Офіційно персональні. У чому полягає проблема з офіційними телеграм-каналами обладміністрацій
Одним з класичних аргументів на користь читання новин у телеграмі є наявність у ньому офіційних джерел інформації. Ніби крім російської дезінформації та анонімних каналів-сміттярок, на платформі присутні якісні медіа та офіційні державні інституції, які доносять перевірену інформацію. І це начебто робить телеграм “допустимим” і навіть “бажаним” джерелом новин для українців. Та тільки на обласному рівні значна кількість офіційних державних телеграм-каналів більше схожа на персональні блоги.
З’ясовуємо, що не так із державною комунікацією в телеграмі на прикладі рекомендованого Кабміном списку телеграм-каналів голів обласних адміністрацій.
Як ми взагалі дізнаємося, що якийсь телеграм-канал є офіційним?
Є два варіанти. Перший — “синя галочка” (верифікація з боку самої платформи, її видають через верифіковані акаунти в інших соціальних мережах і публікації в медіа).
Другий — офіційна комунікація з боку держави. Як це, наприклад, було 1 березня 2022 року, коли Кабмін опублікував перелік офіційних телеграм-каналів голів облдержадміністрацій — “щоб уникнути фейків” та щоб українці знали, яким джерелам у телеграмі можна довіряти.
Задум вдалий, але від самого початку він мав довгострокові ризики. І сьогодні ми бачимо їхнє втілення.
По-перше, ставку одразу було зроблено не на офіційні сторінки інституцій, тобто облдержадміністрацій, а на персональні канали голів ОДА (ОВА). Близько половини всіх каналів не мали прізвища тодішнього голови у своєму посиланні. У телеграмі назва каналу й посилання на нього можуть відрізнятися.
І тут, звісно, можна спробувати знайти пояснення: персоналізована інформація викликає більше довіри.
Щоправда, лише в короткостроковій перспективі — принаймні допоки голова ОДА обіймає свою посаду. А що відбувається зі зміною голови? Бачимо на характерних прикладах.
Португальське онлайн-казино
Сьогодні з усього списку (24 канали) лише на трьох (Київської, Хмельницької та Херсонської областей) за вказаними адресами ведуться безособові офіційні інформаційні сторінки (та лише 5 з 24 мають синю галочку верифікації від платформи).
Решта — або персональні канали нинішніх і колишніх очільників ОДА. Один взагалі перетворився на португальське онлайн-казино. Це сталося з каналом колишнього голови Донецької ОДА Павла Кириленка.
Він пішов на підвищення і став головою Антимонопольного комітету України та змінив посилання на особистий телеграм-канал зі @pavlokyrylenko_donoda на @pavlokyrylenko_amcu. Платформа дає змогу це робити, зберігши свою аудиторію.
А старий лінк (той, на який досі веде посилання з офіційної сторінки КМУ) залишився “безхозним”, тобто його може використати будь-хто. У нашому й кращому випадку, це португальське онлайн-казино, в гіршому — може бути псевдоукраїнським інформаційним каналом з російськими адмінами.
TOSHKENT АНДИЖОН
Проте не завжди зміну посади супроводжує зміна посилання. А тому офіційна комунікація Кабміну вже в день публікації замість промоції офіційного каналу голови Черкаської ОДА промотувала персональний канал Олександра Скічка — звільненого з посади голови точно в день публікації цього списку, 1 березня 2022 року. А офіційний канал за один день перетворився на персональний блог. Дуже надійне офіційне джерело інформації від держави, хіба ні?
Офіційний канал голови Кіровоградської ОДА протримався трохи довше — 6 днів. Саме стільки після публікації списку обіймала свою посаду Марія Чорна (звільнена 7 березня 2022 року, але залишається активною в телеграмі за поширеним на сайті КМУ лінком @chornamary, де, як і Скічко, веде вже свій персональний блог).
Ще довше проіснував офіційний канал голови Запорізької ОДА — посилання КМУ веде на персональний канал Олександра Старуха (@starukhofficial), який утратив свою посаду 26 січня 2023 року. У новопризначеного голови Юрія Малашка вже новий телеграм-канал із нейтральнішим посиланням @zoda_gov_ua. Але чи залишиться цей канал офіційним джерелом інформації в Запорізькій області після зміни голови — невідомо.
Бо, наприклад, у Полтавській ОДА вирішили зберегти профіль у телеграмі зі зміною голови.
Тепер за адресою каналу @DMYTROLUNIN (названого на честь попереднього голови) — вже профіль нового очільника ОВА — Філіпа Проніна. Його призначили 10 жовтня й через тиждень після призначення він у телеграмі опублікував одне привітання та видалив всю попередню стрічку новин. З незрозумілих причин канал (на який веде посилання в з офіційної сторінки Кабміну) тепер називається “ANDIJON TOSHKENT АНДИЖОН”.
Дивлячись на всю цю спробу “офіційної комунікації” в телеграмі, хочеться кричати від недбалості та безглуздості затії. Навіть призначені президентом голови ОДА сприймають себе як місцевих лідерів і щосили піарять себе особисто. Хоча після відставки про них мало хто згадує. Це дивна поведінка, адже вони обіймають навіть не виборні посади, тож і комунікувати мають не від свого імені, а від імені держави й від посади, яку обіймають.
Приватизація аудиторії
У результаті цього хаосу немає зрозумілої та чіткої інструкції з відокремлення офіційних телеграм-каналів від фейкових двійників. А відсутність єдиного стилю посилання та більш-менш надійного оновлюваного списку офіційних локальних телеграм-каналів доповнює можливістю “приватизувати” аудиторію після втрати державної посади.
І така приватизація можлива не тільки на рівні областей. Наприклад, хоча на загальнонаціональному рівні майже всі офіційні телеграм-канали деперсоналізовані, проте телеграм-канал прем‘єр-міністра України має промовисте посилання @Denys_Smyhal. Себто в разі зміни його на посаді доведеться заново налагоджувати офіційну комунікацію в телеграмі. Особливо за умови, коли офіційного телеграм-каналу Кабміну взагалі немає.
І вбудована на платформі можливість змінити адресу посилання на канал (себто зберегти всіх підписників зі зміною персони) насправді не найкращий можливий вихід — Павло Кириленко з португальським казино яскраво продемонстрували чому.
P.S. Окремо варто написати, що всі посилання на телеграм з цієї офіційної комунікації КМУ спочатку ведуть на фейсбуку. Але це вже тема для окремого розлогого тексту про якість офіційних документів та, наприклад, відсутність навіть базових знань з редагування посилань і видалення зайвих параметрів.
