"Зляк опущений вниз". Фейсбук заполонила реклама російських дезінформаторів
Фейсбук, чи то пак Мета, останнім часом заслужив репутацію соцмережі, де за одне “криве” слово можна легко заробити бан. Українська аудиторія давно випробувала й далі випробовує на собі практики та алгоритми Фейсбуку / Мети, коли за будь-який вислів “мовою ворожнечі” (до того ж у специфічному розумінні Фейсбуку) вам можуть забанити пост, а за просте слово “цап” ви маєте шанс “залетіти” в бан на місяць
.Але не все так однозначно. Достатньо заплатити якихось 50 чи 100 доларів за рекламу постів, і прискіпливість фейсбучних моралізаторів дивним чином кудись зникає. Певно, тому, що 50 баксів — це завжди 50 баксів. І магія зелених чисел таки діє, бо рекламовані пости, якими спамлять сьогодні фейсбучну стрічку, інакше як пропагандою не назвеш.
Вочевидь, наші північні досусіди вирішили скористатися нагодою залити нам у голову додаткову порцію пропагандистського лайна. І український Фейсбук атакувала армія новостворених акаунтів, з яких українській аудиторії розкидають добросовісно проплачену російську дезу.
Як це працює? Дуже просто. Створюють новий акаунт, таку собі сторінку-одноденку з першою-ліпшою назвою, на ній розміщують один чи кілька пропагандистських постів і одразу ставлять їх на рекламу у фб. Автор цієї статті буквально за кілька годин знайшов кілька десятків таких сторінок у фб.
Одна з характерних ознак таких сторінок — це один допис, можливо, у кількох варіантах, розрахованих на різні аудиторії. За кілька днів таку сторінку ФБ закриє і замість неї пропагандисти відкривають нову.
“Зляк опущений вниз”
На жаль, попри власні декларації щодо прозорості Мета / Фейсбук не дотримується декларованих стандартів при розміщенні у себе таких рекламних матеріалів. Зокрема компанія не надає жодної інформації, з якої власне країни походять автори / адміністратори таких пропагандистських сторінок. Проте є певні підстави вважати, що згадані акаунти створено не українцями й не в Україні — звісно, йдеться про наших північних недосусідів.
Сторінки ведуть українською мовою, переважно достатньо грамотною, але іноді таки трапляються ляпи, які свідчать, що для авторів цих сторінок українська мова не лише не рідна, а вони, найімовірніше, її взагалі ніколи не чули. Ось один з прикладів такого ляпу:
Скрін посту, який побачило у своїй стрічці багато користувачів ФБ, в тому числі декілька журанлістів Текстів та наші читачі
“Зляк опущений вниз — ознака сорому”, — написано у субтитрах на одному з поширених пропагандистських відео, яке критикує Володимира Зеленського. В українській мові є слово “ляк” — можливо, хтось робить словотвір і вживає слово “зляк”? Але й у першому, і в другому випадках мається на увазі саме “переляк”. І, певно, ніхто з мешканців України, навіть російськомовних, не вживатиме слово “переляк” у значенні “погляд”. А саме “погляд” мається на увазі в цьому дописі. “Погляд, опущений вниз, — ознака сорому” — так мало б звучати речення. Лише людина, яка ніколи не чула української мови й користується механічним перекладачем, могла допуститися такої помилки. Коротше кажучи, повтор старої історії про “немає сечі терпіти ці борошна”.
Фіктивна Українська правда
Але лише одним текстом російські пропагандисти не задовольняються. Як правило (мабуть, для підтвердження власної правдивості), у рекламованих постах наявні посилання на інші інформаційні ресурси. Іноді йдеться про реальні інформаційні приводи, як-ось заяву китайського дипломата про суверенітет країн колишнього СССР або достатньо критичну щодо ситуації в українській армії статтю в Financial Times.
Але іноді пропагандисти вдаються до таких перевірених способів, як створення фейкових сторінок відомих медіа, щоб потім послатися на них у своїх постах на Фейсбуці. Незмінно популярна в них “Українська правда”, фейкові сторінки якої не втомлюються штампувати. Ось одне з їхніх творінь:
Реклама фейкової Української правди
Скільки це коштує
Може здатися, що така реклама коштує неабияких грошей. Але насправді це не так. І хоча “прозорість” Мети не дає можливості відстежити всі рухи коштів, але ТЕКСТАМ все ж вдалося зазирнути по ту сторону фінансово-договірних відносин російських пропагандистів і світової соцмережі.
100 баксів це завжди 100 баксів
Ось скрін “чеку” на рекламу одного з постів на сторінці-одноденці. Отже, ми бачимо тут внесену суму на рекламу, яка не дотягує навіть до 100 доларів. Але для реклами в Меті / Фейсбуці це достатньо нормальні кошти. Заявлене охоплення в 50-60 тис. осіб коштуватиме якісь десятки доларів. Зважаючи на те, які кошти крутяться на орбітах російських пропагандистів, за кілька тисяч доларів можна вийти на кількамільйонну аудиторію — звичайно, спершу наштампувавши необхідну кількість пропагандистських сторінок.
Вочевидь, автори пропагандистських акаунтів ставлять перед собою й різні цілі: є сторінки, націлені на більше охоплення, а є — на отримання взаємодії з читачами.
Лідери “глядацьких симпатій”, звісно, — матеріали на тему корупції та іншої “зради”. До речі так було завжди, починаючи з 2014 року. (читайте переклад: Чому західна антикорупційна політика в нинішньому вигляді шкодить Україні)
Начебто тотальна корупція в Україні - улюблена тема російської дезінформації яка гарно заходить українській аудиторії
А ось сторінки, де відверто просувають ідеї поразки України, явно не популярні серед українців, але, вочевидь, забиті десь у пропагандистських планах, бо власники сторінок-одноденок з системною вперістю до них повертаються.
“Гарячі” теми
Одна з великих пропагандистських тем у Фейсбуці — мобілізація. Цій темі справді приділено багато уваги, пропагандисти не втомлюється розповідати про мобілізацію до українського війська в найчорніших тонах, полюбляючи вставляти якісь емоційно забарвленні словосполучення на зразок “гарматне м’ясо”.
Роспропаганда завжди пробує просувати тему примусової мобілізації. Це тягнеться з 2014 року.
Ще одна тема, до якої постійно повертаються фейсбучні пропагандисти, — це зрада західних партнерів України. Союзники не поставляють достатньо зброї Україні, а дехто відкрито мріє про поразку України, щоб “відчикрижити” в неї частину земель, стверджують вони.
Реклама фальшивого Дзеркала тижня
Звичайно, приділяють увагу російськими пропагандистами і якимось актуальним питанням, зокрема, битві за Бахмут, або змалювують у похмурих тонах майбутній український контрнаступ.
Загалом дуже прикро, що Фейсбук чи тепер уже Мета вкотре стає майданчиком для поширення російської пропаганди. ТЕКСТИ вже писали про нібито патріотичні українські пабліки, які насправді велися з Вірменії і слугували поширенню російської пропаганди. Фейсбук їх тоді забанив. Зараз маємо чергову спробу російських пропагандистів заполонити своєю пропагандою світову соцмережу. Можливо, все ж Меті варто більш прискіпливо ставитися до таких випадків, а не вишукувати якісь натяки на насилля й ворожнечу в дописах звичайних українських громадян.
