У Чернігові відбудували пошкоджену авіабомбою монолітну 17-поверхівку. Сусідню "панельку" знесуть
Монолітний житловий будинок похитнувся від влучання авіабомби, але конструкції витримали. Сусідню "панельку" зруйновано повністю.
500-кілограмова авіабомба влетіла у 17-поверховий будинок на вулиці Чорновола, 15А неподалік від центра Чернігова 3 березня 2022 року.
Шість таких бомб у житловому мікрорайоні скинув винищувач СУ-34 (пілот Красноярцев, штурман Криволапов, 5 березня їх збили над містом з ПЗРК "Ігла").
У будинку два під’їзди, 168 квартир, ніхто з мешканців під час бомбардування 3 березня 2022 року там не загинув. Дев’ятиповерхову панельку серії ЧН поряд, на Чорновола, 15, повністю зруйновано. У ній та поблизу загинуло 47 людей. "Панельку" знесуть. Моноліт уже відбудували.
Історію про три дні бомбардування Чернігова — з картами, фото й відео — дивіться тут.
Або розбирати, або зрізати пошкоджене
Тендер на капремонт будівлі виграла чернігівська будівельна компанія "УТБ-Інжинірінг". У 2022 році на відновлення дали 15 млн 840 тис. грн з міського бюджету. Замовник робіт — управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради.
— Чорновола, 15А — монолітна залізобетонна каркасна будівля. Стійкіша до навантажень, ніж панельні й цегляні, — пояснює 41-річний Павло ХАЙТОВ, директор компанії "УТБ-Інжинірінг". — Було два варіанти відновлення: або повністю розбирати шість верхніх поверхів, від даху й до 11 поверху, або позрізати все пошкоджене й відновлювати частинами.
Перед початком робіт запросили спеціалістів з київських "Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій" і ПрАТ "Гіпроцивільпромбуд" (займається архітектурним проєктуванням). Також залучали чернігівський проєктний інститут "Інтерархпроект".
Геодезисти перевіряли, чи не пошкоджено фундамент, тримальні конструкції й металеві палі, на яких стоїть дім. Надали висновок, що будинок можна відновити без демонтажу верхніх поверхів.
Як російські удари руйнують різні типи багатоповерхівок і чому “панельки” доводиться зносити — статтю з інфографікою дивіться тут.
Після влучання бомби над 12 поверхом висіла плита, 13,15,16 поверхи "склалися". Зворотній бік будинку і другий під’їзд майже не постраждали, навіть скло не з усіх вікон вилетіло. Власників уцілілих квартир не виселяли. Вражав контраст: з одного боку будинку — чорні провалля на місці квартир і дірки в зовнішніх стінах, з іншого — світло у вікнах, живуть люди. Особливо помітно це було взимку, коли рано темніло. Таку картину чернігівці та гості міста спостерігали рік.
"Будинок — як зуб з глибоким карієсом"
Зараз ззовні будинок на Чорновола, 15А має вигляд нового. Будівельники залатали зовнішні та внутрішні стіни, встановили міжкімнатні перегородки, нові металопластикові вікна та вхідні двері у квартири. Пофарбували в бежеві кольори фасад. Ліфт відновили й запустили ще у квітні.
— Цей будинок можна порівняти з карієсним зубом, — каже Павло Хайтов. — Він є, але пошкоджений і болить. Лікар зчищає все уражене, а на те, що лишилося, накладає пломби й реставрує. Те саме ми робили й з цим будинком. Проблема — велика висотність. У Чернігові жодна будівельна компанія з таким видом робіт ще не працювала.
Найважче було демонтувати аварійні конструкції на висоті. З цим допомагали працівники ДСНС. Демонтували обережно, частинами, встановлюючи металеві підпорки, щоб на них трималася конструкція й нічого не обвалилося. Болгарками зрізали пошкоджений метал, вручну вибивали бетон. Вантажили на піддони і спускали вниз.
В "УТБ-Інжинірінг" є власний парк техніки, а якої не вистачало — орендували, наприклад, баштовий кран. 90 % матеріалів купували в місцевих виробників.
У середньому на будинку працювало 20 осіб. Здачу об’єкта заплановано на 1 вересня.
"Уцілів зовнішній пілон"
— Якщо пояснити простими словами, то висотку побудовано із заліза, залитого бетоном, тому вона й вистояла, — пояснює про 17-поверхівку 74-річний Асан СУЛТАНОВ, чернігівський архітектор інституту "Інтерархпроект" і автор проєкту відновлення будинку на Чорновола, 15А. — Коли розірвалася бомба, частину тримальних конструкцій порушило, але дім не впав. Бо вціліла колона, зовнішній пілон. Завдяки йому будівля не руйнувалася далі. Стоятиме ще довго.
Султанов свого часу будував на Салтівці в Харкові — найбільш постраждалому від російських обстрілів мікрорайоні міста. Зараз там працює з англійськими архітекторами над відновленням житлових будинків і ділиться чернігівським досвідом. Також його залучають до відбудови пошкоджених будівель у Києві.
19 квартир отримали нові вікна та двері. І новий ліфт
— Зараз коригуємо проєкт у бік збільшення обсягів робіт і вартості, бо в процесі роботи виникли нові проблеми. Наприклад, спочатку знали про 18 пошкоджених квартир. Нещодавно додалася ще одна, — каже 33-річний Євгеній ДЕЙНЕКО, заступник начальника управління житлово-комунального господарства Чернігівради. — Коли нарешті відчинили в ній двері, то побачили, що всі міжкімнатні перегородки зруйновано.
За його словами, в Чернігові пошкоджено лише один монолітно-каркасний будинок.
— Ми — єдине місто, що майже повністю відновило всі розстріляні багатоповерхові будинки (п’ять з них підлягають знесенню), — додає Дейнеко. — Торік ми першими ухвалили рішення відбудовувати. Запрошували експертів з усієї країни: з Києва, Маріуполя, Краматорська. Проєктувальників в Україні вистачає, а експерти — на вагу золота.
— Власникам обіцяли стан житла "від забудовника". Що вони отримають у результаті?
— Відновили тримальні стіни, перекриття, підлоги, стелі, поставили вікна та вхідні двері. Опалення, водопровід і каналізація — зробили вводи в квартиру. В будинку також запустили ліфти: кабіну вантажного замінили, його зім’яло вибуховою хвилею, як консервну банку. Пасажирський відновили.
— Але пожежні гідранти, як бачимо, так і висять побиті.
— ОСББ подало заявку до фонду енергоефективності. Щоб вони частково допомогли відновити. Це конструкції пожежогасіння, димовидалення. Звіт обстеження ми надавали в електронному вигляді.
"Хрущі" вже зникли
"Хрущами" у 17-поверхівці прозвали будівельників-висотників, які штукатурили і фарбували фасад. Кранівникам, мулярам, плиточникам та іншим причетним прізвиськ не вигадували.
Російська авіабомба розірвалася на 14-му поверсі, у квартирі Алли Пустовойт. Після вибуху там зяяла чорна дірка. Алла разом з сином виїхала з будинку за день до вибуху. Планує повернутися.
— У цій квартирі 3 березня не було ні стін, ні підлоги, ні стелі, ні вікон, ні дверей, — згадує 41-річна Олена ЮРИКОВА, голова ОСББ. — Лише уламки залізобетону на підлозі.
— Будь-якої миті можемо застрягнути, — попереджає вона, поки ми підіймаємся на 13 поверх. — Мій син Кирило просидів у ліфті 40 хв. Відтоді на стінці ліфта на всяк випадок висить папірець з номером телефону консьєржки.
Власникам квартир обіцяють зробити опалення, підвести воду й завести електрокабель на 380 вольт. Робити електричну розводку, штукатурити стіни, вирівнювати, фарбувати, заливати підлогу, клеїти шпалери, розводити проводку по квартирі, встановлювати міжкімнатні двері будемо за свої.
Деякі власники, коли заселялися, робили перепланування, лоджії. Будівельники "УТБ-Інжинірінг" відновили так, як було у забудовника за планом. Відвоювати арку (заокруглений прохід у квартирі, приміром, з кухні на балкон) вдалося не всім.
У коридорах загального користування штукатурять і фарбують стіни дівчата з комунального підприємства "Новозаводське".
— Це за наш рахунок, — пояснює голова ОСББ. — Назбирали 300 тис. грн. ОСББ ми зареєстрували 23 лютого 2022 року.
"Тепер у нас частково пошкоджене житло"
Однокімнатна квартира Людмили ЧЕХОВСЬКОЇ, учительки української мови та літератури на 14 поверсі — поряд з житлом Алли Пустовойт.
— Частину стіни, яка межує з квартирою, куди прилетіло, не чіпали, — коментує Людмила Іванівна. — Як пояснили будівельники, виклали нові гіпсоблоки, склеїли будівельним клеєм і "зашили" металом, щоб трималося. Кухня була моїм улюбленим місцем. На лоджії стояв робочий стіл, де я займалася з дітками. Вітринні вікна, небо. Дуже люблю висоту, вона мене надихає. На це житло збирала 20 років. Працювала без вихідних, бо треба було вчити двох синів. Зараз вони воюють. Три роки тому виплатила останній кредит, який брала на техніку. Заїхала у 2017 році, коли ще ніхто на поверсі не жив. Одна-єдина на весь поверх. Зробила теплу підлогу в кухні, і все. Спала на надувному матраці й робила ремонт. Зараз треба починати з нуля. Коли місто взялося відбудовувати дім, обіцяли, що доведуть до стану забудовника. Повного відновлення на себе не беруть. Плитку-штукатурку планували тільки в місцях загального користування: ліфти, коридори. Влаштувало й так, була надія, що держава почне виплачувати кошти.
Обіцяли також поставили вхідні двері: і негарні, й дірка між полотном і коробкою у 2 см, — просовує пальці, щоб показати її. — Узимку буде дути.
— При будівництві виникають недоліки, які можна усунути, — не заперечує Павло Хайтов. — Зустрічався з головою ОСББ. Якщо є якісь питання або скарги щодо моїх працівників, зі мною завжди можна сконтактувати, щоб розв’язати проблему.
— Мінімум рік ще треба жити в орендованій квартирі, — зітхає Людмила Чеховська. — Чекаємо на виплати. Місто затвердило склад комісії, яка оцінюватиме збитки. Максимальна сума виплат — близько 200 тис. грн. Це якщо житло зруйноване. У нас воно тепер частково пошкоджене. Скільки отримаємо виплат — невідомо.
Узимку +16
33-річний Ярослав ЯЧНИЙ зимував у своїй квартирі на 13-му поверсі.
— Вона більш-менш уціліла, — розповідає Ярослав. — З вхідними дверима торік допоміг чеський фонд, установили безплатно. Власним коштом відновив склопакети. У квартирі потріскані стіни, плитка, стеля. Зараз ще в процесі ремонту і теж власним коштом.
До війни в мене "намотувало" 900 кіловат, у рік відбудови доходило до 2500 кіловат за місяць. У квартирі максимальна температура була +16 градусів. Будинок повністю на електриці, коли її вимикали взимку, зникали також вода і тепло. Він жартує, що тепер перебуває у кращій фізичній формі після щоденних підйомів сходами на 13-й поверх.
На його поверсі досі стоять металеві підпорки. Вигляд не дуже естетичний, але мешканці не поспішають з висновками щодо відновлення, чекають на остаточні результати.
