“Українці – російськомовний народ, споріднений з росіянами”. Московські наративи в Чехії
Чеська Республіка невпинно підтримує українців і надає можливість інтегруватися в суспільство. Чехи відчиняють двері своїх осель, збирають тонни гуманітарної допомоги й виходять на численні мітинги на підтримку України.
Водночас російська пропаганда не спить і відпрацьовує сценарії впливу на суспільну думку, щоб дискредитувати імідж і боротьбу українців. Чи успішна така пропаганда? Імовірніше, ні, адже прихильників “русского мира та Росии” навіть самі чехи вважають маргіналами. Але щоб так було й надалі, варто пильнувати і вчасно помічати проросійські наративи.
Після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року в Чеській Республіці знайшли прихисток сотні тисяч українців, які рятувались від війни, – понад 447 тис. осіб.
Частина з них уже повернулася додому або продовжила шлях до інших країн, але багато хто будує, нехай і спонтанно, своє життя в Чехії: знаходить роботу, віддає дітей до школи, вивчає мову та ознайомлюється з культурою. А також іноді стикається з виявами російської пропаганди, спрямованої на європейців та українців, які виїхали до Європи.
Проросійська пропаганда – це не завжди гучні заяви в російських медіа, коментарі у соцмережах, підлабузницькі пісні та інші вияви “народної творчості”. Іноді пропаганда буває ненавʼязливою, мʼякою і, на перший погляд, непомітною. Більшість українців має стійкий імунітет до наративів російської пропаганди. Але європейці не завжди розпізнають їх у “нейтральних” меседжах про “братські слов’янські народи” тощо.
"Це війна Путіна, звичайні росіяни ні в чому не винні"
Торік 24 лютого, у перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, ми (спільнота українських активістів — ред.) організовували мітинг у центрі Праги. Тоді багато хто ще вірив або принаймні сподівався, що росіяни протестуватимуть проти війни. Останньої миті перед публікацією анонсу, на прохання співорганізаторів, ми змінили «російську війну» в написі на «війну Путіна».
Багатьох цей факт обурив, але тоді, напевно, ще хотілося вірити в гідну реакцію російського громадянського суспільства на розпочату війну та на повстання проти диктатора. Але її не було.
Навіть у листопаді 2022-го 74% росіян підтримували війну в Україні: 42% "рішуче" та 32% "імовірно" – про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW) з посиланням на незалежну російську соціологічну організацію "Левада-Центр".
Але багатьом європейцям навіть рік потому важко зрозуміти, чому українці наполягають, що "у війні винні росіяни, а не лише Путін". Їм доводиться пояснювати європейцям, що тікали не від Путіна, а від росіян. Тих, які прийшли до їхніх домівок, які вбивали і гвалтували, які знищували майно, які віддавали накази бомбардувати українські міста та виконували їх, прицільно знищуючи цивільну інфраструктуру й житлові будинки; які публічно підтримували такі дії або мовчки схвалювали. І навіть від тих росіян, які байдуже спостерігали за діями диктатора, якого вони самі і зростили (“давайте не будем о политике”).
Залізна стіна толерантності європейців підігрує російській пропаганді, зосереджуючи фокус на голові держави та знімаючи відповідальність із суспільства, яке розвʼязало диктаторові руки. Багато європейців і досі не позбулись ілюзій про “загадкову російську душу” і “велику російську культуру”, яку довго й успішно експортували до Європи. Іще немає розуміння, що для більшості росіян нападати – це нормально, і це моральне право, яке вони собі привласнюють. А “велич” їхньої держави, якою виправдовують нападницьку політику, – примарна й базована на колонізаціях, геноцидах і стражданнях. Європейці не усвідомлюють цю “російську норму”, здебільшого не знають, що славнозвісний Пушкін оспівував колоніальні війни на Кавказі, а сьогоднішнє російське суспільство вважає, що має право на геноцид українців.
Під фото в розбомбленій Миколаївській ОДА молода чеська юристка коментує:
"Проте не кожен росіянин відповідальний. Путін виховав цілі покоління у страху, що вони будуть вбиті, якщо протестуватимуть. І тепер вони тікають, замість виходити на вулиці. Хіба ти можеш їх звинувачувати?
…Ти маєш усвідомлювати межу. Це не може перетворитися на полювання на звичайних росіян.
… Якщо хтось виступає проти злочинної влади — це сміливість. Але це не обовʼязок. … Це росіяни, які не розпочинали війну, ніколи не хотіли війни, можливо, ігнорування війни – це своєрідний механізм, як впоратись з усім».
Така думка – не рідкість. Українці за кордоном мусять регулярно пояснювати чехам, що не так з сучасним російським суспільством. По-перше, більшість росіян активно підтримує війну. Значна частка – толерує, про що свідчать здадуване опитування.
У Чеській Республіці проживає досить багато росіян – майже 46 тис. (МВС Чехії, січень 2022-го). Деякі з них залучені до волонтерства й допомоги українським біженцям. І такі поодинокі випадки дещо спотворюють уявлення європейців про реальні настрої в російському суспільстві.
Кількість росіян, які допомагають українцям і беруть участь у протестах у Чехії – мізерна порівняно з кількістю населення Росії. Але їх кількість критично мала, щоб якось свідчити про настрої у суспільстві, радше навпаки – це винятки.
Втім, і серед самих українців немало таких, що дякують конкретному волонтеру російського походження за допомогу й масштабують цей досвід на російське суспільство.
"Російськомовний народ"
Російську мов й досі сприймають у Чехії як "обʼєднувальну". Маємо визнати, що окупація Чехословаччини в 1968–1989 роках, а згодом якісний піар Російської Федерації як "сильної заможної держави та культурного еталону" зробили своє.
Усе це допомагає проросійській пропаганді, яка використовує мову як інструмент політичних маніпуляцій. Адже як пояснювати чехами бажання українців відмежуватись від Росії, якщо українські громадяни і досі використовують мову агресора?їнська влада та діаспора довгий час не надто активно просували тезуУ, що російська мова нашій державі – чужа.
Все це допомагає проросійській пропаганді, яка використовує мову як інструмент політичних маніпуляцій. Адже як пояснювати чехами бажання українців відмежуватися від Росії, якщо українські громадяни й досі вживають мову агресора?
Українці в Чехії досі часто опиняються у ситуаціях, коли до них починають говорити російською.
Особливо це стосується тимчасово переміщених осіб, які нещодавно прибули до країни й не володіють ні чеською, ні англійською у достатньому обсязі, щоби оперувати складнішими питаннями й термінами – наприклад, на прийомі в лікаря. Хоча похання українців перейти на англійську в таких ситуаціях часто викликає негативну реакцію. Українців не сприймають як "англомовних іноземців" і прохання спілкуватися загальноприйнятою міжнародною мовою замість російської сприймають як спробу "стати в позу". І річ не в тому, що російську в Чехії знає більше людей, ніж англійську (це лише старшого покоління стосується, яке вчило її у школі як обов’язкову, молодь здебільшого вчить англійську). Іноді навіть знання чеської не рятує українців від російської.
"Я не розумію російської, але говорю чеською або англійською – так і кажу усім колегам і студентам" – коментує українка Юля. Вона працює в одному з університетів Праги та готує документи для нострифікації дипломів іноземних студентів. Коли один із чеських професорів почув, що Юля, хоча й говорила чеською, але походила з України, він перейшов на російську. У них відбувся такий діалог:
– А чому ви говорите до мене російською?
– Ну ви ж з України.
– То говоріть чеською, я ж говорю до вас чеською. Або англійською.
– Теж мені. Відмова від російської – це не героїзм. – прокоментував він англійською, звертаючись уже до колеги поруч. Ця розмова тоді завершилась у кабінеті декана. Але не кожному вистачає наполегливості, як Юлі, відстояти просту, здавалося б ідею: українці не мусять володіти, розуміти й говорити російською. Українське походження не означає автоматичного володіння російською.
Напевно, мотив спільної мови та дружби народів – найпоширеніший наратив російської пропаганди, із якою стикаються тимчасово переміщені українці у Чехії. Дедалі більше людей у чеському суспільстві починають вивчати саме українську мову, але далеко не всі вбачають необхідність у тому, щоби докладати зусилля, якщо "і так можна домовитись".
"Російська функціонує у бізнесі, в навчанні та в повсякденному спілкуванні. Це мова, яка обʼєднує народи, міжнародна мова – то навіщо докладати зусиль, радикалізувати та розділяти людей через мову?" – саме про це говорить російська пропаганда. А багато українців і далі спілкуються за кордоном російською, не вбачає в цьому проблеми, а потім хтось із них дивується: чому іноземці не розуміють, що ми різні? Чому українцям важче перейти на українську, перебуваючи за кордоном, можна прочитати ось тут (йдеться про Німеччину).
"Українці та росіяни мають дружити"
Проблематика "спільної мови" та "війни Путіна" особливо відчутна у сфері освіти. У дитсадочках і школах дітей часто групують за ознакою "українці, росіяни, білоруси і казахи – якось порозуміються та домовляться".
Так само і курси із вивчення чеської мови часто орієнтовані на "стандартну суміш іноземців" з українців-росіян-білорусів-казахів-та-інших, до того ж викладають для них російською. Коли українці просять перевести їх у групу, в якій немає громадян і вихідців з Росії, часто стикаються із нерозумінням та коментарями на кшталт "А що такого саме він тобі зробив? Не треба звинувачувати громадян країни у злодіяннях влади".
Нещодавно у фейсбуку також запустила рекламу "російськомовних курсів для дітей" IT-академія STEP. Ідеться про філіал української академії ШАГ, яку було засновано у 1999 році в Одесі. Ця реклама викликала обурення серед користувачів мережі, а сама академія пояснила стандартно: "Ми прагнемо навчати дітей із різних країн та хочемо, щоб якомога більше дітей зрозуміло нас".
"Життя європейців погіршується через війну в Україні"
Українці в Чехії часто "маскуються" в публічних просторах, щоб ніхто не зрозумів, звідки вони. Психологиня з чеського Національного інституту психічного здоровʼя, яка працює з українцями, так коментує ситуацію: "Люди часто приходять до нас із тим, що вони бояться говорити українською на вулиці, у метро чи в магазині. Вони також переживають, що їх діти, граючись на вулиці, занадто гучно розмовлятимуть українською". Вони маскуються, бо бояться реакції оточуючих.
Підвищення цін на оренду житла, комунальні послуги та продукти популісти і проросійська частина населення повʼязують саме з війною, яку Росія розвʼязала проти України. Ось тільки війну цю часто подають як "війну в Україні", "українська війна", "конфлікт на території України". Коли в медіапросторі та в особистому спілкуванні пліч-о-пліч фігурують поняття "Україна" й "ціни", мимоволі встановлюється саме такий причинно-наслідковий звʼязок.
Серед популістів і проросійської частини населення досить популярна теза, що через допомогу Україні та переміщеним українцям погіршується рівень життя чехів. Саме ця ідея була однією з основних на президентських виборах у Чехії в січні 2023 року. У другому колі кандидат Андрей Бабіш спекулював темою війни та витрат на допомогу українцям. Хоч він і програв, все ж отримав значущих 41,67% голосів.
Звинувачення українців, які чинять опір Росії та відмовляються капітулювати, – наступний важіль російської пропаганди.
"Чехи ж повʼязують це з нашою війною, так?" – запитує мене під час розмови Вікторія. Вони з дочкою приїхали до Праги в березні 2022, одразу після повномасштабного вторгнення.
Українських біженців у Чехії досить сильно зачепили проросійські та антиукраїнські мітинги, що тричі зібрали декілька десятків тисяч людей у центрі Праги. Хоча вони й називалися "Чехія на першому місці", їх суть полягала у протесті проти допомоги українцям та просуванні тези, що "це не наша війна".
На найбільший із таких мітингів вийшло понад 70 тис. осіб. Це близько 0,7% населення Чехії, або орієнтовно 5,4% населення Праги, тобто досить маргінальний прошарок населення, який не відбиває позицію більшості чехів. Втім, акція із закликом налагоджувати відносини з Росією не залишилася непоміченою для такої вразливої категорії населення, як тимчасового переміщені українці.
Розпізнавати і протистояти
Все-таки ми, українці, – не брати й не сестри з росіянами, і мову їх ми розуміти не мусимо, і зростання цін у Чехії – це не наша вина, і навіть не вина тільки Путіна, а саме країни Росії та її населення. Але українцям за кордоном варто набратися сміливості, сил і наснаги, щоб розпізнавати російську пропаганду і протистояти їй – і серед співвітчизників, і серед чеських громадян.
Цей матеріал підготовлений у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського супільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю Texty.org.ua і не обов`язково відображає позицію Європейського Союзу
