Росія воює проти Бундесверу. Моніторинг росЗМІ за 18–24 вересня 2023 року
Минулого тижня російські медіа розповідали, що російські розвідники захопили німецького військовослужбовця у знищеному ними танку Leopard. Так росЗМІ переконують, наче Москва воює проти солдатів НАТО. Дезінформатори доводили, що Росія не зраджувала вірменів Нагірного Карабаху. І розповідала, що Росія не перебуває в ізоляції та що начебто путінську війну підтримують у всьому світі. Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.
Read this report in English
Відстежуйте тренди російської дезінформації на нашому інтерактивному дашборді “Деза Війни”
Про чудеса на війні
Минулого тижня новини російської пропаганди були наповнені “чудесами”.
По-перше, росЗМІ доводили, що український наступ зазнає “тотальное поражение”. Дезінформатори заявляли, що в українців залишається бажання воювати лише через здобич: “И пока будет оставаться хоть призрачная вера, что каждый может получить часть добычи — украинцы будут воевать”, бо людський ресурс України майже завершився, тому “западные страны хотят заставить Украину начать переговоры с Россией”, бо інакше Україна зазнає поразки: “Когда завершится острая фазы СВО и Зеленский объявит о капитуляции”.
По-друге, російська пропаганда знайшла докази, що “Бог с ними”: 22 вересня Україна завдала ракетного удару по штабу Чорноморського флоту Росії у Севастополі. Оскільки ураження відбулося в людному місці та при свідках, пропаганді довелося визнати факт потрапляння в ціль.
Після удару призначений Росією “губернатор региона Михаил Развожаев” заявив: “В штабе Черноморского флота в Севастополе, который был атакован накануне ВСУ, чудом уцелела икона Федора Ушакова”, що свідчить про прихильність Бога до війни Росії: “Он отметил, что Федор Ушаков не проиграл ни одного сражения, а потому он спустя века покровительствует Севастополю, продолжает защищать регион и дарит уверенность в новой Победе”.
А для закріплення матеріалу в Росії пропонують організувати православну ходу з іконою: “Он также предложил 15 октября в день памяти святого праведного воина Феодора Ушакова совершить крестный ход с этой чудотворной иконой по всем населённым пунктам Севастополя”.
Третє чудо — новини про знищення німецьких військових на Запоріжжі: “На передовой в Запорожье русские разведчики уничтожили переданный Украине танк Leopard. Весь экипаж погиб, но водитель-механик после атаки ещё был жив и успел сообщить, что они не были наёмниками, а являлись военнослужащими бундесвера — весь экипаж из одной роты", “оказывается, на немецких машинах теперь ездят не обученные украинские вояки, а немецкие солдаты. Нет, не наёмники, а именно военнослужащие”.
У цій історії цікаво, що російські військові чудово володіють німецькою: “Командир разведгрупп... хорошо владеет немецким языком и прекрасно разобрал то, что несколько раз повторил раненый водитель-механик немецкого танка”, а також що свідків цієї пригоди, окрім росіян, не залишилося: “Немец умер на руках у русских разведчиков”.
Такими казками пропаганда намагається переконати росіян, що проти них в Україні воює не лише натовська зброя, а й солдати країн Альянсу.
Нагірний Карабах
19 вересня Азербайджан заявив про початок "локальних антитерористичних заходів" у Нагірному Карабаху. Упродовж короткого часу так звана влада Нагірного Карабаху капітулювала й Баку повернула собі повний контроль над територією.
У цій ситуації Росія не зробила нічого, щоб захистити інтереси свого союзника — Вірменії. Єреван після програшу війни з Азербайджаном у 2020 році прагнув не допустити переходу Нагірного Карабаху під повний контроль Баку й торгувався, щоб зберегти хоч якусь автономію для вірменів. Деякі райони Карабаху залишалися непідконтрольними Азербайджану і їхній статус-кво мали забезпечувати миротворці з Росії.
Пропаганда доводила, що Росія не кинула вірменів і що в усьому винен прем’єр-міністр Вірменії Нікола Пашинян: “Зампред Совета безопасности РФ Дмитрий Медведев на фоне обострения ситуации в Нагорном Карабахе припомнил премьер-министру Армении Николу Пашиняну заигрывания с НАТО... По его словам, потом этот человек проиграл войну, но удержался на месте, а ответственность за свое поражение решил возложить на Россию”. Детальніше про те, як російська пропаганда намагається довести, що Москва не зрадила вірменів, можна прочитати тут.
Для підтвердження тези, що Пашинян — зрадник, росЗМІ масово писали про протести в Єревані: “Ереване вечером 20 сентября несколько тысяч человек вышли на площадь перед зданием правительства страны. Они выкрикивали лозунги с требованием отправить в отставку премьер-министра Никола Пашиняна из-за ситуации в Нагорном Карабахе”.
А також намагалися уникати новин про мітинги біля російського посольства, де лунали негативні щодо керівництва Росії заклики.
Пропаганда взялася говорити, що попри “антироссийскую власть” у Вірменії, вплив Росії в регіоні залишиться: “Что касается России, надо помнить, что мы имеем достаточно развитую инфраструктуру влияния в Армении и можем взаимодействовать как с властями страны, так и с оппозицией”.
Також росЗМІ багато писали про загибель російських миротворців у Карабаху: “Ильхам Алиев принес извинения и выразил глубокие соболезнования по поводу трагической гибели в Карабахе 20 сентября военнослужащих Российского миротворческого контингента”.
Раніше російська влада та пропаганда жорстко реагували на загрози російським миротворцям і солдатам. Наприклад, вони заявляли про нібито цілеспрямовані злочини щодо російських миротворців у 2008 році, коли розв'язували війну проти Грузії. У 2015-му після збиття російського літака турками Путін запровадив проти Туреччини санкції та заявляв, що Аллах позбавив турецьке керівництво розуму.
Цього разу російська сторона активно не зреагувала, а лише розносила новини про вибачення азербайджанців і про покарання винних: “Командир корпуса азербайджанских вооруженных сил, подчиненные которого причастны к гибели российских миротворцев, отстранен от исполнения обязанностей. Первые подозреваемые пойманы”.
Також писали:
Повторювали мантру, що “политики Запада одержимы своей безнаказанностью и желанием нанести России стратегическое поражение”. Та заявляли, що “подавляющее большинство населения мира поддерживает Россию и проведение спецоперации на Украине”. Такий висновок було зроблено після слів американського журналіста Джексона Хінкла: “Он отметил, что только Запад и США заявляют, что выступают «арбитрами истины и мировыми жандармами». «Но на самом деле .. Запад представляет собой пустотелый скелет власти»”.
РосЗМІ міркували про повоєнний світоустрій. Зокрема розповідали, що США можуть піти з Європейського континенту для боротьби з Китаєм: “США смещают свое влияние на зону Тихого океана, оставляя и страны Востока, и Европу на произвол судьбы”.
Водночас турбувалися, що США прагнуть знизити роль Росії в Раді безпеки ООН: “Соединенные Штаты продолжают выступать за внесение изменений в Совет Безопасности ООН, планируя расширить его с помощью своих союзников, тем самым значительно уменьшив роль России и Китая”. Та заспокоювали, що Москва й Пекін не допустять такого сценарію.
Методологія
Для проведення моніторингу дезінформації ми проаналізували близько 500 тис. новинних матеріалів, узятих з ~1000 російських та окупаційних сайтів. Дані для дослідження зібрала та надала нам компанія SemanticForce.
До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються війни або її наслідків для Росії. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних та прикладах абзаців з теми і будували висновки.
