Після ампутації. Ветеран із Чернігова працює в таксі й отримав грант на відкриття мийки

Перші дні

Євген разом із батьком із 2014-го працював на міжміському маршруті Семенівка — Київ, майже щодня возив людей із райцентру, що на кордоні з Росією, до столиці.

24 лютого 2022 року, повертаючись із Києва, зустрів у селі Жадове, що за 20 кілометрів від Семенівки, колони ворожої техніки, які розтягнулися на три кілометри: танки, БТРи, БМП. Це був кінець звичного життя.

Євген витискав із буса все, що міг, поспішав повернутися в Чернігів, доки не підірвали мости через річки Снов і Замглай.

Спостерігаючи, як російські танки рухалися в бік аеродрому “Півці”, що на околиці міста, вирішив піти до військкомату й невдовзі став бійцем 1-ї окремої танкової Сіверської бригади. Видали форму, автомат і відправили на передову, що була тоді біля села Новоселівка під Черніговом, із північно-східного напрямку.

Детальну реконструкцію бою за Чернігів під селом Новоселівка дивіться тут

Поранення і реабілітація

“14 березня 2022 року в наш окоп прилетіла 120-та міна, і солдати попадали в різні боки, як сірники. Уламки поранили п’ятьох, вижило лише двоє, і одним із них був я” — так Євген описує день, коли дістав важке поранення.

Через кілька днів після ампутації ноги нижче коліна до палати, де лікувався Євген, прийшов лікар і сказав: “Якщо хочеш ходити, треба відрізати ногу вище коліна. Бо на колінну чашечку протез не ставлять”. Євген погодився на реампутацію. За період реабілітації тривалістю півтора року переніс вісім операцій. У вересні 2022-го вдягнув протез, у якому колінний вузол із Великої Британії, стопа зі Штатів, а збірка українська.

Добре ходити навчився за чотири з половиною місяці, та про всякий випадок носив із собою милиці — боявся зайти в магазин і послизнутися на плитці, завалити дорогі товари, приміром, елітний алкоголь.

Коли навчився ходити, пішов на Говерлу, щоб зібрати донати на автівки побратимам. З Олександром Швецовим, головою громадської організації “БратуБрат”, Євгена Смагу познайомив Вадим Свириденко, уповноважений президента з питань реабілітації учасників бойових дій. Євген Смага разом із чотирма іншими ветеранами на протезах ішов до вершини, знімаючи свій шлях на відео. Метою було зібрати щонайменше 2 млн грн пожертв. І вони досягли її.

Про проблеми з доступністю в українських містах читайте у спецпроєкті “Зайди, якщо зможеш”

Робота в таксі та бізнес-ідея

А потім колишнього військового на протезі взяли працювати в таксі — дали “шашку”. Він не відмовлявся від замовлень, навіть невигідних. Одразу ж помітив, що в одному з мікрорайонів Чернігова, біля спаленого гіпермаркету “Епіцентр”, немає де помити машину — треба їхати через усе місто. Мийки, які працювали в районі до вторгнення, розбомбили під час бойових дій, і власники їх не відновлювали. Так виникла ідея відкрити свою мийку.

Спочатку визначився з місцем, підшукав вільну земельну ділянку — оголошень про продаж у тому мікрорайоні було чимало. Придбав 10 соток. Планує встановити мийку на шість місць самообслуговування і закритий бокс. У проєкті також передбачені кав’ярня і місця для швидкої зарядки електромобілів.

Коштів від держави вистачить на придбання обладнання для автомийки, на решту мрії треба шукати кошти додатково, тому Євген продає свою трикімнатну квартиру в Чернігові. Збирається відкрити автомийку не пізніше ніж навесні 2024 року. Поки підшуковує покупця на житло, переглядає програми, за якими може отримати грантові кошти на розвиток бізнесу.

Схвалили 4 заявки з 18

Учасники бойових дій, що дістали інвалідність унаслідок війни, та члени їхніх сімей можуть отримати кошти на створення власного бізнесу за програмою “Грант для ветеранів та членів їхніх сімей” у межах урядового проєкту “єРобота”. Обов’язкова умова отримання гранту — створення робочих місць. Від їх кількості залежить розмір виділеного фінансування.

До 250 тис. грн — за умови створення одного робочого місця, від 250 до 500 тис. — двох робочих місць, від 500 тис. до 1 млн грн — чотирьох робочих місць. Гранти від 500 тис. грн надаються на таких умовах: 70% вартості проєкту фінансує держава, 30% — отримувач грошей. Але заявку на такий грант можуть подати лише ФОПи, що були зареєстровані протягом не менш як трьох останніх років.

З квітня 2023 року, відколи працює програма, ветерани подали 575 заявок на отримання мікрогранту, з них 222 схвалено, за даними Державного центру зайнятості України. 33% з тих, хто подав заявку, лише починають свою справу, 67% — раніше зареєстровані ФОПи. За вже профінансованими заявками має бути створено 453 нових робочих місця.

Заявка Євгена Смаги була однією з чотирьох, які підтримали в Чернігівському обласному центрі зайнятості за дев’ять місяців (станом на 14 грудня було подано 18 заявок).

Співробітниця Чернігівського обласного центру зайнятості Світлана Шеремет каже, що сума фінансування для реалізації цих заявок становить 1 млн 248 тис. грн. По консультацію звертаються постійно. Євген був серед тих, хто прийшов на одну з презентацій.

“Наші спеціалісти часто проводять презентації. На одному з таких заходів побачила і Євгена. А 31 серпня цього року він уже подав заявку, — розповідає Світлана. — Уся інформація про вакансії є на Єдиному порталі вакансій. Кожен охочий може залишити своє резюме, і воно буде в єдиній базі. До нього безпосередньо зможуть звернутися роботодавці. На офіційному сайті розписані всі види програм. Додатково працюють чат-боти, є сторінки в соцмережах. Років три тому ввели в роботу спеціалістів, що працюють на всеукраїнському ринку вакансій. Вони допомагають скласти ці заяви, коригують”.

Що ще пропонують центри зайнятості

А ще центр зайнятості допомагає учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни влаштуватися на роботу найманими працівниками. Вони звертаються до найближчого центру зайнятості незалежно від місця реєстрації. Або самостійно шукають роботу на Єдиному порталі вакансій, або оформляють підписку на актуальні пропозиції онлайн через чат-боти.

У Чернігівському центрі зайнятості рекомендують звертатися до них особисто, бо це пришвидшить пошук роботи й процес працевлаштування.

Також для учасників бойових дій і тих, хто дістав інвалідність унаслідок війни, діє програма безплатної професійно-технічної освіти. Загалом пропонується 95 ліцензованих професій і 365 освітніх програм. Для тих, хто проходить навчання в іншому місці, передбачені компенсація за проїзд та оплата місця проживання на період навчання. Також від служби зайнятості можна отримати безплатний ваучер на навчання. Його сума не може перевищувати 27 тис. грн. Якщо навчання дорожче, доведеться доплатити самому.

Служба зайнятості також компенсує роботодавцям вартість облаштування робочого місця: до 100,5 тис. грн для людей з інвалідністю першої групи і до 67 тис. грн для людей з інвалідністю другої групи. Ці кошти йдуть на поручні, бруси, тактильні матеріали для підлоги та сходів, підйомні платформи для робочих місць, брайлівські клавіатури та допоміжні засоби для відновлення слуху. Також передбачена купівля меблів, захисного взуття та спецодягу, комп’ютерів, офісного програмного забезпечення.

ветеран війна люди реабілітація