Друзі Буратіно. Коло знайомств та однодумців Дубінського
Телеканал “1+1”, Портнов, Гетманцев та інші. Хто і як допомагав Дубінському поширювати дезінформацію.
Останнім часом багато говорять про самого Дубінського, якому оголошено про підозру одразу в кількох злочинах, зокрема в державній зраді. Нагадаємо, за інформацією СБУ та Державного бюро розслідувань, депутат із позивним “Буратіно” входив до складу злочинної організації, яку сформувало головне управління генштабу збройних сил Росії. До складу групи також входили екснардеп Андрій Деркач і колишній прокурор Костянтин Кулик. Але дуже мало говорять про оточення Дубінського. А оточення — це завжди важливо, навіть у випадку з Буратіно.
Тато Карло
Так судилося, що в нашого “Буратіно” крім біологічних батьків був справжній “тато Карло”. Хоча, якщо бути чесним, на відміну від казкового Буратіно, чи то пак Піноккіо, Олександр Дубінський, здається, вже народився із заданою йому формою, яку лише трохи треба було обточити.
Дубінський чітко знав, чого хоче від життя. Тому що, стартувавши як фінансовий журналіст, він в один прекрасний момент почав робити досить стрімку кар’єру, яка, звісно, була б неможливою без здобутих ним можливостей на телеканалі “1+1”.
Річ у тім, що Ігор Коломойський дуже потребував якогось талановитого й зубатого медійника із задатками інформаційного кілера. Олександр Дубінський відповідав одразу кільком його запитам. Він справді розбирався краще за звичайного телевізійника в економіці та фінансах, а ще мав задатки справжнього інформаційного троглодита.
Олександр Дубінський стає продюсером департаменту журналістських розслідувань телеканалу “1+1”, що послугувало основою для його злету. Нібито аполітична програма “Гроші”, яка мала розкривати різні шахрайські схеми й боротися з корупцією, під керівництвом Дубінського стала з часом такою собі інфокілерською передачею, де дуже майстерно в обгортку боротьби з корупцією загортався інформаційний хейт усіх неугодних основному акціонерові людей.
Сюжети про “липецьку” фабрику Порошенка й подібні стали візитною карткою програми Дубінського
Сюжети про “липецьку” фабрику Порошенка, заяви про погрози журналістам самої програми перед президентськими виборами стали візитною карткою проєкту.
Але навіть ця програма не йшла в жодне порівняння з “Українськими сенсаціями” — ще одним проєктом журналістських розслідувань на “Плюсах”, керівником якого знову ж таки був Олександр Дубінський. Саме ця передача увійшла в історію, породивши загальновідомий фейк про те, що “Порошенко вбив свого брата”. Про це нібито заявив маргінальний молдовський політик Ренато Усатий, але “Плюси” не полінувалися навіть направити щодо цього запит в Адміністрацію президента.
Ось неповний перелік тем “Українських сенсацій”, який випадає, якщо просто забити в пошуку на ютубі назву проєкту: “50 відтінків Порошенка”, “Чорний кеш Порошенка”, “1001 обіцянка Порошенка”, “Головна таємниця Порошенка”, “Армія, гроші, мова”.
Дубінський загалом дуже вдало експлуатував популярний тоді, та й тепер, тренд антикорупційних розслідувань, використовуючи його для реалізації отриманих замовлень.
Олександр Дубінський тримає плакат під Адміністрацією президента Порошенка
Якщо підсумувати, дружба з Коломойським і його оточенням дали Дубінському путівку в життя. Хоча стверджувати, що він став справжнім другом найбагатших людей країни, все ж таки не варто.
У світі українського феодалізму посада Дубінського — це посада такого собі міністреля при дворі багатого феодала. Поки співає і веселить, можна терпіти й годувати. А якщо щось піде не так, то можна відправити на конюшню.
Розумний Цвіркун
Напучуванням життя дерев’яного чоловічка як у “Піноккіо”, так і в сплагіаченому “Буратіно” займалася така дивна істота, як Розумний Цвіркун.
Казкова комаха, що жила собі над комином у будинку тата Карла й одного дня почала вчити Буратіно життєвих істин. Як істота, яка нещодавно з дерев’яного бруса з’явилася на світ, Буратіно точно потребував когось, хто відкрив би йому очі на світ, став би наставником.
Подібна історія відбулася і з Дубінським. Далеко ходити йому не довелося. Буквально поруч виявився наставник, живий приклад для наслідування, тим більше близьких із Дубінським переконань.
Істерично-хамовитий стиль Дубінського в соцмережах скопійований у його старшого товариша Андрія Портнова
Так, навіть відомий істерично-хамовитий стиль Дубінського в соцмережах дуже подібний до стилю його старшого товариша й однодумця Андрія Портнова. Останній уславився тим, що перетворив власні сторінки в соцмережах на безкінечний потік образ і погроз на адресу опонентів. Навіть свою сумнозвісну фразу “Їб*мо в тупий собачий рот” Дубінський запозичив у Портнова, про що той із гордістю написав:
Загалом телеграм Дубінського у 2019–2020 роках подекуди просто нагадував репост сторінки Андрія Портнова. Репостилося все — від накидань на представників старої влади до критики вже теперішньої.
Портнов відповідав Дубінському взаємністю. Так, згідно з дослідженням Texty.org.ua, на першій і другій позиціях за згадками й, головне, репостами в телеграмі Портнова були Максим Бужанський та Олександр Дубінський.
Портнов 59 разів репостить перли Максима Бужанського й 34 рази одкровення Олександра Дубінського
Саме їхні дописи та матеріали є лідерами серед репостів телеграму Портнова, який 59 разів репостить різноманітні перли Максима Бужанського й 34 рази одкровення Олександра Дубінського.
Дубінському явно подобалося всебічно демонструвати свою дружбу з Портновим.
Портнов, Дубінський і Гужва, головний редактор основного проросійського сайту в Україні “Страна.ua”, під час зустрічі в Австрії. Фото із соцмереж
Свого часу Дубінський в інтерв'ю пропагандистському проросійському ресурсу “Страна.ua” висловив “неочікувану” пропозицію призначити Андрія Портнова на посаду генерального прокурора.
Крім того, коли український журналіст Віталій Сич написав про плагіат у дисертації Портнова, саме Дубінський і Портнов оприлюднили дані журналістів, після чого їм надходитимуть дзвінки та есемески з погрозами.
Звичайно, у Дубінського та Портнова було проти кого дружити, вороги в них були майже на 99% спільні.
Спочатку ексголова Національного банку України Валерія Гонтарева, Сергій Стерненко та Петро Порошенко.
З часом до розряду ворогів стали переходити й управлінці епохи Зеленського: прем'єр Гончарук, генпрокурор Рябошапка, Макс Нефьодов. Серед інституцій Міжнародний валютний фонд і, звісно ж (ну куди без нього), Джордж Сорос. Усі законні цілі Росії.
Ефесбешні телеграм-канали розгорнули проти них успішну чорну кампанію, яка й призвела до відставки. Про те, як Росія впливала на депутатів Ради від “Слуг народу”, створивши мережу анонімних телеграм-каналів, ми писали тут.
Хоч як дивно, на горіхи дістається навіть очільникові СБУ Баканову за те, що не посадив Стерненка.
Разом Портнов, Дубінський і часто цитований ними блогер Бужанський створювали атмосферу ненависті та реваншу проросійських сил, коли просто через соцмережі лунали заклики до арешту неугодних політиків і громадських діячів.
Додаткове інформаційне тло створювали регулярні перепости ексдепутата Ігоря Мосійчука та журналіста “Плюсів” Ігоря Плінського.
Кіт Базіліо та Заокеанський Лис
Звичайно, Буратіно на своєму життєвому шляху мав зустріти не лише Карабаса-Барабаса, а й інших доволі сумнівних персонажів. Наприклад, того самого Кота Базіліо. Дубінський дуже обмежено у своїх дописах згадує Андрія Деркача, але це не означає, що між ними не могло бути плідної співпраці.
У 2019 році, ще до проведення сумнозвісної пресконференції, депутат-неофіт від “Слуги народу” Дубінський виступив зі спільною ініціативою з позафракційником Андрієм Деркачем щодо створення тимчасової слідчої комісії з розслідування фактів міжнародної корупції вищих посадових осіб України.
З огляду на подальші події саме цю комісію, вочевидь, планувалося використати для дискредитації тоді ще кандидата в президенти від демократів Джо Байдена. А паралельно, звісно, й давно відомих опонентів: ексголови НБУ Валерії Гонтаревої, міністерки фінансів Наталії Яресько — посадовців, які наполегливо здійснювали вкрай важливі реформи.
Загалом Дубінський обережний у згадуванні прізвища Байдена або принаймні постарався пости на цю тему потім прибрати. Проте ще перед сумнозвісною пресконференцією з Деркачем Дубінський вкидає тезу про сплановані дії “соросят”, які курируються із США демократами.
Він пише, що американський президент активно проштовхує у владу “соросят”, щоб уникнути відповідальності за корупцію по Burisma. (Дональд Трамп намагався довести причетність Джорджа Байдена до нібито корупційних схем, пов’язаних з українською газовою компанією Burisma, у якій син Байдена входив до ради директорів. — Texty.org.ua.)
Такий собі вільний мікс давньої пропагандистської тези про вихованців Джорджа Сороса з новою методичкою про корупцію сімейства Байденів.
Розповідаючи про зустріч зі своїм новим американським “другом” Джуліані, Дубінський також обходить тему Байдена та Burisma.
Фото з інстаграму Дубінського
Але одразу ж розповідає, що вони обговорювали корупцію на “багатомільярдні суми” та легалізацію цих коштів через інвестфонд Franklin Templeton Investments, який працює в США і який, за словами того самого Деркача, був близький демократам. Тобто, склавши докупи все сказане, можна дійти висновку, що так, Дубінський і Джуліані таки обговорювали можливу корупцію в середовищі демократів, а не діяльність Гонтаревої на посаді НБУ.
Надії на “друзів”-трампістів, певно, не полишають Дубінського й тепер. Так, уже після свого затримання він звернувся до американського проросійського пропагандиста й трампіста Такера Карлсона, щоб той розповів про його кейс. Поки що Карлсона ця пропозиція не зацікавила.
Актори лялькового театру Артемон і Дуремар
Олександр Дубінський був одним із центрів команди народних депутатів, що становили в Зекоманді квоту Ігоря Коломойського. Проте зв’язки Дубінського були значно ширшими, ніж ця група. Texty.org.ua уже згадували про колишнього депутата Андрія Деркача. Але мова може йти й про менш помітні зв’язки. Можливо, це не зовсім “дружба”, але точно йдеться про більш-менш успішну співпрацю.
Так, Дубінський став одним із заступників голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради. Головою цього комітету був і є ще один депутат від “Слуги народу” Данило Гетманцев.
Данило Гетманцев та Олександр Дубінський. Фото з інстаграму Дубінського
Texty.org.ua нічого не відомо про якісь особистісні стосунки між цими двома депутатами. А ось суто ділові стосунки в них, здається, виявилися майже безхмарними. На жаль, це стосується й низки дуже сумнівних ініціатив.
У жовтні 2019 року нардеп Дубінський виступив з ініціативою про скасування введеного ще з 2014-го військового збору, кошти з якого спрямовувалися на підвищення обороноспроможності країни.
І справді, нова українська влада тоді декларувала швидкий мир у всьому світі. Хоча те, що про згадані законодавчі ініціативи пана Дубінського написали чи не всі російські пропагандистські видання, здається, нікого не насторожило. Як і профільний комітет та його голову Данила Гетманцева, які дали “зелене світло” цим ініціативам, схваливши законопроєкт, який Верховна Рада, на щастя, так і не проголосувала.
Але не лише в питанні урізання оборонного бюджету знайшли спільну мову ці два члени фінансового комітету ВР.
Дубінському не давала спокою українська мова. Як, зрештою, і Гетманцеву та ще кільком десяткам депутатів від “Слуги народу”
Звісно ж, Дубінському не давала спокою українська мова. Як, зрештою, і Гетманцеву та ще кільком десяткам депутатів від “Слуги народу”, таким як Максим Бужанський, Євген Шевченко, Євгеній Брагар, Олександр Качура та ін. Вони вже в січні 2021 року зареєстрували законопроєкт № 4638, що передбачав скасування штрафів за порушення права на отримання послуг українською мовою.
Гетманцев не просто не залишився в цій ситуації осторонь, а й, як і Дубінський, активно коментував необхідність ухвалення згаданого законопроєкту, бо це, бачте, мало “зменшити тиск на бізнес”.
Але насправді тут питання значно глибше, ніж просто співпраця групи народних депутатів. В умовах підозри про роботу на ворожу розвідку заступника голови парламентського комітету виникає дуже багато запитань щодо діяльності самого комітету, його рішень та допуску до конфіденційної інформації. На жаль, керівництво комітету поки що ніяк не коментує цю справу.
Про ще одного народного депутата зі “Слуги народу” Максима Бужанського багато говорити немає сенсу. Проросійський дописувач у соцмережі, що за якимось дивним збігом долі став народним депутатом. Свого часу Дубінський дуже часто любив згадувати й репостити його доволі прості пропагандистські публікації.
Проте, як співав, певно, не байдужий Бужанському російський радянський бард Висоцький, “єслі друг оказался вдруг”, останнім часом у дописах Бужанського нічого не можна прочитати про долю Дубінського, наче й не було на світі такої людини. Хоча це вже точно їхня особиста справа.
У Дубінського були свої “однодумці” й в інших парламентських політичних силах. Іноді доходило до смішного. Так, свого часу трапився дуже кумедний випадок, коли Дубінський і Вадим Рабінович майже одночасно опублікували на своїх сторінках у соцмережах той самий текст. Дописи стосувалися необхідності запозичення білоруського “досвіду” боротьби з інакомислячими.
Щодо цього в соцмережах виникне версія, що в Дубінського й Рабіновича один есемемник або куратор. Сам Дубінський заявив, що Рабінович текст у нього сплагіатив.
Довгий ніс Буратіно
Здається, не було справи, у яку Буратіно не прагнув запхати свого довгого носа. Дубінський, вочевидь, грішить цим також.
Він був би не він, якби не спробував якось влізти й у справу вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.
Так, Дубінський намагається зліпити разом справи Гонгадзе й журналіста Подольського, якого також викрали під час президентства Леоніда Кучми. Зокрема, провів пресконференцію з цього приводу за участю екссудді Конституційного Суду Віктора Шишкіна й адвокатки Тетяни Костіної, постійно акцентуючи на тому, що йдеться про справу Гонгадзе — Подольського.
Можна лише припустити, яку мету ставив перед собою Дубінський цієї справою. Під час своїх спічів він і його адвокатка активно критикували колишнього генпрокурора Руслана Рябошапку, Петра Порошенка й зятя Кучми Віктора Пінчука, який є давнім бізнес-суперником Коломойського.
До того ж не варто виключати якесь загальне бажання “торпедувати” надзвичайно резонансну справу Гонгадзе, що вже є символом українського спротиву. А також отримати власні дивіденди, якимось чином ставши належним до цієї справи. Тут варто згадати, що представниця Подольського адвокатка Тетяна Костіна зараз уже захищає самого Олександра Дубінського.
Буратіно і Мальвіни
“Что-что, а интервью с Крюковой — это всегда интересно”, — напише якось надихаючий пост у себе в телеграмі Дубінський. Очевидно, що всі проросійські пропагандисти в Україні були аналогічної думки про нього.
Тому він не вилазив зі студії телеканалів “НАШ”, ZiK та інших пропагандистських каналів до їх закриття. Іноді могла виникати думка, що це не він у них, а вони в нього в гостях. Теми розмов були абсолютно стандартним набором російських пропагандистських штампів: “зовнішнє управління”, “соросята”, “Україна — країна-банкрут”.
Олександр Дубінський і Наталія Влащенко, на ефірах якої частими гостями були Дубінський, Портнов та багато інших проросійських пропагандистів. Фото з інстаграму Дубінського
Проте лише проросійськими пропагандистськими каналами справа не обмежувалася. Уже ставши депутатом, Дубінський і надалі вестиме свою передачу на “Плюсах” “Дубінізми”. Свого часу він був досить частим гостем і в програмі Наталії Мосейчук, де почувався так вільно, що міг просто в прямому ефірі назвати Сергія Притулу “тупою твариною”.
Але все з часом змінюється. І тепер на своїх сторінках у соцмережах Дубінський напряму й не добираючи слів звинувачує колектив “1+1” у пристосуванстві й відсутності принципів. Ідеться про те, що спочатку телеканал не надав належної, на думку Дубінського, інформаційної підтримки Ігорю Коломойському, а потім не підтримав і його самого. І це насправді дуже смішно.
Бо саме Дубінський найбільше посприяв своєю “ефективною” працею на “Плюсах” тому, щоб цей канал перетворився на те, чим він став сьогодні. Дубінський просто пожинає плоди власних дій і вчинків. Класична історія класичного Буратіно.
