16 тисяч наказів про бронь від армії. Чи касири й охоронці критично важливі для економіки?
Процедура бронювання військовозобов’язаних дає змогу приватним компаніям і державним структурам зберегти на роботі важливих працівників. Утім, ми виявили, що в законодавчій системі є певні прогалини, які відкривають простір для зловживань.
Ми спробували розібратися, як працює ця система, у яких галузях економіки найбільше заброньованих працівників та чи є схеми, які дають змогу роботодавцям уникати бронювання.
Правила
Забронювати своїх працівників можуть не всі приватні підприємства та державні структури, а лише критично важливі для функціонування держави та української економіки.
Зокрема, у постанові Кабміну про бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану зазначено, що забронювати можна працівників:
- органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;
- підприємств, які виконують мобілізаційні завдання (замовлення); наприклад, це виробництво військової техніки чи боєприпасів, забезпечення армії чи населення продовольством, надання послуг для держави;
- підприємств, установ та організацій, які виробляють товари, виконують роботи і надають послуги, необхідні для забезпечення потреб Збройних сил та інших військових формувань;
- підприємств, установ та організацій, що є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Щодо останнього пункту Кабмін визначає чіткі критерії, яким має відповідати компанія, щоб вважатися критично важливою для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.
Щоб забронювати своїх працівників, компанія має відповідати щонайменше трьом із семи критеріїв (у деяких випадках щонайменше двом), а саме:
- сума сплачених податків, зборів, платежів до бюджету та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом року перевищує еквівалент 1,5 млн євро;
- сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро;
- підприємство має стратегічне значення для економіки та безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;
- підприємство має важливе значення для національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади;
- підприємство не має заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб — працівників підприємства за останній календарний квартал не менший за розмір середньої заробітної плати в регіоні за IV квартал 2021 року;
- підприємство є резидентом Дія Сіті.
У Мінекономіки нам відповіли, що станом на кінець листопада відомство видало близько 16 тис. наказів про бронювання військовозобов’язаних. В одному наказі може бути кілька десятків підприємств. Точного списку всіх підприємств, які бронювали своїх працівників, ми не отримали.
Цікаво, що станом на березень 2023 року в Україні було 528 000 заброньованих людей і 3510 наказів про бронювання військовозобов’язаних (із них 2661 чинний), повідомляє Форбс.
За 9 місяців 2023 року кількість наказів зросла вчетверо. Яка кількість заброньована, зараз нам невідомо.
Половина штату
Цікаво, що державні та приватні підприємства можуть забронювати не більше ніж половину свого штату. І не будь-кого, а лише тих працівників, які відіграють на своєму робочому місці важливу роль для держави та населення під час війни.
Тут виникають проблеми. Адже не законодавство, а сам роботодавець визначає, які працівники на своєму робочому місці критично важливі для підприємства.
Texty.org.ua знайшли на сайті OLX кілька оголошень про вакансії, у яких підприємства пропонують бронювати кого завгодно.
Ось вакансія охоронця ТРЦ, якого пропонують забронювати від мобілізації.
А ось аж чотири оголошення мережі супермаркетів Thrash про вакансію касира. Там заявляють, що компанія бронює всіх своїх працівників (хоча це заборонено законодавством). Ці оголошення були доступні на сайті ОLХ у середині листопада, але згодом видалені.
Ми знайшли ще три такі пропозиції в різних містах України.
Надіслали запит у холдинг Fozzy Group, який володіє супермаркетами Thrash, щоб дізнатися, чому вони заявляють, що можуть забронювати всіх своїх працівників, хоча законом передбачено лише 50%. Роз’яснення нам дали дещо розмите.
“Компанія Thrash! Траш! належить до критичної інфраструктури, і ми маємо ліміт на бронювання усіх категорій працівників. Ліміт ще не вичерпаний, тому, поки є можливість, пропонуємо своїм працівникам подавати документи на бронювання”, — відповіли у Fozzy Group.
Ми не заперечуємо, що мережа супермаркетів — це важлива частина інфраструктури, але й вона має адаптуватися до війни та збільшувати кількість самокас чи наймати більше жінок на такі посади. Бо заброньований від служби в ЗСУ касир — це схоже на анекдот.
Також ми намагалися сконтактувати з Мінекономіки, щоб з’ясувати, чи знають там про схеми й корупційні ризики, пов’язані із системою бронювання військовозобов’язаних працівників.
Там відповіли, що “Міністерство економіки України розробляє нормативно-правові акти, зокрема в системі бронювання. Виконанням і контролем займаються інші органи влади”. І додали: “Якщо громадяни фіксують порушення в цій сфері, рекомендуємо одразу звертатися до правоохоронних органів або надати міністерству інформацію офіційним чином, аби ми відреагували в доступних нам межах і в необхідний спосіб”.
За кордон
Деякі недоброчесні працедавці вже використовують прогалини в законодавстві, щоб допомагати уникати мобілізації.
Наприклад, у червні СБУ повідомила, що викрила схему уникнення мобілізації в Житомирі. Місцева фірма, яка отримала оборонне замовлення, безпідставно бронювала від мобілізації своїх працівників. Правоохоронці розповіли, що організатори цієї схеми “наймали” на роботу знайомих і бронювали їх.
Інша така схема виникла на Одещині. 48-річний одесит долучив до схеми керівника агрофірми, яка отримала оборонне замовлення. За 4500 доларів США вони “працевлаштовували” у фірму чоловіків призовного віку й допомагали їм виїхати за кордон. Організатори схеми оформляли своїм “клієнтам” відрядження до Молдови з фіктивною метою налагодження бізнес-контактів і розширення клієнтської бази.