Візуалізуючи війну. Виступ артдиректорки ТЕКСТІВ Наді Кельм на конференції з дата-журналістики в Гельсінки
– Уже півтора року ми працюємо під час війни й розповідаємо про війну. Це небажаний, проте унікальний досвід, яким я маю намір поділитися з вами, – так почала свій виступ Надя Кельм на щорічній конференції “Візуалізуючи знання ” (Visualizing Knowledge), що від 2012 року відбувається у столиці Фінляндії. Від 2017-го її організовує Університет Аалто. Цього року конференція називалася "Візуалізуючи невизначеність" (Visualizing Uncertainty).
Нижче публікуємо виступ Наді Кельм.
Мене звати Надя Кельм, я займаюся візуалізацією даних у команді texty.org.ua — невеликому незалежному виданні з України.
Отже, як це — працювати у стані війни? Деякі з моїх колег приєдналися до ЗСУ; ті, хто залишилися, працюють дистанційно; багато хто змінив місце проживання.
Крім загального стресу, нам доводилося підлаштовуватися спершу під повітряні тривоги й режим світломаскування — це коли в темний час доби не можна вмикати світло, так роблять для маскування від ворожої авіації.
Ефект від світломаскування особливо добре видно у верхньому ряді цієї графіки, створеної на основі карт світлового забруднення Києва.
Потім підлаштовуватися під відключення електроенергії після масованих ракетних атак на нашу енергосистему. Їх можна побачити в нижньому ряду попередньої ілюстрації, починаючи від жовтня 2022 року.
Я люблю цю фотографію, бо вона є своєрідною сенсовою петлею. Якщо ви уважно подивитеся на екран мого ноутбука, то побачите, що я працюю над картою атакованих електричних підстанцій. Ось вона:
Поділ часу на робочий і вільний фактично зник. Ми працюємо тоді, коли маємо можливість.
Кількість негативних факторів, які істотно впливають на життя, збільшилася, а можливість їх контролювати — зменшилася. Це створює відчуття безпорадності й хаосу. Одне із завдань візуалізації даних — хоч трохи впорядкувати цей хаос. Для цього ми намагаємося фіксувати нові фактори з різних боків, щоб проаналізувати їх і сформувати в історії, не для відновлення почуття безпеки, а для відновлення здатності орієнтуватися в ситуації.
Візуалізуючи війну
Наші проєкти за останні майже півтора року висвітлюють вплив війни на фізичному рівні (ситуація на фронті, наслідки обстрілів) і на інформаційному рівні — виявлення та аналіз російської пропаганди й дезінформації.
Інформація, яку ми використовуємо в роботі, не є чимось абстрактним для нас. Її характер визначається контекстом, і ми як частина цього контексту дуже чутливі до нього.
Є такий вислів: одна смерть — це трагедія, багато смертей — статистика. Проте не для нас. У своїх проєктах ми намагаємося працювати з даними й на загальному, і на персональному рівнях, щоб не лише зафіксувати події, а й зберегти їхнє значення для українців.
Характер інформації, яку ми використовуємо в роботі, змінився. Люди потребують оперативних і безперервних оновлень про ситуацію. Це спричинило різке зростання активності в соцмережах, особливо в Telegram, де можна швидко отримати й поділитися інформацією. І це саме стало причиною того, що перевірка даних забирає більше часу: кількість зросла, якість знизилась.
Нині ми використовуємо переважно такі джерела:
- Ручний збір даних.
- Дані від очевидців, місцевих активістів. Вони унікальні, але потребують додаткової перевірки.
- Дані з супутникових знімків.
- Дані, зібрані за допомогою коду.
Дані від очевидця
У проєкті “Вогняний вал” ми взяли за основу сповіщення від українського військового, який перебуває в окопі й детально описує свій день: коли і з якої зброї їх обстрілюють росіяни.
Інтенсивність вражала, тож ми вирішили реконструювати лише одну хвилину в українському окопі.
Ми показали цю інформацію військовому експерту, який вніс певні корективи та розповів про властивості кожного типу зброї. Далі ми обʼєдналі ці характеристики з інформацією зі сповіщення і створили сценарії для кожного згаданого виду артилерії.
До того ж ми знайшли реальні звуки й форми уражених площ для кожного типу зброї та створили інтерактивну модель, яка показує одну хвилину в українському окопі.
Цей матеріал не тільки розповідає про проблему нестачі в нас озброєння, а й дає можливість уявити ситуацію, в якій опинилися люди на фронті.
Цікавий факт: після публікації нам написав один з учасників подій, він додав важливі уточнення щодо того, що відбувається безпосередньо на полі бою. Ми доєднали його коментар до статті.
Ручний збір даних
Надійний спосіб отримати дані — зібрати їх самому.
24 лютого ми вирішили оперативно зібрати з новин інформацію про перший ракетний обстріл. З цих даних ми зробили карту — такою була кінцева мета. Проте обстріли тривали й наступного дня, й через день. Так маленька табличка почала розростатися.
Додалися колонки про різні типи обстрілів (ракетні, артилерійські, авіа, від осені 2022-го — дрони), про точність координат, оскільки у звітах часто фігурують лише назви населених пунктів або районів.
Цю останню проблему, я розвʼязувала шляхом комбінування різних джерел інформації. Усі випадки, коли в новині не було точної адреси, перевіряла за допомогою карти NASA FIRMS, яка фіксує пожежі.
Якщо в дату обстрілу населеного пункту в ньому було зафіксовано пожежу, я ідентифікувала місце пожежі як місце влучення. Такий спосіб має свої нюанси: наприклад, треба відкинути всі сталі пожежі, які супутники фіксують на деяких виробництвах.
Пів року я просто щодня збирала ці дані вручну. Цей процес мене стабілізував. Улітку 2022-го Planet.com любязно надали нам доступ до їхньої бази супутникових знімків високої роздільної здатності. Тоді виникла ідея об'єднати дані з таблиці із знімками зруйнованих міст і зробити інтерактивну карту.
Таблицю ми й далі заповнюємо, на жаль. Карта постійно оновлюється.
Супутникові знімки
Ще один надійний спосіб отримати дані — це супутникові знімки. Використовуючи їх, ми зробили кілька проєктів, зокрема розслідування про вкрадене зерно.
Тема викраденого зерна постійно виринала в інформаційному полі навесні 2022 року, тож ми зібрали та скомбінували дані на цю тему з різних джерел.
Я перейду від першої частини (тут ми розглядаємо зміни в експорті та маршрутах російських вантажних суден) одразу до другої, де ми визначаємо приблизну кількість вантажу на основі супутникових знімків порту в Севастополі.
Знімки показують збільшення вантажів із зерном біля терміналу "Авліта". На торішніх знімках видно, що зазвичай біля порту немає скупчень вантажівок. Але у квітні 2022-го їх кількість різко зросла. До того ж навантажені кораблі регулярно відходили з порту.
За допомогою автоматичного алгоритму ми ідентифікували на знімках за різні дати вантажівки, вантажні вагони та судна й полічили їх кількість.
Знаючи, яку вагу перевозить кожен такий вид транспорту, ми визначили приблизну кількість вивезеного окупантами зерна за цей період, щоб їхній злочин не залишився непоміченим, як вони того бажали.
Дані, зібрані за допомогою коду
Код ми використовуємо для того, щоб витягувати дані із соцмереж та аналізувати зміст новин за допомогою моделей. Приклад — проєкт, у якому ми дослідили явище окупаційних телеграм-каналів: коли і де вони зʼявлялися, як довго існували, про що писали і як були взаємопов'язаними.
З цим проєктом, як і з усіма згаданими вище, можна ознайомитися на нашому сайті.
Підсумовуючи, значно більше змінилися теми, характер інформації та умови нашої роботи, ніж інструменти й методи. Зараз ми дедалі частіше збираємося наживо, команда поступово повертається до Києва. Не тому, що ризик зник, а бо ми звикли.
Проте звикати небезпечно. Нам — щоб не втратити пильність, а решті світу — щоб не дозволити агресору перемогти й піти далі. Ми щиро вдячні за вашу підтримку, нам вона потрібна. Сподіваюся, що невдовзі зможу розповідати про досвід роботи у країні, яка перемогла у війні.
