Зв'язані одним ланцюгом. Чому Apple не може зараз перенести виробництво з Китаю навіть попри загрозу війни між США і КНР

Згідно з аналізом Financial Times, співпраця провідного американського технологічного бренду з Китаєм є фундаментальною складовою успіху Apple, а також зростання Китаю як технологічного центру, і швидкі зміни неможливі.

У 1990-х роках Китай став синонімом дешевої продукції сумнівної якості, дешевих підробок світових брендів і скопійованих технологій. Хоч значна частина населення досі сприймає це як факт, реальність уже має цілком інший вигляд. Це можна добре проілюструвати на прикладі флагмана американського технологічного гіганта Apple, відносини якого з Китаєм потрапили в центр уваги ЗМІ після низки робітничих заворушень на фабриці в Чженчжоу, відомої як iPhone City.

Ідеться про один з гігантських заводів, який належить тайванській компанії Foxconn у КНР, де тоді працювало 200 тис. людей. Протести, які спалахнули тут у листопаді 2022 року у зв’язку з суворими протиепідемічними заходами, які запровадив тоді уряд у Пекіні, виявили кілька слабких місць у співпраці великих західних компаній, як-от Apple, з авторитарним режимом Сі Цзіньпіна в Китаї.

Тестування ковідом на заводі iPhone

Проблеми, які вказували на нежиттєздатність китайської політики «нульової толерантності до ковіду» і, ймовірно, сприяли її подальшому скасуванню, почалися в гігантському промисловому комплексі Foxconn у провінції Хенань торік наприкінці жовтня. Соціальні мережі були переповнені фотографіями й відео тисяч робітників, які прорвали бар’єри та часто пішки крокували до своїх домівок.

Промислове містечко, у якому працювало й проживало понад 200 тис. працівників, влада закрила через масове поширення ковіду. Основну роль у неконтрольованому прориву з фабрики відіграв страх, спричинений урядовою протиепідемічною політикою та пов’язаною з нею пропагандою.

Робітники Foxconn стежили за збільшенням кількості позитивних випадків у своєму оточенні та почали панікувати через страх заразитися. Вони боялися не лише того, чим їх лякала останні три роки пропаганда, яка використовувала мільйони жертв ковіду в інших країнах світу для захисту власної політики, а й практичних наслідків. Позитивний тест на ковід робив із тебе вигнанця та додавав багато проблем у повсякденному житті.

Під час карантину в комплексі Foxconn бракувало місць для ізолювання інфікованих. Вони жили в гуртожитках, де працівники, переважно молоді 20-річні люди, розміщувалися по восьмеро й більше людей в одній кімнаті. Компанія часто не дозволяла своїм працівникам виходити із кімнат навіть щоб купити їжу.

Тому наприкінці жовтня багато з них вирішили втекти з комплексу. Однак тоді ще діяла система медичних кодів, тому більшість із них не змогли скористатися громадським транспортом і змушені йшли пішки десятки кілометрів.

Пізніше компанія Foxconn вибачилася за ситуацію й керівництво організувало спеціальні автобуси, які доставили тих, хто хотів залишити комплекс, до рідних міст. Водночас, за даними ЗМІ, компанія запропонувала високі винагороди тим, хто вирішив залишитися.

Коли тисячі робітників покинули фабрику, Foxconn найняв нових, яким пообіцяв високі бонуси. Однак ситуація не покращилась, а обіцяні бонуси не виплатили, що наприкінці листопада спровокувало протести, які незабаром придушила китайська поліція.

Сильний розголос у західних медіа змусив Apple, для якої Foxconn є ключовим постачальником, 23 листопада принаймні коротко заявити, що керівництво «тісно співпрацює з Foxconn для розвʼязання вимог співробітників».

За збігом обставин, незабаром після цього виконавчий директор Apple Тім Кук відвідав Вашингтон для приватних зустрічей із кількома законодавцями. Саме тоді одна з репортерок FoxNews намагалася озвучити йому гостре запитання про права китайських працівників найбільшого постачальника Apple. Кук відмовився коментувати насильство поліції проти протестувальників і проблематичну співпрацю з комуністичним Китаєм.

Критика Apple

Наступник Джобса, який після смерті засновника Apple у 2011 році базував стратегію компанії на співпраці з Китаєм, взагалі мало спілкується зі ЗМІ. Цей епізод став надзвичайно неприємним досвідом для нього та для всієї компанії, що, ймовірно, певним чином вплине на її діяльність.

Однак нещодавно опубліковане дослідження Financial Times показує, що будь-які зміни будуть дуже проблематичними і знадобляться щонайменше роки, перш ніж фірмі Apple вдасться перенести хоча б частину виробництва з Китаю куди-інде.

Хоча зараз посилюється критика співпраці американських компаній із Китаєм, автор статті Financial Times зазначає, що так було не завжди. Зокрема він цитує Аарона Фрідберга, автора книжки Getting China Wrong (Неправильне сприйняття Китаю), який каже, що коли 20 років тому компанія Apple починала свій бізнес з Китаєм, політики у Вашингтоні підтримували цю співпрацю, «сподіваючись, що вона допоможе поширювати демократичні цінності».

Однак ситуація кардинально змінилася, особливо після приходу до влади Сі Цзіньпіна. Тиск щодо змін ланцюгів постачання та зменшення залежності від Китаю та його режиму посилився під час каденції адміністрації Трампа, коли почалися розмови про «торговельну війну» між двома найбільшими економіками світу.

У контексті роботи на заводах підрядника Apple з’явився термін iSlavery, тобто «рабська праця» для виробництва гаджетів

Згодом адміністрація Байдена продовжила рухатися в тому самому напрямку, намагаючись позбавити Пекін доступу до ключових американських технологій і передових напівпровідників.

Однак принциповий перелом відбувся під час епідемії ковіду, яка повністю оприявнила ризики залежності від одного постачальника чи однієї країни. Закриття кордонів КНР навесні 2020 року та суворі локдауни, які тривали включно до 2022 року, значно порушили ланцюги постачання компаній у всьому світі та функціонування міжнародної торгівлі.

Крім згаданої недостатньої диверсифікації постачальників, у випадку з Китаєм критики вказують на низку інших проблемних аспектів співпраці, від політичних та економічних до питань умов праці та прав робітників.

Саме в контексті роботи на заводах підрядника Apple компанії Foxconn, яка працевлаштовує понад 1,2 млн людей у КНР, кілька років тому почав з’являтися термін iSlavery, що позначає сучасну «рабську працю» людей, які працюють на виробництві цифрової електроніки.

Так виробляють ваш Айфон

Неподільні

Однак попри згадані проблеми, аналіз Financial Times показує, що у випадку Apple від усталених шляхів і процедур не можна відмовитися відразу. Як пише Патрік МакГі у статті від 18 січня, "Китай пропонує [Apple] не просто робочі місця, а цілу екосистему процесів, створену впродовж багатьох років".

Саме ця стратегія значною мірою зумовила стрімке зростання технологічного айсберга минулого десятиліття. Усе засноване на налагодженні дуже специфічного типу ланцюгів постачання.

Деякі великі іноземні компанії пішли шляхом відкриття власних фабрик у Китаї, як правило, щоб закріпитися на китайському ринку, тобто ці фабрики переважно виробляють свою продукцію для китайців.

Однак такий вид співпраці досить вимогливий із погляду бюрократії, дотримання китайського законодавства та повної відповідальності за ведення бізнесу. Тому більшість західних компаній просто передають своє виробництво китайським субпідрядникам.

Компанія Apple обрала третій шлях і не передала своє виробництво в Китай, як інші компанії, а "налагодила дуже складні й дорогі операції з постачання та виробництва, чим глибоко пов’язала свою долю з Китаєм, тому відірватися від нього буде дуже непросто".

Фінансове заохочення…

Зростання Apple залежало від умов, які йому міг запропонувати Китай. Задля створення робочих місць і розвитку експертиз Пекін активно заохочував іноземні інвестиції та співпрацю за допомогою різноманітних стимулів, разом з податковими пільгами.

Від 2009-го до 2012 року Apple інвестував 7,3 млрд доларів в обладнання — переважно у виробниче на заводах-постачальниках. Це забезпечило якість виробництва в обсягах, неможливих для інших технологічних компаній, та постійне експоненційне зростання компанії.

Зростання Apple залежало від умов, які йому міг запропонувати Китай

Вирішальним щодо цього став 2009 рік, коли Пекін виділив 1,4 млрд доларів суверенних позик на розбудову внутрішньої інфраструктури з метою подолання наслідків світової фінансової кризи. Через рік Apple випустила свій iPhone 4, а також перший iPad.

Тоді компанія Foxconn виграла контракт на виробництво. Вона працює з Apple ще від 2000 року, але завдяки підтримці китайського уряду компанія змогла запропонувати будівництво перших двох "фабрик-містечок" у Чженчжоу та Ченду.

Невдовзі з’явилося ще одне в Шеньчжені. Кожне таке містечко має параметри середнього західного міста з усією необхідною інфраструктурою та сотнями тисяч працівників.

...і робоча сила

Робітники на цих гігантських фабриках швидко змінюються через вимогливість і монотонність роботи, але натовпи інших і далі прибувають.

Вони готові працювати в умовах, які неможливо уявити ніде на Заході. Основою є система, відома як 996: від 09:00 до 09:00, шість днів на тиждень. До того ж молоді китайці звикли переїжджати за роботою та не заперечують проти проживання у величезних за місткістю гуртожитках, у яких майже немає приватного життя й часу на дозвілля.

Основою є система, відома як 996: від 09:00 до 09:00, шість днів на тиждень

Ці працівники також часто мають навички в галузях, для яких у західних країнах важко знайти кваліфікований персонал. Зараз у ланцюгах постачання Apple у Китаї працює приблизно 1,5 млн людей.

До того ж у Китаї розташовано 42 % всіх сертифікованих компаній ISO 9001 із системами управління високої якості, що налічує майже 0,5 млн організацій. Це неможливо порівняти з жодною іншою країною світу, де таких компаній щонайбільше кілька десятків тисяч.

Apple не може просто ухвалити рішення перенести своє виробництво в інше місце, оскільки жодна інша країна не може запропонувати таких потужностей і такого рівня інфраструктури.

Дороги назад немає?

Експерти, опитані Financial Times, погоджуються, що компанія Apple зайшла у співпраці з Китаєм надто далеко, попри зростання авторитаризму та погіршення відносин зі США після приходу до влади Сі Цзіньпіна.

Зараз важко відмежуватися від Китаю. Ідеться не лише про короткострокові ризики, як-от блокування та протести наприкінці минулого року, які позбавили Apple приблизно 6 млн iPhone, необхідних у передріздвяний сезон.

Значно серйознішою загрозою є те, що протести привернули занадто багато уваги до того факту, що, за словами автора дослідження Financial Times, "найцінніший американський бренд дедалі більше прив’язується до найбільшого геополітичного суперника Америки".

Тому компанія стикається з критикою з боку найвищих посадових осіб американської політики. Політик-демократ і голова Комітету з безпеки Сенату США Марк Ворнер розкритикував компанію Apple за те, що вона пішла на поступки Пекіну, коли компанія нібито обмежила функцію обміну AirDrop для працівників Foxconn під час протестів у Чженчжоу.

Водночас сенатор-республіканець Джош Хоулі надіслав відкритого листа керівнику Apple Тіму Куку, у якому попросив його, зокрема, подати план "диверсифікації ланцюжків постачання і виробничих мереж" і назвав відносини Apple з Китаєм "такими, які не витримують моральної та економічної оцінки".

Один з головних конкурентів Apple, корейська компанія Samsung, за останні роки фактично пішла з Китаю через зростання конкуренції та складні відносини між Сеулом і Пекіном.

Однак КНР досі залишається найважливішим постачальником і ключовим ринком для Apple. Понад 95 % усіх iPhone, AirPods, Mac і iPad зараз виробляють у Китаї, і п’яту частину цих продуктів продають також у цій країні.

За даними Financial Times, Apple уже намагалася перенести частину виробництва до Індії чи В’єтнаму, але тамтешні умови не можна порівняти з китайськими, і знадобляться роки, щоб створити такі самі ефективні системи, як у Китаї. Зв’язок американського технологічного гіганта з КНР найближчим часом, найімовірніше, не розірветься.

Apple конфлікт Китай економіка технології сканадал сша