Польський популізм проти українського зерна: чому європейські країни заборонили експорт аграрки з України

Велика пропозиція

До початку повномасштабного вторгнення більшість зернових Україна експортувала морем. Через Чорноморські порти проходило 90 % зернових та олійних культур. Сусідні з Україною держави були дрібними покупцями, тож українські аграрії не налагоджували торговельні зв’язки та логістику з потенційними покупцями в цих країнах. До того ж на безмитний експорт у ЄС завжди були квоти.

Керівник аналітичного відділу Barva Invest Павло Хаустов пояснює, що в той час у ЄС покупцю зазвичай потрібно було лише одне авто зерна. “У разі експорту до Європи фермеру слід спілкуватися з гуртом невеликих покупців у різних містах, яким потрібен індивідуальний супровід”, — пояснює Хаустов.

Продати зерно через порти завжди було значно легше, привезти партію в тисячу тонн — не проблема. Та в лютому 2022 року Росія їх заблокувала й наші аграрії взялися налагоджувати нові зв’язки та нову логістику в Європі.

ЄС у цьому допомагав.

На початку травня Єврокомісія (уряд ЄС) запустила ініціативу “Шляхи солідарності”, щоб створити альтернативні шляхи вивезення зерна за кордон суходолом і розблокувати величезні черги з вантажівками на кордонах України з ЄС і Молдовою.

У червні 2022 року Єврокомісія скасувала всі мита і збори з нашого експорту.

“Осіле” зерно

Польські фермери почали бурчати одразу після відкриття “Шляхів солідарності”. На їхню думку, українське дешеве зерно обвалювало ціни та їхні доходи. Зерно, яке мало транзитом проходити через сусідні з Україною держави, нібито “осідало” в цих країнах через тіньові схеми.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук пояснив, що українці почали продавати більше зерна до Польщі не через тіньові схеми, а тому що налагодили торгівельні зв’язки з сусідніми країнами:

— Аграрії із західних регіонів України вже багато років торгували з європейцями. Але коли Єврокомісія скасувала для українців мита і квоти, вони розширили свою співпрацю, особливо з Польщею. Переробникам зерна було вигідно скуповувати українське зерно, бо воно якісніше й дешевше, та й логістика тепер давала змогу завозити туди великі партії. У Польщі, щоб сформувати таку партію, потрібно об’їздити пів країни — там більше малого фермерства. А українське зерно їхало поїздами.

Польська економіка зав’язана не на фермерстві, а на переробному секторі, наголошує Марчук. Українське зерно дало бізнесам з цього сектору змогу створювати дешеві корми для тварин і випускати більше м’ясо-молочної продукції — і це був вигідний бізнес.

Також Польща змогла збільшити експорт м’яса й молочної продукції до інших країн ЄС. Тому від збільшення торгівлі з Україною польська економіка лише виграла, пояснює заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Качка.

Тарас Качка в коментрі ТЕКСТам говорить, що звинувачення в тому, наче українське зерно залишалося в Польщі через тіньові схеми, маніпулятивні:

— З юридичної точки зору будь-який товар можна цілком законно розмитнити в будь-якій країні Європейського Союзу. Якесь зерно, яке направляли в Іспанію та яке розмитнили в Польщі, — законна й нормальна практика. Наприклад, ви везли зерно через Польщу транзитом, але потім у вас змінилися плани або у вас його хтось перекупив. Це нормальна історія. В ЄС спільний митний простір. Зрештою, якщо перевірити рівень таких транзакцій у довоєнному імпорті з Польщі до України, то виявиться, що польські бізнеси частенько й “залишали” транзитні товари в нас, не сплачуючи мита.

Унаслідок підтримки від Єврокомісії, а також після часткового розблокування портів у Чорному морі, імпорт зерна з України в ЄС значно зріс. У 2021 році він становив 287 тис. тонн, а у 2022-му цей показник зріс до 2 млн 849 тис. тонн.

Більшість зерна їхала транзитом через Польщу, Румунію, Словаччину й Угорщину, передусім через румунський порт Констанца.

Через посуху влітку 2022 року в частині країн ЄС зерно не вродило й наше збіжжя стало дуже доречним. Ключові покупці в ЄС — Іспанія, Італія та Нідерланди. Проте частина зерна, яка залишалась у східних країнах, створювала велику конкуренцію для місцевого агробізнесу.

— У Польщі, Угорщині, Словаччині ми швидко й ефективно втамовували попит з боку місцевих покупців, які радо користувалися відчайдушним становищем українських фермерів і купували в нас з істотною знижкою, — пояснює Павло Хаустов. — Тоді частина фермерів у ЄС не продавала власний врожай не лише тому, що Україна перебивала ціною, а й банально через очікування, що ціни ростимуть.

Але цього не сталося. Ціни на досягли пікових значень у травні-червні 2022 року, а потім почали повертатися до рівня 2021-го. Але навіть зараз вони вищі за ті, що були в січні 2021 року до блокади Росією українських портів.

Світові ціни на пшеницю

Ціни на пшеницю різко зросли після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. А зараз повертаються до показників 2021-го.

У січні польський ринок купівлі-продажу зерна фактично зупинився, говорить Тарас Качка:

— Українського зерна було так багато, що воно переповнило зерносховища. Ви ж не купуватимете продукти, якщо у вас забитий холодильник. Є ще й інша версія — це могло статися тому, що фермери чекали на збільшення цін.

Тоді ж польські фермери почали блокували дороги поблизу кордонів з Україною й виступати проти продовження політики скасування мит, запровадженої Брюсселем. Своє невдоволення висловлювали й аграрні виробники в Румунії та Болгарії.

Ініціатором протестів стали польські фермери з групи AgroUnia. ТЕКСТИ звернулися до AgroUnia за коментарем, але відповіді не отримали досі.

Польські фермери перекрили дорогу у Щецині під час протесту 3 квітня. Фото: EPA-EFE/Marcin Bielecki

Реакції урядів

Павло Хаустов пояснює, що взимку польський уряд зустрічався зі своїми зернотрейдерами, щоб спробувати почати домовленості щодо обмеження купівлі українського збіжжя. Але бізнес такі урядові ініціативи ігнорував.

У січні 2023 року шість країн ЄС на чолі з Польщею вимагали обмежити постачання зерна з України та компенсувати місцевим фермерам їхні збитки. У березні Європейська комісія погодилась виділити 56 млн євро Польщі, Болгарії та Румунії. Але цього виявилося недостатньо.

Польська влада почала поступово запроваджувати обмеження на імпорт українського зерна.

Всеукраїнська аграрна рада взимку повідомила, що від 16 лютого польський уряд змінив умови вибіркового контролю фуражного зерна в поїздах і вантажних автомобілях. Згідно з цими змінами, польські митники почали частіше перевіряти зерно у вантажівках, а на залізниці перевіряли кожен вагон. Тому на пунктах пропуску почали виникати величезні черги. До запровадження цих змін поїзди проходили всі перевірки й залишали станцію Дорогуськ (на пункті пропуску Ягодин — Дорогуськ) за одну добу. А від 17 лютого вони стояли в чергах і проходили перевірки на цій станції по три-чотири доби.

Від 27 лютого Польща повністю заборонила вивезення зерна з України через залізничний пункт пропуску Ізов — Крубеш.

Український уряд відреагував на цю ситуацію і запропонував запровадити обмеження на експорт зерна та деякої іншої аграрки. Київ погодився встановлювати спеціальні митні пломби на вагони та вантажівки із зерном. Завдяки цим пломбам польський уряд зміг би контролювати, щоб транзитне зерно доїждало до портів і його експортували далі.

— Коли Володимир Зеленський на початку квітня зустрічався з Анджеєм Дудою, то крім військових питань, вони обговорювали і проблему імпорту аграрної продукції з України, — пояснив Денис Марчук. — Український уряд погодився запровадити певні обмеження на експорт низки продуктів, але просив, щоб Польща не забороняла транзит.

У квітні сторони мали підписати меморандум, щоб узгодити всі обмеження. Але польський неочікувано відступив і попросив відтермінувати підписання.

Перед виборами

9 квітня Польща неочікувано заявила, що зупиняє експортувати українське зерно й низку аграрної продукції, а також забороняє перевозити їх транзитом. Згодом польський уряд розблокував транзит у ніч з 20 на 21 квітня. 13 квітня Словаччина заборонила переробляти й експортувати українське зерно, бо виявила в одній з партій пестицид. 16 квітня уряд Угорщини також заборонив імпортувати українське зерно до країни, щоб підтримати місцевих виробників.

Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України і в.о. міністра аграрної політики у 2019 році Ольга Трофімцева вважає ці рішення політизованими, адже їх ухвалили напередодні виборів у цих країнах:

— Я спілкувалася з польськими колегами, й вони визнають, що ці рішення мають дуже сильну політичну складову, — говорить Трофімцева. — У Польщі восени відбуватимуться парламентські вибори, й польські фермери зараз дуже тиснуть на керівну партію “Право і справедливість”. А саме фермери є основним електоратом цієї політсили, тож вони мали якось на це відреагувати.

— Словаччина заявила, що в якійсь партії зерна виявили перевищення норм пестицидів, заборонених до використання в Європейському Союзі. Але це точно не є підставою для повної заборони експорту зерна та низки інших товарів.

Денис Марчук вважає, що уряди цих країн хочуть отримати додаткові дотації від Європейського Союзу напередодні виборів:

— У ЄС підтримка місцевих товаровиробників займає левову частку загального бюджету Брюсселя. Єврокомісія виділяє близко 75-80 млрд євро щороку на дотації сільгосптоваровиробникам для багатьох країн блоку. І здається, що їм потрібні ці дотації зараз, щоб задобрити свій електорат. Я не бачу жодних інших причин для таких рішень, окрім політичного зиску для керівних партій, — пояснив Марчук. — Під час перемовин про розблокування заборон міністр аграрної політики й розвитку села в Польщі заявив, що вони намагаються привернути увагу Брюсселя до проблеми. І так показати, що польські виробники потребують більше дотацій. Але чи дружнє це рішення — використовувати країну під час війни, яка шукає будь-якої можливості, щоб заробити кошти в бюджет і потім спрямувати їх на потреби армії?

Проте трюк спрацював — Єврокомісія оголосила про виділення нового пакету підтримки для європейських фермерів у розмірі 100 млн євро. Втім, отримати ці виплати країни зможуть лише після скасування обмежень на експорт української аграрної продукції. Перемовини щодо цього питання тривають досі.

Що далі

Через зниження можливостей експортувати до своїх сусідів Україна більше залежатиме від Зернової угоди (домовленості між Росією і Україною за участю Туреччини на ООН), яка дозволяє експорт зерна з чорноморських портів, вважають у Barva invest. Павло Хаустов нагадав, що під час перепідписання цієї угоди в березні 2023 року Росія поставила ООН ультиматум, дедлайн якого спливає 18 травня. До цього часу Росія очікує на зняття санкцій, які обмежують експорт її аграрної продукції та добрив.

Очевидно, що ця ситуація негативно вплине на українських аграріїв і виробників продукції. Крім зерна, країни запровадили обмеження на низку продуктів, що швидко псуються, — і вони застрягли на кордоні. Українські товаровиробники втратили великий ринок збуту.

— Це рішення ухвалили дуже швидко, без додаткового попередження, коли частина продукції вже рухалась у сторону країн-сусідів. Тому виникли простої та необхідність переадресовувати цю продукцію, а це додаткові втрати, — пояснює Світлана Литвин, аналітикиня бізнес-асоціації “Український клуб аграрного бізнесу ”. — Це сталося під час посівної, і в українських аграріїв виникає додаткова невпевненість, чи зможуть вони продати так важко вирощену продукцію. Це може вплинути й на структуру посівних площ, і на їхні обсяги.

Станом на 20 квітня на кордоні “застрягло” понад 5 тис. вагонів з товарами. І ці збитки українським виробникам не компенсують.

Так Україна поставляла впродовж кількох місяців дешеве зерно в сусідні країни, і там впали ціни на продукти, пояснює Марчук. Тож хто виграє від цих заборон, окрім польських, угорських і словацьких фермерів, не зрозуміло.

обмеження експорт аграрії зерно польща мита економіка