Українські військові продають західну зброю, щоб купити автомобіль. Моніторинг росЗМІ за 3–9 квітня 2023 року

Відстежуйте тренди російської дезінформації на нашому інтерактивному дашборді “Деза Війни”

Менше про успіх на фронті, більше про фейки

Минулого тижня російський інформаційний простір був наповнений цифрами втрат України в ході “специальной военной операции” (так пропагандисти називають війну Росії проти України — ред.). Зокрема росЗМІ спираються на частину “злитих документів” Пентагону, в яких нібито сказано “о потерях личного состава: 71 500 военнослужащих у Украины, 16 000 — 17 000 у Россия”. Однак журналісти встановили, що дезінформатори зманіпулювати “зливами” та попрацювали за допомогою фотошопу для зменшення втрат Росії та їх збільшення в Україні.

Для підтвердження “страшных потерь” України росЗМІ поширювали слова пропагандиста й прихильника Путіна Скотта Ріттера, який називав захмарну кількість втрат: “Потеряли погибшими и пропавшими без вести более 330 тыс. человек”, посилаючись на таємничі джерела, які підслухали розмову Залужного з головою Об'єднаного комітету начальників штабів США Марком Міллі.

В умовах відсутності гарячих новин і повідомлень про успіхи росіян на лінії бойових зіткнень дезінформатори повторювали старі мотиви.

Розповідали, що постачання зброї для України союзниками лише роздмухує конфлікт: “Поставки боеприпасов Patriot и HIMARS со стороны США — это свидетельство того, что Запад сделал ставку на эскалацию конфликта”, “поставка любых вооружений в зону конфликта именно эскалацией боевых действий и является”.

Що українці перепродують західну зброю: “Оружие, поставляемое США на Украину, зачастую контрабандой попадает в руки преступных группировок в Европе и других регионах, вместо того, чтобы создавать новые проблемы, Вашингтону стоит задуматься, что хорошего он может сделать для мира”.

Пропаганда розказує, що продажем зброї займаються командири, а прості українські вояки нічого не отримують: “И сейчас на украинских сайтах полно объявлений о продаже американских пайков и другого военного продовольствия. Есть даже «спецсало» с военных складов. До самих украинских военнослужащих эти деликатесы точно не доходят”.

Дезінформатори повідомляють, що командири “продают преступникам оружие, присланное из США, чтобы приобретать дорогие автомобили”. Так вони переконують “простых украинских солдат” розплющити очі та перестати підтримувати центральне керівництво. Це давній російський прийом — налаштовувати солдатів проти їхніх командирів.

Також минулого тижня ми побачили яскравий приклад застосування такого пропагандиського прийому як “віддзеркалення”, коли на звинувачення РФ у військових злочинах українцям вони висувають аналогічні, але сфальсифіковані звинувачення. Зокрема 17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна та російської уповноваженої з прав дітей Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації та переміщенні українських дітей.

Пропаганда намагається довести, що це Україна займається викраденням дітей, а не російське керівництво: “Киевский режим выискивал детей в Артёмовске (так вони називають Бахмут), чтобы силой вывезти на свою территорию”, “На подконтрольной киевскому режиму территории фиксируются преступления против детей. Так весьма распространённой практикой является отбор детей у родителей, отказывающихся эвакуироваться из зоны, примыкающей к боевым действиям, в ожидании прихода российских солдат, которых они воспринимают в качестве освободителей”.

Насправді 7 березня Кабінет міністрів України схвалив механізм примусової евакуації дітей із зон активних бойових дій. Це сталося після довгого обговорення й випадків загибелі батьків, які залишалися з дітьми, від снарядів у зоні бойових дій. Феномен людей, які відмовляються покидати свої помешкання попри бойові дії, описано в наших статтях тут і тут.

США — це новий СРСР

Пропаганда продовжує пісню про Захід, який хоче знищити Росію. Дезінформатори намагаються відродити в росіян спогадити важких 1990-х і переконують, що США прагнуть повернути Росію в той час: “Минимум, чего своими действиями рассчитывают добиться Соединенные Штаты, это повторение в России 1990-х годов. А максимум, на что они надеются, это полный крах РФ”.

РосЗМІ продовжує серію виправдань дій кремлівського керівництва. Виправдання війни розпочалося з початком бойових дій, а постійне повторення, що Росія і Путін не винні, вказує на відсутність чіткої аргументації причин починати війну. Знову повторюють, що Росія була змушена розпочати “СВО” (війну — ред.), щоб завадити США стримувати її бурхливий розвиток: “Россия в ближайшие десять лет будет оставаться внушительным вызовом для США”.

Пропаганда говорить, що за допомогою стримування США вдалося перемогти СРСР, але зараз ситуація інша, бо Росія сильна й має міцний союз із Китаєм: “Сейчас Владимир Путин и Си Цзиньпин, по сути, используют ту же форму стратегии сдерживания, только теперь в роли СССР выступают США. Русские и китайцы создают почву для беспрецедентного единого фронта, направленного на ограничение Соединенных Штатов по всему миру”.

Для підтвердження цих наративів дезінформатори наводять слова колишнього президента США Дональда Трампа, що “Соединенные Штаты «слабеют», и виной тому — действующее американское правительство”, “Трампа возмутил тот факт, что Россия вступает в коалицию с Китаем, а Саудовская Аравия — с Ираном. Созданию таких связей Вашингтон помешать не сумел”.

З постаттю Трампа російська пропаганда частково пов’язує й нещодавній “злив секретних документів” Пентагону. За їхньою версію, автор зливів прагне дискредитувати адміністрацію войовничого Байдена та привести до влади прагматичні сили, які розуміють інтереси простих американців: “Деятельность нынешней администрации США – а это все , что связано с Украиной, инфляцией, банковским кризисом и страхом перед началом ядерной войны – вызывает в американском обществе все большую усталость и недоверие к властям. Поэтому появляются люди, которые стремятся дискредитировать команду Джо Байдена, чтобы ей на смену поскорее пришли другие политики, возможно, правительство Дональда Трампа”.

Вірменіє, одумайся!

Минулого тижня російська пропаганда писала, що США намагаються “українізувати” Грузію: “О попытках «украинизации» Грузии заявил премьер-министр Ираклий Гарибашвили”. За словами дезінформаторів, колишня команда Саакашвілі активно фінансує грузинську опозицію, щоб повернути антиросійські настрої у країні: “Одним из самых крупных финансовых инвесторов в радикальную оппозицию Грузии является министр обороны периода войны-2008 Давид Кезерашвили. На родине он заочно осужден по ряду статей, но скрывается за пределами Грузии”.

“Призывы представителей грузинской оппозиции, относительно возможности открытия так называемого второго фронта, могут привести к непредсказуемым последствиям и спровоцировать новую эскалацию напряженности в регионе".

Іншою проблемою для пропагандистів стає Вірменія. Після програшу у протистоянні з Азербайджаном, Єреван відмовився проводити навчання країн ОДКБ на своїй території. Це можна пояснити тим, що в час кризи ОДКБ не надало Єревану жодної допомоги, а куплена російська техніка виявилася неефективною. Натомість Вірменія візьме участь у військових навчаннях країн НАТО. Пропагандисти хвилюються, що “в будущем Армения может поменять и отношение к ОДКБ, и отношение в рамках российского-армянских экономических отношений уже глобально”.

Дедалі чатіше лунають тези, що “Армения хотела бы, чтобы Россия "таскала каштаны из огня" для Еревана”. І нарікають, що керівництвом Вірменії здійснюється “последовательная политика ухода на Запад, разрыва и свертывания отношений с Россией, шантаж в отношении Москвы, в том числе военно-политический”.

Відсутність повної підтримки Вірменії з боку Москви у протистоянні з Азербайджаном пропагандисти пояснюють коротко — самі винні, бо не демонстрували достатньої лояльності: “Происходящее — отражение попыток армянского руководства, усидеть сразу на нескольких стульях”. Головними противниками в цьому виступають проєвропейські політики: “Подспудная смена геополитического вектора, начавшаяся ещё при третьем президенте Серже Саргсяне, в последние годы и особенно месяцы приобрела явно более отчётливый характер, который не скрыть никакими заявлениями и пропагандистскими выкрутасами. Порою создаётся впечатление, что действующие армянские власти последовательно «сжигают мосты», связывающие небольшую кавказскую страну с Россией”.

У росЗМІ починають циркулюватися заяви від так званих експертів, що Москві необхідно “принятие принципиального решения по режиму Пашиняна”, натякаючи на необхідність змінити владу, “так как Пашинян ведёт армян к новому геноциду”. І пояснюють, що “это ещё и в интересах армянского народа. Едва ли не больше, чем в интересах РФ”.

Усі православні — русофіли!

Дивно, але скандали з фортецею “русского міра” в Києві, тобто Києво-Печерською лаврою, російська пропаганда висвітлювала не надто активно й без особливого креативу, лише повторювала давні тези.

Рішення держави припинити оренду Лаври, у якій перебувала Українська православна церква Московського патріархату, коментували звичним тоном: “Власти Киева стремятся нанести «решающее поражение» православной вере на Украине”, “Стремительное превращение «самостийной» в безвольную марионетку антиправославных и антихристианских сил наблюдалось верующими православными украинцами еще в момент незаконного государственного вооруженного переворота в 2014-м”.

Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що “власти Украины издеваются и глумятся над православием”, і бідкалася, що “«цивилизованные» страны молчат”.

Кожне рішення церковних громад про перехід до Православної церкви України дезінформатори змальовують як таке, що було здійснено під тиском “националистов”: “Националисты устроили «голосование» о переходе храма под контроль ПЦУ, которое заняло всего 18 минут. После этого они проникли на территорию церкви и потребовали у священника передать им ключи от неё”. Так описують стрімкий перехід храму в Хмельницькому від філії РПЦ до Православної церкви України. Там перехід церковної громади під юрисдикцію ПЦУ пришвидшився після того, як священнослужитеть РПЦ в Україні (інша назва Українська православна церква Московського патріархату) побив бійця ЗСУ.

Пропаганда намагається ототожнювати православ’я з “русским міром”, тому створює картинку, що православна людина в Україні не може бути прихильником незалежної України: “Одновременно являться политическим украинцем, ненавидеть русских, оставаясь православным — невозможно”.

Методологія

Ми зібрали всі матеріали з російських та окупаційних сайтів (~ 30 тисяч новин), які завантажились для традиційного моніторингу дезінформації. До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються війни або її наслідків для Росії. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних та прикладах абзаців з теми і будували висновки.

Сайти: tass.ru, russian.rt.com, lenta.ru, iz.ru, riafan.ru, regnum.ru, novosibirsk-news.net, life.ru, ura.news, vz.ru, aif.ru, news-front.info, donbasstoday.ru, nakanune.ru, trmzk.ru, newizv.ru, kommersant.ru, tehnowar.ru, slovodel.com, rosbalt.ru, ruinformer.com, sevastopol.su, polit.info, antifashist.com, expert.ru, dni.ru, naspravdi.info, politnavigator.net, ng.ru, kafanews.com, dnr-pravda.ru, kerch.fm, dan-news.info, anna-news.info, 3652.ru, politobzor.net, aurora.network, gorlovka-pravda.com, lugansk1.info, nefakt.info, rusdnepr.ru, c-inform.info, doneck-news.com, vsednr.ru, comitet.su, mir-lug.info, odnarodyna.org, time-news.net, novosti.icu, xvesti.ru, meridian.in.ua, denis-pushilin.ru, sobytiya.info

пропаганда дезінфомонітор росзмі дезінформація