Замовні матеріали, прогнози тарологів і хейт Кулеби. Моніторинг дези в Україні за лютий 2024 року
У лютому українські сайти-“сміттярки” знову відбілювали репутацію сумнівних політиків. Також ми зафіксували цілеспрямовану кампанію проти ПриватБанку. Натомість рекламувались інші фінансові організації, зокрема й так звані необанки — банки, які працюють тільки в інтернеті без традиційних фізичних відділень. “Сміттярки” і далі активно просувають шок-контент і популяризують тарологів, астрологів, віщунів, які перетворюються на економістів та військових експертів. І коментують усе: від протестів поляків до питань, коли Росія перейде до контратаки.
“Сміттярки” зайняті замовними матеріалами
Українські сайти-“сміттярки” в лютому продемонстрували, що повністю повернулися до своєї передвоєнної стратегії. Вони активно поширюють замовні матеріали.
У січні ми писали про випадки, коли “сміттярки” виправдовують політиків із сумнівною репутацією, таких як Вадим Столар. Минулого місяця це продовжилося. Деякі “сміттярки” знову хвалили фонд Столара: “Фонд Вадима Столара реалізує програму з раннього виявлення небезпечних захворювань серед українців”.
Були зафіксовані матеріали, спрямовані проти Петра Порошенка.
Велику кількість замовних матеріалів ми знайшли на сайті politeka.net. Це яскраво простежувалося на прикладі висвітлення роботи ПриватБанку.
Politeka.net у лютому більш як 40 разів згадувала цей банк. І новини подавала з негативним відтінком: “ПриватБанк без попередження знімає кредитні ліміти, в українців зростають відсотки: як усе виправити”, “ПриватБанк блокує навіть зарплатні картки: як із замороженого рахунку повернути собі гроші”, “ПриватБанк потрапив у скандал, тепер українка не може повернути кошти: що сталося”, “ПриватБанк блокує картки навіть волонтерів: як збирати донати, щоб не втратити рахунок”.
Натомість ця “сміттярка” з позитивом розповідала про інші фінансові організації. Зокрема, активно піарила компанії, які позиціонують себе як необанки: Rebail Capital (щонайменше два рекламних матеріали) й Activitis (більш як п’ятнадцять рекламних матеріалів).
Віщуни й астрологи
Полюючи за переглядами, українські ЗМІ сумнівної якості використовують “прогнози” астрологів, віщунів, мольфарів. До таких методів вдаються і великі медіа, зокрема “ТСН” та “Обозреватель”, але найактивніше сайти-“сміттярки”.
Наприклад, аюрведичний терапевт Марія Ланг повідомила, що в березні в Україні багато що зміниться. Зокрема, дійде величезна кількість зброї, і ми здійснимо технологічний, науковий прорив.
Астролог Алакх Ніранжан перевтілився у військового експерта й розповів, що інформація про підготовку нового наступу РФ з території Білорусі з’являється для того, щоб відтягнути українські сили з Донбасу.
Тарологиня Олена Бюн глянула на карти й прокоментувала ситуацію на польсько-українському кордоні: “Ситуацію з протестами польських фермерів треба вирішувати радикально, бо Кремль на те й розраховує, щоб усе затягнути і розгойдати”.
Тепер на “сміттярках” можна знайти й молитви на будь-який вибір, які мають полегшити життя українців: “Молитва від пияцтва: що потрібно читати, щоб близька людина перестала пити”, “Молитва для залучення удачі та везіння: що потрібно читати, щоб небеса вас почули”, “Молитва, яка захищає від бід і нещасть: читайте її в скрутні часи”.
Деморалізація
Українські сайти-“сміттярки” не втомлюються залякувати українців стрімким погіршенням життя. Багато таких повідомлень спирається на реальні факти, але проблеми гіперболізовані й подаються в маніпулятивному світлі. Головне зробити клікбейтну назву новини: “Борги за комуналку: частину українців судитимуть, а частину вибачать — кому пощастить”, “Підвищення податків для покриття витрат на ЗСУ: чи планують забрати більше грошей в українців, нардеп дала відповідь”, “Ціни на базові продукти: зарплати та пенсії не встигають за подорожчанням. Що найбільше зросло в ціні”, “В 10 раз дороже: тарифы на электроэнергию станут неподъемными, прогноз эксперта”.
Це може робитися як для збільшення кількості кліків на кричущі заголовки, так і на замовлення російських пропагандистів, які завжди гіперболізують українські проблеми. Зокрема, зростання вартості житлово-комунальних послуг — це одна з їхніх улюблених тем для внутрішньої пропаганди заради нагнітання безнадійності й поширення думки, що Україна — неповноцінна держава, для деморалізації, коротше кажучи. Використовувані методи й меседжі просування соціальних проблем і теми бідності задокументовані тут.
У лютому ми фіксували й інформаційні випади проти державних посадовців. Наприклад, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав українців повертатися з-за кордону. І на “сміттярках” з’явилися новини про те, що українці обурені заявами посадовця в соцмережах:
“Влада, мабуть, уже підготувала багато робочих місць і закони для організації малого та середнього бізнесу, де зарплати будуть не меншими, ніж у Європі?”
“Ага, якщо повернутися додому, то потрібно перш за все, щоб вибити корупцію і всіх, хто до неї причетний, владу переобрати і винних покарати, щоб наступна боялася грабувати людей”.
“А держава як допомагає вижити? Тільки проблеми створює людям. Роботи немає, скрізь усі на тебе дивляться, як на 100 доларів”.
Критика висловлювань посадовців — це нормально в демократичному суспільстві, але варто придивитися, як саме це робиться на “сміттярках”.
По-перше, нагнітаються емоції. По-друге, з’являється тема корупції, яка безпосередньо не пов’язана ні з Кулебою, ні з його закликами. Подача України і посадовців як тотально корумпованих за визначенням і без розбору конкретних фактів — типовий прийом російської дези, спрямованої на внутрішню аудиторію. По-третє, схожий прийом використовують російські пропагандисти і в головних російських медіа. Є навіть стале визначення цього пропагандистського кліше під назвою “болгары восхитились” — добірки анонімних коментарів, які нібито висвітлюють загальну думку і які можуть використовуватися в ЗМІ для дискредитації або, навпаки, для возвеличування окремих персон чи вигідних наративів.
Чи така “зрада” нагнітається через бажання отримати нові кліки, чи на замовлення Росії, принципового значення не має, адже в обох випадках вона спотворює реальність, перебільшуючи масштаб реальних проблем.
Методологія
Для здійснення моніторингу дезінформації ми проаналізували новинні матеріали, взяті з ~50 українських сайтів.