Виявилося, що покращення у відомому рейтингу Doing Business негативно впливало на ВВП

Для влади України в період після 2014 року показники Doing Business були одним із головних орієнтирів реформаторської успішності – про поліпшення позицій країни рапортували на найвищому рівні. А потім дослідники з Ірландії вирішили поцікавитися, як покращення позицій у рейтингу корелювало з рівнем ВВП на душу населення. І отримали несподіваний, але вельми повчальний результат.

Карта з позиціями країн у рейтингу Doing Business (2020 рік)

Лінійка для реформ

Для початку нагадаємо, для чого призначався і що вимірював рейтинг Doing Business. Фундаментальним завданням фахівців-економістів вважають пошук найкращих ділових практик і створення відповідних державних політик, які дають країні змогу збільшувати валовий внутрішній продукт на душу населення. І відповідно підвищувати рівень життя її громадян.

Іноді досвід, що вказував на переваги певних політик, виникав унаслідок історичних подій. Наприклад, поділ Німеччини на Східну та Західну та Кореї на Північну й Південну забезпечив неспростовні факти, як і завдяки чому змінювалося економічне становище держав, що спочатку мали однакові стартові умови, але згодом опинилися в зовсім різному стані. Відповідно, не викликала сумніву теза, що вільна економіка забезпечує економічне зростання. Проте також точилися гострі дискусії щодо ролі окремих складових: демократії, вільного функціонування ринків, ефективного держрегулювання, прав приватної власності тощо.

Міжнародні агенції, створені для допомоги в питаннях економічного розвитку — Світовий банк і Міжнародний валютний фонд, — надавали особливої ваги ідеї, що зростання економіки зумовлене насамперед максимально сприятливим для бізнесу середовищем. Забезпечити це середовище мають "структурні реформи" — якщо країна, що розвивається, здійснює їх успішно, прогрес її добробуту можна вважати майже гарантованим.

Утім оцінити ефективність застосування цих реформ було складно через відсутність порівняних даних із різних країн. Розвʼязання цієї проблеми виявив Світовий банк. Він ініціював масштабне дослідження на підставі збору інформації про умови функціонування бізнесу в різних країнах. Основою для нього стали профінансовані Світовим банком академічні дослідження (їхнім головним ідеологом був авторитетний економіст Симеон Дянков ).

Початковими критеріями для порівняльного оцінювання стали вартість відкриття бізнесу та здатність забезпечувати виконання контрактів. У наступних дослідженнях було додано інші аспекти якості бізнесового середовища – наприклад, легкість кредитування, ефективність процедур банкрутства, податкові питання, швидкість експортно-імпортних операцій, простота отримання дозволів на будівництво, вартість підключення до електроенергії та комунальних сервісів тощо. Ці дослідження лягли в основу масштабного проєкту Світового банку – рейтингу Doing Business. Його метрика була очевидною: якщо на перших місцях Нова Зеландія, Сингапур і Гонконг, а на останніх – Сомалі, Еритрея й Венесуела, то неважко зрозуміти, де підприємницька діяльність почувається краще.

Український вимір, ірландський контроль

Від часу появи у 2003 році рейтинг Doing Business в Україні шанували, а після 2014 року він перетворився ледь не на реформаторський фетиш. Так у 2015 році Кабінет Міністрів за прем'єрства Яценюка прийняв дорожню карту поліпшення показників України в Doing Business. Міністерства й інші державні установи мали системно працювати саме над тим, щоб результати їхньої діяльності забезпечували кращі оцінки в рейтингу, і відповідно, вище місце в ньому.

Надалі щороку після публікації оновлених звітів Doing Business влада рапортувала, як покращилися в ньому позиції України. Новообраний президент Володимир Зеленський теж віддав належне цьому тренду: у червні 2019-го він пообіцяв увести Україну в першу десятку рейтингу Doing Business уже за три-чотири роки.

Утім залишалося важливе питання: чи дійсно країни, які здобули вищі місця в Doing Business, змогли збільшити завдяки цьому показники ВВП на душу населення. Через 20 років на нього спробували знайти відповідь два авторитетні економісти з Ірландії : фахівчиня центробанку Ірландії Таманна Адхікарі та професор Університетського коледжу Дабліна Карл Велан. Опублікована ними стаття містить три вбивчі висновки.

По-перше, покращення в позиціях Doing Business не забезпечило зростання ВВП на душу населення. По-друге, це покращення насправді призводило до зниження ВВП – принаймні на короткий період. І по-третє, така ситуація, ймовірно, виникала тому, що погоня за вищими позиціями могла гальмувати істотніші економічні реформи.

"Ми повідомляємо про достовірно підтверджений факт, що покращення в Doing Business принаймні тимчасово негативно вплинуло на ВВП. І ми побачили мало доказів позитивних ефектів у наступні роки після цього покращення в рейтингу"

покращення в Doing Business принаймні тимчасово негативно вплинуло на ВВП

Автори статті досліджували критерій рейтингу Doing Business з назвою "відстань до межі" (distance to frontier). Наприклад, для показника доступності електроенергії межа – найкраща ситуація – визначається як 18 днів для отримання дозволу, 3 дозвільні процедури та нульова вартість приєднання. Найгірша група таких самих індикаторів – 248 днів, 9 процедур і вартість еквівалентна 81 доходу на душу населення. Найкраща межа отримує індекс 8, найгірша 0. І якщо певна країна має 6 балів у цьому рейтингу, це означає, що вона подолала 75% "відстані до межі".

До цих даних застосували метод статистичного моделювання з назвою "векторна авторегресія". Він дає змогу оцінити взаємні зв’язки між набором кількісних показників, які змінюються в часі.

Розрахунки й дані, які використали в дослідженні, наведено в науковій статті Адхікарі та Велана – охочі можуть з ними ознайомитися. Втім автори ретельно перевіряли методологію, застосовуючи її щодо широкого діапазону специфікацій, типів даних та оцінювальних функцій. І не сумніваються у своєму висновку – реформи, які нібито мали бути сприятливими для бізнесу, не вплинули позитивно на валовий внутрішній продукт.

Погіршення внаслідок покращення

Цю дивовижу ще можна було б пояснити, якби припустити, що використані в рейтингу Doing Business індикатори насправді не дуже добре вимірювали легкість ведення бізнесу. Але виникає ще одне очевидне питання: а як так сталося, що підняття країни в рейтингу Doing Business насправді призводило до негативного ефекту для ВВП?

Автори висловлюють припущення, що в погоні за покращенням рейтингу країни, що розвиваються, могли зосереджуватися на "проставлянні галочок" щодо пунктів, які забезпечували це покращення. А справді значущі реформи відходили на другий план. Інша версія: покращення бізнесового середовища спочатку призводило до погіршення показників ВВП, а зростання відбувалося через значний проміжок часу, який не охоплювало дослідження. Автори сподіваються дослідити ці питання в наступних роботах.

Проєкт Doing Business виявився таким скомпрометованим, що виправити його стало неможливим

Проте ці майбутні дослідження, навіть якщо вони забезпечать не менш сенсаційні результати, матимуть радше теоретичний інтерес. Чому? Бо рейтингу Doing Business більше немає. Світовий банк припинив готувати й публікувати це дослідження в 2021 році. Причина вражає: у матеріалах за 2018-й і 2019 рік було виявлено грубі маніпуляції. Вони завищували показники одних країн, наприклад, Саудівської Аравії та Китаю, й занижували інші - наприклад, Азербайджану й Чилі. (Про це читайте у нашій статті тут)

Скандал навколо рейтингу виявив цілий букет інших проблем – від авторитарного стилю керівника проєкту Дянкова до платних консультацій Світового банку щодо того, як країні можна покращити позиції в рейтингу. Відповідно, проєкт Doing Business виявився таким скомпрометованим, що виправити його стало неможливим. І Світовий банк, фігурально висловлюючись, вирішив цей бізнес не робити. Натомість триває підготовка нового проєкту оцінювання підприємницького середовища. Він називається Business Ready (B-READY) й, за обіцянками Світового банку, має з’явитися наприкінці 2023-го. Цікаво, що скажуть про нього Таманна Адхікарі та Карл Велан?

рейтинги економіка реформи світовий банк ВВП