Для руйнування Каховської ГЕС знадобилися тонни вибухівки
Вибухівку росіяни могли закласти в галереї всередині греблі
ТЕКСТИ поговорили з фахівцем однієї з проєктних установ, що займається проєктуванням гребель у структурі "Укргідроенерго". На жаль, через побоювання щодо реакції керівництва на нашу розмову, співбесідник побажав залишитися анонімним.
— Чи могла Каховська ГЕС самозруйнуватися?
Звісно, не могла. Це неможливо. Ідеться про дуже масивну бетонну споруду. Там велетенські бетонні бики (тобто опори — ред.), які тримають водозлив (частину конструкції дамби — ред.) — іншу масивну конструкцію. Усюди неймовірно сильне армування. Саморуйнування для такої конструкції взагалі неможливе.
— Можливо, рекордний напір води?..
Такі ГЕС проєктують, щоб вони витримували напір води. Жоден напір води не здатен так просто її зруйнувати. І навіть трішини в дамбі не можуть призвести до таких результатів. У цій ситуації може йтися лише про цілеспрямований вибух зсередини.
— Ви допускаєте ви, що такого удару могли завдати ззовні?
Я працюю в критичній інфраструктурі, і мені доводилося бачити результати прильотів на ГЕС. Характер руйнувань там зовсім інший, до того ж їхній масштаб неспівмірно менший: десь пошкоджено трансформатор, десь ямка від прильоту.
— Наскільки можуть відповідати дійсності твердження, що конструкція греблі й далі просідала, коли через її зруйновану частину вже ринула вода?
Я не стверджувала б, що вона просідала. Там, де був вибух, — тудою просто пішла вода. Звичайно, якщо конструкція десь тріснула від вибуху, то вода з часом за собою потяла й уламки. Так само й щодо площі руйнувань — я не думаю, що вона істотно розширилася під дією води. Був масований вибух, і там, де бетон вибило, — тудою пішла вода.
— Що саме було зруйновано вибухом?
Думаю, частину водозливної греблі й саму будівлю ГЕС.
— Під водозливним фронтом ви маєте на увазі затвори греблі (заслонки, що перекривають / відкривають водопропускні отвори у греблі — ред.)?
Не лише затвори — підозрюю, там масивніше руйнування. Найімовірніше, було зруйновано й бетонні частини. Бо якби зруйнували лише затвори, там би був інший — струйний — характер протікання води. Тому, найімовірніше, зруйновано бетонну споруду.
— Скільки треба вибухівки для таких катастрофічних результатів?
Я не фахівець з цього питання, але розумію, що потрібні тонни вибухівки, щоб зруйнувати таку конструкцію. Згадаймо: коли на Каширському шосе в Москві підривали будинки — то туди мішками заносили вибухівку. Для підриву Каховської ГЕС, певно, використали взагалі якусь неймовірну кількість вибухівки.
— А куди могли закласти стільки вибухівки?
Гребля — це своєрідний живий організм. Там є галереї й кабельні комунікації. Ті самі потерни (галереї всередині греблі для відведення води чи для комунікації — ред.), та й у саму будівлю ГЕС, де стоять агрегати, могли закласти.
— Туди можна заїхати вантажівкою?
Вантажівкою навряд чи заїдеш, але заносити туди вибухівку можна без проблем. Часу для цього в них було вдосталь.
Будівництво Каховської ГЕС, 1955 рік. Фото взято із Локальна історія. Зверніть увагу на потужність конструкцій