Зламати "Ланцет". Способи захиститися від російського безпілотника

Десь від осені у зведеннях російських пропагандистських ресурсів почали з’являтися доволі чіткі зображення з ураженням української техніки російськими безпілотниками. Ідеться про “Ланцети” — російські дрони, які розробив підрозділ концерну “Калашніков” — компанія Zala Aero. “Ланцетами” керують оператори з пунктів управління — і це принципово відрізняє їх від “Шахедів”, які просто летять до цілі за заданими координатами. Радіус польоту “Ланцета-3” сягає до 40 км, максимальна вага — 12 кг.

Запуск “Ланцета”

Фактично це баражуючий боєприпас, здатний довгий час перебувати в повітрі у режимі очікування та атакувати ціль після команди оператора. Може бути озброєним і осколково-фугасними, й кумулятивними бойовими частинами. Уперше бойове застосування “Ланцета” відбулося в Сирії, яка загалом стала випробувальним майданчиком для багатьох видів російської зброї.

Елемент пропаганди

Коли ми говоримо про “Ланцети”, то варто відділяти реальну складову від пропаганди. Річ у тім, що Росія сьогодні активно використовує “Ланцети” для ІПСО ("інформаційно-психологічної операції", тобто брехні). Фактично, зараз створюють міф про чергову високоточну зброю, нібито надзвичайно ефективну й недосяжну для протидії. Досягають цього насамперед шляхом поширення у пропагандистських медіа роликів з нібито успішними влучаннями “Ланцетів” по українській бронетехніці.

Але реальність інша. По-перше, ми не знаємо реального співвідношення успішних влучень і промахів “Ланцетів”. Зважаючи на те, що українські війська регулярно повідомляють про збиття як мінімум кількох “Ланцетів” (на жаль, не розкриваючи деталей), ми сміливо можемо ділити заяви російської сторони як мінімум на два чи три.

І навіть у разі влучання сказати точно, що техніку знищену чи істотно пошкоджено, неможливо. На викладених росіянами відео видно тільки кадри прильоту — й на цьому відео обриваються. Чи завдано шкоди і якої саме, росіяни не показують.

Ось нещодавній приклад такого ІПСО. Російські пропагандистські канали активно поширюють фотографію переданого Німеччиною Україні “Гепарда” в прицілі “Ланцета” й заявляють про ураження німецької зенітки.

"Гепард" у прицілі "Ланцета"

Але якщо уважно розглянути кінцівку відео, то помітно, що дим після удару на одну мить розсіюється, а “Гепард” і далі стоїть неушкодженим. І цієї самої миті росіяни зупиняють свою розповідь.

Пропагандисти не все вирізали, тому ми бачимо, що "Гепард" цілий після того, як у нього влучив "Ланцет"

Проте частину справи вже зроблено: росіяни на весь світ розкричалися, що можуть знищувати західну зброю.

Загроза таки є

Але, на жаль, загроза від “Ланцетів” не лише медійна. Судячи з даних Oryx, російські дрони — це справді проблема. Oryx полічив, що "Ланцетами" знищено або пошкоджено близько 20 американських гаубиць М777 і 10 поставлених нашими партнерами самохідних артилерійських установок (САУ) — ідеться про М109 та польські “Краб”. Також серед трофеїв російських дронів виявилися різноманітні радіолокаційні установки українського й західного виробництва, плюс системи ПВО, як-от С-300.

"Ланцетами" знищено близько 20 американських гаубиць М777 та 10 САУ

Oryx вважає, що росіяни за допомогою “Ланцетів” змогли вразити 113 цілей, 41 раз “Ланцети” промахнулися. Але дуже важливо пам’ятати, що, як уже йшлося, росіяни оприлюднюють відео переважно вдалих запусків, тому реального розуміння співвідношення вдалих і невдалих запусків статистика Oryx все ж не дає.

Арта на буксирі під загрозою

Розповідає Павло Нарожний — волонтер, який фахово займається питаннями підтримки артилерії:

Дальність у “Ланцета” доволі велика — 40—50 км. Відповідно, якщо оператор перебуває за 10 км від лінії фронту, то ще 30 км він може долетіти від лінії зіткнення. Дальність нашої гаубиці М777 — 20 км, але здебільшого вона перебуває ближче до лінії зіткнення. Дальність “Граду” — 20 км, “Урагану” — 35—37 км, дальність пострілу танка — 5—7 км, “Хаймарса” — 84 км з тим боєприпасом, який ми сьогодні маємо. Тобто “Ланцет” може дістати майже будь-яку артилерійську систему чи танк. Звісно, саме артилерійські системи, засоби ППО, РЕБ і є основними цілями “Ланцета”.

Зазвичай “Ланцети” працюють у парі з розвідувальними безпілотниками “Орланами”. Останні визначають цілі та працюють як ретранслятори сигналу. Пропагандистські відео росіян про влучання “Ланцетів” знято переважно з “Орланів”.

"Ланцети” мають два типи заряду. Один — з кумулятивною боєголовкою, другий — з фугасною. Фугас — це просто сталева місткість з вибухівкою. Несуть “Ланцети” 3 кг вибухівки. Це відносно небагато. Наприклад, у артилерійського боєприпасу калібром 155 мм — 11 кг вибухівки.

Для гаубиць, що буксируються, як-от американські М777 чи радянські аналоги, фугасний боєприпас є реальною загрозою. І насамперед навіть не для самої гаубиці, а для артилерійського розрахунку, тобто людей, які її обслуговують.

Проблема гаубиць М777 у тому, що їх не можна дуже швидко зібрати. САУ повернула ствол у бік руху й поїхала. А гаубицю “на тягачі” здебільшого треба закопувати. Хоча загалом збирати гаубицю легше, ніж встановлювати. Але це все одно процес, який навіть у кращому разі займе 5—10 хв. І якщо гаубицю вже помітили з дрона, то, найімовірніше, її не встигнуть зібрати. Це загалом проблема всієї артилерії, яка сама не може їздити. Тому під час усіх комунікацій з союзниками українська сторона насамперед просить САУ.

Якщо вже розрахунок М777 помітили з дрона, то гаубицю, найімовірніше, не встигнуть зібрати

Але фугасного “Ланцета” здебільшого не достатньо, щоб повноцінно вразити ту саму САУ. В інтернеті є відео, опубліковане самими росіянами, як “Ланцет” влучає в американську М109 “Палладін”, а САУ їде собі далі.

Є фотографії, опубліковані нашим Генштабом, — влучання “Ланцета” в САУ “Краб”. Він був накритий сіткою, яка його й урятувала. Для САУ небезпека є, але не критична.

Проте ще є дрони з кумулятивною боєголовкою для ураження бронетехніки. При влучанні кумулятивним боєприпасом у броньовану техніку ймовірність її знищення значно вища.

Наприклад, у танка потужна передня проєкція, а згори, ззаду і з боків броня значно тонша. Кумулятивний снаряд з цього ракурсу може без проблем його пробивати. І навіть фугасний боєприпас, якщо влучить у моторне відділення, завдасть танку величезної шкоди. Але танки атакують рідше — можливо, тому, що зараз артилерія важливіша за танки. Саме артилерія робить до 90 % вогневого ураження. Тому, вочевидь, найціннішою ціллю для російських “Ланцетів” і далі є саме артилерія.

Ще однією проблемною стороною “Ланцетів” є влучення по рухомих цілях. Ці дрони не призначені для атак по таких цілях. Відео з успішним влучанням “Ланцетів” по рухомих цілях надзвичайно мало, переважно йдеться про великі об’єкти.

Три способи захиститися

Спосіб № 1. Металева сітка

Найпростіший варіант захисту — це за допомогою сталевого троса натягнути над гарматою сітку-рабицю. Навіть якщо дрон вибухне, то коли він потрапляє в таку сітку — шкоди завдає значно менше, ніж без неї. Сітка підвищує ймовірність того, що артилерійська система залишиться неушкодженою, а людей навколо хоч і контузить, але вони залишаться живими.

”Ланцет” заплутався у сітці й не завдав шкоди українській бронетехніці. Фото з твіттера Kriegsforscher

У “Ланцеті” немає таких сталевих уламків, як в артилерійському боєприпасі, який зроблено зі спеціального сорту сталі та який після вибуху розлітається на дрібні шматки в радіусі мінімум 20 м. Це принципова відмінність між дронами й артилерійськими боєприпасами. І так, усі заяви, що дрони можуть замінити артилерійські боєприпаси, — неправда.

Щоб уберегтися, особовий склад не має перебувати поблизу гаубиці, коли вони не стріляють. Коли є перерва у стрільбі, людям слід відходити від гаубиці на 20—30 м, а за змогою й перечікувати цей сам у бліндажі.

Спосіб № 2. РЕБ

Засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). Загалом нам достатньо подавити сигнал управління чи відео, і цей безпілотник стає абсолютно безпомічним. Нині в нас є кілька видів РЕБ, один із найвідоміших — “Буковель”. Він може заглушити “Ланцет” на відстані приблизно 10 км.

Найкритичніша для нас нестача РЕБ. Якщо десь працює артилерія, її мають прикривати РЕБи

Проте й у РЕБів з "Ланцетами" можуть бути проблеми. Ось що розповів ТЕКСТАМ один з українських РЕБівців:

По-перше, є розвідувальні БПЛА з таким самим сигналом, що й “Ланцет”. По-друге, БПЛА, той самий "Ланцет", може летіти в режимі радіомовчання — тоді його не можна заздалегідь виявити за сигналом. По-третє, РЕБ пригнічує приймач сигналу. Тобто відео з “Ланцетів” давиться на приймачі пульту управління. А пульти управління в них розташовано дуже далеко, тому відео не можна подавити де-факто. В ідеалі можна легко подавити навігацію, але значно важче це зробити з управлінням.

Спосіб № 3. Детектор частот

Ще один засіб, яким можна протидіяти “Ланцетам”, — детектор частот. Точно відомо, на яких частотах працюють ці дрони. Тому ці частоти можна відстежувати за допомогою спеціальних приладів, і як тільки на частоті з’явився сигнал, це означатиме, що десь летить “Ланцет” і треба бути обережними, моніторити небо.

Про те, як з підручних матеріалів зробити такі засоби, є розповідь тут: https://www.facebook.com/Serhii.Flash

Ще одним засобом боротьби з засиллям “Ланцетів” може стати створення хибних цілей для них. Як свідчать навіть пропагандистські російські ролики, українська сторона досить активно використовує такий спосіб боротьби проти російських безпілотників.

Влучання в макет

Кадр з російського пропагандистського відео, де росіяни помпезно заявили про знищення українського зенітно-ракетного комплексу “Оса”. Але якщо глянути уважніше, то стає зрозуміло, що маємо справу лише з макетом, який віддалено схожий на українську бронетехніку. Зважаючи на те, що виготовленням макетів української бронетехніки займаються не лише в Україні, а й у Європі та навіть у США (такий висновок можна зробити з недавно оприлюднених у соцмережах фото макетів української техніки десь в американській глибинці), в ЗСУ розуміють важливість розвитку такого напряму.

Перервати ланцюжки постачань

У “Ланцетах” досі використовують складники іноземного виробництва, імпортовані до Росії. Частково це пояснюють тим, що Росія, готуючись до війни, створила великі запаси необхідних запчастин. Але, як свідчать результати однієї з міжнародних дослідницьких груп, іноземні деталі до “Ланцетів” і далі надходять до Росії після початку широкомасштабного вторгнення.

У звіті, опублікованому незалежною групою Conflict Armament Research, яка досліджує захоплену на полі бою російську зброю, було виявлено перший відомий приклад виробництва зброї в Росії з іноземними мікросхемами, виготовленими вже після початку широкомасштабного вторгнення.

Дослідники дослідили саме вміст захоплених у лютому й березні російських “Ланцетів”. Як результат, було знайдено три ідентичні чіпи, виготовлені американською компанією на офшорній фабриці.

Один з електронних компонентів "Ланцета", знайдений Conflict Armament Research

Виявлення таких чіпів не обов’язково свідчить про порушення експортного контролю, оскільки Сполучені Штати до вересня не запроваджували обмежень щодо цього конкретного типу чіпів. Їх могли виготовити в серпні і, можливо, одразу й відправити.

Але хай там як, ця ситуація показує шлях, яким має рухатися Україна та її партнери на міжнародному рівні. Нарощування експортних обмежень і постійний моніторинг та виявлення нових ланцюжків тіньових постачань тих самих чіпів має врешті “перекрити кисень” для підприємств російської оборонної промисловості й виробників дронів зокрема.

І ще одне. На думку українських конструкторів дронів, Україна в ситуації з “Ланцетами” має займати більш проактивну позицію. Зокрема запровадити широкомасштабне виробництво аналогічних або й кращих за властивостями дронів, які не підпускали б росіян на дистанцію пуску й фактично давили їхні спроби за лінією фронту. Але для реалізації таких ідей ще треба багато чого зробити.

oryx ланцет артилерія дрони безпілотник російсько-українська війна м777