Марні витрати енергії та ресурсів. Що не так із відбудовою України й що запозичити в Польщі
Відбудовуючи приватні будинки на звільнених територіях, нинішня влада робить це дорожче порівняно з аналогічним будівництвом у Польщі, не враховуючи енергоефективність та ігноруючи постраждалих. Архітектор Олег Гречух аналізує відбудову на Київщині та Херсонщині й порівнює українські проєкти з польськими.
Польська енергоощадність
Згідно із сучасними польськими нормами для будинку площею 120 м² енерговитрати мають становити не більш як 2,591,3 кВт⋅год/рік. За нинішніми українськими цінами це 7 тис. грн, за польськими — 28 тис. грн.
Один із ключових критеріїв оцінки проєкту приватного будинку в Польщі — скільки "набіжить" за енергію протягом року (опалення, вентиляція, освітлення, нагрів води й приготування їжі). Багато неенергоощадних приватних будинків в Україні, за підрахунками автора, потребують щонайменше 30 тис. грн на рік (інколи вартість енергоносіїв частково покривають субсидії). Якщо ціна за кіловат в Україні зросте до нинішньої польської ціни, то річні витрати українця на його неенергоощадний будинок сягнуть 112 тис. грн.
Порівнюючи польський та український підходи, ми бачимо, що Україна йде шляхом швидких рішень і непрозорих схем, що зрештою призводить до корупції під час будівництва й додаткових витрат на експлуатацію будинку. Влада не ставить у центр уваги людину й господаря житла. Навіть після конкурсу й тендерів на відбудову немає можливості розібратися в тому, що і як збудовано.
127 тисяч зруйнованих осель
За даними Фонду енергоефективності, станом на вересень 2023 року в Україні внаслідок війни пошкоджено 127 тис. приватних будинків. Щодня до цього переліку додаються нові об'єкти. У прифронтових населених пунктах на будинки з відносно легкими пошкодженнями можуть виділити деревно-стружкові плити, щоб закрити розбиті вікна. Іноді ще плівку чи тент, щоб накрити дах. Капітальну відбудову зупиняє високий ризик повторних руйнувань.
Тим часом на деокупованій Київщині життя швидко відновлюється. Ще рік тому було ухвалено рішення, заплановано кошториси, і зараз, судячи з тендерів "Прозорро" та візуальних спостережень, активно триває відбудова. Така сама ситуація з тендерами на відбудову в селі Посад-Покровське Чорнобаївського району Херсонщини.
Проєктуються нові будинки замість тих, які неможливо відновити. Щоб відбудуватися, люди реєструються в програмі єВідновлення. Але є й багато будинків, відновлення яких поки що не зрушило з мертвої точки.
В Україні немає таких, як у Польщі, вимог до утеплення стін, підлоги, вікон, наявності теплової помпи, сонячних панелей, ефективної вентиляції з рекуперацією. Тому нові будинки в нас потребують більше ресурсів для експлуатації.
Також в Україні немає запобіжників від перевикористання будматеріалів там, де це недоцільно. Наприклад, заливання сотні тонн бетону в землю лише для фундаменту одноповерхового будинку на одну родину.
Застарілі підходи
Якщо під час війни в Україні знаходяться можливості й ресурси для відбудови в тилу (а черга з тих, хто потребує, величезна), то важливо робити це максимально ефективно.
Якщо будувати хоча б на 10% ефективніше, то, наприклад, замість 9 будинків за ті самі кошти можна звести 10
Поширювати знання про енергоощадне будівництво так само важливо, як знання про здорову їжу. Як економити матеріали, ефективно утеплювати й зменшувати витрати на опалення — усе це сучасні технології. Якщо будувати хоча б на 10% ефективніше, то, наприклад, замість 9 будинків за ті самі кошти можна звести 10, не кажучи вже про заощадження енергоресурсів у майбутньому, адже дешевого газу більше не буде.
Відбудова за застарілими, хоча й актуальними будівельними нормами призводить до неефективного використання ресурсу або порушення стандартів.
Зведення будинку коштує більше, ніж у Польщі
Як пояснити американському чи європейському платникові податків, що він має допомогти відбудувати житло в Україні, коли зведення будинку коштує більше, ніж у Польщі? Використання додаткових кіловат-годин у нових, але енергозатратних українських будинках — це також дорого для донорів і благодійників, бо низькі ціни на енергоресурси нині утримуються штучно, завдяки вливанню в державний бюджет іноземної допомоги.
З якими проблемами стикалися радянські люди, коли будували житло? Типові проєкти, незручне планування, дефіцит будівельних та оздоблювальних матеріалів, одна розетка на кімнату. Як наслідок — постійна потреба щось переробляти, ремонтувати й "обігрівати вулицю" через погану термоізоляцію. Нині в старих будинках мешкають переважно літні люди, енергоносії їм оплачує держава через субсидії.
Але навіщо зводити нові будинки за радянськими нормами й стандартами?
Навіщо зводити нові будинки за радянськими нормами й стандартами?
Київщина
Розглянемо, як відбувається відбудова зруйнованих у лютому-березні 2022 року приватних будинків в Ірпені на Київщині. Цим напрямом здебільшого опікується обласна адміністрація, а не органи місцевого самоврядування.
Київська облрада ще в червні 2022 року ухвалила програму відбудови зруйнованого житла, що передбачає організацію архітектурного конкурсу на проєкти відбудови приватних будинків площею 70–90–120 м². Дивно, що в країні, де 80 років існує державний НДІ сільського будівництва (Цивільсільбуд), немає готових проєктів для відбудови зруйнованих помешкань. Логічно, що конкурс у такій ситуації дасть змогу обрати найкращі рішення й забезпечити розмаїття варіантів майбутнього житла.
Але результати конкурсу на сайті КОВА виклали лише через рік після його завершення й після запиту Texty.org.ua. Знайти цю інформацію на сайті простому користувачеві надзвичайно складно, скористатися проєктами хоча б для ознайомлення з характеристиками неможливо. Також нічого невідомо ні про склад журі, ні про сотню поданих на конкурс проєктів.
Відомо лише те, що проєкти, які виграли в цьому таємничому конкурсі, стали переможцями наступних будівельних тендерів. Сукупна вартість робіт становила відповідно 1,4 млн грн за 25 проєктів від одного розробника й 2,3 млн за 23 проєкти іншого станом на червень 2023 року.
Прикро, що власники земельних ділянок здебільшого не мають жодного впливу на хід будівництва, мимоволі перетворюючись із ощадливих господарів на пасивних споживачів.
Згідно з рішенням Київської обласної ради на час відбудови житла (яка може затягтися) власники мають написати заяву про те, що передають свою ділянку замовнику будівництва — обласній раді. З поверненням після відбудови.
Також не передбачена участь постраждалих власників у формуванні завдання на проєктування (скільки кімнат, який будинок більше подобається).
Херсонщина
У селі Посад-Покровське Херсонської області восени 2023 року провели тендери на відбудову 40 об'єктів за цими самими проєктами без змін на суму понад 200 млн. грн. Пропонується лише два-три варіанти планування будинків, кошториси досить матеріаломісткі. Окрім підозр щодо корупційної складової виникають також питання щодо принципів відбору проєктів.
Чи справді обрано найефективніші рішення?
Чи проводиться експертний аналіз пропонованих проєктів? Чи справді обрано найефективніші рішення? Чи мають можливість господарі обрати проєкт собі до вподоби в межах виділених коштів, щоб максимально врахувати потреби своєї родини, особливості ділянки, закласти енергоощадні технології?
Середня вартість такого будинку на одну родину — понад 5 млн грн.
Відбудова в Ірпені
Виконком Ірпінської міськради отримав кошти від обласної ради на відбудову й провів у квітні-травні 2023 року понад 50 тендерів на зведення приватних будинків на місці повністю зруйнованих унаслідок обстрілів. Розпорядник бюджетних коштів і відповідальний виконавець програми — Департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації).
Це менш як 5% загальної кількості зруйнованих будівель, які компактно розташовані на вулиці Багірова та Гостомельському шосе, куди часто приїздять іноземні делегації.
Отже, за результатами тендерів з одним учасником дві організації отримали приблизно по 25 замовлень на проєктування, поділивши майже порівну кількість тендерів. Також були інші переможці в інших тендерах з одним учасником, які також отримали кілька замовлень на вулиці Багірова та Гостомельському шосе, що постраждали найбільше. Неважко здогадатися, що угоди уклали з тими, кого було визначено в закритому режимі на конкурсі КОВА, про який згадувалося вище (без списку членів журі, без чітких вимог і критеріїв).
Згідно із законом зведення будинків до 300 м² в Україні здійснюється на підставі будівельних паспортів і може відбуватися без підрядної організації. Проте на письмовий запит Ірпінська міська адміністрація, яка мала б видавати такі будівельні паспорти через профільний відділ, повідомила, що не володіє інформацією про видачу будпаспортів на будинки, які зараз зводяться на місці зруйнованих. Можливо, є якесь вольове розпорядження, за яким робити треба якнайшвидше, а необхідні процедури буде проведено пізніше, заднім числом?
Попри те що процеси відбудови непрозорі й незрозумілі, у жовтні 2023 року на будівельному майданчику побував президент України. Станом на сьогодні там готовий фундамент кількох будинків і почали зводити стіни.
Звичайно, роботи виконують підрядчики. Власники зруйнованих будинків не можуть ані обрати підрядчика чи проєкт, ані отримати кошти, щоб відбудувати своє житло самостійно (за винятком відшкодування за незначні пошкодження). Усі рішення за них ухвалюються на рівні обладміністрації.
А що в Польщі?
Варто звернути увагу на польське законодавство в галузі приватного будівництва, яке могло б стати в пригоді й українцям. У 2022 році польський уряд спростив процедуру будівництва приватних помешкань площею забудови до 70 м² і загальною площею (два поверхи) до 140 м².
На сайті будівельної інспекції Польщі з 2023 року у вільному доступі понад 100 типових проєктів у повній комплектації (альбоми на кількасот сторінок з усіма розділами), виконані сертифікованими спеціалістами, з державними гарантіями якості. І люди можуть самі обрати, що їм підходить для конкретної ділянки, або скористатися кваліфікованою допомогою.
Польща значно спростила бюрократію, зменшивши кількість паперів, які потрібно оформляти, оновила норми, запровадила об'єктивний контроль якості будівництва й розробила сотні безплатних проєктів, які можна скачати навіть в Україні. Ці проєкти кардинально відрізняються від тих, за якими здійснюється відбудова в нас.
Вони забезпечують більшу енергетичну автономію будинку, але коштують дорого. Кімнати, щоправда, маленькі, й це дратує українців, які після тісних хрущовок хочуть великих площ, адже в Україні населення платить за енергоресурси значно менше, ніж у Польщі. Але й побут у сучасній Європі скромний, меблі компактні й зручні.
Тим, хто впливає на такі рішення в Україні, варто проаналізувати помилки, запозичити професійний, зокрема західний, досвід будувати енергоощадно, автономно, з меншими викидами в атмосферу, розібратися з матеріаломісткістю й собівартістю.
Якщо українські будівельні норми передбачають надмірне використання матеріалів (явні перевитрати бетону й сталі у фундаментах одноповерхових будинків), то їх потрібно змінити, пояснивши, що неможливо застосовувати той самий підхід до одноповерхових і дев'ятиповерхових будинків.
Завтра опалення коштуватиме дорого, тому про енергозбереження треба дбати зараз
Що потрібно використовувати і простір під підлогою, і горище, мансарду, якщо там є додаткова корисна площа. Що сьогодні є доцільність у будівництві прибудинкового укриття. Що завтра опалення коштуватиме дорого й про енергозбереження треба дбати зараз. Що без участі господарів неможливо адаптувати проєкт до реального життя родини на власній ділянці.
Нова відбудова за нинішнього підходу потребуватиме тисячі й тисячі нових проєктів, які неможливо оцінити чи порівняти навіть власникам ділянок, що постраждали. Сотні тендерів, щоразу нові непрозорі схеми, ті самі старі стандарти, хоча давно пора змінювати підхід, щоб вийти із замкненого кола.