також що Захід не зацікавлений у санкціях через власні економічні проблеми.

Однак ці наративи не є поширеними, і домінуючим дискурсом залишається позитивний, який підкреслює великий обсяг допомоги Україні з боку країн-партнерів.

Гнучка брехня

Цей порівняльний аналіз показує, що кремлівська пропаганда надзвичайно гнучка. У межах однієї теми прокремлівські дезінформаційні ЗМІ вигадують різні наративи, часто взаємовиключні, залежно від своєї цільової аудиторії. Наприклад, в ЄС російські наративи спрямовані на те, аби вбити клин у європейську єдність щодо санкцій. Але в самій Росії рупори Кремля прагнуть переконати населення країни в тому, що санкції не працюють і що Росія має потужну самодостатню економіку. Навіть в Україні, де російські офіційні ЗМІ втратили свій вплив, анонімні Telegram-канали поширюють маніпулятивні наративи про санкції, щоб зламати дух українців і підірвати їхню довіру до допомоги Заходу.

Протидія дезінформації Кремля щодо санкцій має важливе значення для збереження тиску на Росію та забезпечення того, щоб у неї було якомога менше коштів та можливостей для продовження агресивної війни проти України. Наші висновки нагадують нам, що брехня та дезінформація Кремля є так само небезпечними, як і російські ракети.